Ухвала

від 27.11.2024 по справі 638/17864/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

27.11.2024

Справа № 638/17864/24

Провадження 6/642/228/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересована особа 1: Товариство зобмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заінтересована особа 2: ОСОБА_1 , заінтересована особа 3: ОСОБА_2 , заінтересована особа 4: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2024 до Ленінського районного суду м. Харкова за підсудністю з Дзержинського районного суду м.Харкова надійшла цивільна справа за заявою адвоката Змієвської Т.П. про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, в якій вона просить суд замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 90124 вчиненого 31.10.2024р. приватним нотаріусом Горай Олегом Станіславовичем про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал»

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 справа надійшла в провадження судді Проценко Л.Г.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов до наступного висновку.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено уст.183 ЦПК України.

Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з абз. 2 ч. 2, 4 ст.183ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20.

Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України«Про застосуванняреєстраторів розрахунковихоперацій усфері торгівлі,громадського харчуваннята послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови КабінетуМіністрів Українивід 05.03.2009р.№270«Про затвердженняПравил наданняпослуг поштовогозв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №914/1955/17).

Так, в заяві зазначено, що на підтвердження надсилання копії заяви про заміну стягувача з додатками прикладається копія реєстру згрупованих поштових відправлень «Докази надсилання заяви з додатками відповідачам (копія реєстру згрупованих поштових відправлень».

Проте, вивчивши зміст квитанцій АТ «Укрпошта» судом встановлено, що в ній містяться найменування адресатів та інші дані, які не підтверджують надсилання на адресу боржника ОСОБА_1 примірника саме цієї заяви з додатками про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником із якою заявник звернувся до суду.

За відсутності опису відправленої кореспонденції суд позбавлений можливості переконатися, що заявник дійсно направив саме примірники своєї заяви з додатками боржнику ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що долучений заявником список згрупованих відправлень не є належним доказом направлення копії заяви іншим учасникам справи, відповідно до вимог ст. 183 ЦПК України.

Крім того, статтею 442ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про заміну стягувача його правонаступником порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє своєчасно надати можливість ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Крім того,заявником дозаяви прозаміну стягувачайого правонаступникомдодано копіїдокументів,які єнечитабельними (копіяпоганої якості). Згідно до ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007року №2-рп/2007вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення КонституційногоСуду Українивід 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992року, заява №12964/87).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Усталена практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, повернення заяви без розгляду жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Зважаючи на вищевикладене, заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.

Відповідно до ч. 4 ст.183ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.183,185,259-260,352-355 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересована особа 1: Товариство зобмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа 2: ОСОБА_1 , заінтересована особа 3: ОСОБА_2 , заінтересована особа 4: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.Г. Проценко