Ухвала

від 27.11.2024 по справі 645/1989/16-к

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1989/16-к

Провадження № 1-кп/645/495/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24.08.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова 10.09.2024року надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору, в обґрунтування якого зазначив, що за п. 17 ч. 1 ст. З КПК України, в редакції що діяла на момент підписання Обвинувального акту, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Обвинувальний акт від 23.04.2016 підписаний старшим слідчим слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_9 та затверджений прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції майором юстиції ОСОБА_10 .

Однак ОСОБА_4 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст, 368 КК України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), що віднесено до кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Як було встановлено Полтавським апеляційним судом в ухвалі від 09.07.2024 по даній справі Військова прокуратура сил АТО не мала повноважень щодо проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки згідно із ст. 216 КПК України, в редакції від 16.08.2015, кримінальне провадження за такими кримінальними правопорушеннями було віднесено до підслідності слідчі органів внутрішніх справ.

Таким чином, захисник вважав, що оскільки у працівників військової прокуратури сил антитерористичної операції були відсутні повноваження щодо здійснення досудового розслідування у межах даного кримінального провадження, обвинувальний акт підписано неуповноваженою особою та підлягає поверненню прокурору.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повністю підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурора та просив його задовольнити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що на час підписання обвинувального акту, також здійснювалося досудове розслідування слідчими військової прокуратури, тому судом першої інстанції був прийнятий обвинувальний акт та призначено його до розгляду. Тому вважала, що підстав для повернення прокурору обвинувального акту немає.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 повністю підтримала клопотання адвоката ОСОБА_7 та просила його задовольнити. При цьому заперечувала проти посилання прокурора на процесуальні рішення суду першої інстанції в межах цього кримінального провадження, оскільки судом апеляційної інстанції вирок суду скасовано, та Полтавським апеляційним судом констатовано, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснено органом, до компетенції якого не було віднесено проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Тому захисник вважала, що наявні підстави для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт підписаний неуповноваженими особами.

Обвинувачена ОСОБА_4 повністю підтримала клопотання адвоката ОСОБА_7 та позицію свого захисника.

Суд, розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акту прокурору, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

На підставі частин 1-3 статті 291 КПК України, яка діяла на час затвердження обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

При цьому, обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні. У випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суд, згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, повинен повернути обвинувальний акт прокурору.

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 110, ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт - це процесуальний акт - документ, яким завершується досудове розслідування та у якому формулюється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і який після його складання слідчим (прокурором) затверджується прокурором. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Посилаючись в обґрунтування клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, захисник наголосив, що Полтавським апеляційним судом в ухвалі від 09.07.2024 по даній справі чітко встановлено, що Військова прокуратура сил АТО не мала повноважень щодо проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки згідно із ст. 216 КПК України, в редакції від 16.08.2015 року кримінальне провадження за такими кримінальними правопорушеннями було віднесено до підслідності слідчі органів внутрішніх справ.

Так, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09.07.2024 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задоволено частково. Вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 червня 2021 року, щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_8 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Однією з підстав скасування вказаного вироку Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 червня 2021 року стало те, що станом на 24.08.2015 року Військова прокуратура сил АТО не мала повноважень щодо проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що у відповідності до ч. 7 ст. 214 КПК України Військовий прокурор сил АТО зобов`язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил територіальної підслідності передати наявні у нього матеріали до слідчого органу, під юрисдикцією якого знаходилась територія Фрунзенського району м. Харкова.

Проте всупереч приписам процесуального закону, Військовий прокурор сил АТО 24.08.2015 року виніс постанову про призначення групи прокурорів з слідчого відділу військової прокуратури сил АТО, слідчі якого і здійснювали досудове розслідування з порушення визначеної ст. 218 КПК України територіальної підслідності.

Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу, що положення ч. 5 ст. 36 КПК України визначають право прокурора, за умови встановлення неефективності досудового розслідування, умотивованою постановою доручити здійснення досудового розслідування кримінального провадження іншому органу досудового розслідування, ніж тому, який визначений положеннями ст. 216 КПК України.

Указана норма закону стосується повноважень прокурора передати кримінальне провадження з органу, до підслідності якого воно віднесене згідно з положеннями КПК України, однак який не забезпечив з певних причин ефективність досудового розслідування, до органу, якому за встановленою положеннями КПК України підслідністю це провадження не належить.

Однак у цьому кримінальному провадженні зворотно йдеться про здійснення досудового розслідування органом, до компетенції якого відповідно до положень ст. 216 КПК України, у відповідній редакції на час ухвалення відповідного процесуального рішення, не було віднесено проведення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.

Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девер проти Бельгії» від 27.02.1980р.).

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та повернення прокурору зазначеного обвинувального акту.

Керуючись ст.ст. 314, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акту кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000002 від 24.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1