Постанова

від 14.11.2024 по справі 646/2818/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/2818/21 Головуючий суддя І інстанції Власова Ю. Ю.

Провадження № 22-ц/818/1227/24, 22-ц/818/1256/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: надання послуг

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні цивільнусправуза апеляційними скаргами Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року та ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 січня 2024 року по цивільній справі №646/2818/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії AT «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» від 31.03.2021 р., яке оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості б/н від 31.03.2021 р. на підставі акта про порушення від 27.11.2019 р. №565/19к.

Рішенням Червонозаводського районногосуду м.Харкова від25грудня 2024року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії AT «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» від 31.03.2021 р., яке оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості б/н від 31.03.2021 р. на підставі акта про порушення від 27.11.2019 р. №565/19к. Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 гривень, витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у сумі 9559,20 гривень.

15.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 24 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі АТ "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.12.2023 у повному обсязі.

На обґрунтування вказав, що позивач не довів свої вимоги.

Вважає, що висновком експерта за результатами трасологічної експертизи у цивільній справі № 646/2818/21 не спростовані висновки експертизи № 5029Е від 05.12.2019 та висновки комплексного трасологічного та електротехнічного дослідження № 12870/13936 від 17.11.2020 про те, що знаки маркування, які нанесені на пломбі-заглушці, встановленої на лічильнику газу споживача не відповідають зразкам знаків маркувань пломб заводу-виробника та повірника лічильників газу вказаного типу за морфологічними ознаками. При цьому у експерта були в наявності відповідні зразки. У висновку експерта за результатами проведення судової трасологічної експертизи у цивільній справі № 646/2818/21 немає висновку про справжність пломби-заглушки, що встановлена на лічильнику газу.

Також у висновку комплексного експертного трасологічного та електротехнічного дослідження № 12870/13936 від 17.11.2020 встановлено, що на пломбі повірника (частина пломби-заглушки меншого діаметру) у місці розташування цифри «0», є пошкодження, які свідчать про те, що пломба повірника наданого для дослідження лічильника піддавалась переустановленню, що є ознакою втручання в роботу наданого лічильника газу. Суд першої інстанції не надав оцінку цьому висновку

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що позивачем порушено вимоги ст.126 ЦПК України так як на думку суду, в порушення вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України позивачем не подано до суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів ухвалення судового рішення доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Вказане не відповідає дійсності виходячи з наступних обставин та матеріалів судової справи. 25.12.2023 року Червонозаводський районний суд м. Харкова своїм рішенням у справі № 646/2818/21 задовільнив у повному обсязі позовні вимоги позивача. Відповідач в порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України не виконав процесуальні обов`язки, визначені Червонозаводським районним судом м. Харкова у зазначеній вище ухвалі від 14. 07.2021 року внаслідок чого позивач зазнав безпідставних судових витрат у сумі 8237,28 грн. сплачених за проведення судової експертизи у вказаній справи призначеної судом. Факт надання правової допомоги та розмір суми, яку пов`язаний сплатити ОСОБА_1 на користь АО « ЮрПрайд» підтверджується актом прийому передачі робіт № 1 від 27.09.2023 року, яка складає 30000 грн. виходячи з розрахунку розміру адвокатського гонорару викладеного в Рекомендації щодо застосування рекомендованих ставок адвокатського гонорару затвердженого Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/17 від 21.07.2021 року та виконаних робіт.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК України перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам оскаржені рішення та ухвала суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позов суд першої інстанції у своєму рішенні вказав наступне.

Несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19.

В акті про порушення № 565 від 27.11.2019 р. за адресою м. Харків, вул. Чебишева, 6 встановлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, пломба заводу виробника викликає сумнів. Тобто вказаний акт містить лише припущення щодо можливості впливу на облік газу.

Акт № 5029Е експертизи лічильника газу від 05.12.2019 р. щодо втручання в газовий лічильник з причини невідповідності пломби заглушки на відліковому пристрої зразку заводу виробника, - також не містить категоричних висновків щодо неналежного обліку газу, а містить лише інформацію про невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника; існування доступу до відлікового механізму; механічне пошкодження пломбувального отвору; відсутність інших пошкоджень.

При цьому суд взяв до уваги висновок судової трасологічної експертизи № 10366/23-31 від 03.08.2023 р., відповідно до висновків якої на зовнішньої поверхні технологічного виступу прямокутної форми, у якому розташований лічильний механізм лічильника газу MKM-U G6 №289107, на зовнішньої поверхні кришки лічильного механізму слідів дії сторонніх предметів, які могли вказувати на втручання в роботу лічильника газу, на зовнішньої поверхні пломби з полімерного матеріалу чорного кольору, на якій нанесено відбиток повірника лічильника газу не виявлено.

Таким чином, відповідачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів наявності з боку позивача такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, що свідчить про відсутність підстав для донарахування об`ємів не облікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу. АТ «ОГС «Харківгаз» не доведено, що виявлені пошкодження лічильника газу призвели до викривлення даних обліку природного газу, тобто факт споживання ОСОБА_1 необлікованого природного газу.

Враховуючи викладене, суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції вказав наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частина 1 статті 270 ЦПК України містить вичерпний перелік випадків, у яких може бути ухвалене додаткове рішення.

Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з залученням експерта.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі №278/1396/19.

Оскільки рішення суду по вказаній цивільній справі ухвалено 25.12.2023 року, а позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення не надано доказів щодо розміру судових витрат, то заяву позивача про ухваленнядодаткового рішення необхідно залишити без розгляду.

Суд першої інстанції правильно визначився з предметом доказування у даній справі ута вказав, що позивач, звертаючись до суду з дійсним позовом, просиввизнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача від 31.03.2021 р., яке оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості б/н від 31.03.2021 р. на підставі акта про порушення від 27.11.2019 р. №565/19к.

Згідно з частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Кодексом ГРС визначено взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначено правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 1 глави 9 розділу X Кодексу ГРС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор газорозподільної системи та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного вузла обліку природного газу та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного вузла обліку природного газу та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проєктній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним вузлом обліку природного газу, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Оператор газорозподільної системи повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу X Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.

Порядок періодичної повірки ЗВТ по об`єктах побутових споживачів (населенню) регламентується главою 8 розділу X Кодексу ГРС.

Згідно з пунктом 7 глави 8 розділу X Кодексу ГРС до демонтажу лічильника газу на періодичну повірку або до/під час його періодичної повірки на місці встановлення оператор газорозподільної системи має право проводити контрольний огляд вузла обліку та/або його перевірку в порядку, визначеному главою 9 цього розділу, а також ініціювати проведення експертизи або експертної чи позачергової повірки лічильника газу в порядку, визначеному главою 10 або 11 цього розділу. У такому разі споживач зобов`язаний забезпечити представникам Оператора газорозподільної системи (разом з їх засобами і матеріалами) відповідний доступ до лічильника газу.

Пунктом 7 глави 9 розділу X Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного вузла обліку природного газу чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник оператора газорозподільної системи на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

Пунктом 3.1.3 Положення № 619 встановлено, що лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації: невідповідності показів лічильника об`ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.

За змістом пункту 3.2.2 Положення № 619 у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення, складається акт про виявлені порушення. Акт про виявлені порушення складається у двох примірниках та підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.

Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення № 619).

Пунктом 2.1 Положення № 619 визначено, що експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.

Згідно з пунктом 3.3.1 Положення № 619 експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Споживач має право бути присутнім під час проведення експертизи лічильника газу. При неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач має право дати письмову згоду на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі відсутності споживача або вповноваженої ним особи при проведенні експертизи (у визначених в акті про демонтаж лічильника газу місці, даті та часі) така експертиза проводиться без присутності споживача або вповноваженої ним особи (пункт 3.3.2 Положення № 619).

Згідно з підпунктами 3.3.3.1-3.3.3.2 Положення № 619 експертиза лічильника здійснюється у такій послідовності. Комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку 3. Акт експертизи складається у трьох примірниках - по одному примірнику для споживача, газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Після зовнішнього огляду комісією перевіряються: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу; цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу; цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу; цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації.

Відповідно до підпункту 3.3.3 Положення № 619 після виконання робіт, зазначених у підпунктах 3.3.3.1 та 3.3.3.2 цього Положення, проводиться його позачергова повірка згідно з ДСТУ 2708-99 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення».

Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, визначені главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Зокрема, підпунктом 3 пункту 1 цієї глави встановлено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема лічильника газу).

Пунктами 1, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора газорозподільної системи складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Згідно з абзацом першим пункту 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС, у разі виявлення оператором газорозподільної системи пошкодження лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється виходячи з 70 відсотків граничних об`ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Положення наведеного пункту прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

Відповідно до висновку комплексного експертного трасологічного та електротехнічного дослідження № 12870/13936 від 17.11.2020 р. на зовнішніх поверхнях корпусу лічильника газу, його відлікового пристрою та його оглядового вікна, у тому числі на крайових ділянках технологічного отвору, в якому розташована пломба-заглушка, пошкодження, які могли б свідчити про втручання в роботу наданого лічильника відсутні.

Згідно висновку судової трасологічної експертизи № 10366/23-31 від 03.08.2023 р. на зовнішньої поверхні технологічного виступу прямокутної форми, у якому розташований лічильний механізм лічильника газу MKM-U G6 №289107, слідів дії сторонніх предметів, які могли вказувати на втручання в роботу лічильника газу, також не виявлено. На зовнішньої поверхні кришки лічильного механізму лічильника газу MKM-U G6 №289107, слідів дії сторонніх предметів, які могли вказувати на втручання в роботу лічильника газу, не виявлено.

Суд першої інстанції в межах підстав та предмету позову обґрунтовано та відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України правильно покликався на правові висновки, які було викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19.

Суд першої інстанції відповідно до вказаних норм матеріального права та правових висновків касаційного суду правильно вважав, що виявлені на газовому лічильнику позивача невідповідності пломби заглушка на відліковому пристрої зразку заводу виробника та пошкодження на пломбі повірника у місці розташування цифри «0», які свідчать про її перевстановлення, - не є однакою реального втручання у обліковий механізм та зміну показників лічильника, що є необхідним для застосування до споживача відповідальності у вигляді сплати відповідної грошової суми. Наведені з цього приводу доводи скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідачем дійсно не було надано достатніх та допустимих доказів наявності з боку позивача такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, що свідчить про відсутність підстав для донарахування об`ємів не облікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу. АТ «ОГС «Харківгаз» не доведено, що виявлені пошкодження лічильника газу призвели до викривлення даних обліку природного газу, тобто факт споживання ОСОБА_1 необлікованого природного газу.

Враховуючи викладене, суд правильно вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо відмови в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі також не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частина 1 статті 270 ЦПК України містить вичерпний перелік випадків, у яких може бути ухвалене додаткове рішення.

Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з залученням експерта.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції. При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачем витрат, про які у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України було заявлено у заяві.

З огляду на вищевказане суд першої інстанції обґрунтовано покликався на правові висновки, що були висловлені у постанові Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19 та оскільки позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення не надано доказів щодо розміру судових витрат, - його заяву про ухваленнядодаткового рішення залишив без розгляду.

Оскільки судпершої інстанціїухвалив судоверішення здодержанням нормматеріального іпроцесуального права,доводи скаргвисновків судуне спростували,то відповіднодо ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржені судове рішення - без змін.

Передбачених у ст. 141 ЦПК України підстав для перерахунку відшкодування судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року залишено без змін.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 січня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 28.11.2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді Ю.М. Мальований

Н.П. Пилипчук