Постанова

від 19.11.2024 по справі 620/16070/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/16070/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Клопот С.Л.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі Литвин С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області (далі по тексту - відповідач, КДКА Чернігівської області) в якому просив:

- визнати незаконними дії КДКА Чернігівської області, що привело до порушення прав позивача та ненадання позивачу рішення від 25.10.2023;

- зобов`язати КДКА Чернігівської області винести законне рішення у 30-денний строк та надати рішення позивачу;

- визнати, що на підставі викладеного в адміністративному позові та наданої повної доказової бази, що позивач зазнав моральну шкоду та погіршився стан здоров`я у позивача завдяки довготривалим незаконним діям відповідача, який довготривало навмисно застосовував до позивача морально, нервово-психологічне катування, та стягнути з КДКА Чернігівської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000 гривень.

- визнати, що у позивача погіршився стан здоров`я завдяки неадекватним діям відповідача, та стягнути з КДКА Чернігівської області на користь ОСОБА_1 зазначену суму в чеку 500 (п`ятсот) грн. на медичну послугу сімейна клініка « Тесла ».

- визнати, що у позивача погіршився стан здоров`я завдяки неадекватним діям відповідача, та стягнути з КДКА Чернігівської області на користь ОСОБА_1 зазначену суму в чеку 769,70 грн. 70 коп. оплата за ліки, котрі рекомендувала фірма «Тесла».

- стягнути з КДКА Чернігівської області на користь ОСОБА_1 зазначену суму в чеку 995,00 грн. судових витрат на оплату послуги набору, друку та відправки на електронну пошту.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у задоволенні значеного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.01.2023 від ОСОБА_1 до КДКА Чернігівської області надійшла скарга щодо поведінки адвоката ОСОБА_4

30.01.2023 Головою дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_2 було видано доручення члену дисциплінарної палати КДКА адвокату ОСОБА_3 на проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 .

На виконання приписів ч. 3 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні», скарга ОСОБА_1 , довідка члена дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3 та всі матеріали перевірки було подано на розгляд дисциплінарної палати КДКА.

Протокольним рішенням дисциплінарної палати КДКА від 16.02.2023 було призначено наступне засідання цієї дисциплінарної палати на 23.04.2023 і до порядку денного було включено питання про розгляд скарги ОСОБА_1 , щодо поведінки адвоката ОСОБА_4

Позивач долучив до позовної заяви копію листа за підписом голови КДКА (лист від 16.03.2023), де вказано, що 23.03.2023 буде розглядатись питання про прийняття дисциплінарною палатою відповідного рішення про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 на підстави скарги ОСОБА_1 .

При цьому, в даному листі, зверталась увага позивача на те, що розглядатиметься питання, яке стосується такої стадії дисциплінарного провадження - як порушення дисциплінарної справи, а не питання розгляду дисциплінарної справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 помилково ототожнив вказаний лист від 16.03.2023 із рішенням дисциплінарної палати КДКА про порушення дисциплінарної справи і тому вважає, що досі не отримав рішення КДКА, яке, на його думку, КДКА чи дисциплінарна палата КДКА повинні були прийняти ще в березні 2023 року, тобто до направлення позивачеві вказаного вище листа від 16.02.2023.

Зазначені дії та бездіяльність відповідача стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд дисциплінарної справи 06.10.2023 було відкладено на 27.12.2023, із зупиненням провадження у справі, оскільки станом на 06.10.2023 у КДКА були відсутні докази завчасного й належного повідомлення адвоката про дату, час і місце розгляду дисциплінарної справи, згідно ч. 2 ст. 40 Закону це перешкоджає розгляду дисциплінарної справи, відповідно, протизаконних дій, на які посилався позивач, КДКА Чернігівської області вчинено не було.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правовими положеннями ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон), визначено, що двоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (ч. 1 ст. 33 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

У свою чергу, ст. 38 Закону визначено порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, а саме:

1. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

2. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

3. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що після надходження 27.01.2023 від ОСОБА_1 до КДКА Чернігівської області скарги щодо поведінки адвоката ОСОБА_4, 30.01.2023 Головою дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_2 було видано доручення члену дисциплінарної палати КДКА адвокату ОСОБА_3 на проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 , і за наслідками перевірки та на виконання приписів ч. 3 ст. 38 Закону, скарга ОСОБА_1 і довідка члена дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3 та всі матеріали перевірки було подано на розгляд дисциплінарної палати КДКА.

Стаття 39 регламентовано порядок порушення дисциплінарної справи, а саме:

1. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

2. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

3. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Тобто, навіть у разі призначення й проведення засідання дисциплінарної КДКА про вирішення питання, передбаченого ч. 1 ст. 39 Закону, потрібно, щоб більшість членів дисциплінарної палати КДКА, які беруть участь у її засіданні, проголосували за одне з рішень - про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні такої справи.

Також слід враховувати, що згідно ч. 6 ст. 50 Закону засідання палати КДКА вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

До складу дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області було обрано рішенням конференції адвокатів Чернігівської області 9 адвокатів, тому для того, щоб засідання дисциплінарної палати цієї КДКА вважалось правомочним, на такому засіданні повинні бути присутні не менше 5 адвокатів.

Для прийняття рішення про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи (ч. 1 ст. 39 Закону) повинні проголосувати щонайменше 3 члени дисциплінарної палати КДКА (якщо присутні 5 членів дисциплінарної палати), 4 члени (якщо присутні 6 чи 7 членів дисциплінарної палати) і 5 членів (якщо присутні 8 чи 9 членів дисциплінарної палати).

Під час засідання дисциплінарної палати КДКА 23.03.2023, жодне з передбачених ч. 1 ст. 39 Закону рішень прийнято не було, оскільки був відсутній кворум мінімально необхідної кількості голосів. У зв`язку з цим вважається, що жодне рішення не прийнято, а тому відсутні підстави для складення будь-якого тексту рішення.

Оскільки такі випадки, коли відсутня мінімально необхідна кількості голосів, жодним чином не врегульовано Законом, застосуванню підлягають вимоги Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджено рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, із наступними змінами й доповненнями (далі по тексту - Положення).

Зокрема, у п. 40 цього Положення вказано, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі, зокрема, неявки на засідання учасників, відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів палати, з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Оскільки 23.03.2023 жодне із поставлених на голосування рішень не набрало більшості голосів членів то розгляд питання про прийняття рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 був зупинений і в подальшому це питання включалось до порядку денного дисциплінарної палати ще двічі, але жодне рішення не було прийнято, у зв`язку з відсутністю мінімально необхідної кількості голосів.

Як зазначив відповідач, засідання дисциплінарної палати, призначене на 25.08.2023, також було перенесено на 01.09.2023, через пошкодження вікон у приміщенні КДКА, яке вона орендує з травня поточного року (юридична й фактична адреси КДКА не співпадають), унаслідок ракетного обстрілу м. Чернігова 19.08.2023.

01.09.2023 засідання дисциплінарної палати КДКА не відбулось через відсутність кворуму, тобто засідання не було правомочним розглядати будь-які питання.

Лише 15.09.2023 на наступному засіданні дисциплінарної палати КДКА було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 .

У засіданні 15.09.2023 було проголошено вступну і резолютивну частини рішення, а в повному обсязі рішення виготовлено 21.09.2023 і того ж дня направлено позивачу листом із описом вкладення.

При цьому, згідно інформації, яка міститься в сервісі «Трекінг» Укрпошти, позивач ОСОБА_1 , особисто отримав вказаний лист - 22.09.2023, яким йому було направлено вищевказане рішення від 15.09.2023 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 , а тому не відповідають дійсності твердження апелянта про неотримання рішення (а.с.56-57). Зазначені обставини не спростовано ОСОБА_1 , ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду в суді апеляційної інстанції.

Згідно витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 06.10.2023 року було зупинено провадження у справі про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_4 та відкладено розгляд на 27.12.2023, у зв`язку з відсутністю доказів завчасного й належного повідомлення адвоката ОСОБА_4 про дату, час і місце розгляду дисциплінарно справи. Листом КДКА №258 від 20.10.2023 про зазначені обставини повідомлено ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується матеріалами витребуваної у відповідача судом апеляційної інстанції дисциплінарної справи.

Відповідно до ст. 40 Закону, розгляд дисциплінарної справи включає наступні етапи:

1. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

2. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

3. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

4. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до ст. 41 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

2. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

3. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

У свою чергу, на підставі приписів пунктів 39 і 40 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, провадження у дисциплінарній справі було зупинено 06.10.2023, а до строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін, на який розгляд справи було зупинено.

Дослідивши вищезазначені доводи сторін та обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що станом на момент звернення з даним позовом ОСОБА_1 (25.10.2023 року дата конверті) розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4 було зупинено.

Тобто, станом на момент звернення з даним ОСОБА_1 (25.10.2023 року дата конверті) остаточного рішення КДКА Чернігівської області прийнято не було на законних підставах, у зв`язку з зупиненням та відкладенням розгляду справи на 27.12.2023 року.

Відповідно до норм адміністративного судочинства, ОСОБА_1 передчасно звернувся з даним позовом, оскільки станом на момент звернення з даним позовом права та законні інтереси останнього не були порушені КДКА Чернігівської області.

Правовими положеннями ст. 55 Конституції України, передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 р. зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Аналогічна правова позиція закріплена і в Кодексі адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, за змістом вказаних норм порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд відмовляє в позові.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та законного висновку, що в даному випадку порушення будь-яких прав позивача не встановлено, адже в матеріалах справи не міститься, а апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про конкретні порушення відповідачем прав, свобод та/або інтересів останнього.

З огляду на вказане, усі інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки мають похідний характер.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що після отримання витребуваних матеріалів дисциплінарної справи стосовно розгляду скарги ОСОБА_1 , поданої 27.01.2023 року, судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.12.2023 КДКА Чернігівської області прийняла рішення №12-1/23, яким закрила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_4, яке направила позивачу 02.01.2024 року, що підтверджується супровідним листом № 14.

Натомість, в даному випадку, зазначене рішення КДКА Чернігівської області №12-1/23 від 27.12.2023 не є предметом спору, а тому колегія суддів апеляційної інстанції не надає правової оцінки вказаному рішенню.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, про відсутність незаконних дій або бездіяльності КДКА Чернігівської області, що привели до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Повний текст виготовлено 28.11.2024 року