Постанова

від 27.11.2024 по справі 127/18645/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/18645/24

Головуючий у 1-й інстанції: Каленяк Р.А.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

27 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 2221251 від 24.05.2024, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 2221251 від 24.05.2024, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

2.В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність прийняття спірної постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП, посилаючись на те, що його автомобіль не підлягає обов`язковому технічному контролю, оскільки відноситься до типу легкових автомобілів.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Скасувано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2221251 від 24.05.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

3.2. Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

3.4. В решті позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT 35» р/н НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, однак своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» ПДР України експлуатація ТЗ, які не пройшли обов`язковий технічний контроль.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24 травня 2024 року старшим лейтенантом 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ОСОБА_2 , було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2221251, про те, що 24.05.2024, об 00:18 годині на А/Д М21 км301, позивач, керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT 35» р/н НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, однак своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» ПДР України експлуатація ТЗ, які не пройшли обов`язковий технічний контроль, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

7. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області, транспортний засіб марки Volkswagen LT 35, 2005 року випуску, р/н НОМЕР_1 , є фургон малотонажний-В з повною масою 3500 та масою без навантаження 2022 зареєстрований на ОСОБА_1 .

8. Вважаючи постанову відповідача незаконною позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

11. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

12. Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

13. Згідно статті 37 Закону України "Про дорожній рух" та підпунктом "б" пункту 31.3 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

14. Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

15. Згідно із пунктом 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137, цей Порядок визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

16. Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

17. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

18. Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль - мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

19. Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, марки Volkswagen модель LT 35, 2005 року випуску, р/н НОМЕР_1 , тип даного транспортного засобу фургон малотонажний - В.

20. Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року, автомобілі з типом кузову - фургон малотонажний категорії «В», які за своєю конструкцією призначені для перевезення вантажів та вантажопідйомністю до 3.5 тонни, за типом транспортного засобу є вантажні.

21. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, щодо того що його транспортний засіб вважається легковим, як такі, що не підтверджуються наявними матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

22. Крім того, Верховний Суд у справі №126/1030/17 зазначив, що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним.

23. Також колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля. Адже вимоги статті 35 Закону України "Про дорожній рух" про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку стосуються саме легкових, а не вантажних автомобілів.

24. У відповідності до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та Постанови КМУ від 30.01.2012 року №137 «Про затвердження порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю - вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3.5 тонни, причепи до них із строком експлуатації понад двох років проходять ОТК кожні два роки.

25. Таким чином, оскільки доказів проходження обов`язкового технічного контролю вказаним автомобілів матеріали справи не містять, відповідач дійшов вірного висновку, що позивач порушив вимоги п. 31.3 б ПДР України, за що його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП згідно постанови серії ЕНА № 2221251 від 24.05.2024.

26. Водночас варто зазначити, що колегією суддів апеляційного суду не встановлено порушень при опрацюванні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні уповноваженим поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

27. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

28. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

29. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

30. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

31. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.