Вирок
від 16.06.2021 по справі 645/1989/16-к
ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1989/16-к

Провадження № 1-кп/645/22/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000002 від 24.08.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, розлучена, має вищу освіту, мешкає та зареєстрована за адреосю: АДРЕСА_1 , працює, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Юрченково Вовчанського району Харківської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, має на утриманні неповнолітню дитину, працює ТОВ «Мрія гру» ревізором, має на утриманні батька інваліда 1 групи, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_10 відповідно до наказу виконуючого обов`язки начальника Індустріальної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області, від 16.07.2015 року № 3-о, з 17.07.2015 року проходила службу в органах виконавчої влади Індустріальній об`єднаній Державній податковій інспекції м. Харкова Головного Управління Державній фіскальної служби у Харківській області на посаді начальника Управління доходів і зборів з фізичних осіб. Відповідно до Положення про Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова, затвердженого наказом начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова № 27 від 21.07.2015 року, ОСОБА_10 , як начальник вказаного Управління зобов`язана здійснювати керівництво діяльністю та організацією робити структурного підрозділу, визначати пріоритети роботи структурного підрозділу та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджувати плани роботи структурного підрозділу, звіти про їх виконання, надавати обов`язкові до виконання доручення працівникам структурного підрозділу з питань, що належать до сфери його діяльності, контролювати їх виконання, вживати в межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції.

ОСОБА_10 , як начальник Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області, тобто керівник структурного підрозділу органу державної влади, при виконані службових завдань за посадою постійно здійснює функції представника влади, обіймає в органи державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій.

ОСОБА_11 відповідно до наказу виконуючого обов`язки начальника Індустріальної об`єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 04.08.2015 року за № 13-о, у період з 4 по 31 серпня 2015 року проходив стажування на посаді заступника начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова.

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , як суб`єкти відповідальності за корупційні правопорушення та зобов`язаними як державні службовці дотримуватись визначених правил запобігання проявам корупції, та відповідно до вимог ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» посадовими та службовим особам Державної фіскальної служби України заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

Згідно Положення про Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова, затвердженого наказом начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова № 27 від 21.07.2015 року, до функцій даного Управління, крім іншого, входить проведення фактичних перевірок платників податків, у тому числі, в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), відбір платників податків для проведення фактичних перевірок, складання актів перевірок.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства, у тому числі з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із положеннями ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, винесеного за наявності інформації, отриманої в установленому законодавством порядку, про використанням праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), у тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовується питання щодо ведення обліку роботи, виконання працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

ОСОБА_10 , діючи в порушення наведених вимог закону, як службова особа, яка займає відповідальне становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у співучасті з пособником ОСОБА_11 , стала на шлях злочинної діяльності, пов`язаної з висловленням зацікавленій особі прохання надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи, та одержанням для себе та третьої особи неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

ОСОБА_11 , проходячи стажування на посаді заступника начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова, розуміючи, що ОСОБА_10 , як службова особа займає відповідальне становище начальник Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова, уповноважена керувати та організовувати роботу вказаного Управління, усупереч положень вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, виконуючи роль пособника, у співучасті із ОСОБА_10 здійснив прохання зацікавленій особі надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи та одержання для себе та третьої особи неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої службовій особі влади та службового становища.

Так, 19.08.2015 року наказом виконуючого обов`язки начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова, винесеним на підставі доповідної записки ОСОБА_10 , призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Епікол» (код 38000604), розташованого у АДРЕСА_3 . Предметом ініційованої ОСОБА_10 перевірки визначено необхідність здійснення контролю за додержанням ТОВ «Епікол» норм законодавства щодо укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин із працівниками. Даним наказом до складу ревізорів вказаної перевірки включено підлеглих ОСОБА_10 , а саме: головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_12 та старшого державного ревізора інспектора відділу контрольно перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_13 ..

На виконання вказаного наказу, 27.08.2015 року у першій половині дня представники Індустріальної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_12 та ОСОБА_13 прибули до ТОВ «Епікол» та розпочали безпосереднє проведення перевірки, в ході якої останніми було виявлено неофіційне, без документальне, усупереч ст. 24 Кодексу законів про працю України та ст. 208 ЦК України, працевлаштування 16-ти працівників даного товариства, про що останні доповіли начальнику Управління ОСОБА_10 .. У подальшому, того ж дня, точний час та місце судовим розглядом не встановлено, ОСОБА_10 , достовірно знаючи процедуру проведення фактичних перевірок органами Державної фіскальної служби України та вимоги Податкового законодавства України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, запропонувала ОСОБА_11 висловити представнику ТОВ «Епікол» прохання надати для ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , неправомірну вигоду за вчинення в його інтересах певних дій з використанням наданої ОСОБА_10 влади та службового становища - формування довідки за результатами проведення фактичної перевірки з питань дотримання ТОВ «Епікол» норм законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин із працівниками без відображення вказаних виявлених порушень норм трудового та податкового законодавства. ОСОБА_11 погодився на вказану пропозицію ОСОБА_10 , вступивши з нею заздалегідь, тобто до початку злочину, у змову. ОСОБА_11 , здійснюючи функцію пособника злочину, проходячи службу на посаді начальника Управління доходів і зборів з фізичних осіб Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та маючи у зв`язку із цим відповідні знання та досвід роботи в органах Державної фіскальної служби України, зобов`язався порадами, вказівками, погрозами та іншим чином сприяти вчиненню злочину, у тому числі за вказівкою ОСОБА_10 бути присутнім при доведенні до представника ТОВ «Епікол» прохання надати неправомірну вигоду, порядку та умови її передачі, підбурюючи та схиляючи останнього до надання неправомірної вигоди. ОСОБА_10 , як організатор і безпосередній виконавець злочину, зобов`язалась за неправомірну вигоду з використанням наданої їй як начальнику Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова влади та службового становища організувати формування довідки за результатами проведення фактичної перевірки з питань дотримання ТОВ «Епікол» законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин із працівниками без відображення виявлених порушень норм трудового та податкового законодавства. 27.08.2015 року, близько 15 год. 40 хв., представник ТОВ «Епікол» ОСОБА_14 прибула до службового кабінету ОСОБА_10 № 16 адміністративної будівлі Індустріальної ОДПІ м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Московський, 250-б, з метою встановлення можливих наслідків від проведеної Індустріального ОДПІ м. Харкова перевірки ТОВ «Епікол» із зафіксованими відомостями щодо неофіційного та без документального працевлаштування 16-ти працівників даного товариства. При цьому, ОСОБА_10 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи у співучасті разом із пособником ОСОБА_11 , реалізуючи спільний злочинний намір, знаходячись у службовому кабінеті № 16 адміністративної будівлі Індустріальної ОДПІ м. Харкова по проспект Московському, 250-б у м. Харкові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди, в порушення інтересів служби і вимог ст.ст. 19,68 Конституції України, ст.ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 3,22, 65 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 80 Податкового кодексу України та своїх службових обов`язків, висловили ОСОБА_14 прохання надати їм неправомірну вигоду майнового характеру у виді грошових коштів у розмірі 50000 грн. за вчинення ОСОБА_10 в інтересах ТОВ «Епікол» дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме організацію формування довідки за результатами проведення фактичної перевірки з питань дотримання ТОВ «Епікол» норм законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин із працівниками без відображення виявлених вказаних трудових порушень норм трудового та податкового законодавства.

ОСОБА_15 , виконуючи функції пособника злочину, на виконання спільного злочинного плану, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення підбурював та схиляв ОСОБА_14 до надання йому та ОСОБА_10 , неправомірної вигоди, у тому числі шляхом роз`яснення процедури притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності за виявлені та ТОВ «Епікол» порушення та роз`яснив ОСОБА_14 дії, відповідно до норм діючого законодавства, які необхідно вчинити для уникнення товариством відповідальності і формування довідки за результатами проведення перевірки без відображення виявлених порушень норм трудового та податкового законодавства.

Діючи на викриття злочинної діяльності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_14 погодилась на їх незаконні вимоги. 27.08.2015 року ОСОБА_10 надала вказівку підлеглому ревізору ОСОБА_12 , який безпосередньо проводив перевірку ТОВ «Епікол» і відбирав пояснення у незареєстрованих працівників даного товариства, не доводячи до останнього справжність своїх протиправних намірів, змінити вказані відібрані пояснення і переопитати зазначених осіб для незаконного усунення відомостей про їх неофіційне працевлаштування, з метою виключення підстав для відображення порушень, виявлених за результатами проведення перевірки даного товариства, яку останнім було виконано. Разом із цим, первинні пояснення вказаних працівників щодо їх бездокументального працевлаштування на ТОВ «Епікол» були вилучені безпосередньо із матеріалів перевірки. У подальшому, 31.08.2015 року, ревізори Індустріальної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , не знаючи дійсність злочинних намірів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , спрямованих на одержання неправомірної вигоди, на виконання вказівки останньої та на підставі наявних матеріалів проведеної перевірки, склали та підписали довідку від 31.08.2015 року за № 257/20-36-17-02/38000604 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Епікол», в якій виявлені порушення щодо неофіційного та бездокументального працевлаштування 16-ти працівників зазначені не були. Того ж дня, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію єдиного з ОСОБА_11 злочинного наміру, спрямованого на одержання від ОСОБА_14 неправомірної вигоди, знаходячись у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Московський, 250-б, надала ОСОБА_14 вказану довідку від 31.08.2015 року за № 257/20-36-17-02/12/38000604 з невідображенням виявлених порушень вимог податкового та трудового законодавства щодо наявності бездокументальних трудових відносин ТОВ «Епікол» з фактично найманими працівниками. 31.08.2015 року о 16 год. 58 хв. ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію єдиного з ОСОБА_11 плану, діючи в порушення вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 5, 10 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 3, 22, 65 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 80 Податкового Кодексу України та своїх службових обов`язків, одержала від ОСОБА_14 неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у сумі 50000 грн. за виконання дій з використанням наданої їм влади та службового становища організацію формування довідки за результатами проведеної перевірки з питань дотримання ТОВ «Епікол» законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин із працівниками без відображення виявлених порушень норм трудового та податкового законодавства. В той же день, тобто 31.08.2015 року, точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_10 , відповідно до попередньої домовленості, передала ОСОБА_11 частину одержаної від ОСОБА_14 неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 18000 грн.. Після отримання зазначених грошових коштів, 31.08.2015 року о 18 год. 40 хв., ОСОБА_10 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в ході проведення обшуку автомобіля «Ніссан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить останній, виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 18000 грн., які ОСОБА_10 перед цим отримала в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_14 .. Цього ж дня, 31.08.2015 року, о 19 год. 06 хв., ОСОБА_11 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, та під час обшуку автомобіля «Мітсубіші Аутлендер», державний номерний знак НОМЕР_2 , який використовував останній, виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 18 тис грн., які ОСОБА_11 перед цим отримав в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_14 ..

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України не визнала, та пояснила суду, що з липня 2015 року вона працювала начальником Управління доходів і зборів фізичних осіб Індустріальної ОДПІ. Основними завданнями Управління була організація роботи з питань повноти обліку платників податків, контроль за дотриманням податкового законодавства, правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджеті податків з фізичних осіб. Одним із напрямків збільшення кількості платників податків та надходжень до бюджету податків з фізичних осіб були безпосередньо співбесіди з платниками податків. На той час Індустріальна ОДПІ розміщалась у 2-х місцях: в приміщенні за адресою: проспект Мира, 1 та в приміщенні за адресою: проспект Московський, 250-б. Управління доходів і зборів фізичних осіб Індустріальної ОДПІ працювало в приміщенні за адресою: проспект Московський, 250-б, де була встановлена пропуска система та у зв`язку з відсутністю охоронників на пропускній системі, чергували співробітники інспекції. 14.08.2015 року ОСОБА_16 прийшов на прохідну Управління за адресою: м. Харків, проспект Московський, 250-б, на той час чергував інспектор ОСОБА_12 , який допоміг написати скаргу, зі слів ОСОБА_16 , на керівництво ТОВ «Епікол» та потім передав її до канцелярії, яка знаходилася в іншому приміщенні за адресою: пр. Мира, 1. Дана заява була розписана ОСОБА_10 до виконання та начальника відділу контрольно-перевірочної роботи ОСОБА_17 , яка в подальшому призначила фахівців ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для перевірки фактів, викладених у заяві. Інспектори ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підготували наказ № 153 від 19.08.2015 року на проведення фактичної перевірки терміном з 20.08.2015 року по 29.08.2015 року та направлення від 20.08.2015 року № № 136, 137. Вийшли на перевірку лише 27.08.2015 року. Безпосередній контроль над інспекторами здійснювали начальники відділів, ОСОБА_10 вказувала, що про свої щоденні плани ніхто із інспекторів не звітував. Інспектори їздили на перевірку ТОВ «Епікол» та в якій час повернулися не відомо. ОСОБА_10 зазначала, що нікого із представників ТОВ «Епікол» вона не запрошувала. Після обіду їй зателефонувала ОСОБА_14 та попросила приїхати для розмови. ОСОБА_14 , ОСОБА_10 знає давно, оскільки навчалися водному класі середньої школи № 84, та на той час були близькими подругами. ОСОБА_14 повідомила, що на ТОВ «Епікол» була перевірка та підприємстві якісь негаразди. При цьому вказала, що на підприємстві є непрацевлаштовані робітники. ОСОБА_10 позвала інспектора ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , який на той час проходив стажування в Індустріальній ОДПІ на місце заступника начальника. Інспектор ОСОБА_12 прийшов з пачкою пояснень фахівців ТОВ «Епікол», вказувала, що пояснення в руки не брала, не читала. Вся розмова склалася до того, що ОСОБА_14 вмовляла скласти акт без порушень, що їм необхідна лише довідка. При цьому вона пропонувала винагороду, бо керівництво боїться великих штрафів. З метою залучення до сплати податків нових платників та поповнення бюджету податком з доходів фізичних осіб, вона з ОСОБА_11 запропонували їй передати керівнику підприємства, щоб він терміново працевлаштував всіх робітників та сплатити податок на доходи фізичних осіб авансовим платежем. Вона та ОСОБА_11 знали, що на той час, штрафи у вигляді фінансових санкцій згідно ст. 265 КЗпП щодо не оформлення найманих працівників повинна застосовувати Інспекція праці та підставі винесених постанов в ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Фінансові санкції за 2015 рік до жодного роботодавця не застосовувалися. У зв`язку з тим, що Індустріальна ОДПІ знаходилась у 2-х приміщеннях, та ОСОБА_14 вже не вспівала подати до канцелярії відповідну заву про співробітників, вона попросила подзвонити до канцелярію на АДРЕСА_4 . Крім того, з метою виконання доведених планових показників з надходження податків до бюджету, Управління було зацікавлено в найшвидшому працевлаштуванні працівників на підприємство та збільшення сплати податку на доходів фізичних осіб. Інспектору ОСОБА_12 надали завдання поїхати та розібратися чи дійсно там непрацевлаштовані робітники. Будучи дома, ОСОБА_14 передзвонила ОСОБА_10 біля 20 години і попросилася приїхати до дому. Приїхавши до неї, ОСОБА_14 розповіла, що спілкувалася з керівництвом (Рафаєль, який знаходиться у м. Москва), який запитує про кількість працевлаштованих та просить їх мінімізувати. На другий день, ОСОБА_14 приїхала до ОСОБА_10 в інспекцію, привезла повідомлення. ОСОБА_10 запропонувала перерахувати авансом кошти на бюджетний рахунок Держказначейства, але вона повідомила, що коштів на рахунку підприємства не має, є власні кошти у розмірі 50000 грн., які вона може принести готівкою та просила допомогти заплатити податок, бо вона не ніколи цього не робила, та не знає на який рахунок перерахувати. Проте дана розмова, до судових матеріалів не додана. 31.08.2015 року ОСОБА_14 зателефонувала ОСОБА_10 наприкінці робочого дня, сказала, що приїде через деякий час. Коли вона приїхала, ОСОБА_10 відвела її до ОСОБА_12 , він, нібито, віддав їй акти у 2-х примірниках для підпису у директора ОСОБА_18 .. У зв`язку з тим, що про ОСОБА_14 серед однокласників ходили плідні чутки, що вона займається грошовими махінаціями, ОСОБА_10 відвела її у коридор між двома поверхами, там стояв старий письменний стіл, в який вона поклала кошти. Наступного дня ці кошти збирались віднести до каси банку, та перерахувати від ТОВ «Епікол» авансовий платіж з податку на доходи фізичних осіб. Потім вона поїхала. В той день, вона виходила на ринок та в новому м`ясному кіоску купила ковбаси для себе та ОСОБА_11 .. Ковбаса знаходилася в холодильнику в окремих пакунках. В кінці робочого дня вона забрала пакунки, один віддала ОСОБА_11 .. Після 18 годині ОСОБА_10 , сіла в автомобіль та поїхала до дому. На повороті перед проспектом Московський їй перегородили дорогу інша машина та її автомобіль оточили декілька молодиків, через стекло показували документи. ОСОБА_10 зрозуміла, що це представники правоохоронних органів. Працівники застосували до неї силу та нанесли тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_10 зверталась до органів прокуратури з проханням вжити відповідні заходи щодо притягнення працівників до кримінальної відповідальності. Але листом, від 05.10.2015 року прокуратура Донецької області відмовила в порушенні кримінальної справи, посилаючись на відсутність достатніх об`єктивних даних. ОСОБА_10 вказувала, що при затриманні було порушено вимоги ст. 213 КПК України, крім того, її закрили у вантажно-пасажирському автобусі, де в подальшому заповнювались папери. В подальшому, її пересадили до приватного легкового автомобіля ДЕУ, та у супроводі двох чоловіків повезли до м. Краматорськ. В приміщенні Військової прокуратури сил АТО тримала до ранку в коридорі, лише після п`ятої години ранку 01.09.2015 року відвели до слідчого ізолятору. Відповідно до протоколу обшуку від 31.08.2015 року обшук здійснювався із застосуванням двох технічних засобів, але до протоколу обшуку та затримання особи від 31.08.2015 року для ознайомлення їй не надавались, чим було порушено вимоги КПК України та конституційні права. Неправомірність складання даних протоколів підтверджує відсутність як доказової бази відеозйомок з двох відеокамер, які наведено у протоколі обшуку від 31.08.2015 року. При цьому, до матеріалів судової справи надано лист ГУ ДФС у Харківській області від 15.03.2016 року за підписом заступника начальника УВБ ГУ ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_19 про технічну несправність флеш карти відеокамери, внаслідок якої відеозапис не зберігся. На підставі викладеного просила визнати її невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснив, що в серпні 2015 року проходив стажування в Індустріальній ОДПІ у нього був план стажування. Стажування проходив близько двох тижнів. Раніше він та ОСОБА_10 не були знайомі. В серпні 2015 року він дійсно заходів у кабінет ОСОБА_10 , де також знаходилась ОСОБА_14 та між жінками відбувала дружня розмова. Проте, що на ТОВ «Епікол» була перевірка він дізнався тільки з матеріалів справи. Також вказував, що про обставини та причини перевірки йому взагалі не було відомо. Крім того, жодного разу він не спілкувався самостійно з ОСОБА_14 .. Та йому нічого невідомо, що ОСОБА_14 передала ОСОБА_10 50000 грн.. Також вказував, що з його автомобілю 31.08.2015 року вилучалися грошові кошти у сумі 18000 грн., проте звідки у пакеті з ковбасою, який віддала йому того ж дня ОСОБА_10 опинилися грошові кошти, йому невідомо. Коли проводився обшук в його кабінеті працівники поліції вказували, що він їм не потрібен, їм потрібна тільки ОСОБА_10 .. ОСОБА_20 вважав себе невинуватим, просив виправдати у вчиненні злочину, передбаченому ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України.

Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , їх винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, злочинів, повністю підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, зокрема, показами свідків, допитаних в судовому засіданні:

Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що з 2015 року працювала на ТОВ «Епікол» заступником директора. При цьому, директором ТОВ «Епікол» був ОСОБА_18 .. Свідок вказувала, що вона як заступник директора представляла інтереси ТОВ «Епікол» у різних організаціях та установах, у тому числі в податкових органах. В кінці серпня 2015 року біля офісу ТОВ «Епікол» до неї підійшла жінка, яка представилась працівником Індустріальної ОДПІ м.Харкова та повідомила, що на підприємство написана заява і найближчим часом буде проведена податкова перевірка, в ході якої будуть нараховані штрафні санкції. Проте, якщо підприємство бажає уникнути наведених проблем, необхідно звернутись до керівництва управління інспекції. ОСОБА_14 , як особа, уповноважена представляти підприємство у правоохоронних органах, порадившись із директором ТОВ «Епікол» ОСОБА_18 , звернулась до правоохоронних органів - СБУ. Поспілкувавшись із співробітником СБУ та повідомивши йому наведені обставини, ОСОБА_14 написала відповідну заяву до Служби безпеки, яку передала вказаному працівнику. Свідок вказувала, що писала відповідну заяву військовому прокурору. 27.08.2015 року на ТОВ «Епікол» приїхала перевірка з Індустріальної ОДПІ м. Харкова та інспекторами ОСОБА_12 і ОСОБА_13 були виявлені порушення щодо не оформлення 16 працівників підприємства. Інспектори, з приводу порушень на підприємстві, порадили звернутись до їх керівництва. ОСОБА_18 попрохав ОСОБА_14 з`їздити до Індустріальної ДПІ, з`ясувати наслідки перевірки. Оскільки її знайома ОСОБА_10 працювала саме в Індустріальній ДПІ, ОСОБА_14 вирішила із даним питанням звернутися саме до неї та з`ясувати, чим загрожує підприємству наявність 16 неоформлених працівників. Ввечері 27.08.2015 коли ОСОБА_14 прибула до інспекції та повідомила, що працює з ТОВ «Епікол», ОСОБА_10 дала зрозуміти, що їй відомі результати перевірки та зателефонувала ОСОБА_11 , якого представила своїм керівником, і запросила його підійти до кабінету. Під час бесіди із ОСОБА_11 і ОСОБА_10 в кабінеті останньої, ОСОБА_10 викликала до себе ОСОБА_12 , який передав їй матеріали перевірки. ОСОБА_10 повідомила, що штраф за 16 неоформлених працівників складає понад 500000 грн., а ОСОБА_11 почав казати, що дані матеріали будуть передані у прокуратуру для порушення кримінального провадження і крім цього, підприємству буде нараховано зазначений штраф та будуть великі неприємності. ОСОБА_14 поцікавилася, що необхідно робити, на що ОСОБА_10 відповідала про необхідність надати 10% від вказаної суми, а саме за 50 тис. грн.. ОСОБА_10 пояснила, що саме 10%, оскільки саме такий штраф сплачується у суді у разі порушення податкового законодавства. ОСОБА_10 також сказала ОСОБА_11 , що ОСОБА_14 її знайома і цієї суми буде достатньо. Після цього, ОСОБА_11 погодився. Також, ОСОБА_10 повідомила щоб не відображати у висновку перевірки виявленні порушення, матеріали необхідно переробити та ТОВ «Епікол» повинно надати до Інспекції повідомлення про прийняття на роботу працівників та зареєструвати його саме днем проведення перевірки 27.08.2015 року. Після чого, ОСОБА_10 зателефонувала до канцелярії та попросила залишити один номер вхідного документу за 27.08.2015 року, саме для вказаного повідомлення. Потім, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_14 , що відправить на підприємство ОСОБА_12 для відбирання повторних пояснень. ОСОБА_10 радилась із ОСОБА_11 щодо вказаних питань, оскільки останній був присутній під час їх бесіди. ОСОБА_14 повернулась на ТОВ «Епікол» і повідомила ОСОБА_18 про пропозицію та він підготував зазначене повідомлення про прийняття на роботу 10 працівників. Свідок вказувала, що приїздили до ОСОБА_10 за місцем мешкання останньої, вони спілкувалися на вулиці, та під час розмови вона казала ОСОБА_10 , що 50000 грн., це дорого, чи можливо зменшити суму, проте ОСОБА_10 повідомила, що вона не вирішує це питання, та необхідно завтра зателефонувати. Наступного дня під час телефонної розмови ОСОБА_10 , повідомила: «що торг не уместен». Наступного дня на підприємство приїхав ОСОБА_12 та роздав працівникам бланки пояснень і сказав про необхідність написати, що працівники працюють офіційно за трудовими договорами, як зазначено у повідомленні про прийняття на роботу, повідомивши, що так йому сказала ОСОБА_10 .. Відібравши пояснення від працівників, ОСОБА_12 поїхав. 31.08.2015 року в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , остання повідомили, що довідки готова. 31.08.2015 року, слідчим було оглянуто і зроблено копії грошових коштів, які надала ОСОБА_14 у сумі 50 000 грн., після чого ці кошти були повернуті їй та складено відповідний протокол і у подальшому ОСОБА_14 направилась до Індустріальної ОДПІ м. Харкова. Зустрівшись із ОСОБА_10 у приміщенні інспекції, остання передала їй довідку за результатами перевірки ТОВ «Епікол» без зазначення порушень трудового та податкового законодавства, після чого, провівши її у коридор, ОСОБА_10 підвела ОСОБА_14 до столу, який знаходився у коридорі інспекції і, відкривши шухляду, вказала покласти туди грошові кошти. ОСОБА_14 помістила грошові кошти загальною сумою 50 000 грн. у вказану шухляду столу та ОСОБА_10 її зачинила. Після цього, ОСОБА_14 залишила приміщення інспекції. Крім того, ОСОБА_14 вказувала, що на підприємстві ТОВ «Епікол» на момент проведення перевірки були наявні порушення законодавства та неоформлені працівники і вказані грошові кошти були передані ОСОБА_10 саме в якості неправомірної вигоди за невідображення порушень за результатами перевірки.

Показаннями свідка ОСОБА_18 ,який підчас допитув судовомузасіданні пояснив,що станомна серпень2015року вінпрацював директоромТОВ «Епікол»,фактично цебув «Колл-центр»,вони обслуговуваливхідні-вихіднідзвінки. ОСОБА_14 була комерційнимдиректором ТОВ.Зі слів ОСОБА_14 йому буловідомо,що серединісерпня 2015року донеї звернуласьжінка,та повідомила,що напідприємство ТОВ«Епікол» написаназаява ів ходіперевірки будутьпроблеми зпідприємством.Однак,якщо підприємствобажає уникнутинаведених проблем,необхідно звернутисьдо керівництваінспекції.Порадившись із ОСОБА_14 ,вони вирішилизвернутись доправоохоронних органів. ОСОБА_18 не писавзаяву вправоохоронні органи,заяву писала ОСОБА_14 .В кінцісерпня,27.08.2015року, на ТОВ «Епікол» приїхала перевірка з Індустріальної ОДПІ м. Харкова в особі інспекторів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які представилися та надали свої службові посвідчення. Інспекторами були відібрані пояснення у працівників з приводу того, що вони офіційно не працевлаштовані на підприємстві. Після чого, інспектори порадили звернутись до їх керівника. ОСОБА_14 направилась до Інспекції проконсультуватись. Коли ОСОБА_14 після розмови повернулась на ТОВ «Епікол», то повідомила, що начальник управління Індустріальної ОДПІ ОСОБА_10 та інший працівник ОДПІ ОСОБА_11 запропонували їй надати 50000 грн. за не відображення виявлених порушень на ТОВ «Епікол». ОСОБА_14 також повідомила, що з метою не відображення виявлених порушень у висновку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запропонували змінити матеріали перевірки та необхідно підготувати повідомлення про прийняття на роботу 10 осіб із числа тих хто був на момент перевірки на підприємстві та тією ж датою. ОСОБА_10 навіть забронювала вхідний номер для вказаного повідомлення. 28.08.2015 року ОСОБА_18 підготував зазначене повідомлення про прийняття на роботу 10 працівників, яке зареєстрував датою 27.08.2015 року. У подальшому, на підприємство приїхав ОСОБА_12 та роздав працівникам бланки сказав, що необхідність переписати заяви та необхідно написати, що вони працюють офіційно за трудовими договорами. ОСОБА_18 пояснив, що йому відомо, що первинні пояснення працівників, в яких зазначено про наявність порушень законодавства на ТОВ «Епікол», мали бути знищені. Також, свідок підтвердив, що йому відомо про те, що 31.08.2015 року за виконання вказаних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_11 одержали від ОСОБА_14 хабар у сумі 50 000 грн. та інспекцією було виготовлено довідку про відсутність порушень законодавства на ТОВ «Епікол».

Показаннями свідка ОСОБА_12 , який під час допиту в судовому засіданні пояснив, що станом на серпень 2015 року працював інспектором Індустріальної ОДПІм.Харкова.Його керівникомбула ОСОБА_10 ,а також на посаді заступника начальника Інспекції стажувався ОСОБА_11 .. Приблизно в серпні 2015 року, коли він чергував на прохідній, до Інспекції звернувся громадянин ОСОБА_16 , який розповів, що він працював на підприємстві ТОВ «Епікол», однак його офіційно не працевлаштувати і заробітну плату за фактично відпрацьований час не виплатили. ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_16 викласти дані обставини у відповідній заяві, на що останній погодився, склав заяву та передав до канцелярії. У подальшому, проведення перевірки за вказаним фактом було доручено йому та інспектору ОСОБА_13 27.08.2015 року вони приступили до проведення перевірки та прибули до ТОВ «Епікол». 27.08.2015 року під час перевірки він та ОСОБА_13 відібрали пояснення у працівників, які заповнили бланки пояснень із надрукованими питаннями - особисті дані, місце роботи, графік роботи, адреса за якою працює, розмір заробітної плати, чи є затримки по виплаті заробітної плати, чи укладався трудовий договір. Цього ж дня, після повернення до інспекції, його, до свого кабінету викликала ОСОБА_10 , у її кабінеті крім ОСОБА_10 також був ОСОБА_11 і раніше не знайома ОСОБА_14 , він передав всі матеріали ОСОБА_10 і вийшов із кабінету. 28.08.2015 року, ОСОБА_10 дала йому вказівку взяти нові бланки пояснень і поїхати знову до ТОВ «Епікол» опитати працівників. Прибувши на ТОВ «Епікол» він роздав бланки пояснень робітникам, які написали, що вони офіційно працевлаштовані. У подальшому, ОСОБА_10 повернула ОСОБА_12 матеріали перевірки по ТОВ «Епікол», однак серед них вже не було первинних пояснень працівників цього підприємства, котрі вони надавали 27.08.2015 року. На запитання з приводу відсутності цих документів, ОСОБА_10 сказала писати довідку по тих матеріалах, які вона йому передала. 31.08.2015 року за результатами розгляду наявних матеріалів, ОСОБА_12 підготовлено довідку про відсутність порушень у діяльності ТОВ «Епікол».

Показаннями свідка ОСОБА_21 , яка в судовому засіданні пояснила, що у серпні 2015 року зателефонувала на ТОВ «Епікол», оскільки бажала працевлаштуватися та прийшла на співбесіду, умови їй сподобалися, проте їй повідомили, що необхідно пройти стажування. ДиректоромТОВ «Епікол» був ОСОБА_18 .. Разом з іншими особами проходила стажування на ТОВ «Епікол», трудовий договір з нею не укладався. 27.08.2015 року, коли вона та інші працівники знаходилися в офісі ТОВ «Епікол» до підприємства прибули інспектори Індустріальної ОДПІ ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які почали опитування присутніх в офісі осіб. При цьому, у своєму поясненні ОСОБА_21 зазначила, що офіційно не працевлаштована на вказаному підприємстві. Наступного дня до офісу ТОВ «Епікол» знову приїхав співробітник ОДПІ ОСОБА_12 , який повторно відібрав у присутніх пояснення. Згідно нового пояснення ОСОБА_21 зазначила, що працює на ТОВ «Епікол» офіційно за трудовим договором.

Показаннями свідків ОСОБА_22 , яка в судовому засіданні пояснила, що наприкінці серпня 2015 року вона приїхала на навчання та стажувалася до ТОВ «Епікол». Її прийняв директор ОСОБА_18 .. В її обов`язки входило приймати вхідні-вихідні дзвінки. Трудовий договір не укладався. На підприємство приходила перевірка та вона писали пояснення з приводу неофіційного працевлаштування. Заяву писала чоловіку, який на підприємстві не працює, при цьому даний чоловік приходив двічі, вона двічі писала пояснення, після чого вирішили більше не стажуватися на даному підприємстві.

Показаннями свідка ОСОБА_23 , яка в судовому засіданні пояснила, що наприкінці серпня 2015 року приїхала проходила стажування на ТОВ «Епікол» та підприємство двічі приходили інспектора з податкової відбирали у них пояснення з приводу їх працевлаштування. Свідок пояснювала, що трудовий договір з нею не укладався.

Показаннями свідка ОСОБА_24 , яка в судовому засіданні пояснила, що у серпні 2015 року працювала в канцелярії Індустріальної ОДПІ м.Харкова та відповідала за реєстрацію вхідної кореспонденції інспекції. ОСОБА_25 підтвердила той факт, що в кінці серпня 2015 року їй зателефонувала начальник управління цієї інспекції ОСОБА_10 та попросила забронювати у базі програмного забезпечення вхідний лист від фірми, назву якої не пам`ятає, та наступного дня ОСОБА_10 особисто передала їй в канцелярію цей документ.

Показаннями свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні пояснив, що станом на серпень 2015 року він займав посаду заступника начальника Індустріальної ОДПІ м.Харкова. ОСОБА_10 в цей період обіймала посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб, а ОСОБА_11 проходив стажування на рівнозначній з ним посаді заступника начальника інспекції. При цьому, свідок пояснив, що фактичну перевірку ТОВ «Епікол» ОСОБА_10 , як начальник управління, організовувала і контролювала самостійно і йому про цю перевірку не доповідала.

Показаннями свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні пояснив, що станом на серпень 2015 року був в.о. начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова. ОСОБА_10 в цей період обіймала посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб, а ОСОБА_11 проходив стажування на рівнозначній з ним посаді заступника начальника інспекції.

Показаннями свідка ОСОБА_28 , який в судовому засіданні пояснив, що був присутній під час обшуку автомобіля марки «Ніссан Кашкай» 31.08.2015 року в якості понятого, в ході якого у особистій сумці ОСОБА_10 було виявлено та вилучено грошові кошти, що було зафіксовано до протоколу. При цьому, свідок зазначив, що жодних насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_10 ніким не застосовувалось.

Показаннями свідка ОСОБА_29 , який в судовому засіданні зазначив, що був понятим під час обшуку автомобіля «Ніссан Кашкай» та підтвердив вилучення у ОСОБА_10 грошових коштів.

Крім того, винуватість обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними письмовими та речовими доказами:

- повідомленням Об`єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО про вчинення злочину №50/1943 від 24.08.2015, на підставі якого були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочато досудове розслідування. Згідно цього повідомлення встановлено, що начальник Управління доходів і зборів Індустріальної податкової інспекції ДФСУ Харківській області ОСОБА_10 разом зі своїм підлеглим планують провести податкову перевірку на ТОВ «Епікол» та нарахувати значні штрафні санкції. В серпні 2015 року невстановленими особами проведено розмову з заступником директора ТОВ «Епікол» ОСОБА_14 , в ході якої здійснювалося вимагання грошових коштів за не відображення у акті перевірки можливих порушень вимог податкового законодавства (том 1 а.с. 4);

- інформуванням ГУ БКОЗ Служби безпеки України №14/2/3-8954 від 24.08.2015 року, яке надійшло із заявою ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення. Згідно заяви ОСОБА_14 , остання повідомляла, що працює на ТОВ «Епікол» на посаді заступника директора. Вказане підприємство займається надаванням послуг «Колл-центру», директор є ОСОБА_18 , який також є головним бухгалтером. Пару днів тому, біля офісу до неї підійшла незнайома жінка, яка представилась співробітником інспекції Індустріального району м. Харкова, в якій зареєстровано підприємство та повідомила, що на підприємство написана заява і планується податкова перевірка і що під час перевірки нарахують значні штрафні санкції та для вирішення вказаної проблематики необхідно звернутися до начальника Управління доходів і зборів Індустріальної податкової ОСОБА_10 (том 1 а.с. 5,6);

- витягом з ЄРДР від 24.08.2015 року, згідно якого вказувалося, що у впродовж 2015 року начальник управління доходів та зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області ОСОБА_10 та стажист на посаді заступника начальника зазначеної установи ОСОБА_11 , діючи умисно з корисливих мотивів вимагали та одержали неправомірну вигоду від заступника директора ТОВ «Епікол» ОСОБА_14 у сумі 50000 грн. за не відображення у довідці за результатами перевірки цього суб`єкта господарювання відомостей про неналежне оформлення трудових відносин з найманими працівниками. 31.08.2015 року під час контрольованої передачі вказаним особам неправомірної вигоди ОСОБА_14 їх було затримано в порядку ст. 208 КПК України (том 4 а.с. 1);

- фактичними даними, що містяться в повідомленні заступника начальника УВБ ГУ ДФС у Харківській області на № 10/4/3-б/н вих-15 від 24.08.2015 року, згідно за якими Управління власної безпеки ГУ ДФС у Харківській області в ході виконання доручення встановлено, що ТОВ «Епікол» перебуває на обліку в Індустріальній ОДПІ м.Харкова. 19.08.2015 року Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ № 153 на проведення перевірки діяльності ТОВ «Епікол». Крім цього, встановлено, що 15.07.2015 року наказом ГУ ДФС у Харківській області № 6013/8/20-36-04-33 призначено ОСОБА_10 на посаду начальника управління доходів у зборів з фізичних осіб Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_10 (том 1 а.с. 10);

- фактичними даними, що містяться в повідомленні заступника начальника УВБ ГУ ДФС у Харківській області на № 10/4/3-б/н вих-15 від 24.08.2015 року, згідно з якими встановлено, що до вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_14 причетний в.о. заступника начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_11 (том 1 а.с. 12,13,14);

- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 31.08.2015 року, згідно якого слідчим військової прокуратури сил АТО в присутності понятих ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , у період з 15год. 20 хв. по 15 год. 45 хв. оглянуто та ідентифіковано шляхом копіювання грошові кошти у сумі 50 000 грн. (250 купюр номіналом по 200 грн.), які вручені ОСОБА_14 , з метою їх передачі останньою отримувачу неправомірної вигоди ОСОБА_10 .. Передача неправомірної вигоди проводиться з метою перевірки та документального фіксування фактів протиправної діяльності особи, вказаної в заві ОСОБА_14 .. При цьому предмет неправомірної вигоди представляє собою 250 купюр номіналом по 200 грн. в загальній сумі 50000 грн. (том 1 а.с. 15-81);

- фактичними даними, що містяться в постанові про проведення процесуальних дій на іншій території від 31.08.2015 року, згідно якої доручено працівникам військової прокуратури Харківського гарнізону військової прокуратури сил АТО провести обшуки в рамках кримінального провадження № 42015051110000002 від 28.08.2015 року (том 1 а.с. 85,86);

- фактичними даними, що містяться в протоколі обшуку від 31.08.2015 року, за участю понятих та ОСОБА_11 , проведеного в службовому приміщенні № НОМЕР_3 Індустріальної ОДПІ, за адресою: АДРЕСА_5 та відеозаписом DVD-R (том 1 а.с. 87-89);

- ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 01.09.2015 року, згідно якої надано дозвіл на проведення обшуку кабінету № 21 у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (том 1 а.с. 93);

- фактичними даними, що містяться в протоколі обушку від 01.09.2015 року, проведеного в присутності понятих в службовому кабінеті ОСОБА_10 №16 приміщення Індустріальної ОДПІ: АДРЕСА_5 (том 1 а.с.97-100);

- ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 31.08.2015 року, згідно якої надано дозвіл на проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_10 , яке знаходиться в приміщенні Індустріальної ОДПІ, за адресою: м. Харків, проспект Московський, 250-б (том 1 а.с.105);

- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду речей від 02.09.2015 року, вилучених 31.08.2015 року у кабінеті № 16 Індустріальної ОДПІ (том 1 а.с. 106,107);

- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду від 29.09.2015 року, в ході якого оглянуто системний блок чорного кольору та фототаблицею до нього (том 1 а.с. 117-119);

- ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 31.08.2015 року, згідно якої надано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінету ОСОБА_12 № 27 у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ФДС у Харківській області за адресою: м. Харків, проспект Московський, 250-б (том 1 а.с. 132);

- фактичними даними, що містяться в протоколі обшуку від 31.08.2015 року, проведеного у службовому кабінеті № 27 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та відеозаписом цієї слідчої дії, відповідно до яких слідує, що у період часу з 21 год. 24 хв. по 23 год. 04 хв. під час обшуку вказаного приміщення, виявлено та вилучено робочу документацію ТОВ «Епікол», грошові кошти в сумі 5000 грн. (25 купюр номіналом по 200 грн.), серії та номери яких, як встановлено у ході подальшого дослідження судом письмових та речових доказів, збігаються із коштами, що вручені ОСОБА_14 згідно протоколу від 31.08.2015 року і одержані серед інших коштів, загальною сумою 50 000 грн. (том 1 а.с.125-128);

- фактичними даними, що містяться, в протоколі огляду речей від 02.10.2015 року, а саме: поліетиленовий файл, на момент огляду цілісність упаковки не пошкоджена, при розрізанні файлу з нього вилучено 3 розірваних аркуші паперу. Частина аркушу паперу, на якому наявний напис «ТОВ Епікол» 257 Волобуєв та фототаблицею до нього (том 1 а.с. 144-147);

- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду речей від 02.10.2015 року, згідно якого оглянутий блокнот, у якому наявний напис «Направлення Епікол» та фототаблицею до нього (том 1 а.с.148-151);

- змістом протоколу огляду речей від 02.09.2015 року документів, вилучених під час проведення обшуку службового кабінету № 27 Індустріальної ОДПІ, де знаходиться робоче місце ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та фототаблицею до нього. Проведеним оглядом встановлено, чорний поліетиленовий пакет, верхівка якого оклеєно паперовою стрічкою з пояснювальним написом. При розірванні пакету з нього вилучено документи на 22 аркушах, зокрема: наказ Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області № 153 від 19.08.2015 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «Епікол» на 1 арк.; розрахунок надсилки до наказу Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС в Харківські області від 19.08.2015 № 153 на 1 арк.; направлення на перевірку ТОВ «Епікол» № 137 від 20.08.2015 Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області на 1 арк.; направлення на перевірку ТОВ «Епікол» № 136 від 20.08.2015 Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області на 1 арк.; доповідну записку начальника управління доходів і зборів ОСОБА_10 , погоджену заступником начальника Індустріальної ОДПІ ОСОБА_26 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_30 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_23 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_31 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_32 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_33 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_22 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_34 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_21 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_35 на 1 арк.; пояснення ОСОБА_36 на 1 арк.; контрольну картку №10090-1 (на звернення ОСОБА_16 ) на 1 арк.; заяву ОСОБА_16 на 1 арк.; ідентифікаційні дані на ТОВ «Епікол» на 4 арк.; проект наказу Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області № 153 від 19.08.2015 про проведення фактичної перевірки ТОВ «Епікол» на 1 арк. (том 1 а.с. 152-176);

- змістом заяви ОСОБА_16 , яка адресована в.о. начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_27 , згідно якої зазначалося, що він з 06.07.2015 року стажувався на ТОВ «Епікол», після чого його взяли на роботу, проте трудовій договір з ним не було укладено, трудову книжку на підприємство не передавав, він працював з 13.07.2015 року по 10.08.2015 року, але заробітну плату не видали, у зв`язку з чим просив притягнути директора ТОВ «Епікол» до відповідальності (том 1 а.с. 171);

- змістом доповідної записки за підписом начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_10 , адресованої в.о. начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_27 , згідно якої в результаті звернення ОСОБА_16 , відділом контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова встановлено можливе використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин з ТОВ «Епікол», у зв`язку з чим просе дозволу на проведення фактичної перевірки ТОВ «Епікол». Також зазначалося, що фактична перевірка буде проведена терміном 10 днів з 20.08.2015 року по 29.08.2015 року ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (том 1 а.с. 159);

- змістом наказу № 153 від 19.08.2015 року, згідно якого в.о. начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у харківській області ОСОБА_27 наказано головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно - перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів фізичних осіб ОСОБА_12 , старшому державному ревізору-інспектору ОСОБА_13 , провести фактичну перевірку ТОВ «Епікол» тривалістю 10 днів. Термін проведення перевірки з 20.08.2015 року по 29.08.2015 року (том 1 а.с. 155);

- змістом розрахунку надсилки до наказу Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2015 року № 153 «Про проведення фактичної перевірки» за підписом начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_10 (том 1 а.с. 156);

- змістом направлення на перевірку № 137 від 20.08.2015 року ТОВ «Епікол» на підставі наказу від 19.08.2015 року № 153, виданого Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ТОВ «Епікол» (том 1 а.с. 157);

- змістом направлення на перевірку № 136 від 20.08.2015 року ТОВ «Епікол» на підставі наказу від 19.08.2015 року № 153, виданого Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ТОВ «Епікол» (том1 а.с. 158);

- фактичними даними, що міститься в протоколі обшуку від 31.08.2015 року проведеного з 18 год. 40 хв. по 21 год. 55 хв. за участю ОСОБА_10 , понятих ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , який проведено в автомобілі «Ніссан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_1 , в ході проведення кого було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 18 000 грн. (том 1 а.с.177-181);

- ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 01.09.2015 року про дозвіл на проведення обшуку автомобіля «Ніссан Кашкай», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 (том 1 а.с. 188,189);

- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду речей від 02.09.2015 року 18000 грн., номіналом 200 грн. в кількості 90 купюр, які вилучені 31.08.2015 року у ОСОБА_10 та фототаблицею до нього (том 1 а.с. 190-198);

- фактичними даними, що містяться в протоколі обшуку від 31.08.2015 року за участю понятих, проведеного в автомобілі «Мітсубіші Аутлендер», державний номерний знак НОМЕР_4 та відеозаписом цієї слідчої дії, відповідно до яких слідує, що у період часу з 20 год. 22 хв. по 20 год. 45 хв. під час обшуку вказаного автомобіля на задньому сидінні в пакеті виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 18 000 грн., 90 купюр номіналом по 200 грн. (том 1а.с. 206-208);

- ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 01.09.2015 року про надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі «Мітсубіші Аутлендер», державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 (том 1 а.с. 212);

- змістом протоколу огляду предметів від 02.09.2015 року, а саме: грошових коштів, вилучених 31.08.2015 року в ході обшуку автомобіля «Мітсубіші Аутлендер», державний номерний знак НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 (том 1 а.с. 213,214);

- фактичними даними, що містить протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 від 31.08.2015 року з фототаблицею, відповідно якого остання у присутності понятих розповіла про обставини безпосереднього одержання ОСОБА_10 предмету неправомірної вигоди та відтворила ці обставини під фотофіксацію. З даного протоколу вбачається, що 31.08.2015 року орієнтовно після 16 год. 40 хв. ОСОБА_14 за попередньою домовленістю із ОСОБА_10 прибула до будівлі Індустріальної ОДПІ м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Московський, 250-б, де зустрілась із останньою. При цьому, ОСОБА_10 провела її до кабінету свого підлеглого працівника, де передала ОСОБА_14 «Довідку» за результатами перевірки ТОВ «Епікол». Далі, ОСОБА_10 провела ОСОБА_14 у коридор, де запитала чи принесла вона грошові кошти, на що ОСОБА_14 надала ствердну відповідь. Після цього, ОСОБА_10 підвела ОСОБА_14 до столу, який знаходився у коридорі інспекції і, відкривши шухляду, вказала покласти їх до цієї шухляди. Після того, як ОСОБА_14 дістала зі своєї сумки кошти в сумі 50000 грн. та помістила у вказану шухляду столу, ОСОБА_10 зачинила її та вони разом прослідували до її кабінету (том 2 а.с. 1-6);

- фактичними даними, що містяться в протоколі пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 18.12.2015 року, згідно якого директор ТОВ «Епікол» ОСОБА_18 , впізнав на фото № 4 ОСОБА_13 , як працівника ОДПІ, що проводив перевірку підприємства (том 2 а.с. 16,17);

- фактичними даними, що містяться в протоколі пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 18.12.2015 року, згідно якого директор ТОВ «Епікол» ОСОБА_18 , впізнав на фото № 1 ОСОБА_12 , як працівника ОДПІ, що проводив перевірку підприємства (том 2 а.с. 18,19);

- фактичними даними, що містяться в протоколі пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 18.12.2015 року, за участю свідка ОСОБА_21 , яка впізнала на фото № 4 ОСОБА_13 , як працівника ОДПІ та отримував у свідка пояснення (том 2 а.с. 20,21);

- фактичними даними, що містяться в протоколі пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 18.12.2015 року, за участю свідка ОСОБА_21 , яка впізнала на фото № 1 ОСОБА_12 , як працівника ОДПІ та отримував у свідка пояснення (том 2 а.с. 22,23);

- фактичними даними, що містяться в протоколі пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 18.12.2015 року, за участю свідка ОСОБА_14 , яка впізнала на фото № 1 ОСОБА_12 , як працівника ОДПІ, який приходив на підприємство ТОВ «Епікол» (том 2 а.с. 24,25);

- фактичними даними, що містяться в протоколі пред`явлення особи впізнання за фотознімками від 18.12.2015 року, за участю свідка ОСОБА_16 , який впізнав на фото № 1 ОСОБА_12 , як працівника ОДПІ, який приймав у свідка заяву (том 2 а.с. 26,27);

- змістом наказу № 1-0 від 15.07.2015 року підтверджено, що у зв`язку з реорганізацією західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області призначено з цією дати у порядку переведення із Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, зокрема, ОСОБА_11 , начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб (том 2 а.с. 44-46);

- змістом наказу від 13-0 від 04.08.2015 року підтверджено, що ОСОБА_11 зараховано на стажування на посаді заступника начальника Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (том 2 а.с. 47);

- наказом від 14.09.2015 року № 73-о ОСОБА_11 відсторонено з посади начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківські області, на період проведення службового розслідування (том 2 а.с. 48);

- фактичними даними, що містяться в протоколі огляду речей від 28.11.2015 року (том 2 а.с. 81), згідно якого слідчим оглянуто вказані документи, а саме: копія журналу №20-36-03-01-47 реєстрації видачі направлень на перевірку посадовими особами Індустріальної ОДПІ ДФС у Харківській області, з якого слідує, що 20.08.2015 року інспекторам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 видано направлення на проведення фактичної перевірки ТОВ «Епікол» (том 2 а.с. 74-91); копія журналу «Загальна» №20-36-03-01 Індустріальної ОДПІ м. Харкова, з якого слідує, що 27.08.2015 року Індустріальною ОДПІ м. Харкова за вхідним №3550/10 зареєстровано документи від ТОВ «Епікол» про прийняття на роботу. Згідно записів, на вказаний документ накладено резолюцію « ОСОБА_10 до виконання» (том 2 а.с. 92,93); копія журналу №20-36-03-01-40 реєстрації актів (довідок) невиїзних, документальних виїзних та позапланових перевірок Індустріальної ОДПІ м.Харкова, з якого слідує, що наказом №153 призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Епікол», виконання якої доручено ОСОБА_12 (том2 а.с. 94-97); копія журналу №20-36-03-01-18 реєстрації наказів по основній діяльності Індустріальної ОДПІ м. Харкова ДФС у Харківській області, з якого слідує, що за порядковим номером 257 ОСОБА_12 зареєстровано довідку про проведення перевірки ТОВ «Епікол» та згідно записів журналу - порушень під час перевірки не виявлено (том 2 а.с. 98-103);

- правовстановлюючими документами ТОВ «Епікол» Статут (том 3 а.с. 26-47);

- договором №27/07/2015 від 27.07.2015 року про надання маркетингових послуг та Довіреністю ТОВ «Епікол» від 27.07.2015 року, згідно яких, крім іншого, Товариством з обмеженою відповідальністю «Епікол» в особі директора, ОСОБА_18 , уповноважує ОСОБА_14 представляти інтереси підприємства у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, органами МВС, прокуратури, Державної податкової служби тощо (том 2 а.с. 9-14);

- фактичними даними, що міститься в довідці про результати фактичної перевірки ТОВ «Епікол» (податковий номер 38000604) з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 31.08.2015 №257/20-36-17-02-12/38000604, вилученою в ході тимчасового доступу на ТОВ «Епікол», згідно якої за наслідками наведеної перевірки порушень вимог законодавства не встановлено (том 3 а.с. 52-54,55-57);

- змістом довідки від 23.10.2015 року № 857/20-36-17-01012/386000604 Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, згідно якої фактичною перевіркою ТОВ «Епікол» порушень не встановлено (том 4 а.с. 15-17);

- змістом акту службового розслідування від 13.11.2015 року, проведеним комісією Індустріальної ОДПІ м. Харкова, згідно якого комісія прийшла до висновку, що начальником управління доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_10 був порушений Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII. 13.11.2015 ОСОБА_10 була звільнена за власним бажанням (том 4 а.с. 57-60);

- змістом довідки Головного управління Держпраці в Харківській області від 03.02.2016 року за результатами перевірки дотримання законодавства про працю ТОВ «Епікол» (супровідний лист від 03.02.2016 року за № 0486/02.03/02.03-15/0686), згідно якої вказаним підприємством у період з 01.08.2015 року до 01.09.2015 року допущено грубе порушення законодавства про працю в частині неналежного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, що підтверджує фактичну наявність цих порушень на підприємстві на момент проведення перевірки Індустріальною ОДПІ м.Харкова (том 4 а.с. 59-63);

- висновками судової криміналістичної експертизи № 1866 від 15.10.2015 року банкноти номіналом 200 гривень України серії ЕЧ 71311894, ЗВ 9607042, ЄЩ 5429822, ЭЧ 7845962, ЕФ 5107474, ЕЯ 7683648, ЗЄ 7833948, ВИ 3889510, ЗД 4988622, ЕЦ 7371662, ЕЕ 3975833, ВИ 2377081, ЕШ 4622820, ЄЖ 3070109, ЕГ2927612, ЕЕ 4502074, ВЧ 4204978, ВЄ 9627229, ЄЦ 6180914, АЗ 5219920, ВИ 1280552, ЄБ 4271831, ЕЖ 6008414, ВЗ 8717580, ЄБ 9036981, ЕЄ 6689027, ЕЕ 4161111, ЄИ 8687045, ЕЕ 4971401, АД 3565782, ВХ 1749686, АГ 4859516, ЕЯ 0923827, ЄЦ 6691145, ЕИ 5768208, ЗЗ 4454753, ЕЩ 8987389, ЕЄ1044141, АЗ 2392220, ЄЗ 6190008, ЕЯ 9057672, ЗГ 7430859, АВ 5665345, ЄЖ 0615901, ЄЮ 9700160, АЕ 1094707, ЄБ 9260658, ЄЩ 5987918, ЄЄ2930091, ЄБ 2930091, ЄБ 3214296, ЄД 9764434, ВЕ 9643835, ЄБ 3694526, ВЗ 1376904, ЕЕ 6485556, ЕЧ 6117943, ВИ 3554540, ЄГ 8820851, ЄИ 1618790, ЄА 9925098, ВШ 8689192, ЗА 5581934, ЄЧ 4390490, ЕВ 3767084, ЕВ 4855655, ВИ 5778377, ЗБ 4674814, ЕБ 7271895, АЕ 7143474, зразка 2007 року, серії: МА 1689819, КЛ 1466162, КД 9257053, КА 3585385, КК 2040860, КБ 0831643, КЛ 3620628, КЛ 8101486, КЛ 1163891, МБ 6050825, зразка 2011 року, серії: ПД 6000799, ПЄ 7554836, ПЕ 0527506, ПД 7008732, ПЗ 5025154, ПВ 3074856, ПБ 4935117, ПА 6526812, зразка 2013 року, серії: ТА 2675423, ТА 1007829, СБ 7793384, зразка 2014 року, відповідають зразкам аналогічних банкнотів України (том 4 а.с. 70-73);

- висновками судової криміналістичної експертизи № 1865 від 13.10.2015 року, згідно з якими банкноти номіналом 200 гривень України АЕ 2970312, ЗБ 8917055, ЄГ 7681486, ЄД 7196198, ЄЄ 2521818, ЄА 5471423, ВЕ 0515745, ЕЗ 3001928, ЄЩ 8654716, ЕЗ 1728404, АЕ 5641480, ЄЕ 4719537, АД 8538737, ЄФ 3561877, ЕЄ 3683428, ЕЄ 3085203, ЕШ 7644339, ЗА 1283303, ЗА 6755862, ВВ 3083371, ЕЧ 6616970, ЕШ 6264477, ЄШ 4232738, АА 8771099, ЗЗ 2882341,ЄФ 0458860, ЄЩ 0674648, ЄЦ 2329027, ВИ 0448706, ЄЮ 2882341, ЄФ 0458860,ЄЩ 0674648,ЄЦ 2329027, ВИ 0448706, ЄЮ 3027107, ЄГ 8067487, ЄЄ 4930070, ЄЩ 037517, ЕЦ 4975893, ЕЯ 9188137, ЗГ 5861074, ЕГ 0209004, ЄЄ 8595039, ЗД 0057624, ВЗ 5784431, ЄХ 7072803, ЄЩ 7990333, ЕЯ 5479824, ВА 7623598, ЕИ 2014432, ВЖ 8639058, ЄЄ 4902887, ЗЕ 3485024, ЗВ 6555837, ЄЄ 5562995, ЕЦ 7636405, ЄИ 5633579, ВД 3743945, АЕ 5913172, ВХ 6208717, ЄЕ 5072300, ВЧ 3496568, ЄИ 8340936, ЗА 1698034, ЕЧ 3451214, зразка 2007 року серії: КЙ 4558704, МА 8027608, КИ 3399531, МА 8187103, КЙ 2364929, КИ 1534927, КЙ 9485013, КИ 1534928, МА 7973085, КА 9287594, КИ 1534929, КГ 9259600, МБ 9000304, МБ 2192969, КМ 0448021, КЙ 6732737, КЖ 4291727, КИ 1534930, зразка 2011 року, серії: ПЄ 6780843, ПА 5149995, ПБ 4186220, ПБ 5664180, ПЗ 6262691, ПД 4625625, ПЄ 1865924, ПЄ 5313917, зразка 2013 року, серії: СБ 1999985, ТА 4592897, ТЄ 1979322, зразка 2014 року, відповідають зразкам аналогічних банкнотів України (том 4 а.с. 80-83);

- висновками судово криміналістичної експертизи № 179 від 02.02.2016 року згідно з якими банкноти номіналом 200 гривень України у кількості 25 штук серії: ЄИ 3333958, ВЖ 6896941, ЄГ 2130383, ЗЄ 7584813, ЕЖ 1840478, АЕ 8418514, ВЄ 6381575, МА 7520665, ЕИ 1461173, ЕФ 5698992, ЗА 7646641, ЕХ 8040573, ПЄ 3541336, ЄЗ 3794471, КЗ 4041904, ЕЩ 7039914, АА 3713132, ЄЩ 0146798, ПА 3475270, СИ 5273754, МА 3641995, ЄГ 8014780, АЕ 5941128, ПБ 2851350, ЄЗ 6518193, відповідають зразкам аналогічних банкнотів України (том 4 а.с. 89-91);

- змістом протоколу огляду речей від 25.02.2016 року, а саме: мобільного телефону Nokia С2 ІМЕІ НОМЕР_5 , з карткою оператора мобільного зв`язку МТС № НОМЕР_6 та мобільного телефону Fly, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в мобільному телефоні встановлено картку оператора мобільного зв`язка Київстар № НОМЕР_9 , вилучені 31.08.2015 року у ОСОБА_10 (том 5 а.с. 1);

- речовими доказами - мобільний телефон Nokia С2 ІМЕІ НОМЕР_5 , з карткою оператора мобільного зв`язку МТС № НОМЕР_6 та мобільного телефону Fly, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в мобільному телефоні встановлено картку оператора мобільного зв`язка Київстар № НОМЕР_9 ; три розірваних аркуші паперу, на яких наявні слова «Епікол», коричневий блокнот-щоденник, на розвороті сторінки «19.08» якого наявний рукописний запис «Направлення Епікол»; записник жовтого кольору з маркуванням «2015» з чорновими написами, два аркуші паперу формату А4, на яких зображено схему фінансових операцій, проведених за участю громадянина ОСОБА_37 у період з 01.07.2013 року по 16.10.2013 року (том 5 а.с. 2-5);

- висновками судової комп`ютерно технічної експертизи № 1891 від 17.02.2016 року згідно з якими на накопичувачах ноутбуку та системного блоку виявлені файли у яких міститься слово «Епікол», дані файли забережні в папку «ключові слова», та скопійована на оптичний диск (том 5 а.с. 21-23);

- змістом протоколу огляду речей та документів від 06.04.2016 року, проведеним оглядом встановлено, що на ньому записано текстові файли, які були виявлені під час проведення судової комп`ютерно технічної експертизи ноутбуку, вилученого 31.08.2015 року під час проведення обшуку в кабінету № 27 адміністративної будівлі Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області, в ході огляду за допомогою МФУ було роздруковані вказані файли, які додані до протоколу огляду (том 5 а.с. 25-34);

- змістом протоколу огляду речей та документів від 06.04.2016 року, проведеним оглядом встановлено, що на ньому записано текстові файли, які були виявлені під час проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи системного блоку, вилученого 31.08.2015 року під час проведення обшуку в кабінеті № 27 адміністративної будівлі Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області. В ході огляду за допомогою МФУ роздруковані вказані файли, які додані до протоколу (том 5 а.с. 35-46);

- змістом постанови про визнання речовими доказами від 06.04.2016 року ноутбук марки Acer snid 80303614125 та зарядний пристрій до нього s/n F1-100526076901, системний блок, на передній частині якого наявний напис «AMD 64 Athlon X2», вилучені 31.08.2015 року в ході проведення обшуку у службовому кабінеті № 27 Індустріальної ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області, який використовується ОСОБА_12 (том 5 а.с. 70-73);

- висновками судової комп`ютерно-технічної експертизи № 1892 від 17.02.2016 року, згідно з якими на накопичувачі системного блоку виявлені файли у яких міститься слово «Епікол», дані файли збережені в папку «ключові слова», яка скопійована на оптичний диск (том 5 а.с.57-59);

- фактичними даними, що містяться в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні аудіо, відео контролю особи від 28.08.2015 року, відповідно до якого 27.08.2015 року у період часу з 15 год. 40 хв. по 16 год. 15 хв. між ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_10 разом із ОСОБА_11 повідомляють ОСОБА_14 , що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Епікол» виявлені порушення законодавства в частині використання праці неоформлених працівників, що загрожує накладенням відповідних штрафних санкцій та переконують у можливій передачі цих матеріалів до правоохоронних органів, зокрема прокуратури, для початку кримінального провадження. При цьому, ОСОБА_10 в ході вказаної розмови узгоджує із ОСОБА_11 та повідомляє ОСОБА_14 розмір неправомірної вигоди 50 000 грн., яку остання повинна буде передати їм, за не відображення за результатами перевірки виявлених порушень. Одночасно, як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_11 висловлюють обізнаність у наявності на підприємстві за результатами опитування 16 офіційно непрацевлаштованих робітників та пропонують ОСОБА_14 механізм завершення перевірки без відображення наявних порушень - шляхом термінового прийняття на роботу до ТОВ «Епікол» за трудовим договором і офіційного працевлаштування мінімум 10 працівників та повторного відібрання у них пояснень із зазначенням наявності вказаних трудових взаємовідносин. Для цього, ОСОБА_10 в ході розмови телефонує працівнику канцелярії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_25 з проханням зайняти вхідний номер для листа від ТОВ «Епікол» - повідомлення про прийняття на роботу, а також надає вказівку підлеглому інспектору про необхідність повторного виїзду до ТОВ «Епікол» і відібрання пояснень без виявлених напередодні порушень. Також, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повідомляють ОСОБА_14 про необхідність розрахуватися із особою, за заявою якої розпочато цю перевірку з метою уникнення у подальшому аналогічних звернень. Крім цього, згідно вказаного протоколу за результатами проведення НСРД №50/2059 від 28.08.2015 встановлено, що 27.08.2015 у період часу з 20год. 00 хв. по 20 год. 15 хв. між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_14 поцікавилась можливістю зменшення суми неправомірної вигоди, на що ОСОБА_10 пояснила, що їй необхідно узгодити це питання зі своїм майбутнім керівником ОСОБА_11 (том 6 а.с. 27-30);

- фактичними даними, що містяться в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні аудіо, відео контролю особи №50/2060 від 28.08.2015 року, відповідно до якого 28.08.2015 року у період часу з 12 год. 00 хв. по 12 год. 40 хв. між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 відбулась розмова, в ході якої узгоджено неможливість зменшення суми неправомірної вигоди. Крім цього, ОСОБА_10 продиктувала ОСОБА_14 текст заяви про прийняття працівників на роботу, яку ТОВ «Епікол» має скерувати до Індустріальної ОДПІ м. Харкова, зареєструвавши вчорашньою датою (том 6 а.с. 31);

- фактичними даними, що містяться в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, згідно якого 31.08.2015 року у період з 15год. 20 хв. по 15 год. 45 хв. слідчим оглянуто та ідентифіковано шляхом копіювання грошові кошти у сумі 50 000 грн. (250 купюр номіналом по 200 грн.), які вручені ОСОБА_14 з метою перевірки дійсних намірів службових осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова, зокрема ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , та документування їх протиправної діяльності. Цього ж дня орієнтовно о 16 год. 55 хв. ОСОБА_14 прибула до Індустріальної ОДПІ м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Московський, 250-б, де зустрілась із ОСОБА_10 , яка провела її до кабінету інспектора ОСОБА_12 .. У подальшому, після обговорення результатів перевірки ТОВ «Епікол» та передачі документів щодо перевірки ОСОБА_14 , ОСОБА_10 вивела її з цього кабінету та підвела до столу у коридорі, куди, відкривши шухляду, запропонувала покласти грошові кошти (неправомірну вигоду). На вказану вимогу, ОСОБА_14 поклала до шухляди заздалегідь ідентифіковані засоби грошові кошти у сумі 50 000 грн. в якості неправомірної вигоди ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вчинення дій щодо формування за результатом перевірки ТОВ «Епікол» довідки без відображення виявлених на вказаному товаристві порушень норм трудового та податкового законодавства. Приблизно о 16 год. 59 хв. ОСОБА_14 залишила будівлю Індустріальної ОДПІ м. Харкова (том 6 а.с. 32-34);

- фактичними даними, що містяться в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні аудіо, відео контролю особи від 01.09.2015 року, відповідно до якого 31.08.2015 року у період часу з 16 год. 55 хв. по 16год. 59 хв. між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 відбулась зустріч у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова, в ході якої ОСОБА_10 передала ОСОБА_14 довідку за результатами перевірки ТОВ «Епікол» без зазначення фактично наявних порушень трудового та податкового законодавства, після чого, провівши її у коридор запитала ОСОБА_14 чи принесла вона грошові кошти. Далі, ОСОБА_10 підвела ОСОБА_14 до столу, який знаходився у коридорі інспекції і, відкривши шухляду, вказала покласти їх до цієї схованки. Після того, як ОСОБА_14 помістила предмет неправомірної вигоди у вказану шухляду столу, ОСОБА_10 зачинила її та вони разом прослідували до кабінету і після нетривалої розмови ОСОБА_14 залишила приміщення інспекції (том 6 а.с. 35,36);

- змістом протоколу огляду речей та документів - електронними документами аудіофайлами, зафіксованими на матеріальному носію інформації - оптичному диску №130т за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також протоколом огляду речей та документів від 25.02.2016 року оптичного диску №130т, відповідно до яких між ОСОБА_10 , яка користувалась мобільним терміналом з абонентським номером НОМЕР_10 , та ОСОБА_14 , яка користувалась мобільним терміналом з абонентським номером НОМЕР_11 , 27.08.2015 року, 28.08.2015 року, 31.08.2015 року відбувались телефонні розмови (том 6 а.с.37-39, 40-46);

- електронними документами аудіо та відеофайлами, зафіксованими на матеріальних носіях інформації, які є додатками до наведених протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій карті пам`яті №98т та оптичному диску №259т, що у повному обсязі відображують викладені у протоколах події та обставини прохання і подальшого одержання ОСОБА_10 у співучасті з ОСОБА_38 неправомірної вигоди (том 6 а.с. 49);

- висновками експерта № 45 від 10.10.2016 року за результатом проведення судової експертизи відео-, звукозапису, згідно якого ОСОБА_11 приймав участь у розмовах, що зафіксовані у звуковому файлі «F383-2708-153046.waw» на оптичному диску №259т та відеозвуковому файлі «FNNF0603_27082015160011.avi» на карті пам`яті №98т, йому належать слова та фрази, які позначені індексом «Б» у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії від 28.08.2015 №50/2059. ОСОБА_10 приймала участь у розмовах, що зафіксовані у звукових файлах «F383-2708-153046.waw», «F383-2708-203128.waw», «F383-2808-134653.waw», «F383-3108-163814.waw» на оптичному диску №259т та відеозвукових файлах «FNNF0603_27082015160011.avi»,«FNNF0603_27082015203402.avi»,«FNNF0603_27082015205904.avi», «FNNF0603_27082015164229.avi» на карті пам`яті №98т, їй належать слова та фрази, які позначені індексом «С» у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії від 28.08.2015 №50/2059, у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії від 28.08.2015 №50/2060 та у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії від 01.09.2015 №50/2062. Встановити належність голосу та усного мовлення ОСОБА_10 у відеозвуковому файлі «FNNF0603_27082015153508.avi» експерту не виявилось можливим. ОСОБА_10 приймала участь у розмовах, що зафіксовані у звукових файлах на оптичному диску №130т. Крім цього, згідно наведеного висновку експерта слідує, що звукові файли, зафіксовані на оптичному диску №259т, відеозвукові файли, зафіксовані на картці пам`яті №98т, а також звукові файли, зафіксовані на оптичному диску №130т, не містять ознак монтажу (том 6 а.с. 68-91);

- положенням про Управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова, затвердженим наказом № 27 від 21.07.2015 року (том 7 а.с. 23- 44), наказом в.о. начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова № 3-о від 16.07.2015 року, відповідями на запити та інформуваннями ГУ ДФС у Харківській області, згідно яких ОСОБА_10 з 17.07.2015 року обіймала посаду начальника Управління доходів і зборів з фізичних осіб цієї інспекції, була зобов`язана здійснювати керівництво діяльністю та організацією роботи структурного підрозділу, визначати пріоритети роботи та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджувати плани роботи структурного підрозділу, звіти про їх виконання, надавати обов`язкові до виконання доручення працівникам структурного підрозділу з питань, що належать до сфери його діяльності, контролювати їх виконання, вживати в межах компетенції заходів щодо запобігання та протидії корупції, організовувати проведення фактичних перевірок платників податків, у тому числі в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), відбір платників податків для проведення фактичних перевірок, складання актів перевірок, у зв`язку із чим являлась службовою особою, яка займає відповідальне становище (том 7 а.с. 74-79);

- речовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні грошовими коштами, виявленими та вилученими під час обшуку автомобіля ОСОБА_10 , 90 купюр номіналом 200 грн. загальною сумою 18000 грн., грошовими коштами, виявленими та вилученими під час обшуку автомобіля ОСОБА_11 , 90 купюр номіналом 200 грн. загальною сумою 18000 грн., грошовими коштами, виявленими та вилученими під час обшуку службового кабінету ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , 25 купюр номіналом 200 грн. загальною сумою 5000 грн., тобто частиною одержаної ОСОБА_10 у співучасті з ОСОБА_11 неправомірної вигоди, яка була відшукана та вилучена. Дослідженням вказаних речових доказів встановлено, що серії та номери усіх грошових купюр збігаються із купюрами, які були вручені ОСОБА_14 згідно протоколу від 31.08.2015 року, одержані того ж дня серед інших коштів, загальною сумою 50 000 грн., ОСОБА_10 в співучасті з ОСОБА_11 у якості неправомірної вигоди та у подальшому відшукані і вилучені у ході проведених обшуків автомобілів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також службового кабінету №27 Індустріальної ОДПІ м. Харкова.

Ст.91 КПК України визначає обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збирання перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинувачених та визнання їх винуватості.

Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

Так, відповідно до п.п.2, 6 постанови Пленуму Верховного суду України (далі ВСУ) «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 року, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади.

Відповідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.09.2013 року, кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний склад злочину, передбачений статтею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб`єкта злочину службової особи, визначення якої дається у примітці до статті 364 КК, предмета злочину будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.

Згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно посадовоїінструкції ОСОБА_10 ,в процесівиконання своїхслужбових обов`язків,мала відповідніслужбові повноваження,з використаннямнаданої їйвлади таслужбового становища висловили представнику ТОВ «Епікол» ОСОБА_14 прохання надати неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у сумі 50000 грн. за організацію завершення фактичної перевірки дотримання TOB «Епікол» законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин із працівниками, шляхом надання незаконної вказівки підлеглим працівникам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про формування за її результатом довідки без відображення виявлених на вказаному товаристві порушень норм трудового та податкового законодавства.

У судовому засіданні ОСОБА_10 підтвердила факт розмов із ОСОБА_14 з приводу перевірки ТОВ «Епікол», а також підтвердила факт отримання від ОСОБА_14 грошових коштів, проте пояснювала отримання грошей необхідністю залученням підприємства до оподаткування. Проте, суд критично оцінює ці показання ОСОБА_10 ..

Дослідженим в суді відео, звукозаписом НСРД (файли на карті пам`яті №98т згідно висновку експерта не містять ознак монтажу) та протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.08.2015 №50/2059, згідно яких ОСОБА_14 повідомляє, що працює на ТОВ «Епікол» разом з партнером, після чого ОСОБА_10 відразу озвучує наявність виявленого порушення та можливу суму штрафних санкцій, повідомляє про можливу передачу матеріалів до прокуратури та зазначає, що необхідно «визначитись відразу». ОСОБА_10 вказувала, що ОСОБА_14 , провокуючи просила скласти довідку без порушень і пропонувала винагороду, що повністю спростовується вказаним вище відео, звукозаписом та протоколом НСРД, оскільки в ході дослідження в судовому засіданні наведених доказів встановлено, що поведінка та фрази ОСОБА_10 і ОСОБА_11 були спрямовані саме на залякування ОСОБА_14 і спонукання до надання неправомірної вигоди. Безпосередньо пропозиція завершити перевірку без порушень, механізм її завершення та сума неправомірної вигоди були озвучені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Зазначене також підтверджується і показаннями ОСОБА_14 , наданими під час додаткового допиту в суді. Твердження ОСОБА_10 , що вона не бачила і не читала первинні пояснення працівників ТОВ «Епікол», в яких було вказано про неофіційне працевлаштування, і ніхто їй про даний факт не доповідав, не відповідають дійсності, адже з першої розмови з ОСОБА_14 як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_11 висловлюють обізнаність у наявності на підприємстві за результатами опитування 16 офіційно непрацевлаштованих робітників та пропонують механізм завершення перевірки без відображення наявних порушень.

Посилання сторони захисту на ті обставини, що у функції ОДПІ не входило накладення штрафів є неспроможними, тому що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються в проханні та одержанні неправомірної вигоди за організацію формування довідки без відображення виявлених на товаристві порушень норм трудового та податкового законодавства, а вислови останніх щодо можливих штрафних санкцій було способом надання їм вказаної вигоди.

Пояснення ОСОБА_10 з приводу отримання грошових коштів від ОСОБА_14 , оскільки вони домовились про внесення підприємством до каси авансових платежів ПДФО у сумі 50 000 грн. та виключно з метою наповнення державного бюджету і виконання відповідних планів Інспекції, є неспроможними, оскільки під час додаткового допиту ОСОБА_14 у суді, остання пояснила, що жодних подібних домовленостей чи взагалі розмов між ними не було. Грошові кошти у сумі 50 000 грн. це неправомірна вигода, які ОСОБА_10 у співучасті з ОСОБА_11 просили. Наведе також підтверджується дослідженими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, в яких зафіксовані розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 та серед яких відсутні будь-які розмови стосовно сплати підприємством авансових платежів.

Крім того, ОСОБА_10 пояснювала, що 31.08.2015 року вона вказала ОСОБА_14 покласти зазначені грошові кошти у шухляду столу, який знаходився в коридорі, але це було зроблено ніби то виключно з наведеною вище метою, а також через те, що у неї не було ключа від сейфу в її кабінеті. Разом із цим, у ході подальшого допиту ОСОБА_10 вже пояснила, що не хотіла залишати кошти у себе в кабінеті, оскільки їй було відомо, що ОСОБА_14 ніби то є «нечесною людиною» і не довіряла їй. Проте, суд критично відноситься до також показань обвинуваченої, оскільки вважає, що ОСОБА_10 могла відмовитися в цей день отримувати грошові кошти, якщо вважала ОСОБА_14 «нечесною людиною». Крім того, є не логічними доводи ОСОБА_10 про залишення грошових коштів на ніч у вказаній шухляді столу в коридорі інспекції та намір тільки вранці передати їх до каси.

При цьому, як встановлено у ході дослідження письмових та речових доказів, у ОСОБА_10 , у ОСОБА_11 та в кабінеті №27 Індустріальної ОДПІ м. Харкова під час обшуків були виявлені та вилучені 41000 грн., саме тих грошових коштів, які ОСОБА_14 за вказівкою ОСОБА_10 поклала у вказану вище шухляду столу, що також зафіксовано результатами негласних слідчих (розшукових) дій.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_11 підтвердив факт розмови із ОСОБА_10 та ОСОБА_14 27.08.2015 року, пояснюючи, що його слова та фрази стосувались залучення ТОВ «Епікол» до оподаткування. Разом із цим, допитана під час додаткового допиту в суді ОСОБА_14 повністю спростувала наведені показання ОСОБА_11 як неправдиві, пояснивши, що його слова та фрази були спрямовані саме на залякування ОСОБА_14 і спонукання до надання неправомірної вигоди, що також підтверджується дослідженими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій. Стосовно своїх пояснень, наданих під час обшуку автомобіля «Мітсубіші Аутлендер» від 31.08.2015 року, в ході якого на задньому сидінні в пакеті було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 18 000 грн., а саме, що ці грошові кошти він отримав увечері того ж дня від ОСОБА_10 , обвинувачений пояснив, що його нібито змусили так відповідати. Однак, наведене спростовується відеозаписом цієї слідчої дії, дослідженим під час судового розгляду, з якого слідує, що ОСОБА_11 під час обшуку відповідав на запитання вільно та без будь-якого фізичного чи психологічного примусу.

В якостісвідка,за клопотаннямсторони захисту,був допитанийсвідок ОСОБА_16 ,який підтвердив факт написання ним скарги до Індустріальної ОДПІ м.Харкова стосовно підприємства ТОВ «Епікол», однак щодо деталей цих подій повідомити нічого не зміг у зв`язку з тим, що пройшов значний час з моменту цих подій.

В якостісвідка,за клопотаннямсторони захисту,був допитаний свідок ОСОБА_39 під час допиту підтвердив лише факт проведення перевірки ТОВ «Епікол», однак щодо обставин цієї перевірки та інших фактів зазначив, що нічого не знає і не пам`ятає.

Що стосуєтьсядоводів сторонизахисту навизнання недопустимимидоказами -результатів проведенихнегласних слідчих(розшукових)дій,які розпочатіза рішеннямпрокурора упорядку ст.615КПК України,необхідно зазначитинаступне.

14.04.2014 року Указом Президента України № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» у дію введено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато на території України антитерористичну операцію.

Наказом заступника Голови Служби безпеки України - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а, відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» одним з районів проведення антитерористичної операції з 07.10.2014 року визначено територію Донецької області.

Положеннями статті 31 указаного Закону України встановлено, що нагляд за додержанням вимог законодавства органами, які беруть участь в антитерористичних заходах, здійснюється Генеральним прокурором України та уповноваженими ним прокурорами в порядку, визначеному законами України.

Відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» у системі органів прокуратури відновлено інститут військових прокуратур, місцем розташування яких під час проведення антитерористичної операції визначено фактичну дислокацію з`єднань, підрозділів та частин Збройних Сил України та інших військових формувань на період виконання ними завдань за призначенням.

Законом України від 12.08.2014 року № 1632 - VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» визначено порядок здійснення кримінального провадження у разі неможливості здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції.

Також цього ж дня Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції» (далі - Закон 1631) доповнено Кримінальний процесуальний кодекс України окремим розділом IX-1 (стаття 615) щодо делегування прокурорам окремих функцій слідчих суддів у разі неможливості виконання ними своїх повноважень.

26.08.2014 року спільним наказом Генеральної прокуратури України, СБ України та МВС України №872/88/537 затверджено Інструкцію «Про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції» (далі - Інструкція) та детально регламентовано процесуальний порядок діяльності прокурора відповідно до статті 615 КПК України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2014 року за№ 1038/25815).

Статтею 615 КПК України та пунктом 3 Інструкції визначено, що на місцевості проведення антитерористичної операції у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 247 та 248 цього Кодексу, їх виконує відповідний прокурор, який за результатами розгляду клопотання слідчого або прийняття такого рішення особисто виносить постанову з дотриманням вимог для таких ухвал слідчого судді.

Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) від 02.09.2014 року № 2710/38-14 територіальну підсудність апеляційного суду Донецької області у зв`язку з неможливістю здійснення ним правосуддя (крім справ, кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді в апеляційному суді Донецької області, розміщеному в м. Маріуполі Донецької області) змінено на апеляційний суд Запорізької області.

Розпорядженням Голови ВССУ від 21.05.2015 року № 33/0/38-15 роботу апеляційного суду Донецької області відновлено з 26 травня 2015 року у приміщенні по вул. Леніна, 10 у місті Артемівську Донецької області.

Відповідно до статті 248 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії за участю особи, яка його подала, протягом 6 годин з моменту отримання.

10.06.2015 року за вих. № 03/5-17 вих.-15 Генеральна прокуратура України, у порядку ст. 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 (діючого на період досліджуваних обставин), звернулась з роз`ясненням до ВССУ щодо уточнення порядку застосування Управлінням положень ст. 615 КПК України на території АТО з урахуванням наведених фактів.

12.06.2015 року ВССУ за вих. № 193941-15 проінформував Генеральну прокуратуру відповідним листом, що у зв`язку із неможливістю виконувати у встановлені строки слідчими суддями Апеляційного суду Донецької області (м.Артемівськ) своїх повноважень, передбачених ст.ст. 247, 248 КПК України, їх повинен виконувати відповідний прокурор Управління.

У той же час 21.05.2015 року Верховною Радою України для дотримання життєво важливих інтересів суспільства і держави прийнято постанову № 462 - VIII та схвалено Заяву парламенту України «Про відступ України від окремих зобов`язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод», котрою констатована відсутність фактичного функціонування судів в окремих районах Донецької області та можливість тимчасової передачі окремих повноважень слідчих суддів прокурорам в умовах безпосереднього проведення антитерористичної операції відповідно до положень Закону № 1631 - VII.

Аналіз ст. 615 КПК дозволяє зробити висновок про те, що для застосування положень вказаної норми у частині допустимості виконання повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 цього Кодексу, відповідним прокурором необхідно встановити наявність двох обов`язкових умов: 1) здійснення досудового розслідування на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції; 2) неможливість виконання відповідним слідчим суддею вказаних повноважень у встановлені законом строки.

До того ж, суд вважає обґрунтовані доводи прокурора щодо неможливості вирішення питання про надання дозволу на проведення НС(Р)Д слідчими суддями Апеляційного суду Донецької області, розташованому у м. Бахмуті, який найбільш територіально наближений до місця знаходження органу досудового розслідування (м. Краматорськ), у зв`язку з відсутністю у цьому суді станом на 24.08.2015 року режимно-секретного відділу.

Так, прокурором надано відповідь Донецького апеляційного суду від 18.04.2019 року за вих. № 3.16-14м/15/2019, з якої вбачається, що згідно розпорядженням голови суду режимно-секретний відділ та слідчі судді Апеляційного суду Донецької області, розташованого в м. Бахмут здійснювали свої повноваження з 22.08.2016 року по 31.05.2017 року. В період часу з 01.01.2015 року по 01.01.2019 року режимно-секретний відділ та слідчі судді Донецького апеляційного суду в м. Маріуполь мали можливість та здійснювали свої повноваження, передбачені ст.ст. 247,248 КПК України, для розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Поряд з тим положеннями статей 247 і 248 КПК визначено, що розгляд клопотань про проведення НС(Р)Д здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

При цьому, твердження сторони захисту щодо можливості одержання дозволу на проведення НСРД в Апеляційному суді Донецької області в м. Маріуполь не може бути взято до уваги, оскільки ч. 2 ст. 247 КПК України не зобов`язує, а лише надає можливість звернутися з клопотанням про надання дозволу на проведення НС(Р)Д щодо працівника правоохоронного органу до слідчого судді відповідного апеляційного суду поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення прокурорів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42015051110000002 від 24.08.2015 за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прийняті у визначений час, спосіб та у порядку, передбаченому Законом з безумовним дотриманням положень ст. 615 КПК України та норм спільного наказу Генеральної прокуратури України, СБ України та МВС України №872/88/537 з метою ефективного виконання завдань кримінального провадження.

Водночас допустимість доказів, зібраних в порядку ст. 615 КПК України підтверджено позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у постанові від 03.12.2019 року у справі №425/217/17 (провадження № 51-1554км19).

Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість із вказаних підстав протоколу про результати контролю за вчиненням злочину, то відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК України, виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, а тому твердження захисту про недопустимість цього доказу через відсутність дозволу суду на його проведення не ґрунтується на законі.

Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість речових доказів грошових коштів у зв`язку з тим, що вони одержані в ході контролю за вчиненням злочину, та у зв`язку з тим, що вони не відкриті стороні захисту, необхідно зауважити наступне.

Згідно протоколівпро наданнядоступу доматеріалів досудовогорозслідування доїх завершеннявід 22.04.2016року,та пронадання доступудо матеріалівдосудового розслідуваннявід 23.04.2016року,обвинуваченим таїх захисникамивідкрито танадано доступдо матеріалівдосудового розслідуваннята усіхречових доказів.Цепідтверджується відповідними підписами обвинувачених і їх захисників у протоколах. Після завершення ознайомлення та підписання відповідних протоколів, а також після сплину строку на ознайомлення, у випадку обмеження такого строку слідчим суддею, сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.

Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість використання особистих коштів під час проведення контролю за вчиненням злочину, то вказане питання нормативно врегульовано лише щодо проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої та оперативної закупки. Інструкцією від 18.09.2013 року, затвердженою спільним наказом МВС, СБУ, Міндоходів і зборів встановлено, що проведення вказаних видів контролю за вчиненням злочину здійснюється виключно за грошові кошти та з використанням майна, у тому числі імітаційних засобів, органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Для проведення інших видів контролю за вчиненням злочину, у тому числі спеціального слідчого експерименту, таких умов не встановлено.

Що стосується посилання сторони захисту про недопустимість однієї постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії через те, що вона ніби датована 23.08.2015 року, тобто ще до початку досудового розслідування, суд зазначає наступне: в томі 6 а.с. 3 міститься постанова про проведення негласних (слідчих) дій, яка датована 24.08.2015 року, разом з тим на бланку даної постанови під текстом документу міститься друкований напис «23.08.2015 року». Проте у вступній частині постанови вказана дата її прийняття «24.08.2015 року». У резолютивній частині постанови зазначено про початок проведення НСРД «з дня винесення постанови, починаючи з 24.08.2015 року» та зареєстровано вказаний документ в РСЧ прокуратури 24.08.2015 року. У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що це є опискою, допущеною під час виготовлення цього документу. Згідно позиції Верховного суду, викладеній у постанові 04.12.2018 у справі №265/6961/14-к, описка в документі не є підставою для визнання доказу недопустимим.

Що стосуєтьсяпосилання сторонизахисту пронедопустимість якдоказів додатківдо протоколівнегласних слідчих(розшукових)дій матеріальних носіївінформації черезте,що оптичнідиски неє оригіналами, не засновані на приписах закону та не спростовують висновків суду про допустимість цих доказів. Так, Верховний Суд в постанові Об`єднаної палати Касаційної кримінального суду від 29.03.2021 у справі № 554/5090/16-к зазначав, що у частині 3 ст. 99 КПК законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. Ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно до ст. 7 цього Закону у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення.

Крім того, Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 20.05.2020 року у справі № 585/1899/17 вказує, що відповідно дост. 99 КПКдокументом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. У ч. 3ст. 99 КПКзаконодавець вказує, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Згідно з ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Для виконання завдань кримінального провадження з огляду на положенняЗакону України «Про електронні документи та електронний документообіг»: електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (ч. 3 ст.5); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ч. 4 ст. 5); допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Відповідно дост. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом.Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Матеріальний носій - CD-диск з електронними документами телефонних розмов, виготовлений оперативним працівником, який отримав відповідне письмове доручення слідчого. Протоколпро результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем),виготовлений в зв`язку з отриманням електронних документів і наданням суду в якості доказів, є самостійним джерелом доказу, проте похідним від інформації з електронних документів закріпленої в комп`ютерних файлах.

Враховуючивикладене, файлизаудіозаписами,записанінаоптичні диски, є оригіналами електроннихдокументів, а тому твердження сторони захисту на необхідність визнання цих доказів недопустимими із вказаних підстав є неспроможним.

Що стосується доводів сторони захисту на той факт, що початкові відомості по даному кримінальному провадженню, які були внесені до ЄРДР не розкривають хто саме вчиняє злочин, за що саме надається неправомірна вигода тощо, то відповідно до Розділу І Параграфу 4 п. 4.7 «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, яке діяло на час реєстрації даного провадження, доступ до внесених у ЄРДР відомостей щодо захоплення заручників, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також пов`язаних з прийняттям пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди тощо, відкривається з моменту оголошення підозри особі або прийняття рішення про закриття без оголошення підозри особі. Таким чином, на виконання вказаної норми Положення, з метою уникнення фактів несанкціонованого розголошення відомостей про корупційне кримінальне правопорушення, правоохоронними органами, а в цьому випадку і військовою прокуратурою сил АТО, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться фабули без розкриття всіх обставин вчинення злочину.

Твердження сторони захисту про те, що прокурор ОСОБА_40 , який виніс постанови про проведення НСРД 24.08.2015 року, не був процесуальним керівником є неспроможними, оскільки вказаний прокурор визначений процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні постановою від 24.08.2015 року, яка долучена до матеріалів судової справи. Так в томі 1 а.с. 9 мітиться постанова від 24.08.2015 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні та визначення старшого прокурори групи. Згідно даної постанови призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, у складі прокурорів процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції, зокрема, старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_41 . Крім того, відомості про вказане призначення прокурора 24.08.2015 внесені до ЄРДР.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_14 не їздила до м. Києва, а тому не могла подати до Служби Безпеки України заяву про вчинення злочину суд не приймає до уваги, оскільки будь-яку заяву, повідомлення, у тому числі і про вчинення злочину, особа має змогу подати до правоохоронних органів як особисто так і поштовим зв`язком, на електронну скриньку, навіть усно. Тим, більше, згідно наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_14 подала наведену заяву безпосередньо представникам правоохоронних органів та не возила її особисто до приміщення Служби безпеки у м. Київ.

Посилання захисту на той факт, що інформування ГУ БКОЗ Служби безпеки України №14/2/3-8954 від 24.08.2015 року разом із заявою ОСОБА_14 про вчинення кримінального правопорушення надійшло до військової прокуратури лише 25.08.2015 року, а тому кримінальне провадження розпочато незаконно суперечить матеріалам досудового розслідування, адже відомості про вказане кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.08.2015 року на підставі повідомлення Об`єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО про вчинення злочину №50/1943 від 24.08.2015 року.

Крім того, у резолюції до інформування ГУ БКОЗ СБУ зазначено долучити вказані документи до матеріалів кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про неможливість прийняття повідомлення про злочин у вихідний день, є неспроможними, адже чинним законодавством не розмежовуються поняття робочих та вихідних днів, денного чи нічного часу доби в питаннях, що стосуються прийняття і реєстрації повідомлень про злочини. Тим більше, Служба безпеки України це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України без прив`язки до визначених Кодексом законів про працю України норм робочого часу.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_16 станом на серпень 2015 року мав заробіток, а тому не міг більше ніде працювати, а також, твердження про те, що ОСОБА_16 був підконтрольним правоохоронним органам суд оцінює критично, оскільки будь-яка особа (окрім спеціальних обмежень і заборон для державних службовців) з метою отримання доходу, який у повній мірі забезпечить життєві потреби, може працювати на двох і більше роботах, що не заборонено законодавством.

Факт участі громадянина в якості понятого під час проведення слідчої дії у будь-якому разі не може свідчити про його «підконтрольність» правоохоронним органам. Сама суть понятого передбачає його незалежність як стороннього і незацікавленого спостерігача під час проведення відповідних процесуальних дій.

Доводи сторони захисту, що поняті ОСОБА_28 і ОСОБА_29 не були присутні під час огляду та вручення ОСОБА_14 грошових коштів протирічать матеріалам досудового розслідування та показанням цих осіб, наданих під час допиту у суді. Так, поняті були викликані для допиту після отримання показань обвинувачених для з`ясування обставин, які оспорювались стороною захисту (стосовно фактів застосування до ОСОБА_10 сили працівниками правоохоронних органів, факту вилучення у неї грошових коштів та достовірності зафіксованих у протоколі обшуку подій). З інших питань, які не заперечувались і не оскаржувались стороною захисту під час судового розгляду, зокрема щодо обставин огляду та вручення ОСОБА_14 грошових коштів, поняті не допитувались і показань не надавали, а тому вказані твердження захисників є неспроможними.

Посилання захисників на недопустимість матеріалів негласних слідчих розшукових дій через те, що вони нібито не відкриті стороні захисту, необхідно зауважити, що згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15-к, від 20.05.2020 у справі № 585/1899/17, слідує, що згідно з вимогами ч. 2ст. 290 КПКпрокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні.

Докази не можуть визнаватися недопустимими, якщо права обвинувачених на захист та інтереси сторін у кримінальному процесі порушено не було, сторона захисту була обізнана про наявність вказаних доказів, а сторона обвинувачення не порушила вимогст. 290 КПК, не приховала процесуальні підстави здійснення НСРД та за першої можливості надала їх для ознайомлення, часу для якого було достатньо, як і для підготовки позиції захисту.

Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може бути безумовною підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами.

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченомустаттею 290 КПК Україниз тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Отже, у кожному конкретному випадку розкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД поза часовими межами, визначенимист. 290 КПК, суду необхідно встановити, що сторона захисту могла реалізувати своє право на розгляд справи у судовому засіданні з дотриманням принципу змагальності.

При цьому, згідно протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування до їх завершення від 22.04.2016 року, обвинуваченим та їх захисниками надано доступ та відкрито матеріали досудового розслідування, зокрема усі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які надані суду як докази, забезпечено достатній час для їх вивчення та ознайомлення, що підтверджується відповідними підписами у протоколах. Відразу після ознайомлення стороною захисту із вказаними матеріалами досудового розслідування слідчим було призначено судову експертизу відео-, звукозапису, на дослідження якої були скеровані вказані матеріали кримінального провадження.

Після цього, стороною обвинувачення повторно було надано доступ стороні захисту до матеріалів провадження, які перебували у її розпорядженні, згідно протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23.04.2016 року та відкрито матеріали досудового розслідування, серед яких і постанову про призначення цієї експертизи та супровідні документи, що підтверджується відповідними підписами у протоколах.

У подальшому, під час судового розгляду після надходження висновку експерта, прокурором згідно протоколу про надання доступу до додаткових матеріалів та ознайомлення з ними від 29.10.2018 року повторно надано доступ та відкрито усі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та висновок експерта, що підтверджується відповідними підписами у протоколі.

За таких обставин, порушень вимогст.290КПК України стороною обвинувачення допущено не було, сторона захисту була обізнана про наявність вказаних доказів та ознайомлена з ними двічі, час для підготовки позиції захисту жодним чином не був обмежений, а тому права обвинувачених на захист та інтереси сторін у провадженні порушені не були.

Посиланнясторони захисту про порушення правил підслідності, суд вважає неспроможними. Так, слідчий органу досудового розслідування, за яким визначено підслідність постановою відповідного прокурора та до провадження якого надійшли матеріали досудового розслідування, не втрачає своїх повноважень, передбачених КПК України, а питання правильності визначення цієї підслідності має вирішуватись в аспекті «спору про підслідність» на підставі п.12 наказу Генерального прокурора України від 29.08.2014 № 12гн «Про особливості діяльності військових прокуратур», згідно якого спори про підслідність вирішуються прокурорами обласного рівня, а у випадках, коли вони не дійшли згоди заступником Генерального прокурора України Головним військовим прокурором.

Постановою заступника Генерального прокурора Головного військового прокурора підслідність кримінального провадження №42015051110000002 визначено за військовою прокуратурою сил антитерористичної операції.

01.03.2016 року набрав чинності Закон України «Про державне бюро розслідувань», у зв`язку із чим відповідно до вимог ст. 216 КПК України, здійснення досудового розслідування злочинів, підслідних слідчим органам прокуратури, належить проводити слідчим органів державного бюро розслідувань.

Відповідно до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, з 01.03.2016 року повинна була розпочатися передача матеріалів кримінальних проваджень, заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, підслідних Державному бюро розслідувань, до вказаного правоохоронного органу.

Однак, на той час Кабінетом Міністрів України Державне бюро розслідувань фактично не утворено, виконання діяльності не розпочато, а тому матеріали досудового розслідування були скеровані до органів Національної поліції. Так, постановою про визначення підслідності кримінального провадження від 01.03.2016 року визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України за слідчим підрозділом Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва залишено за Військовою прокуратурою сил антитерористичної операції (том 5 а.с. 6,7), Після чого постановою заступником Генерального прокурора України Головним військовим прокурором від 20.03.2016 року доручено здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчому відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції (том 5 а.с. 11,12).

За викладених обставин, проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчими військової прокуратури сил антитерористичної операції узгоджується з вимогами закону, а твердження сторони захисту про порушення правил підслідності при його проведенні є безпідставним і не знаходить підтвердження в матеріалах кримінального провадження.

Твердження захисту стосовно провокування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вчинення злочину суперечать матеріалам провадження.

Так, виходячи з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 750/3402/16-к, для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів ЄСПЛ виробив ряд критеріїв, такі як: 1) змістовний критерій, 2) процесуальний критерій.

При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

У рішенні «Матановіч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив, що «підбурювання, за змістом кримінального процесуального закону, мало б місце тільки тоді, коли таємний агентперед тим, як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків разом з іншими співвиконавцями злочину, неодноразово б заохочував [обвинуваченого] до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим). Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента платити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого скаржник добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності "покупця" [купувати наркотики].

У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейра де Кастро проти Португалії», однак зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, як би не було спровоковано».

Отже, згідно практики ЄСПЛ, зокрема у справах«Банніков проти Російської Федерації» від 04.11.2010, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02.10.2010, «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії:

- чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою - повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої;

- чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів;

- вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Згідно результатів негласних слідчих (розшукових) дій, безпосередньо перша пропозиція завершити перевірку без порушень, механізм її завершення та сума неправомірної вигоди, яка потрібна для виконання цих дій, були озвучені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а ОСОБА_14 у свою чергу погодилася на вказані умови обвинувачених.

Посилання ОСОБА_10 на те, що ОСОБА_14 завжди дзвонила їй першою не може свідчити про наявність ознак провокування, тому що згідно показань останньої, наданих в ході судового розгляду, та матеріалів НСРД, вони здебільшого домовлялись про такі умови спілкування.

Суть та зміст розмов між ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та ОСОБА_14 свідчить саме про активний намір обвинувачених вчинити злочин, пошук і узгодження найбільш сприятливих для себе умов його вчинення. Дії ж ОСОБА_14 варто розцінювати як такі, що спрямовані виключно на перевірку дійсних намірів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , спостереження за їх поведінкою для прийняття органом досудового розслідування рішення щодо вчинення злочину.

Той факт, що ОСОБА_10 у будь-який момент могла відмовитись від реалізації своєї пропозиції та від спілкування з ОСОБА_14 у цілому, адже така відмова жодним чином не вплинула б на обвинувачених і будь-які негативні наслідки у разі відмови від спілкування з ОСОБА_14 не насталиб, спростовує твердження захисту про підбурення обвинувачених до вчинення злочину та узгоджується із положеннями рішень ЄСПЛ щодо «переважно пасивної поведінки» правоохоронних органів.

Наведені обставини у повній мірі відповідають визначеному ЄСПЛ критерію «існування об`єктивної підозри, що особа займається злочинною діяльністю або схильна до вчинення злочину», а також фіксують ту обставину, що правоохоронні органи лише «приєдналися» до злочинних дій особи, а не підштовхнули до них, тобто за матеріалами провадження чітко прослідковується відмежування провокації від наявної допустимої поведінки правоохоронних органів.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_11 не є суб`єктом злочину, що йому інкримінується, необхідно зазначити наступне.

З суб`єктивної сторони злочин, передбаченийст. 368 КК України, характеризується лише умисною формою вини і корисливим мотивом. Суб`єкт злочину - спеціальний, а саме службова особа. Дії особи, яка сприяла тому, хто, будучи службовою особою, прийняв пропозицію, обіцянку або одержав неправомірну вигоду, чи тому, хто її пропонував, обіцяв чи надав, або організувала цей злочин, або підбурила до його вчинення, належить кваліфікувати як співучасть у злочині, передбаченому ст. 368 абост. 369 КК України. При цьому питання про кваліфікацію дій співучасника потрібно вирішувати з урахуванням спрямованості його умислу виходячи з того, в чиїх інтересах, на чиїй стороні та за чиєю ініціативою - того, хто, будучи службовою особою, прийняв пропозицію, обіцянку або одержав неправомірну вигоду, чи того, хто її пропонував, обіцяв або надав, - він діяв. Зокрема, якщо неправомірна вигода одержана службовою особою через посередника, який діяв на її боці, то його дії кваліфікують як пособництво в одержанні такої вигоди - за ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.368 КК України, якщо тільки він не був співвиконавцем вчиненого, тобто відповідною службовою особою, яка використовувала надану їй владу чи службове становище.

Згідно ч.5ст.27 КК України, пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Так, ОСОБА_11 , здійснюючи функції пособника злочину, проходячи службу на посаді начальника Управління доходів і зборів з фізичних осіб Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та маючи у зв`язку із цим відповідні знання та досвід роботи в органах Державної фіскальної служби України, порадами, вказівками, погрозами та іншим чином сприяти вчинення злочину, у тому числі за вказівкою ОСОБА_10 , бути присутнім при доведенні до представника ТОВ «Епікол» прохання надати неправомірну вигоду, порядку та умови її передачі, підбурюючи та схиляючи при цьому останнього до надання неправомірної вигоди.

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_10 , ОСОБА_11 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження Тому, позицію обвинувачених суд розцінює як спосіб захисту та намагання пом`якшити відповідальність за вчинене.

Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_10 , ОСОБА_11 знайшла своє підтвердження при викладених у вироку обставинах.

Так, згідно роз`яснень, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначено, що вимаганням визнається вимога надання, передачі неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого службового становища стосовно особи, яка надає, передає неправомірну вигоду, або умисне створення особою, яка виконує управлінські функції в юридичній особі приватного права, умов, за яких особа вимушена надати, передати неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, вина ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України знайшла своє підтвердження при викладених у вироці обставинах.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_11 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_42 , суд кваліфікує за ч.3 ст. 368 КК України, як вчинення прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, у співучасті з пособником ОСОБА_11 , надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а також одержання службового особою, яка займає відповідальне становище, у співучасті з пособником ОСОБА_15 , неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища.

Дії обвинуваченого ОСОБА_11 , суд кваліфікує за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, як пособництво службовій особі, яка займає відповідальне становище, в проханні надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а також пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_10 згідно ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_11 згідно ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Суд приймає до уваги рішення Європейського Суду у справі«Скопполапроти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), в якому зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченої ОСОБА_10 встановлено, що вона раніше не судима, як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер», на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, працює, за місцем роботи характеризується позитивно. Під час проходження служби в органах державної податкової служби неодноразово оголошувалися подяки.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_11 встановлено, що він раніше не судимий, працює, як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер», на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» на обліку в наркологічному диспансері не перебуває.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , суд керується вимогамист. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, особу винних, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засуджених, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що відповідає санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, призначивши обов`язкове додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням владних повноважень та функцій держави, з конфіскацією майна, яка є їх особистою власністю.

Підстав для виправлення обвинувачених суд не вбачає.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

У рішенні від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Росії» та в рішенні від 24 березня 2005 року «Фрізен проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, вказав Європейський суд у рішенні від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії».

Відповідно дост.96-1ККУкраїни спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилучені за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 96-2 КК Українизазначає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, крім іншого, були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено - переходять у власність держави.

Отже, враховуючи вимоги зазначених норм, грошові кошти в розмірі 41 000 грн., що були предметом неправомірної вигоди, підлягають спеціальній конфіскації у дохід держави у відповідності до правил ст.ст.96-1,96-2 КК України.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Проте, суд призначає обвинуваченим покарання із застосуванням конфіскації майна, яке є їх особистою власністю.

Крім того, у резолютивні частині вироку зазначається рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Враховуючи процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 під час розгляду даного кримінального провадження в суді, які добросовісно використовували свої права та обов`язки, підстав для застосування запобіжного заходу, у томі числі тримання під вартою як просив прокурор, суд не вбачає.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, а саме витрати за проведення експертиз у справі суд стягує з обвинувачених на користь держави в особі експертних установ, які їх виконували.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнативинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення, злочину,передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням владних повноважень та функцій держави на строк три роки з конфіскацією майна, яка є її особистою власністю.

ОСОБА_11 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення, злочину,передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням владних повноважень та функцій держави на строк два роки з конфіскацією майна, яка є його особистою власністю.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_10 - не обирати.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_11 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_10 в строк відбуття покарання тримання останньої під вартою з 31.08.2015 року по 18.01.2016 року, включно.

Зарахувати ОСОБА_11 в строк відбуття покарання тримання останнього під вартою в період з 31.08.2015 року по 11.09.2015 року, включно.

Відповідно до ст. 96-1 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та стягнути в дохід держави відшукану і вилучену частину предмету злочину грошові кошти у сумі 41000 грн (18000 грн., вилучених під час обшуку автомобіля ОСОБА_10 , 18000 грн., вилучених під час обшуку автомобіля ОСОБА_11 , 5000 грн., вилучених під час обшуку кабінету №27 Індустріальної ОДПІ м.Харкова).

Повернути заставодавцю ОСОБА_43 заставу у розмірі 48720 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) грн., що була внесена останньою відповідно до ухвали Апеляційного суду Донецької області від 10.09.2015 року за ОСОБА_11 , згідно квитанції 0.0.433317053.1 від 11.09.2015 року.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 01.09.2015 року на тимчасово вилучене майно у ході обшуку, проведеного 01.09.2015 року у службовому кабінеті № 16 у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (м. Харків, проспект Московський, б. 250-б), а саме: 200 гривень серія КН 7380403, 200 гривень серія ЕД 0078735, записник жовтого кольору з маркуванням «2015» з чорновими записами, два аркуші паперу формату А4 на яких зображено схема авансових операції, проведених за участю громадянина ОСОБА_37 за період з 01.07.2013 року по 16.10.2013 року.

Речові докази - матеріали перевірки ТОВ «Епікол», які були вилучені в ході проведення обшуку службового кабінету № 27, два екземпляри довідки прорезультати проведенняперевірки ТОВ«Епікол» від31.08.2015за №257/20-36-17-02-12/38000604,які булоотримано вході проведення тимчасового доступу до речей та документів залишити в матеріалах справи.

Речові докази - ноутбук марки Acer snid 80303614125 та зарядний пристрій до нього s/n F1-100526076901, який було вилучено в ході проведення обшуку службового кабінету № 27 у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області, який зберігається в камері зберігання речових доказів Військової прокуратури сил АТО, повернути ОСОБА_12 .

Речові докази - системний блок, на передній частині якого наявний напис «AMD 64 Athlon Х2», який було вилучено в ході проведення обшуку службового кабінету № 27 у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області, який зберігається в камері зберігання речових доказів Військової прокуратури ОС, повернути правонаступнику Індустріальної ОДПІ м.Харкова.

Речові докази два екземпляра довідки про результати проведення перевірки на ТОВ «Епікол» від 31.08.2015 року за № 257/20-36-17-02-12/38000604 за підписом ОСОБА_44 , ОСОБА_13 , які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, залишити в матеріалах справи.

Речові докази - 2290 грн., які вилучені під час обшуку автомобіля ОСОБА_10 , 400грн., які вилучені під час обшуку кабінету ОСОБА_10 , 1600 грн, які вилучені під час обшуку кабінету ОСОБА_11 та на які накладено арешт ухвалами слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області конфіскувати в дохід держави.

Речові докази - мобільний телефон Nokia С2 ІМЕІ НОМЕР_5 , з карткою оператора мобільного зв`язку МТС № НОМЕР_6 та мобільного телефону Fly, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , в мобільному телефоні встановлено картку оператора мобільного зв`язка Київстар № НОМЕР_9 , передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , після набрання вироком законної сили, вважати повернутими останній.

Речові докази - три розірваних аркуші паперу, на яких наявні слова «Епікол», коричневий блокнот-щоденник, на розвороті сторінки «19.08» якого наявний рукописний запис «Направлення Епікол»; записник жовтого кольору з маркуванням «2015» з чорновими написами, два аркуші паперу формату А4, на яких зображено схему фінансових операцій, проведених за участю громадянина ОСОБА_37 у період з 01.07.2013 року по 16.10.2013 року, передані на до камери зберігання речових доказів військової прокуратури сил АТО, після набрання вироком законної сили, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь держави в особі НДЕКЦ ГУ МВС України в Донецькій області витрати за проведення судової криміналістичної експертизи № 1866 від 15.10.2015 року по 691,20 грн., з кожного.

Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь держави в особі НДЕКЦ ГУ МВС України в Донецькій області витрати за проведення судової криміналістичної експертизи № 1865 від 13.10.2015 року по 691,20 грн., з кожного.

Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь держави в особі Донецький НДЕКЦ ГУ МВС України витрати за проведення судової криміналістичної експертизи № 179 від 02.02.2016 року по 537,60 грн., з кожного.

Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь держави в особі Донецький НДЕКЦ ГУ МВС України витрати за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи № 1891 від 17.02.2016 року в сумі 277 грн., з кожного.

Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь держави в особі Донецький НДЕКЦ ГУ МВС України витрати за проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи № 1892 від 17.02.2016 року по 184,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на користь держави в особі Харківського НДЕКЦ витрати за проведення судової експертизи відео-, звукозапису № 45 від 10.10.2016 року по 4402 грн., з кожного.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з дня вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок який набрав законної сили є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч.6ст. 376 КПК Україникопію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя:

СудФрунзенський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення16.06.2021
Оприлюднено31.01.2023
Номер документу97688443
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —645/1989/16-к

Ухвала від 20.12.2024

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Люшня А. І.

Ухвала від 11.12.2024

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Люшня А. І.

Ухвала від 27.11.2024

Кримінальне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Федорова О. В.

Ухвала від 27.11.2024

Кримінальне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Федорова О. В.

Ухвала від 29.10.2024

Кримінальне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Федорова О. В.

Ухвала від 03.10.2024

Кримінальне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Федорова О. В.

Ухвала від 11.09.2024

Кримінальне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Федорова О. В.

Ухвала від 05.08.2021

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Грошева О. Ю.

Ухвала від 26.07.2021

Кримінальне

Харківський апеляційний суд

Грошева О. Ю.

Вирок від 16.06.2021

Кримінальне

Фрунзенський районний суд м.Харкова

Горпинич О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні