ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
УХВАЛА
"25" листопада 2024 р. Справа № 914/653/24
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Орищин Г.В.
судді Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1
про відвід судді Галушко Н.А.
від розгляду справи №914/653/24
за позовом ОСОБА_2 , м. Львів
до відповідача Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», м. Львів
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Львів
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , м. Львів
про визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій/записів
представники:
за участю представників:
від позивача - Бочуляк Ю.І. , Петровський М.В.
від відповідача - Масюк М.В.
третя особа 1 - ОСОБА_1
третя особа 2 - не з`явився
від третіх осіб - Хандусенко І.О.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б. перебувають апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , подані на рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24.
Західний апеляційний господарський суд в ухвалі від 31.10.2024 вказаним складом колегії суддів відклав розгляд апеляційних скарг на 07.11.2024. В судовому засіданні 07.11.2024 було оголошено перерву до 19.11.2024, в якому теж було оголошено перерву до 25.11.2024 для участі представників сторін у судових дебатах.
В судовому засіданні 25.11.2024 представником скаржників було оголошено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку зі службовим відрядженням ОСОБА_3 , який наголошує на необхідності його особистої участі у розгляді цієї справи, оскільки вважає таку участь критично важливою для забезпечення належного захисту його прав та інтересів.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія відмовила в задоволенні такого, позаяк присутність в судовому засіданні 25.11.2024 учасників судового процесу обов`язковою судом не визнавалась, водночас, в даному судовому засіданні присутній представник ОСОБА_3 адвокат Хандусенко І.О. Крім цього, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 брав участь у попередніх судових засіданнях, виступав та мав можливість висловити свою позицію в повному обсязі.
Разом з тим, в судовому засіданні представником ОСОБА_1 - адвокатом Хандусенком С.В. оголошено заяву про відвід члена колегії судді Галушко Н.А. В обґрунтування означеної заяви представник вказує, що ОСОБА_1 стало відомо, що донька судді Західного апеляційного господарського суду Галушко Н.А. - ОСОБА_9 є адвокатом та працює в Адвокатському об`єднанні «Потинський та Партнери». Одночасно з цим, ОСОБА_2 ніби то є клієнтом вказаного Адвокатського об`єднання, про що відкрито розповсюджує інформацію. Станом на день звернення з цією заявою, за отриманою інформацією, ОСОБА_2 відкрито заявляє, що завдяки впливу через адвокатське об`єднання «Потинський та Партнери», в якому працює ОСОБА_9 , йому вдалося домовитися про бажаний для нього результат розгляду цієї справи. Такі заяви викликають сумніви в незалежності та об`єктивності судді Галушко Н.А. Враховуючи родинні зв`язки судді та її можливу зацікавленість через професійні відносини її доньки з клієнтом, об`єктивний розгляд справи викликає сумніви, а перелічені обставини, на думку заявника, можуть вплинути на рішення суду, що прямо суперечить принципам справедливого правосуддя.
Вказана заява подана представником третьої особи та зареєстрована канцелярією суду апеляційної інстанції 25.11.2024 за вх № 01-04/8066/24.
Представник позивача в судовому засіданні висловив свої міркування щодо поданої представником ОСОБА_1 заяви про відвід судді Галушко Н.А. та зазначив, що вказані в заяві твердження, на його переконання, є надумані та не підтверджені жодними доказами.
За змістом частини першої, другої абзацу першого частини третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо дійде висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Водночас абзацом другим частини третьої статті 39 ГПК України визначено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи положення процесуального законодавства та, з огляду на ту обставину, що заяву про відвід судді Галушко Н.А. подано представником ОСОБА_1 в ході судового засідання, відтак, розгляд заявленого представником третьої особи відводу здійснюється судом без передачі відводу на авторозподіл для визначення судді з розгляду відводу, який не входить до складу суду.
Згідно з ч.7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. За результатами вирішення зави про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Галушко Н.А. від розгляду справи № 914/653/24, судова колегія зазначає наступне:
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Положеннями статті 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Загалом заява ОСОБА_1 про відвід судді Галушко Н.А. зводиться до того, що завдяки впливу Адвокатського об`єднання «Потинський та Партнери», в якому працює адвокатом ОСОБА_9 та яка є донькою судді Галушко Н.А. , ОСОБА_2 вдалося домовитися про бажаний для нього результат розгляду цієї справи. Враховуючи родинні зв`язки судді та її можливу зацікавленість через професійні відносини її доньки з клієнтом, об`єктивний розгляд справи викликає у заявника сумніви.
Розглянувши такі покликання заявника, судова колегія оцінює їх критично, позаяк вказані доводи ОСОБА_1 про існування будь-яких правовідносин з Адвокатським об`єднанням «Потинський та Партнери», а, зокрема, і з адвокатом останнього - ОСОБА_9, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Також не підтверджені доводи заявника про пов`язаність ОСОБА_2 з ОСОБА_9 професійними взаємовідносинами, як клієнта та його адвоката. Відтак, судова колегія вважає такі доводи заявника голослівними, безпідставними та не обґрунтованими.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
Стандарт безсторонності судді ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в цілях пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення упередженості суду (судді) потребує з`ясування, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність суду (судді). При цьому вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду (судді), а позиція зацікавленої у відводі сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи; тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність (див., серед інших, рішення від 24.02.1993 у справі «Фей проти Австрії»(Fey v. Austria), Series А № 255, пункти 28 та 30, рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), пункт 38).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) судом (суддею) принципу неупередженості, заявнику потрібно навести доводи про наявність зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, незабезпечення (неналежне забезпечення) суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).
Іншими словами, відвід суду (судді) має бути вмотивований з наведенням зацікавленою особою аргументів, які підтверджують наявність підстав для відводу (ухвала Верховного Суду від 30.10.2024 у справі № 990/39/23).
За перелічених вище обставин, заява представника ОСОБА_1 про відвід фактично зводиться до припущень заявника про ймовірну зацікавленість судді Галушко Н.А., через призму її родинних зв`язків, в результатах розгляду цієї справи, проте заявником не підтверджено належними та допустимими доказами об`єктивного та упередженого ставлення згаданої судді.
Колегія суддів вказує на те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц.
Таким чином, наведені заявником підстави для відводу судді Галушко Н.А. є необґрунтованими. Відтак, судова колегія не вбачає підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Галушко Н.А. від розгляду справи №914/653/24.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Галушко Н.А від розгляду справи № 914/653/24 відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123377143 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Орищин Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні