Ухвала

від 27.11.2024 по справі 380/11641/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/11641/24

У Х В А Л А

з питань зупинення провадження

27 листопада 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Согор А.В.,

за участі:

прокурора Шимін Н.М.,

представника позивача Качмара Ю., згідно договору,

представника відповідача Куликовця І.М., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в підготовчому засіданні клопотання про зупинення провадження у справі за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти охоронний договір.

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (далі - Управління охорони історичного середовища, позивач) до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про зобов`язання укласти охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема квартиру № 2.

Ухвалою судді від 05.06.2024 позову заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

05.11.2024 за вх. № 81974 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначає, що на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді перебуває справа №380/7884/22 за позовом Управління охорони історичного середовища до ОСББ №47 «Ірис» (м. Львів, вул. Котляревського, 47), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської міської ради, про відновлення пам`ятки архітектури. Згідно позовної заяви у справі №380/7884/22 позивач вважає, що пам`ятка була змінена шляхом забудови відкритого балкону бокового фасаду та добудови від дворового фасаду з терасою. Таким чином, вирішення по суті справи №380/7884/24 має пряме значення для вирішення справи № 380/11641/24, адже у випадку відмови у задоволенні позовних вимог у справі №380/7884/22 щодо відновлення пам`ятки архітектури та встановлення фактів, що мають юридичне значення, виконання проекту охоронного договору в частині огородження веранди буде неможливим.

2711.2024 за вх. № 87688 від прокурора надійшло заперечення на клопотання про зупинення у справі № 380/11641/24, в якому зазначає, що зі змісту заявленого представником відповідача клопотання вбачається, що вирішення по суті справи № 380/7884/22 про зобов`язання ОСББ № 47 «Ірис» відновити пам`ятку архітектури по АДРЕСА_1 має пряме значення для вирішення справи № 380/11641/24 про зобов`язання ОСОБА_1 укласти охоронний договір на частину пам`ятки архітектури по АДРЕСА_1 , зокрема квартиру АДРЕСА_2 . Предметом доказування у справі № 380/11641/24 є наступні обставини: віднесення будинку, частиною якого володіє відповідач, до переліку об`єктів культурної спадщини, які взяті під охорону держави; перебування об`єкта культурної спадщини, чи його частини, у власності чи користуванні відповідача; обізнаність власника пам`ятки, чи його частини, про статус майна яким він володіє та необхідність укласти охоронний договір. В свою чергу, у справі № 380/7884/22 доказуванню підлягають обставини стосовно наявності у ОСББ № 47 «Ірис» права власності на об`єкт культурної спадщини, обізнаності власника пам`ятки про статус майна, яким він володіє та наявності у нього дозволу на проведення будівельних робіт на цій пам`ятці. Як наслідок, відсутній взаємозв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в справі № 380/7884/22, до розгляду якої просить зупинити провадження заявник. Зокрема, рішення у справі № 380/7884/22 не встановить обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі № 380/11641/24, не встановить факти, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій має бути зупинено. Стосовно доводів представника відповідача про те, що до вирішення спору у справі № 380/7884/22 може унеможливити виконання ОСОБА_1 одного із пунктів охоронного договору, укласти який, прокурор хоче зобов`язати його довірителя в судовому порядку (справа № 380/11641/24) слід зазначити, що згідно висновків Верховного Суду викладених у постанові від 23.05.2024 у справі № 320/5145/23 норми ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» містять імперативні прямі приписи про те, що усі власники, зокрема й щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи), незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Тобто ці норми безальтернативно та беззастережно встановлюють обов`язок для усіх власників щойно виявлених об`єктів культурної спадщини укласти охоронний договір в порядку, встановленому законом. На виконання норм ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини. Вказаний Порядок встановлює часові межі виконання закріпленого у ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» обов`язку щодо укладення охоронного договору (один місяць з моменту отримання такого об`єкту у власність) та затверджує чітку форму охоронного договору. З урахуванням викладеного, вирішення спору у справі № 380/7884/22 жодним чином не впливає на обов`язок ОСОБА_1 укласти з органом охорони культурної спадщини охоронний договір, у строк та за чіткою формою встановленою законодавцем. Тобто, закон містить імперативний припис і передбачає не право власника пам`ятки укласти охоронний договір на паритетних засадах, а його обов`язок взяти під охорону пам`ятку на умовах та в порядку чітко визначеному законом. Як наслідок, обставини, зазначені представником відповідача в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі не є достатньою правовою підставою для зупинення провадження за цією адміністративною справою. Інших обставин на обґрунтування необхідності зупинення розгляду справи представником відповідача не наведено. При цьому слід зазначити, що зупинення провадження у справі № 380/11641/24 призведе до затягування строків розгляду справи та є процесуально недоцільним, оскільки обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи, не встановлено, а пам`ятка культурної спадщини залишиться без належної охорони впродовж тривалого часу.

В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Прокурор та представник позивача заперечили проти зупинення провадження у справі.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Підстави для зупинення провадження в адміністративній справі визначені ст. 236 КАС України та поділяються на обов`язкові (ч. 1 зазначеної статті) і факультативні (ч. 2 зазначеної статті).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Великої Палати Верховний Суд у справі № 9901/43/21 від 16.02.2022 зазначив: «таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.»

На думку представника відповідача, ця адміністративна справа безпосередньо пов`язана з іншою справою, що перебуває на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді - №380/7884/22 за позовом Управління охорони історичного середовища до ОСББ №47 «Ірис» (м. Львів, вул. Котляревського, 47), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівської міської ради, про відновлення пам`ятки архітектури. Згідно позовної заяви у справі №380/7884/22 позивач вважає, що пам`ятка була змінена шляхом забудови відкритого балкону бокового фасаду та добудови від дворового фасаду з терасою.

Представник відповідача вважає, що вирішення по суті справи №380/7884/24 має пряме значення для вирішення справи № 380/11641/24, адже у випадку відмови у задоволенні позовних вимог у справі №380/7884/22 щодо відновлення пам`ятки архітектури та встановлення фактів, що мають юридичне значення, виконання проекту охоронного договору в частині огородження веранди буде неможливим. Отже, провадження у справі 380/11641/24 належить зупинити до набрання законної сили судовими рішенням у справі 380/7884/22.

Втім, суд з такими доводами погодитись не може та вважає, що зібрані у цій справі докази дозволяють сповна встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, і така обов`язкова умова для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, як "об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи", у даному випадку відсутня, зокрема беручи до уваги заявлені позовні вимоги, їх обґрунтування, предмет доказування, а також сторін у справі.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що об`єктивно відсутній взаємозв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в справі № 380/7884/22, до розгляду якої просить зупинити провадження заявник. Зокрема, рішення у справі № 380/7884/22 не встановить обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі № 380/11641/24, не встановить факти, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій має бути зупинено.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що до вирішення спору у справі № 380/7884/22 може унеможливити виконання ОСОБА_1 одного із пунктів охоронного договору, укласти який, прокурор хоче зобов`язати його довірителя в судовому порядку (справа № 380/11641/24) слід зазначити, що згідно висновків Верховного Суду викладених у постанові від 23.05.2024 у справі № 320/5145/23 норми ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» містять імперативні прямі приписи про те, що усі власники, зокрема й щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи), незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Тобто ці норми безальтернативно та беззастережно встановлюють обов`язок для усіх власників щойно виявлених об`єктів культурної спадщини укласти охоронний договір в порядку, встановленому законом. На виконання норм ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини. Вказаний Порядок встановлює часові межі виконання закріпленого у ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» обов`язку щодо укладення охоронного договору (один місяць з моменту отримання такого об`єкту у власність) та затверджує чітку форму охоронного договору. З урахуванням викладеного, вирішення спору у справі № 380/7884/22 жодним чином не впливає на обов`язок ОСОБА_1 укласти з органом охорони культурної спадщини охоронний договір, у строк та за чіткою формою встановленою законодавцем. Тобто, закон містить імперативний припис і передбачає не право власника пам`ятки укласти охоронний договір на паритетних засадах, а його обов`язок взяти під охорону пам`ятку на умовах та в порядку чітко визначеному законом. Як наслідок, обставини, зазначені представником відповідача в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі не є достатньою правовою підставою для зупинення провадження за цією адміністративною справою. При цьому слід зазначити, що зупинення провадження у справі № 380/11641/24 призведе до того, що пам`ятка культурної спадщини залишиться без належної охорони впродовж тривалого часу.

З огляду на завдання адміністративного судочинства, а також предмет та підстави позову в цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, адже при розгляді цієї справи суд надаватиме оцінку лише наявності чи відсутності обов`язку ОСОБА_1 укласти охоронний договір на квартиру АДРЕСА_3 .

Додатково суд зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі мають бути не лише законними, але й достатніми, з тим, щоб сам факт зупинення провадження у справі не міг бути інтерпретований як зволікання із розглядом справи та, відповідно, не давав приводів вважати, що під загрозу поставлене саме право на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке включає, зокрема, право на остаточне рішення протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 78, 167, 236, 240-243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти охоронний договір відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги, поданої на рішення, постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи по суті.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2024.

Суддя Потабенко В.А.