Постанова

від 28.11.2024 по справі 620/10997/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/10997/23 Суддя першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Костюк Л.О.,

суддів Бужак Н.П., Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року (прийняте у порядку спрощеного позовного провадження, м. Чернігів, дата складання повного тексту - 14 серпня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Північного офісу Держаудитслужби до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2023 року Північний офіс Держаудитслужби (далі - позивач, Північний офіс) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - відповідач, Загін) про стягнення за рахунок спеціального фонду Загону до Державного бюджету (код доходів 24060300 (інші надходження) кошти в сумі 705 231,82 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений повноваженнями на звернення до суду із вказаним позовом у випадку невиконання підконтрольною установою вимоги про усунення порушень. До того ж, у межах цього спору правомірність пункту вимоги, що стало підставою для стягнення коштів, встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано, що незаконність визначеної позивачем вимоги позбавляє можливості її виконання у належний спосіб, не перевірено фактичні напрямки використання власних надходжень, які б могли вважатися витратами, пов`язаними з організацією та наданням платних послуг, а також залишено поза уваго, що надходження від плати за послуги, які надаються Загоном, не можуть у повній мірі покрити витрати на оплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які безпосередньо задіяні у наданні платних послуг, а покриття іншої частини все одно буде здійснюватися за рахунок загального фонду державного бюджету.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 21.10.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу Північний офіс просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що правомірність пункту вимоги, у зв`язку із самостійним невиконанням позивач звернувся до суду із вказаним позовом, встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Північним офісом відповідно до п. 5.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на IV квартал 2022 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Загону за період з 01.01.2019 по 31.10.2022. Висновки ревізії зафіксовані в акті від 08.02.2022 №04-30/01.

У ході ревізії Північним офісом було встановлено, що в порушення вимог абз. 2 п. 37 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, Законом не складалися штатні розписи за спеціальним фондом, внаслідок чого в порушення абз. 16 ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України Загоном за рахунок коштів загального фонду кошторису здійснено видатки на оплату праці працівників, задіяних в наданні платних послуг, які необхідно було оплатити за рахунок отриманих доходів (спеціального фонду кошторису) на загальну суму 705 231,82 грн.

Заперечення Загону на акт ревізії Північним офісом не прийняті.

З метою усунення виявлених ревізією порушень на адресу Загону Північним офісом направлено лист-вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 03.03.2023 №262504-14/761-2023. Пунктом 5 цієї вимоги приписано забезпечити відшкодування на користь Державного бюджету безпідставно здійсненого покриття видатків на оплату праці в сумі 705 231,82 грн за рахунок коштів спеціального фонду кошторису Загону.

Листом від 03.05.2023 №70502-451/7050-04 відповідач повідомив позивача, що щодо цього пункту вимоги подано позовну заяву до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Враховуючи, що Загоном не виконано вимоги органу державного фінансового контролю у частині відшкодування коштів в сумі 705 231,82 грн, Північний офіс звернувся до суду із вказаним позовом.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 1, 2, 4, 10, 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон), Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою України, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550), а також обставин, встановлених рішенням суду у справі №620/4044/23, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що правомірність пункту 5 вимоги встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

З такою позицією суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно п. 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (пункт 23).

Крім того, Положенням №43 установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Приписи п.п. 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону надають органам державного фінансового контролю право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною 2 статті 15 цього ж Закону визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, а також у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, підставою звернення до суду із вказаним позовом стало те, що Загоном, в порушення вимог абз. 2 п. 37 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, Законом не складалися штатні розписи за спеціальним фондом, внаслідок чого в порушення абз. 16 ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України Загоном за рахунок коштів загального фонду кошторису здійснено видатки на оплату праці працівників, задіяних в наданні платних послуг, які необхідно було оплатити за рахунок отриманих доходів (спеціального фонду кошторису) на загальну суму 705 231,82 грн. При цьому, на виконання приписів п. 5 вимоги від 03.03.2023 №262504-14/761-2023, якою відповідача зобов`язано забезпечити відшкодування на користь Державного бюджету безпідставно здійсненого покриття видатків на оплату праці в сумі 705 231,82 грн за рахунок коштів спеціального фонду кошторису Загону, такого відшкодування не здійснено.

Поміж іншим, пункт 5 вимоги від 03.03.2023 №262504-14/761-2023 вже був предметом судового оскарження Загоном. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі №620/4044/23, яке набрало законної сили 19.07.2023, у задоволенні позову Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Структурного відділу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування пункту 5 вимоги - відмовлено в повному обсязі.

У цьому рішення суд зазначив, що «Враховуючи дані про надані Загоном платні послуги, в ході проведення ревізії зроблено розрахунок оплати праці, яку необхідно було здійснити за рахунок отриманих доходів спеціального фонду. За результатами проведених розрахунків за охоплений ревізією період загальна сума зазначеної заробітної плати становила 705 231,82 гривень.

Оскільки, вказані доходи відносяться до надходжень підгрупи 1 першої групи власних надходжень бюджетних установ - що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, то відповідно до вимог абз. 16 ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України надходження мають бути спрямовані на покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням таких послуг.

В порушення вимог абз. 2 п. 37 Порядку № 228, Загоном штатні розписи за спеціальним фондом не складались, в той час як частково видатки на оплату праці працівників, задіяних в наданні платних послуг, відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України повинні здійснюватись за рахунок спеціального фонду кошторису.

Таким чином, додаткові витрати коштів загального фонду державного бюджету по КПКВ 1006280 на оплату праці в період з 01.01.2020 по 31.10.2022 склали 705 231,82 гривень.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що виносячи пункт 5 Вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області № 262504-14/761-2023 від 03.03.2023 про порушення вимог абз. 2 п. 37 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 та абз. 16 ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, відповідач діяв підставно, правомірно та у межах своїх повноважень.».

Відповідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак посилання апелянта на неправомірність пункту 5 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 262504-14/761-2023 від 03.03.2023, що не було враховано судом першої інстанції, колегією суддів відхиляються, оскільки у спірному випадку з огляду на встановлені вище обставини у справі №620/4044/23 та положення ч. 4 ст. 78 КАС України суд не вправі надавати повторну оцінку правомірності відповідного пункту вимоги.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки пункт 5 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, правомірність якого встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, відповідачем не виконано.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.О. Костюк

Судді Н.П. Бужак

І.О. Грибан

Повний текст постанови складено та підписано 28 листопада 2024 року.