Вирок

від 28.11.2024 по справі 214/8335/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/8335/24

1-кп/214/970/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024041750001198 від 10.09.2024, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а саме:

-20.09.2007 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.ст.69, 70 КК України, остаточно до 4 років позбавлення волі;

-04.07.2011 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-27.06.2013 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України, остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-11.09.2013 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст.186 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, остаточно до 4 років 7 місяців позбавлення волі;

-08.10.2019 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, остаточно до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

-21.11.2019 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, остаточно до 3 років позбавлення волі;

-24.03.2020 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2019, більш суворим, остаточно до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений 20.05.2022 із Синельниківської ВК Дніпропетровської області («№94») по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 затвердженого, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався, а саме: Указом Президента України за №271/2024 від 06.05.2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» за №3684-IX від 23.07.2024, з 05:30 год. 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Так, 04.09.2024 приблизно о 23.30 год. ОСОБА_4 , діючи повторно, в період дії воєнного стану, знаходячись за адресою:

АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу, із салону автомобіля марки «ВАІС»,

р.н. НОМЕР_1 , який був припаркований у дворі біля будинку за вищевказаною адресою, таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 6А», чорного кольору, об`єм вбудованої пам`яті 32 Gb, об`єм оперативної пам`яті 3 Гб, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , бувшого у використанні, в справному стані, без пошкоджень, вартість якого згідно висновку експерта №3204 від 11.09.2024 року становить 2 000 грн.; циркулярна пилка марки ДніпроМ, модель CS-185M, помаранчевого кольору, вживаної у використанні, в справному стані, без пошкоджень, вартість якого згідно висновку експерта за №3204 від 11.09.2024 становить 2 964,96 грн.

Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 4 964,96 грн.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

12 вересня 2024 року між прокурором ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, однак, надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, в якій вказав, що не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором, за його письмової згоди, та обвинуваченим ОСОБА_4 (т.1 а.с.15).

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 12 вересня 2024 року, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України, та покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Крім того, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, віднесене до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілого ОСОБА_6 , яким наданописьмову згодуна укладенняугоди про визнання винуватості, враховуючи, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 12 вересня 2024 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, визначається повне визнання вини та щире каяття.

Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий (т.2 а.с.51-56), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с.58,60), не одружений, опосередковано характеризується за місцем проживання (т.2 а. с.62).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, при цьому поклавши на останнього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Під час судового провадження запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Потерпілим ОСОБА_6 цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч.1 ст.71, ч.4 ст.185 КК України, ст.ст.100, 368-371, 373-374, 468-477 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 12 вересня 2024 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_6 на укладання угоди від 12 вересня 2024 року, та обвинуваченим ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041750001198 від 10.09.2024 затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 12 вересня 2024 року покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 6А», чорного кольору, об`єм вбудованої пам`яті 32 Gb, об`єм оперативної пам`яті 3 Гб, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , переданий потерпілому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання залишити останньому, дозволивши розпоряджатися ними на власний розсуд (т.2 а.с.36).

Матеріали кримінального провадження за №12024041750001198 від 10.09.2024, залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/8335/24 провадження №1-кп/214/970/24.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1