Ухвала
від 28.11.2024 по справі 420/36230/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36230/24

УХВАЛА

про залишення позову без руху

28 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання виплатити недоотримане грошове забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони), у якому позивач просить суд:

1.Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо виплати недоотриманого грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби в період з 17 червня 2022 по 24 жовтня 2024 року протиправно,

2.Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) виплатити недоотримане грошове забезпечення, здійснення продовольче, речове та інші види забезпечення ОСОБА_1 за весь час необґрунтованого призупинення йому військової служби в період з 17 червня 2022 по 24 жовтня 2024 року.

Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.

Згідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке.

Приписи абз.1 ч.2 ст.122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач проходив військову службу, яка вважається публічною службою згідно п.17 ч.1 ст.4 КАС України.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 дійшов до висновку, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справа № 380/17776/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, 03 серпня 2023 року справа № 280/6779/22.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 та текст статті 234 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

При цьому, силу приписів ст.234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України , не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд звертає увагу на усталену практику Верховного Суду із спірного питання щодо застосування строків у аналогічних правовідносинах, відповідно до якої після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 03 серпня 2023 року в справі № 280/6779/22 і від 06 березня 2024 року в справі № 600/5050/23-а.

Отже, строк для звернення до суду з позовними вимогами стосовно перерахунку грошового забезпечення обмежений 3-ма місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а стосовно виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - 3-ма місяцями з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

В спірному ж випадку, на переконання суду позивачем такий строк є пропущеним, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Отже, про неотримання грошового забезпечення у спірні періоди позивачу було відомо (з огляду на відсутність відповідних виплат) ще станом на час виплати такого починаючи з червня 2022 року.

Тому тримісячний строк звернення до суду щодо виплати позивачу грошового забезпечення з 17.05.2022 по 21.08.2024 включно сплинув.

При цьому, звертаючись до суду із цим позовом поза межами установлених норами чинного законодавства строків, позивач не надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються їх поважність.

Зазначення позивачем у позові про те, що позов ним подано з дотриманням встановлених законодавством строків суд вважає з огляду на викладене вище безпідставними та також звертає увагу, що наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2024 №581-ОС, на який посилається позивач в обґрунтування власної позиції про дотримання ним строків для звернення до суду із цим позовом, на підставі постанови про закриття кримінального провадження №42022052120000053 від 18.03.2022 року територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі №420/26755/23 - було продовжено військову службу головному корабельному старшині ОСОБА_1 лише у період з 16.03.2022 по 16.06.2022. в той же час спірним у цій справі є інший період, а саме з 17.06.2022 по 24.10.2024.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України, а позивачу надати строк для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів на підтвердження поважності причини пропуску такого.

На підставі наведеного та керуючись ст.121-123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяМарина ХЛІМОНЕНКОВА

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.11.2024
Оприлюднено02.12.2024
Номер документу123373587
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Судовий реєстр по справі —420/36230/24

Ухвала від 19.12.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Хлімоненкова М.В.

Ухвала від 28.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Хлімоненкова М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні