Постанова

від 21.11.2024 по справі 160/12383/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м.Дніпросправа № 160/12383/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ-ІНВЕСТ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 160/12383/23 (суддя Савченко А.В., повний текст рішення складено 25.06.2024) за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ-ІНВЕСТ» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ-ІНВЕСТ» (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 238 299,46 грн..

В обґрунтування позову було зазначено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого позивачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за 2022 рік, склала 166 осіб. Таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875 (далі Закон № 875), у відповідача 7 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність, у роботодавця склала 4 особи, що є меншим ніж встановлено нормативом. Отже, за 3 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю та не зайнятих особами з інвалідністю у 2022 році, відповідач до 15.04.2023 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 238 299,46 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено. Судом стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ-ІНВЕСТ» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 238 299,45 грн..

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що виробничі потужності товариства (свинокомплекс) знаходяться в селі Нива Трудова Криворізького (колишнього Апостолівського району) Дніпропетровської області. Нивотрудівська громада Криворізького району межує з громадами, які було віднесено до територій, на яких проводяться бойові дії. Так, Зеленодольська міська територіальна громада та Широківська селищна територіальна громада Криворізького району Дніпропетровської області згідно Наказу Мінреінтеграції України № 75 від 25.04.2022 р. віднесені до території, на яких ведуться активні бойові дії/або які є тимчасово окупованими. Через близькість до зони бойових дій та загрозу обстрілів, значна частина цивільного населення евакуювалися із Криворізького району та з с. Нива Трудова в більш безпечні регіони. Вказує, що до звільнення в листопаді 2022 року правобережжя Херсонщини, окрім постійних артилерійських обстрілів, ракетних атак та атак дронами, ворог застосовував систематичні виходи диверсійних груп, викрадав людей, влаштовував обстріли зі стрілецької зброї. Село Нива Трудова знаходиться на шляху з окупованої Херсонщини до Кривого Рогу, який окупанти мали намір захопити, і у випадку можливого прориву до м. Кривий Ріг, персонал відповідача піддавався небезпеці окупації. Таким чином, умови праці з незалежних від відповідача причин, в 2022 році становили реальну небезпеку для життя та здоров`я всіх співробітників товариства, тим більше співробітників з інвалідністю. Зазначає, що на вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув уваги. Наголошує, що відповідач протягом 2022 року звітував до відповідного центру зайнятості про попит на робочу силу (вакансії), де вказував про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю. Доказом, який свідчить про вжиття заходів зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є звіти за формою № 3-ПН. Необхідна кількість вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю не були заповнені з незалежних від нього причин, зокрема, через ненаправлення Державною службою зайнятості до відповідача таких соціально вразливих осіб для подальшого працевлаштування. Наведене вище свідчить про відсутність порушень Закону № 875 з боку відповідача та вжиття ним всіх належних заходів з забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, що виключає накладення адміністративно-господарських санкцій.

Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційні скарги відповідача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік, 166 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 4 особи, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), 7 особи, Фонд оплати праці штатних працівників 13185903,27 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника 79433,15 грн., сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 238 299,46 грн..

З наданої позивачем квитанції від 17.04.2023 вбачається, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 17.04.2023.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем до територіального органу Державної служби зайнятості подавалась звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН 23.11.2022 року (3 вакансії) та 02.06.2023 року (4 вакансії), у якій була відображена наявність вакансій на посади, із зазначенням працевлаштування осіб з інвалідністю.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення належної до сплати суми 238 299,46 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН подана лише 23.11.2022, не може вважатись виконанням обов`язку подання такої звітності не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, оскільки до спірних правовідносин належить перевірка обставин щодо непрацевлаштування осіб з інвалідністю за весь 2022 року від його початку.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон № 875.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону № 875, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч. ч. 1-3 ст. 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У відповідності до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів зазначає, що суб`єкт господарської діяльності звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто, від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.

В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався іншими Указами Президента України і діє наразі.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Наказом Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789, затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого віднесено, зокрема, з 29.04.2022 Криворізький район: 1) Широківська селищна територіальна громада; 2) Зеленодольська міська територіальна громада.

Як вбачається з матеріалів справи, виробничі потужності відповідача знаходяться за адресою: вулиця Каштанова, буд.11, село Нива Трудова, Криворізького району Дніпропетровської області.

Нивотрудівська громада Криворізького району межує з громадами, які було віднесено до територій, на яких проводяться бойові дії. Так, Зеленодольська міська територіальна громада та Широківська селищна територіальна громада Криворізького району Дніпропетровської області згідно Наказу Мінреінтеграції України № 75 від 25.04.2022, віднесені до території, на яких ведуться активні бойові дії/або які є тимчасово окупованими.

Тобто, з 29.04.2022 року виробничі потужності відповідача знаходились в безпосередній близькості з територіями активних бойових дій.

Слід зазначити, що за можливості відповідач подав звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою №3-ПН 23.11.2022.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач об`єктивно, з незалежних від нього причин не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, що виключає необхідність сплати ним адміністративно-господарської санкції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а тому є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 4 289,4 грн.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору мають бути відшкодовані відповідачу за рахунок бюджетних асигнувань позивача в розмірі 4 289,4 грн..

Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ-ІНВЕСТ» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі № 160/12383/23 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 42665037) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 25005978) сплачений судовий збір у сумі 4 289,4 грн (чотири тисячі двісті вісімдесят дев`ять гривень сорок копійок).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак