Рішення

від 26.11.2024 по справі 171/1641/19

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 171/1641/19

Провадження № 2/211/749/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 листопада 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

представника третьої особи ПАТ «Кривий Ріг Цемент» в режимі відеоконференції - Горовенко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Апостолівської міської ради, третя особа Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» та ОСОБА_2 про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Апостолівської міської ради № 1827 від 12 березня 2019 року та його скасування,-

встановив:

позивач ОСОБА_3 звернулась до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом до Апостолівської міської ради, третя особа Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» та ОСОБА_2 про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Апостолівської міської ради № 1827 від 12 березня 2019 року та його скасування. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Михайлівської сільської ради Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1220386600:03:001:0130, 1220386600:03:001:0131, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та державним актом на право власності на землю.

12.03.19р. на 66 сесії VII скликання Апостолівська міська рада (далі - Відповідач) прийняла незаконне (протиправне) рішення №1827 «Про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого» (далі - рішення №1827 від 12.03.19р.).

Як вбачається із проекту гірничого відводу він надається на ділянку площею 284,55 га (згідно географічних координат) та частина гірничого відводу поширюється на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у її приватній власності, що одержані в результаті виділення на місцевості земельних паїв. Після прийняття даного рішення міської ради до неї почали приїжджати представники ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» та вимагати, щоб вона підписала проект гірничого відводу вапняку та глини в якому написано, що вона своїм підписом надає згоду з рішенням про надання їм гірничого відводу, з чим вона категорично не погодилася.

14.03.19 р. вона написала заяву на ім`я голови Апостолівської міської ради, в якому зазначила про свою незгоду із прийнятим рішенням, оскільки вона не бажає передавати у промислове використання свій земельний пай (кадастровий номер -1220386600::03::001::0130, 1220386600:03:001:0131) та прийняте рішення міської ради є таким, що порушує її право приватної власності на землю, прийнято без її попереднього погодження та без жодної можливої перспективи щодо подальшої грошової компенсації, а тому, просила його відмінити (скасувати).

12.04.19р. Виконавчий комітет Апостолівської міської ради надав відповідь в якій зазначив, що нібито прийняте рішення №1827 від 12.03.19 р. не порушує її прав.

Однак, вона не погоджується із рішення Відповідача №1827 від 12.03.19р., вважає його незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню із наступних підстав.

При прийнятті рішення №1827 від 12.03.19р. Відповідач діяв поза межами своїх повноважень.

Ознайомившись з клопотання виконавчого директора Криворізького заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» про погодження отримання гірничого відводу Жовтокамянського родовища ділянка №3 вапняків та глини, а також, рекомендаціями постійної комісії міської ради з питань містобудівництва, будівництва, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи щодо погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого та графічними матеріалами меж гірничого відводу, з зазначенням земель, на яких Апостолівська міська рада 12.03.2019 року погодила отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого, вона вважає, що Апостолівська міська рада при прийнятті вказаного рішення не надала правової оцінки отриманим документам, та прийняла рішення поза межами своїх повноважень.

Зокрема, як вбачається з Витягу з протоколу №40 від 21.02.19 р. засідання постійної комісії міської ради з питань містобудівництва, будівництва, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи підготовка 66 сесії VII скликання, членами даної комісії не розглядалось питання відносно того, які саме землі входять до такого гірничого відводу та які межі гірничого відводу дана комісія не перевірили, чи не порушує гірничий відвід прав інших землевласників в межах гірничого відводу Жовтокам`янського родовища за межами с. Жовтого.

Більш того, при проведенні засідання постійної комісії міської ради з питань містобудівництва, будівництва, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи, а також, при розгляді на 66 сесії VII скликання Апостолівської міської ради питання про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна на членів комісії та депутатів міської ради чинився постійний фізичний та психологічний тиск, були надані графічні матеріали меж гірничого відводу, які були підроблені та не відповідали дійсності, у зв`язку із чим певними депутатами були подані відповідні заяви про злочин до правоохоронних органів. Докази даних обставин додаються, а також будуть підтверджені показами свідків у процесі розгляду справи.

Окрім цього, вважає, що Відповідач не мав права вирішувати питання про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого, оскільки, як вбачається із витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та проекту гірничого відводу земельні ділянки, які вказані у межах проекту відносяться до території Апостолівського району Дніпропетровської області та Михайлівської сільської ради.

Отже, питання про надання відводу мало вирішуватися Апостолівською районною радою а не Апостолівською міською радою.

Оскаржуване рішення порушує її право власності, основи добросусідства та прийнято Відповідачем передчасно, без узгодження його з власниками земельних ділянок.

Із доданих до позову доказів вбачається, що погоджені у гірничому відводі для ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна надра (вапняк та глина) розташовані під її земельними ділянками, що належать їй на праві власності ще з грудня 2001 року, про що Відповідачу було достеменно відомо та відповідач про таке право власності неодноразово повідомлявся, однак жодних заходів щодо скасування свого протиправного рішення не прийняв.

Враховуючи, що видобуток вапняку та глини без порушення земельної ділянки є неможливим та межі гірничого відводу співпадають із її земельними ділянками, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення прийнято Відповідачем передчасно, без узгодження його із відповідними власниками земельних ділянок.

Крім того, відсутності нотаріально посвідчені угоди про передачу права власності на земельну ділянку, у погодженні ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна гірничого відводу слід було відмовити, оскільки у ньому значиться землі сільськогосподарського призначення (паї) окремих громадян.

Станом на сьогоднішній день, внаслідок прийняття Відповідачем рішення №1827 від 12.03.2019 року керівництво ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» повідомило її як власника, що на підставі цього рішення вони можуть та мають тепер право поставити на вирішення Апостолівської міської ради питання про вилучення (викупу) її земельних ділянок для суспільних потреб. Такі обставини, додатково завдають шкоди, адже, постійні ризики такого вилучення призводять до того, що вона не може належним чином на власний розсуд розпоряджатися своєю земельною ділянкою, не може на довготривалий строк укласти договори оренди земельної ділянки, покращити родючість земельних ділянок, тощо.

Згідно графічнихматеріалів межгірничого відводувбачається,що вказанімежі розповсюджуютьсяна земельніділянки,що належатьїй направі приватноївласності.Проте,оскаржуване рішенняне міститьжодної вказівкищо йогодія розповсюджуєтьсялише наземлі,які вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані та віднесено до земель комунальної форми власності.

Понад те, внаслідок виділення ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» вказаної земельної ділянки для кар`єрних робіт, будуть створені перешкоди у використанні належних їй суміжних земельних ділянок по причині знищення (внаслідок розкопок) належного заїзду до її земельних ділянок, а відтак, зазначене унеможливить використанні земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Вважає, що рішення №1827 від 12.03.19р. є незаконним, протиправним та таким, що прийняте із недотриманням обов`язкової регуляторної процедури, яка передбачена положеннями ст. 8, 9, 10, 13 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». При прийнятті такого рішення, було порушені права не тільки її права, а права й інших власників, землекористувачів та просто мешканців громадян.

Міська рада посилаючись у рішенні № 1827 від 12.03.19р. на положення ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не врахувала, що даною нормою не передбачено такого повноваження міської ради, як погодження отримання гірничого відводу земель, які перебувають у приватній власності громадян.

Таким чином, оскільки аналіз регуляторного впливу рішення №1827 від 12.03.19р. не проводився та проект рішення №1827 від 12.03.19р. не був оприлюднений, враховуючи ст. 36 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» вважає за доцільне його скасувати оскільки прийняте із порушеннями регуляторної процедури.

Визнати незаконним з моменту прийняття рішення Апостолівської міської ради за №1827 від 12 березня 2019 року «Про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого» та скасувати його.

10.11.2021 року до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Апостолівської міської ради № 1827 від 12 березня 2019 року та його скасування, у зв`язку з неможливістю автоматизованого розподілу судової справи між суддями Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

15.11.2021 року ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Апостолівська міська рада скористалася своїм правом на подання відзиву на позов, та 20.12.2021 до суду скерувала відзив на позовну заяву. Позовні вимоги вважають незаконними, необгрунтованими та такими, що суперечать нормам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування» та порушують закріплені принципи Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність, з огляду на наступне.

Щодо тверджень Позивача, що при прийнятті оскаржуваного рішення Відповідач діяв поза межами своїх повноважень.

Так, за приписами ст., 19 Конституції Украйни, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, Визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Оскаржуване рішення приймалося задля вирішення питання, пов`язаного з гірничими відносинами, зокрема, надання права користування надрами, яке регламентоване Кодексом України про надра, а не з правом власності на земельну ділянку та її використання.

Гірничі відносинив Українірегулюються КонституцієюУкраїни,Законом України«Про охоронунавколишнього середовища»,Кодексом Українипро надраінших нормативно-правові акти України, що видаються відповідно до них.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних, ділянок родовищ та непридатних для розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і ділянок родовищ та непридатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, навколишнього середовища.

Порядок, надання гірничих відводів визначено у «Положенні про порядок надання гірничих відводів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 27,01.1995 ;(даяі - Положення № 59).

Необхідність отримання згоди відповідних місцевих рад виконавчої влади, передбачена у разі надання гірничих відводів під територією, де розміщені будівлі, споруди, населені пункти, джерела водопостачання, водоймища об`єкти природного заповідного фонду, пам`ятки історії, культури та мистецтва, об`єкти, спеціального й іншого призначення (п. 10 Положення № 59).

Таким чином під час врегулювання гірничих відносин, а саме права користування надрами, що посвідчується спеціальним документом - гірничим актом, застосовуються саме приписи та положення законів та нормативних актів, які регулюють саме ці закони. А отже посилання Позивача на нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини, щодо володіння, користування та розпорядження землею є помилковими.

Щодо узгодження оскаржуваного рішення з власниками земельних ділянок та порушення права власності, основ добросусідства.

Як вже зазначалося, п. 21 Положення № 59, гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин надаються Держпраці після погодження заявки на отримання гірничого відводу з відповідним територіальним органом Держпраці. Положенням № 59 необхідність погодження з іншими суб`єктами та/або юридичними та фізичними особами не передбачено. При цьому, абзацом 6 пункту 6 Додатку № 2 Положення № 59 передбачено надання в додатках до проекту гірничого відводу, який в свою чергу є додатком до заявки для одержання гірничого відводу, лист органів місцевого самоврядування або органів влади щодо отримання ними інформації про межі гірничого відводу для використання надр на території їх діяльності.

А отже, отримання згоди від власника земельних ділянок з рішенням про надання гірничого відводу для одержання гірничого відводу не передбачено чинним законодавством України, а отже і наявність такого документу не вимагається.

А отже Акт про надання гірничого відводу ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» (колишня назва - ПрАТ «Хайдель6ергЦемент Украйна») з метою розробки ділянки № 3 Жовтокамродовища родовища, виданий 09 липня 2019 року за № 3486 Державною службою України з питань праці в порядку та на умовах, передбачених діючим законодавством України, а отже посилання щодо порушенні права власності Позивача та основ добросусідства є безпідставним.

Крім того, розробка Жовтокам`янського родовища ділянка № 3- відбувається з 1957 року, в межах запасів визначеному у Спеціальному дозволі на користування надрами № 936, який надано та отримало ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» 26.06.1997. А отже саме Позивач, мав бути обізнаний під час оформлення права власності на земельні ділянки у 2002 році про те, що на території даної місцевості відбувається розробка корисних копалин ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», а отже що у деякий проміжок часу питання щодо використання цих земельних ділянок постане та потребуватиме вирішення у порядку передбаченому Земельним кодексом України.

Щодо недотримання обов`язкової регуляторної процедури, яка передбачена положеннями ст.ст. 8, 9,10, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», під час вирішення питання надання гірничого відводу застосування вимог визначених, статтями нього закону не передбачається.

Вимога Позивача про скасування оскаржуваного рішення є протизаконними з огляду на те, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Рішення Апостолівської міської ради № 1827-66 сесії від 12.03.19 «про погодження отримання гірничого відводу Жовтокамянського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого» є ненормативним, тобто правовим актом одноразового застосування, яке фактично вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому може бути скасоване чи змінене Апостолівською міською радою після його виконання.

У задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.12.2021 року ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Замінено судове засідання для розгляду справи по суті на підготовче засідання.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.12.2021 року залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» ( колишня назва ПрАТ «ХайдельбергЦемент».

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.10.2022 року витребувано від Апостолівської міської ради усі матеріали, які розглядала 21.02.2019 року Постійна комісія міської ради з питань містобудівництва, будівництва, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи та у протоколів № 40 дана комісія вирішила задовольнити звернення виконавчого директора Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» (стара назва ПрАТ "ХайдельбергЦементУкраїна") та винести питання пропогодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу Приватнеакціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» (стараназва ПрАТ "ХайдельбергЦемент Україна") за межамиселища Жовтого,ділянка №3вапняків таглини нарозгляд сесіїАпостолівської міськоїради,графічні матеріалимеж гірничоговідводу площею284,55га таусі кадастровіномери земельнихділянок,які входятьдо територіїпогодженого рішеннямАпостолівської міськоїради №1827від 12.03.2019року гірничоговідводу,з додатками.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.02.2023 витребувано від Апостолівської міськоїрадикопію документу про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу", який доданий до проекту гірничого відводу при прийнятті рішення № 1827 від 12.03.2019 року відповідно до Земельного Кодексу ст. 151 Кодексу Про Надра ст. 17 Положення про порядок надання гірничих відводів № 76 від 11.02.2016 року та оригінал для огляду в судовому засіданні. Витребувано від Апостолівського ВП НВП ГУНП в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію протоколу засідання постійної комісії міської ради з питань містобудівництва , будівництва, агропромислового комплексу , земельних відносин та охорони природи № 40 від 21.02.2019 року Апостолівської міської ради підготовка 66 сесії VII скликання та інформацію про стан кримінального провадження № 12019040410000828, а також інформацію про те, які документи були вилучені у рамках такого кримінального провадження № 12019040410000828.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.05.2024 Витребувати від Апостолівської міськоїради (53802,м.Апостолове,вул.Центральна,65): інформацію чи були документи про згоду землевласника або землекористувача про надання гірничого відводу, який доданий до проекту гірничого відводу при прийнятті рішення № 1827 від 12.03.2019 року; копію документу про згоду землевласника або землекористувача про надання гірничого відводу, який доданий до проекту гірничого відводу при прийнятті рішення № 1827 від 12.03.2019 року. Витребувано від Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент»: копію погодження проекту землевласника для отримання продовження строку дії Спеціального дозволу; копію документу про згоду землевласника з рішенням відповідної ради для отримання Приватним акціонерним товариством «Кривий Ріг Цемент» продовження строку дії Спеціального дозволу; попереднє погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для продовження Спеціального дозволу на користування надрами відповідно до ст. 16 Кодексу "Про Надра".

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2024 підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав, надавши пояснення згідно змісту позовної заяви. Зазначив, що порушенні права позивача, як власника земельної ділянки, яка була надана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Було неправомірно погоджено гірничий відвід.

Позивачка ОСОБА_3 позов підтримала, зазначила, що рішення було прийнято неправомірно. На даний час земельну ділянку обробляють самостійно, відсутні перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Представник третьої особи ПАТ «Кривий Ріг Цемент», проти позовних вимог заперечував, надавши пояснення по змісту письмових пояснень. Зазначив, що згода на погодження гірничого відводу не передбачена власників земельних ділянок. Вимоги позивача безпідставні.

Третя особа ОСОБА_2 позов підтримав, та просив його задовольнити.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він був членом земельної комісії в 2019 році по рекомендації комісії задоволення заяви на виділення земельних ділянок ПрАТ "ХайдельбергЦемент Україна". Їм показали просто чисту схему без зазначення інших земельних ділянок. Вирішили, що вигідно міській ради, і погодили. Але при вивченні документів, з`ясувалось, що членів комісії було менше 50 %. 12.03.2019 було прийнято рішення. Без погодження не мали права розглядати. Він подав заяву в поліцію, йому відмовили. Протокол повинні підписувати секретар і голова. Секретар в той час була на лікарняному, підпис в протоколі не її. Він постійно, як депутат Апостолівської міської ради звертався з заявами проти прийнятого рішення. Коли приймали рішення не прийшо в на сесію Голова постійної комісії та заступник, і він вимушений був погодити. 21.02.2019 проводилась земельна комісія, було присутні 3 чоловіка. Вони всі в трьох голосувати «За». Вишняк не була присутня, була в лікарні. Рішення було оформлено протоколом. Його підставили, так як ніхто не знав, що там є ще земельні ділянки.21.02.2019 на земельній комісії був він, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , інші запрошені.

Свідок ОСОБА_8 , суду пояснив, що в 2017 році міською радою було прийнято рішення «Про погодження отримання гірничого відводу». На той період він працював начальником відділу комунальної власності та земельних відносин виконавчого комітету Апостолівської ради. Їх відділ готував проект рішень. Проект рішення розглядається на сесії, проходить через комісію Міської ради. Комісія розглядає проект рішення і дає рекомендації. На комісію їх запрошують. Мабуть він був присутній і 21.02.2019 року. На таких засіданнях присутня секретар. Чи була там секретар Вишняк, він не пам`ятає. Їхній протокол стосується земель комунальної власності. Міська рада дає погодження на свої землі, як одним з учасників. З іншими учасниками узгоджує замовник.

Суд вислухавши сторони, представників сторін, третіх осіб, свідків, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 318 ЦК України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Михайлівської сільської ради Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1220386600:03:001:0130, 1220386600:03:001:0131, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та державним актом на право власності на землю. Цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Предметом судового спору є оскарження рішення Апостолівської міської ради №1827 від 12 березня 2019 року «Про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого».

12.03.2019 р. на 66 сесії VII скликання Апостолівська міська рада (далі - Відповідач) прийняла рішення №1827 «Про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого» (далі - рішення №1827 від 12.03.19р.).

Як вбачається із проекту гірничого відводу він надається на ділянку площею 284,55 га (згідно географічних координат) та частина гірничого відводу поширюється на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають приватній власності ОСОБА_3 , що одержані в результаті виділення на місцевості земельних паїв ще у 2001 році.

14.03.2019 р. ОСОБА_3 з заявою звернулася до голови Апостолівської міської ради, в якій зазначила про свою незгоду із прийнятим рішенням, оскільки вона не бажає передавати у промислове використання свій земельний пай (кадастровий номер -1220386600::03::001::0130, 1220386600:03:001:0131) та прийняте рішення міської ради є таким, що порушує її право приватної власності на землю, прийнято без її попереднього погодження та без жодної можливої перспективи щодо подальшої грошової компенсації, а тому, просила його відмінити (скасувати).

12.04.2019р. Виконавчий комітет Апостолівської міської ради надав відповідь в якій зазначив, що 12 березня 2019 року на черговій 66 сесії VII скликання Апостолівської міської ради було розглянуто та прийнято рішення «Про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого». Дане рішення було прийняте згідно з клопотанням виконавчого директора Криворізького заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» Полулєха Є.Ю. про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища ділянка №3 вапняків та глини. Дія даного рішення розповсюджується на земельні ділянки, що відносяться до комунальної форми власності згідно чинного законодавства України та несе погоджувальний характер.

Право власності на землю гарантується Конституцією України, та набувається і здійснюється відповідно до ряду законів що регулюють земельні відносини. Зазначені у листі земельні ділянки належать Вам на праві приватної власності. П.1 ст.78 ЗКУ встановлено «Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.» Тобто, лише власник земельної ділянки може самостійно господарювати на ній, здавати її в оренду, продати, подарувати, передати у спадщину тощо.

Як вбачаєтьсяз Витягуз протоколу№40від 21.02.19р.засідання постійноїкомісії міськоїради зпитань містобудівництва,будівництва,агропромислового комплексу,земельних відносинта охорониприроди підготовка66сесії VIIскликання,члени комісії: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 Присутні 6чоловік.Вирішили: розглянувшиклопотання виконавчогодиректора Криворізькогозаводу ПрАТ«ХайдельбергЦемент Україна»«Про погодженняотримання гірничоговідводу Жовтокамянськогородовища ділянка№3вапняків таглини,яке знаходитьсяза межами населеного пункту біля селища Жовтого Апостолівського району Дніпропетровської області», беручи до уваги дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» і Закон України «Про місцеве самоврядування України», вирішили задовольнити звернення виконавчого директора Криворізького заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» та винести дане питання розгляд сесії Апостолівської міської ради.

Член комісії ОСОБА_5 звернувся до начальника Апостолівського відділу поліції Нікопольського ВП ГУНП щодо незаконного рішення від 12.03.2019 року.

Спірні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ (далі - ЗК України), Законом України " Про землеустрій " від 22.05.2003 № 858-IV( далі - Закон № 858-IV), Законом України " Про охорону земель від 19.06.2003 № 962-IV ( далі - Закон № 962-IV).

Приписами частини 4 статті 122 цього Кодексу передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Згідно зі ст. 1 ЗУ "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV, у цьому Законі наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні:

- цільове призначення земельної ділянки - використання за призначенням, визначеним на підставі документації з землеустрою в порядку, встановленому законодавством.

- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Статтею 50 цього Закону передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. ( ч. 1 ст. 20 ЗК України)

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частиною 3 статті 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ст. 22 Земельного Кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Д о земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначені Законом України "Про охорону земель" від 19.06.2003 р. № 962-IV (далі - Закон України № 962-IV)

Охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого

антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення. (абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 962-IV)

Відповідно до ст. 36 Закону України № 962-IV охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель.

При цьому, згідно ст. 23 ЗК України, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Аналіз вказаних норм чинного законодавства дає суду підстави вважати, що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається при наявності наступних обставин:

подальше використання земель сільськогосподарського призначення для сільськогосподарських потреб є нераціональним;

зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення є обґрунтованою;

відсутні інші особи, які мають намір отримати земельну ділянку сільськогосподарського призначення у користування (власність) для сільськогосподарських потреб. (принцип пріоритетності відповідно до ст. 23 ЗК України).

Земельні ділянки належать позивачці на праві власності, цільове призначення земельних ділянок не змінювалося.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 66 ЗК України передбачено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Наведене свідчить, що земельним законодавством чітко визначений порядок передачі в користування земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користування надрами, - лише після оформлення в установленому порядку прав користування надрами.

Отже, користування надрами є відмінним від користування земельною ділянкою, в тому числі й тією, під поверхнею якої знаходяться корисні копалини. При цьому надання у користування земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, здійснюється за загальними правилами, установленими земельним законодавством України, а не законодавством у сфері регулювання гірничих відносин; право користувача надр на вирішення в установленому земельним законодавством порядку питання щодо відведення земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин виникає після одержання ним спеціального дозволу на користування надрами чи гірничого відводу.

Згідно ст.19 Кодексу України про надра право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

П.23 Положення про порядок надання гірничих відводів.

Відповідно до п.23 Наведеного Положення для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин залежно від виду родовища корисних копалин подає відповідну заявку місцевого органу державного гірничого нагляду, яка включає в себе, зокрема, проект гірничого відводу у двох примірниках, складений відповідно до Додатка №2. Вказаним Додатком №2 "Вимоги до проекту гірничого відводу передбачено, що до проекту додається "документ про згодуземлевласника або землекористувача".

Така умова є обов`язковою при видачі проекту гірничого відводу.

Відповідно до п.26 Положення у разі незгоди з рішенням про надання гірничого відводу воно може бути оскаржено в установленому порядку.

Згідно п.29 Положення Державний контроль за наявністю у підприємств і громадян, які використовують надра, актів про надання гірничого відводу, повнотою і правильністю оформлення гірничовідводної документації, а також за додержанням вимог законодавства про надра під час виконання робіт у межах гірничого відводу проводиться згідно з порядком здійснення державного гірничого нагляду.

Суду не надано жодного доказу, що відповідач та ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» намагалися отримати від власника земельних ділянок 1220386600:03:001:0130,1220386600:03:001:0131 згоду взагалі.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном.

В свою чергу сторона відповідачів всупереч принципу змагальності сторін не представила жодних доказів на спростування факту накладення спірних земельних ділянок на територію поверхні родовища.

За змістом ч.1 ст. 17 КУпН гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Межі гірничого відводу визначаються для розробки родовищ корисних копалин - контурами їхніх запасів, оцінених ДКЗ, у тому числі запасів категорії С2, з урахуванням зон зсування гірських порід або розносу бортів кар`єру (п. 18 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. №59).

За змістом наведених норм площа проекції гірничого відводу може бути більшою, ніж площа ділянки надр, на яку був виданий спеціальний дозвіл на користування надрами. Межі гірничого відводу визначаються контурами тих запасів надр, які були оціненими, тоді як спеціальний дозвіл може бути виданий і на меншу площу у межах відповідних контурів родовища.

Для того щоб землі відносились до земель надр повинне бути відповідне цільове призначення землі. Так, статтею 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна цільового призначення земель здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Земельні ділянки, що відводяться для потреб надрокористування належать до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення або повинні бути переведені у зазначену категорію в порядку зміни цільового призначення.

Докази щодо зміни цільового призначення земельних ділянок відсутні.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

При цьому передумовою та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові №477/2330/18 від 14.12.2022року, втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07).

У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі №628/1475/19 (провадження №61-7554св21) зазначено, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно дост. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Позивач, будучи власником земельних ділянок, може вимагати усунення порушення її права на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий.

Керуючись ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Апостолівської міської ради, третя особа Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» та ОСОБА_2 про визнання незаконним з моменту прийняття рішення Апостолівської міської ради № 1827 від 12 березня 2019 року та його скасування - задовольнити.

Визнати незаконним з моменту прийняття рішення Апостолівської міської ради №1827 від 12 березня 2019 року «Про погодження отримання гірничого відводу Жовтокам`янського родовища Криворізькому заводу ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» за межами селища Жовтого та скасувати його.

Стягнути з відповідача Апостолівської міської ради ( код ЄДРПОУ 04052583) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у сумі 768 ( сімсот шістдесят вісім ) гривень 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя: Н. О. Сарат