Рішення

від 27.11.2024 по справі 363/5242/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.11.2024 Справа № 363/5242/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Шубочкіної Т.В., за участю секретаря Воронюк А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді заяву про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доСадового товариства "Світанок" про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала вищевказана цивільна справа. 03.07.2024 року Вишгородським районним судом Київської області винесено рішення по даній справі, яким в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

18.11.2024 року представник відповідача Садового товариства "Світанок" звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по даній справі, а саме стягнення з позивачів на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 23 000,00 гривень.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Представник позивачів адвокат Логутова С.В. подала до суду заперечення, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у зв`язку із тим, що відповідачем не було подано першу заяву по суті спору з зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та він не звертався до суду до закінчення судових дебатів з заявою про поважність причин не подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат. Крім того вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази понесених витрат на професійну правничу допомогу та заявлений розмір судових витрат не співмірний з обсягом виконаних робіт.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`та ч. 4 ст.10 ЦПК України має використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У зв`язку з тим, що СТ «Світанок» по справі є відповідачем, відповідно першою заявою по суті спору для відповідача є відзив на позовну заяву.

Як передбачено п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Протокольною ухвалою Вишгородського районного суду Київської області в судовому засіданні від 20.11.2023 керуючись ч. 7 ст. 178 ЦПК України відповідачу було відмовлено у поновленні строку на подання відзиву на позову заяву.

Отже відповідачем не була подана заява по суті справи (відзив на позову заяву) з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, що є самостійною підставою для відмови для відшкодування відповідних судових витрат.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

На підтвердження понесених витрат, представником відповідача було надано ордер про надання правничої допомоги від 29.04.2024 року, платіжна інструкція на суму 13 000,00 грн. від 10.07.2024 року, платіжна інструкція на суму 10 000,00 грн. від 26.11.2023 року. Крім того, матеріали справи містять ордер про надання правничої допомоги від 08.11.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000186.

З наданих відповідачем платіжних інструкції не вбачається за яку саме правову допомогу було сплачено відповідачем на рахунок ОСОБА_3 , а відсутність договору про надання правничої допомоги виключає можливість встановлення переліку наданих послуг саме в рамках справи, що розглядалась.

При цьому, будь-яких інших доказів, котрі би свідчили про фактичне понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в матеріалах судової справи № 363/5242/23 відсутні. В матеріалах справи відсутні належні докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правничої допомоги, рахунки, акти виконаних робіт, детальний опис робіт (наданих послуг).

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

У рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» суд вказав, що Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до приписів ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У постанові КГС ВС у справі № 922/2604/20 від 20липня 2021 року, суд зазначив, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічні висновки щодо необхідності доказування суми судових витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування якої заявляє учасник справи були також викладені у постанові ВП ВС від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові ОП КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

У постанові КЦС ВС у справі № 671/1957/20 від 27 липня 2021 року, суд визначив, які документи є підставою для доведення факту здійснення витрат на правничу допомогу. КЦС ВС вказав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Абз. 2, 3 ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачає, що докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Ч. 1 ст. 246 ЦПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В даному випадку суд позбавлений можливості вирішувати питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без наявності в матеріалах справи відповідної заяви відповідача про поважність причин неможливості подання відповідних доказів, поданої до закінчення судових дебатів у справі.

Крім того, що сам відповідач у поданій ним заяві в довільній формі від 20.11.2024, яка була подана у зв`язку з відмовою суду у прийнятті відзиву на позовну заяву, зазначав, що докази судових витрат будуть надані в судових засіданнях. Але до судових дебатів відповідач відповідні докази так і не надав і з відповідною заявою до суду не звертався.

Рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доСадового товариства "Світанок" про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди про стягнення компенсації ухвалене 03.07.2024 року.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення представник відповідача не звернувся у строк та порядку установленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, ані відповідачем, ані його представником не було доведено факту реального понесення витрат на правничу допомогу належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні належні докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, представник відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення не звернувся у строк та порядку установленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.259, 264, 265, 268, 270 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доСадового товариства "Світанок" про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

У задоволенні вимоги про стягнення з позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Садового товариства "Світанок" у розмірі 23 000 (двадцять три тисячі) гривень 00 копійок - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В. Шубочкіна