Ухвала

від 28.11.2024 по справі 754/12452/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5766/24

Справа № 754/12452/24

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2024 року Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка - ОСОБА_1 , через представника - адвоката Васюка Миколу Миколайовича, за допомогою системи "Електронний суд" звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. При цьому, ухвалою суду визначено, що для усунення недоліків позивачу слід надати належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви та поданих до суду документів.

Від представника позивачки до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази направлення копії позовної заяви відповідачу ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року з метою з`ясування питання, чи підпадає даний спір під юрисдикцію судів України, суд звернувся до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби щодо надання інформації про перетин кордону ОСОБА_2 , також звернувся до Державної міграційної служби України щодо надання інформації про перебування особи на території України.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено строк для усунення недоліків п`ять днів з моменту отримання ухвали суду. При цьому, ухвалою суду визначено, що усунення недоліків слід здійснити шляхом надання примірника позовної заяви з додатками, перекладені на турецьку мову для вручення відповідачу.

05 листопада 2024 року від представника позивачки надійшла заява, в якій представник просив суд продовжити строк для усунення недоліків на 10 днів.

Ухвалою суду від 08 листопада 2024 року клопотанняпредставника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про продовження строку для усунення недоліків задоволено. Продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, та встановлено строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з моменту отримання ухвали суду.

Вказану ухвалу суду представник позивачки отримав 12.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

21 листопада 2024 року від представника позивачки надійшла заява, в якій представник просить суд продовжити строк для усунення недоліків ще на 6 днів.

Станом на день постановлення цієї ухвали, а саме 28.11.2024 недоліки позовної заяви стороною позивача не усунуті.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в процесуальних відносинах сторін, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Крім того, розумні строки в цивільному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Судом встановлено, що представником позивача не надано доказів того, що у період з 30 жовтня 2024 року до 21 листопада 2024 року були тривалі відключення світла, що перешкоджало стороні позивача вчасно усунути недоліки позовної заяви.

Тому, з огляду на відсутність таких доказів та, враховуючи, що суд вже продовжував строк на усунення недоліків, про який просив представник позивача, суд дійшов висновку, що підстав для чергового продовження строку немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки станом на 28.11.2024 позивач зазначені в ухвалі недоліки в установлений строк не усунув, тому позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185, 259-261, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколу Миколайовича про продовження строку на усунення недоліків відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2024.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак