Постанова

від 19.11.2024 по справі 335/5314/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.11.2024 Справа № 335/5314/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 335/5314/24 Головуючий у І інстанції: Соболєва І.П.

Провадження №22-ц/807/1670/24 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Кухаря С.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Комунального підприємства«Універс» Запорізькоїобласної радина рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко Тетяни Миколаївни до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа Запорізька обласна рада, про стягнення заборгованості із заробітної плати,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко Т.М. звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Універс» ЗОР, третя особа Запорізька обласна рада, про стягнення заборгованості із заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначала, що з 03.09.2018 вона займала посаду головного бухгалтера КП «Готель Україна» ЗОР, що підтверджується наказом № 44-к про прийняття на роботу від 31.08.2018. Була звільнена з посади за власним бажанням наказом № 2/к від 29.04.2024. У період з лютого 2020 року до квітня 2024 року роботодавець не виплачував заробітну плату. Згідно зі штатним розписом КП «Готель Україна», затвердженим директором підприємства 27.12.2019, з 01.01.2020 посадовий оклад головного бухгалтера складав 15016,28 грн.

Відповідно до рішення «При припинення комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, як власника підприємства, від 15.02.2022 правонаступником КП «Готель Україна» (Код ЄДРПОУ 05907549) стає КП «Універс» (Код ЄДРПОУ 13622246). Наразі КП «Готель Україна» перебуває у стані припинення, а його ліквідація шляхом приєднання триває.

Позивач зазначала, що відсутність у неї можливості подати довідки про заборгованість із заробітної плати, неподання відповідачем до органу Пенсійного фонду відомостей про нараховану заробітну плату з квітня 2020 року, не може тлумачитися на шкоду працівнику та бути підставою обмеження права на отримання заробітної плати як джерела її існування. У зв`язку з чим, просила взяти до уваги індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України від 08.04.2020, а також розрахунок невиплачених коштів, складений нею самостійно.

Так, за твердженням ОСОБА_1 , розмір заборгованості з виплати їй заробітної плати за період з лютого 2020 року до квітня 2024 року, з урахуванням індексації, складає 765979,11 грн, з яких: заробітна плата у розмірі 616613,18 грн; податок на доходи фізичних осіб 137876,24 грн; військовий збір 11489,69 грн. Також у розрахунку заборгованості розмір соціального внеску був обчислений як 22% від заробітної плати, та складає Єдиний соціальний внесок 168515,40 грн.

На думку позивача, стягнення суми індексації заробітної плати слід відраховувати з лютого 2021 року до 01 січня 2023 року. Відповідна сума складає 10518,74 грн і вже була включена в розрахунок, тому також були розраховані військовий збір у розмірі 1,5% та податок на доходи фізичних осіб -18%.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко Т.М. просила суд стягнути з КП «Універс» Запорізької обласної ради заробітну плату, що була заборгована в період з лютого 2020 року до квітня 2024 року, в розмірі 765979,11 грн, з яких: заробітна плата у розмірі 616613,18 грн; податок на доходи фізичних осіб 137876,24 грн; військовий збір 11489,69 грн; зобов`язати відповідача сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за період з лютого 2020 року до квітня 2024 року в розмірі 168515,40 грн.

РішеннямОрджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з КП «Універс» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати за період з лютого 2020 року до квітня 2024 року в сумі 765979,11 грн, з яких: заробітна плата у розмірі 616613,18 грн; податок на доходи фізичних осіб - 137876,24 грн; військовий збір - 11489,69 грн.

Зобов`язано відповідача сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за період з лютого 2020 року до квітня 2024 року в розмірі 168515,40 грн.

Стягнуто з КП «Універс» Запорізької обласної ради судовий збір у дохід держави розміром 7659,11 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, КП «Універс»ЗОРподало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжявід 18червня 2024року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції допустив низку порушень норм процесуального права, не розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, клопотання про витребування доказів. Оскаржуване судове рішення ухвалене без дослідження доказів, наданих відповідачем, оскільки воно не містить жодного мотиву їх відхилення, а також факту їх надання, рішення не містить оцінки аргументів та заперечень, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевченко Т.М. заперечує проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на їх необґрунтованість, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року витребувано від КП «Універс» Запорізької обласної ради довідку про розмір заборгованості із заробітної плати на час звільнення ОСОБА_1 .

У своїхдодаткових поясненняхвід 17.11.2024 ОСОБА_1 в особіпредставника адвоката ШевченкоТ.М.зазначає,що відповіднодо ч.2ст.7Закону України«Про регулюваннятрудових відносинв умовахвоєнного стану»вона відруки написалазаяву прозвільнення зпосади завласним бажаннямвід 29.04.2024.Зазначена заяванадрукована,і булапередана директоруКП «Універс»ЗОР ОСОБА_2 ,який такожзгідно зрішенням «Проприпинення комунальногопідприємства «ГотельУкраїна» Запорізькоїобласної радивід 15.02.2022є головоюліквідаційної комісіїКП «ГотельУкраїна» ЗОР.Тому на наказі № 2/к від 29.04.2024 КП «Готель Україна» ЗОР містися підпис Голови комісії з припинення Сергія Мазуренка та печатка Готелю. Їй пояснили, що до штату КП «Універс» ЗОР її включено не було у зв`язку з недотриманням комунальним підприємством необхідного порядку кадрової документації. Також ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевченко Т.М. повідомила суд, що перебуває закордоном - у Франції. З початку повномасштабного вторгнення, вона декілька разів дійсно виїжджала за межі країни і поверталась. 07.08.2024, коли трудові відносини вже були припинені, виїхала востаннє і до сьогодні не поверталась. Вважає, що відсутність її на робочому місці не може тлумачитись на її шкоду, оскільки наказом від 01.04.2020 ОСОБА_1 було запроваджено дистанційну роботу, яку вона виконувала за допомогоювіддаленого доступудо комп`ютера. З 01.06.2020 вона взагалі не мала доступу до робочого місця у зв`язку з відсутністю ключів та від`єднанням від електромережі КП «Готель Україна» ЗОР, припиненням постачання електроенергії через заборгованість перед постачальником.Декілька разівособисто зверталасьдо директора,засновника зпропозицією надатиможливість працюватив іншомузакладі чизабрати комп`ютердодому,але жоднихактивних дійз бокукерівництва небуло.Продовжувала виконуватисвої обов`язкидистанційно.Останні звітидо Податковоїслужби Українибуло поданоу квітні2020року.Також зазначала,що інодіїї викликалидо готелюабо доЗапорізької обласноїради.Останній викликбув у2021році дляспівпраці зТимчасовою комісієюз дослідженнястану господарськоїдіяльності КП«Готель Україна»ЗОР.Вона зверталасьдо головикомісії длявизначення свогоробочого місцяі вирішенняпитань щодоподачі звітності,однак зновужодних активнихдій невчинено.З середини2022року до29квітня 2024року продовжувалавиконувати тіобов`язки,які реальнобуло виконати.За цейперіод звільнювалисьпрацівники готелю,звертались донеї звимогою надатидовідки аборозрахувати заборгованістьіз заробітноїплати,невитрачені відпустки,лікарняні,тощо.На вимогуспівробітників готелю ОСОБА_1 надавала такірозрахунки.Постійно співпрацювалаз заступникомдиректора Готелю- ОСОБА_3 з питаньзаборгованості готелюперед товариствамита термінівїї погашення.Від головиліквідаційної комісіїза цейчас розпорядженьне надходило.Доступу доЕЦП КП«Готель Україна»ЗОР вне мала,все виконувалана домашньомукомп`ютері.До звільненнявиконувала своїпосадові обов`язкинаскільки цебуло можливо.Вирішила звільнитися з посади після того, як розрахувала заборгованість підприємства перед останнім працівником, з яким мала контакт.

18 листопада 2024 року до апеляційного суду надійшла відповідь КП «Універс» ЗОР на ухвалу суду від 22 серпня 2024 року про витребування довідки про розмір заборгованості з заробітної плати на час звільнення ОСОБА_1 , в якій зазначено: «Рішенням Запорізької обласної ради від 15.12.2022 № 10 вирішено припинити КП «Готель «Україна» ЗОР шляхом приєднання до КП «Універс» ЗОР та визначено його правонаступником майна та всіх прав і обов`язків КП «Готель «Україна» ЗОР. Проте колишнє керівництво КП «Готель «Україна» ЗОР не передало КП «Універс» ЗОР первинної документації, у тому числі бухгалтерської, з обліку кадрів та ін. Акти приймання-передачі, крім приймання-передачі нерухомого майна, не складались. Згідно з бухгалтерським обліком, на балансі КП «Універс» ЗОР відсутня будь-яка заборгованість працівників КП «Готель «Україна», у тому числі, щодо ОСОБА_1 . Таким чином, КП «Універс» ЗОР не має можливості надати довідку про розмір заборгованості з заробітної плати на час звільнення позивача ОСОБА_1 »

У судовому засіданні представник КП «Універс» ЗОР адвокат Лєскін М.С. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2024 року та відмові в задоволення позову.

ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, оскаржуване рішення просила залишити без змін.

Представник Запорізької обласної ради Лавриненко Л.В. підтримала апеляційну скаргу КП «Універс» ЗОР, оскаржуване рішення просила скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд ухвалив судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Судове рішення, згіднозі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає з огляду на низку порушень процесуального права, зокрема.

Так, статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, щокожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Згідно з чч. 1, 3 ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно доч.4ст.277ЦПК України,якщо відповідачв установленийсудом строкподасть заявуіз запереченнямипроти розглядусправи впорядку спрощеногопозовного провадження,суд залежновід обґрунтованостізаперечень відповідачапостановляє ухвалупро: залишеннязаяви відповідачабез задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з чч 5,8 ст. 279 ЦПК України, суд розглядаєсправу впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін занаявними усправі матеріалами,за відсутностіклопотання будь-якоїзі сторінпро інше.За клопотаннямоднієї ізсторін абоз власноїініціативи судурозгляд справипроводиться всудовому засіданніз повідомленням(викликом)сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Крім того, для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 344/16101/17.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зістаттею 51 ЦПК Українисуд першоїінстанції маєправо заклопотанням позивачадо закінченняпідготовчого провадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження-до початкупершого судовогозасідання залучитидо участіу нійспіввідповідача.Якщо позовподано недо тієїособи,яка повиннавідповідати запозовом,суд дозакінчення підготовчогопровадження,а уразі розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження-до початкупершого судовогозасідання заклопотанням позивачазамінює первісноговідповідача належнимвідповідачем,не закриваючипровадження усправі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача або незалучення належного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

За обставинами справи, у травні 2024 року, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за період з лютого 2020 року до квітня 2024 року, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевченко Т.М. визначила відповідачем КП «Універс» ЗОР (т. 1 а.с. 1).

Ухвалою Орджонікідзевського суду м. Запоріжжя від 14.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (т. 1 а.с. 29).

04.06.2024 Запорізька обласна рада через підсистему «Електронний суд» звернулась до місцевого суду з заявою про залучення до участі у справі третьої особи Запорізької військової адміністрації (т. 1 а.с. 81-89).

07.06.2024 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевченко Т.М. через підсистему «Електронний суд» подала до місцевого суду заяву, в якій просила залучити до участі у справі співвідповідача в особі КП «Готель «Україна» ЗОР (т. 1 а.с. 100-101).

10.06.2024 через підсистему «Електронний суд» КП «Універс» ЗОР звернулось до місцевого суду з клопотанням про витребування доказів та з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 195-203)

Однак, колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять жодного процесуального документа про розгляд судом першої інстанції вищезазначених клопотань та заяв учасників справи. За змістом оскаржуваного рішення, інформація про такі клопотання та мотиви їх відхилення також відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції, всупереч норм процесуального закону, не розглянув клопотань учасників справи.

Також апеляційний суд встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечували сторони, що Наказом (розпорядженням) КП «Готель`Україна» ЗОР № 44-к від 31.08.2018 ОСОБА_1 прийнята на посаду головного бухгалтера підприємства з 03.09.2018 (т. 1 а.с. 15).

Рішенням Запорізької обласної ради № 10 від 15.02.2022 припинено КП «Готель «Україна» ЗОР шляхом приєднання до КП «Універс» ЗОР (т. 1 а.с. 43-45)

Розпорядженням Запорізької обласної ради № 8-св від 23.02.2022, зокрема створено та затверджено склад комісії з припинення КП «Готель «Україна» ЗОР шляхом приєднання до КП «Універс» ЗОР (т. 1 а.с. 42)

Наказом КП «Готель» Україна» ЗОР № 2/к від 29.04.2024 ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Наказ підписаний головою комісії з припинення С. Мазуренком (т. 1 а.с. 14).

Згідно з даними безкоштовного запиту з ЄРДЮОПГФ станом на 23.05.2024 юридична особа КП «Готель «Україна» ЗОР перебуває у стані припинення (т. 1 а.с. 51). Станом на час розгляду справи апеляційним судом, статус юридичної особи не змінився, процедуру з припинення не завершено.

Отже, предметом позову в цій справі є заборгованість із виплати заробітної плати.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах саме з КП «Готель «Україна» ЗОР. Проте вказане підприємство в цій справі не має жодного процесуального статусу, до участі у розгляді справи не залучене.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шевченко Т.М. звернулась до суду з позовними вимогами до КП «Універс» ЗОР, подала до місцевого суду клопотання про залучення співвідповідача - КП «Готель «Україна» ЗОР, яке судом належним чином не розглянуто, однак жодних вимог до КП «Готель«Україна» ЗОР не пред`являла.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Частиною четвертоюстатті 12 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі№ 372/51/16-ц зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пунктом 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»судам роз`яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом першої інстанції обставини справи засвідчують, що спір виник з приводу стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати заробітної плати за період з лютого 2020 року до квітня 2024 року, коли вона працювала головним бухгалтером в КП «Готель «Україна» ЗОР, яке мало бути залучене до участі у справі в якості співвідповідача.

Проте питання про склад осіб, які беруть участь у справі, належним чином судом першої інстанції вирішено не було, а суд апеляційної інстанції позбавлений такої процесуальної можливості, внаслідок чого у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Таким чином, з урахуванням того, що визначення відповідачів у справі є правом позивача, а встановлення належності учасників справи - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, та враховуючи, що апеляційний суд процесуально обмежений у повноваженнях щодо залучення нових осіб у справі, а вказані недоліки, допущені судом першої інстанції, не можуть бути усунуті при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні позову у зв`язку з неналежним складом учасників справи, тому на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2024 року слід скасувати на прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що ОСОБА_1 не позбавлена права повторного звернення до суду з таким позовом, вказавши належне коло учасників справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства«Універс» Запорізькоїобласної ради задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2024 року в цій справі скасувати. Прийняти у цій справі нову постанову, якою:

«У задоволені позову ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко Тетяни Миколаївни до Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, третя особа Запорізька обласна рада, про стягнення заборгованості із заробітної плати відмовити.»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 28 листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: