Рішення

від 12.11.2024 по справі 733/39/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/122/24

Єдиний унікальний №733/39/24

Рішення

Іменем України

12 листопада 2024 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді - Вовченка А.В.,

при секретарі Мошенець Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника ТОВ АК «Магнат» - Ткаченка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м.Ічня справу за позовною заявою ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Бондар Ярослав Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю АК «Магнат» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення державного реєстратора

В С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Бондар Я.О. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ АК «Магнат» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін та виправлень до іншого речового права щодо продовження строку дії договору оренди від 03.01.2013, проведеної на підставі додаткової угоди від 03 грудня 2019 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7421780800:03:000:0113 , розташованої на території Дорогинського старостинського округу Ічнянської ОТГ з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посилаючись на те, що ОСОБА_1 (надалі - позивач, орендодавець) є власником земельної ділянки загальною площею 1,93 га (ділянка на плані за №16/109, кадастровий номер: 7421780800:03:000:0113) , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №796496, виданого Ічнянською РДА 13.10.2008 року, яка надана позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дорогинської сільської ради Прилуцького (бувшого Ічнянського) району Чернігівської області.

03 січня 2013 року між позивачем по справі та ТОВ АК «Магнат»», строком на 5 років з дати його реєстрації, був укладений договір оренди землі на вищезгадану земельну ділянку.

Зазначений договір оренди землі, пройшов обов`язкову державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, рішення №25968513 від 23 серпня 2014 року.

В подальшому після укладення цього договору відповідач здійснював господарську діяльність на орендованій земельній ділянці. Після закінчення договору оренди відповідач до позивача з пропозиціями щодо продовження договору оренди на новий строк не

звертався.

З метою отримання інформації щодо закінчення строку договору оренди земельної ділянки позивач у вересні 2023 року звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Ічнянської міської ради Чернігівської області.

За результатами перегляду відомостей з Державного реєстру речових прав, позивачу стало відомо, що згідно додаткової угоди від 03 січня 2019 року до договору оренди землі б/н від 03 січня 2013 року (далі Додаткова угода) строк дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421780800:03:000:0113 дійсний до 31 грудня 2029 року.

Зареєстрована додаткова угода від 03 січня 2019 позивачем не підписувалася, інших осіб на її підписання не уповноважував, волевиявлення на укладення такої угоди не мав, а підпис у графі «Орендодавець», виконано не ним, а іншою особою, що є порушенням приписів ч.ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України.

Окрім того , на момент підписання невідомою особою додаткової угоди від 03 січня 2019 щодо продовження строку дії договору оренди до 31.12.2019 року договір оренди земельної ділянки від 03 січня 2013 року припинив свою дію.

Позивач просить зобов`язати відповідача повернути позивачу належну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 1,93 га , кадастровий номер 7421780800:03:000:0113, яка надана позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дорогинського старостинського округу Ічнянської ОТГ Прилуцького району Чернігівської області. Скасувати рішення державного реєстратора державну реєстрацію змін та виправлень до іншого речового права щодо продовження строку дії договору оренди від 03.01.2013, проведеної на підставі додаткової угоди від 03 грудня 2019 року .Стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору та витрати з надання правничої допомоги.

У відзиві на позов представник ТОВ АК «Магнат» просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 зроблено висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін вказують на те , що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору нормам закону. Якщо договір хоч і не був укладений, але виконувався його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладення, і надалі він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

У разі , якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним і може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року у справі №530/130/21, переглядаючи рішення судів з подібними правовідносинами зазначив, що фактичні дії щодо отримання орендної плати, укладення додаткових угод до договорів оренди землі, переконливо доводять визнання щодо фактів укладення згаданих договорів з відповідачем і це відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду України у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21).

Тобто для встановлення факту укладення чи неукладення договорів оренди землі важливим є не тільки і не стільки встановлення відповідності підпису позивача на тексті договору, а важливим є встановлення наявності чи відсутності самого волевиявлення сторони на укладення відповідного договору. Наявність чи відсутність волевиявлення може доводитись різними доказами, в тому числі доказами, що підтверджують факти щодо виконання сторонами умов договору.

Позивач ОСОБА_1 заперечує факт підписання додаткової угоди щодо подовження строку дії договору оренди землі, який виконується сторонами протягом тривалого часу, у визначених у тому числі цією додатковою угодою (після 03.01.2018 року ) підтверджується:

-факт користування відповідачем належною відповідачу земельною ділянкою після 03.01.2018 та до цього часу та позивачем не заперечується;

-за користування належною позивачеві земельною ділянкою відповідач щорічно вносить у визначені сторонами у договорі та додатковій угоді строки та у розмірах орендну плату, яку позивач отримує, що підтверджено відповідною довідкою .

У відповіді на відзив представник позивача зазначив ,що позивач додаткову угоду не підписував. Самостійне продовження договору оренди землі вважаємо недобросовісною поведінкою відповідача у договірних відносинах. У постанові Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі №125/702/17 (провадження №61-48842св18) зазначено, що: «реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю». Суд зазначив, що реєстрація права оренди на земельну ділянку за відповідачем у випадку, коли додаткову угоду до договору оренди позивач не підписував, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню. Кошти , які отримував позивач, слід кваліфікувати як платіж, який орендар вносив орендодавцеві за користування земельною ділянкою без правових підстав.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу розглядати в порядку загального провадження.

Ухвалою Ічнянського районного суду від 14 лютого 2024 року задоволено клопотання представників позивача та відповідача про витребування доказів.

27 лютого 2024 року на адресу суду на виконання ухвали про витребування доказів від ГУ ДПС у Чернігівській області надіслав інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про отримані доходи та утримані податки гр. ОСОБА_1

02 травня 2024 року від відповідача до Ічнянського районного суду надійшов оригінал додаткової угоди б/н від 03 січня 2019 року до договору оренди землі б/н від 03.01.2013 року.

Ухвалою Ічнянського районного суду від 02 травня 2024 року клопотання представника позивача задоволено, призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено до отримання експертного висновку.

На адресу суду 02 серпня 2024 року надійшов висновок експерта за результатами судово-почеркознавчої експертизи №СЕ-19/125-24/6672-ПЧ від 11 червня 2024 року.

Ухвалою Ічнянського районного суду від 12 серпня 2024 року відновлено провадження у справі.

23 вересня 2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача адвокат Бондар Я.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять задовольнити з урахуванням експертного висновку.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,93 га., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дорогинського старостинського округу Ічнянської ОТГ Прилуцького району , ділянка №16/109, Чернігівська область, кадастровий номер 7421780800:03:000:0113 (а.с.9).

Відповідно до копії договору оренди землі б/н від 03.01.2013 року, орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ АК «Магнат» уклали договір, зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Прилуцького РУЮ Вегерою В.А., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис від 23 серпня 2014 року за № 6778594 строком на 5 років, згідно якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,93 га (а.с.11-12).

Згідно додаткової угоди від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року, орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ АК «Магнат» уклали додаткову угоду, в якій сторони внесли зміни до договору оренди землі від 03.01.2013 року зареєстрованого 23.08.2014 року за №6778594, шляхом викладення його в наступній редакції. Згідно п. 1 зазначеної угоди: Сторони домовились продовжити строк дії Договору оренди землі №б/н від 03.01.2013 року до 31.12.2029 року (а.с.142).

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №172839662 від 05.07.2019 року, номер запису про інше речове право: 6778594, від 23.08.2014 року державним реєстратором Вегерою В.А. , реєстраційна служба Прилуцького міськрайонного УЮ Чернігівської області здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7421780800:03:000:0113, площею 1,93 га, на підставі додаткової угоди до договору б/н від 03.01.2019 року, дата закінчення дії 31.12.2029 року (а.с.43).

Звернень з боку відповідача (орендаря) по справі на адресу позивача (орендодавця) по справі, щодо продовження договірних відносин не надходило.

Разом з тим, позивач стверджує, що він не укладав з відповідачем 03.01.2019 року додаткової угоди до договору оренди землі від 03.01.2019року та не мав наміру на її укладання.

При цьому, відповідно до додаткової угоди від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року зареєстрованого в реєстрі про інше речове право 23.08.2014 року за № 6778594 , додаткова угода від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року, укладена між ОСОБА_1 та ТОВ АК «Магнат» в особі ОСОБА_4 03.01.2019 року.

Отже, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/125-24/6672-ПЧ судової почеркознавчої експертизи від 11.06.2024 року, який було здійснено на виконання ухвали суду про призначення судово-почеркознавчої експертизи, досліджуваний підпис, розташований у графі «орендодавець» розділу «Реквізити та підписи сторін» додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 03.01.2019 року , укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ АК «Магнат» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.125-132).

Судом встановлено, що спірна додаткова угода від 03.01.2019 року до договору оренди

землі від 03.01.2013 року, укладена від імені ОСОБА_1 , підписана не ним, а іншою особою. Таким чином спірна додаткова угода від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року була укладена без волевиявлення ОСОБА_1 , факт не підписання ним додаткової угоди від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року підтверджується як його поясненнями, так і висновком експерта.

Експертиза виконана згідно з вимогами закону, предметом дослідження безпосередньо був оригінальний примірник саме оспорюваної додаткової угоди від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року, висновок експертизи не оспорений і оцінюється судом як такий, що відповідає вимогам чинного законодавства і є належним доказом. Отже, факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення додаткової угоди від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року є доведеним.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували висновок експертизи.

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Іншими словами, у тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Зазначена позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в Постанові від 19.08.2020 року по справі № 358/815/17.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи те, що спірну додаткову угоду від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року, якою передбачено, що договір укладено строком на 10 років на земельну ділянку з кадастровим номером 7421780800:03:000:0113, позивач не підписував, зазначена спірна додаткова угода до договору оренди землі не є укладеною.

У такому разі зайняття земельної ділянки відповідачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред`явлення вимог про повернення такої ділянки.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним додаткової угоди до договору оренди землі у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Реєстрація неукладеної між сторонами додаткової угоди від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2013 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження своєю власністю, а саме належною йому земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди ТОВ АК « Магнат» на належну позивачу земельну ділянку, коли додаткову угоду від 03.01.2019 року до договору оренди землі від 03.01.2019 року позивач фактично не підписував, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

До 16.01.2020 р. була чинною редакція ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої: «У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься саме запис про скасування державної реєстрації прав».

Однак Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16.01.2020 р., законодавець змінив зазначену норму, виклавши її наступним чином: «У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону».

Із зазначеного вбачається, що законодавець виключив з конструкції статті можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, у зв`язку з чим задоволення позовної вимоги про скасування записів державного реєстратора не призведе до ефективного захисту прав, оскільки нормою воно не передбачене, а реєстратор, у свою чергу, отримуючи судове рішення про скасування запису, не зможе його виконати.

Саме такий вектор правової визначеності прослідковується у постановах Верховного Суду, а саме: Касаційного цивільного суду від 16.09.2020 р. у справі №352/1021/19 та Касаційного господарського суду у постанові від 03.09.2020 р. у справі №914/1201/19, де

суди зазначили, що починаючи з 16.01.2020 р. скасування запису про проведену державну реєстрацію права не може привести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі.

З огляду на викладене, рішення суду про зобов`язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав.

Отже у цьому разі слід одночасно заявляти вимогу про скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Як видноіз відповідіна запит судущодо отриманнявідомостей зДержавного реєструфізичних осіб-платниківподатків проджерела/суми нарахованогодоходу нарахованогоподатку тавійськового зборуза періодз 2013по 2023рік включно ОСОБА_1 отримуваворендну платувід ТОВ АПК«Магнат» щорічно(а.с.72-80).

Судовим рішенням було встановлено фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, яка перебуває у власності позивача, в період з 2013 року по даний час, за яке позивач отримував орендну плату.

Цільовим призначеннямгрошових коштів,переданих ТОВ АК «Магнат» ОСОБА_1 , було саме за користування ними належною останньою земельною ділянкою.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що у разі отримання позивачем від відповідача грошових коштів за договором оренди земельної ділянки, який був визнаний судом неукладеним, оскільки не був підписаний позивачем, то відповідач не позбавлений можливості захистити свої права у порядку положеньст. 1212 ЦК України.

Частиною першою, другою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з наданої квитанції, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн. а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати, пов`язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи в сумі 7269,92 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 6000 грн. та докази їх розміру будуть надані додатково у встановлений ЦПК України строк.

Керуючись ст.ст. 10, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АК «Магнат » про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення державного реєстратора реєстрації прав - задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1,93 га, номер ділянки на плані 16/109, кадастровий номер 7421780800:03:000:0113, яка розташована на території Дорогинського старостинського округу Ічнянської ОТГ

Прилуцького району Чернігівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом повернення ОСОБА_1 вище зазначеної земельної ділянки ТОВ АК «Магнат» , код ЄДРПОУ 34490542, (адреса: с.Талалаївка вул. Прилуцька,125 Ніжинський район Чернігівська область).

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін та виправлень до іншого речового права щодо продовження строку дії договору оренди від 03.01.2013 року, проведеної на підставі додаткової угоди від 03 січня 2019 року з ТОВ АК «Магнат» (ЄДРПОУ 34490542), на земельну ділянку загальною площею 1,93 га , кадастровий номер 7421780800:03:000:0113, належної ОСОБА_1 , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дорогинського старостинського округу Ічнянської ОТГ Прилуцького району Чернігівської області, номер запису про інше речове право 6778594, проведену на підставі додаткової угоди до договору б/н від 03.01.2019 року та договору оренди землі від 03.01.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ АК «Магнат».

Стягнути з ТОВ АК «Магнат» (ЄДРПОУ 34490542) на користь ОСОБА_1 , понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат, пов`язаних з проведенням судово-почеркознавчої експертизи в сумі 7269,92 грн., а всього 9692 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 32 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення виготовлено та підписано 12 листопада 2024 року.

Суддя А. В. Вовченко