Постанова

від 19.11.2024 по справі 909/193/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа №909/193/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Альховська С.В.;

від відповідача: Шевченко А.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" від 25.09.2024 (вх. № 01-05/2693/24 від 26.09.2024)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2024 (суддя Неверовська Л. М.; повний текст рішення складено 05.09.2024 року)

у справі № 909/193/24

за позовом: Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс"

про: стягнення заборгованості за договором № 01-116/22 оренди індивідуально-визначеного майна від 28.12.2022 в сумі 336083,87 грн. та заборгованості за договором № 03-03/23 від 23.02.2023 в сумі 47332,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Дочірнє підприємство ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" про стягнення заборгованості за договором № 01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 в сумі 336083,87 грн. та заборгованості за договором № 03-03/23 від 23.02.2023 в сумі 47332,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов`язань: щодо сплати орендної плати за договором №01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 336083,87 грн; щодо сплати витрат за користування землею за договором на відшкодування витрат по сплаті земельного податку №03-03/23 від 23.02.2023, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 47332,23 грн (заборгованість з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2024 у даній справі позов Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" про стягнення заборгованості за договором №01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 в сумі 336083,87 грн та заборгованості за договором № 03-03/23 від 23.02.2023 в сумі 47332,23 грн задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" на користь Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "НАК "Надра України" "Західукргеологія" 336083 грн 87 коп. заборгованості за договором № 01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 та 47332 грн 23 коп. заборгованості за договором №03-03/23 від 23.02.2023, 5751 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят одну) грн 24 коп. судового збору, 9000 (дев`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем виконано свої зобов`язаня щодо передачі в оренду предмета договору №01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022, однак, у порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за оренду індивідуально визначеного майна за період з січня 2023 року по лютий 2024 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 336083,87 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за договором № 03-03/23 від 23.02.2023 в сумі 47332,23 грн суд, враховуючи наявність укладеної між Дубівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області та Дочірнім підприємством ПрАТ Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" угоди №03-109/22 від 22.12.2022 на проведення геологорозвідувальних робіт та здійснивши аналіз змісту договору №03-03/23 дійшов до висновку, що сторонами у даній справі фактично укладено договір відшкодування витрат по сплаті за користування землею, а не по сплаті земельного податку. В порушення умов договору №03-03/23 від 23.02.2023 відповідачем не здійснено відшкодування витрат по сплаті за користування землею, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 47332,23 грн за період з лютого 2023 року по лютий 2024 року.

Окрім того, суд зазначив, що доводи відповідача щодо нарахування суми ПДВ на земельний податок спростовуються з огляду на правову природу вказаної заборгованості, як заборгованості, що виникла із витрат по сплаті за користування землею, а не земельного податку.

Щодо твердження відповідача про те, що майно за договором оренди прийняте в строкове платне користування з метою провадження спільної діяльності за договором простого товариства, тому зобов`язання за договором №01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 та договором на відшкодування витрат по сплаті земельного податку №03-03/23 від 23.02.2023 та відповідальність за його невиконання має бути розподілена між учасниками договору простого товариства суд дійшов всиновку, що діяльність по договору оренди №01-116/22 є попередньою (розконсервація, відновлення свердловини, проведення ГДС з метою оцінки стану свердловини, виконання ремонтних робіт, випробування продуктивних горизонтів, облаштування свердловини, введення свердловини в експлуатацію) відносно спільної діяльності учасників згідно умов п.1.1. договору.

При цьому, сторонами не надано суду Загальну програму робіт спільної діяльності, Річну програму робіт спільної діяльності на поточний рік, Річний бюджет спільної діяльності та Річний фінансовий план спільної діяльності на поточний рік (за 2022 - 2023 роки). Тому, у суду відсутні підстави для висновку, що діяльність, пов`язана з орендою пошукової свердловини охоплюється спільною діяльністю учасників простого товариства згідно умов договору №01-51/21.

За наведеного, суд дійшов висновку, що договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем, є окремим договором між юридичними особами, який передбачає права та обов`язки учасників, як окремих суб`єктів поза договором №01-51/21 від 05.10.2021.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що вартість складання позовної заяви в сумі 6000 грн є неспівмірною до складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, оскільки вищезазначені позовні заяви були складені в ідентичний спосіб по шістьох тотожних справах.

Вказане стосується також і підготовки відповіді на відзив, вартість якої позивач визначив в розмірі 3000 грн.

Також, вартість одного судового засідання у розмірі 2500 грн є завищеною, враховуючи те, що представник позивача брав участь у засіданнях в режимі відеоконференції.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру.

За наведеного, суд вважав за доцільне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 9000 грн (5000 грн - вартість складання позовної заяви; 2000 грн - вартість складання відповіді на відзив; 2000 грн вартість участі в судових засіданнях).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" подано апеляційну скаргу б/н від 25.09.2024 (вх. № 01-05/2693/24 від 26.09.2024), в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2024 у справі №909/193/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Дочірнього підприємства ПрАТ "Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" в частині вимог про стягнення 84 020,97грн. за Договором №01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 та 11 833,06грн. за Договором №03-03/23 на відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.02.2023 відмовити та зменшити суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до суми 4000 грн.

Зокрема, скаржник зазначає, що між ДП «Західукргеологія» ПрАТ «НАК «Надра України» (позивач) та ТОВ «Філдсервіс» (відповідач) укладений договір простого товариства за №01-01-51/21 від 05.10.2021. Договором простого товариства передбачається розподіл відповідальності учасників відповідно до їх часток, тобто 75% - відповідальність ТОВ «Філдсервіс», 25% - відповідальність ДП «Західукргеологія» ПрАТ «НАК «Надра України». Оскільки, позивач та відповідач є учасниками договору простого товариства, то, відповідно, мають спільні зобов`язання, які виникли зі спільної діяльності;

Так, враховуючи, що майно за договором оренди було прийняте в строкове платне користування з метою провадження спільної діяльності за договором простого товариства, зобов`язання з виплати орендної плати за використання такого майна є спільними зобов`язаннями учасників спільної діяльності. Отже, обов`язок з виконання такого зобов`язання та відповідальність за його невиконання має бути розподілена між учасниками відповідно до положень Цивільного кодексу України та договору простого товариства у відповідності до часток кожного учасника.

Щодо вимоги про стягнення податку на землю зазначає, що отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг з метою оподаткування ПДВ, відтак, нарахування суми ПДВ на земельний податок не відповідає нормам ПКУ. Більше того, Позивач не надає докази, що ним відповідні витрати по сплаті «земельного податку» були понесені.

Щодо розподілу судових витрат зазначає, що разом із позовною заявою по даній справі Позивачем подано до ТОВ «Філдсервіс» ще шість позовних заяв, що є однаковими по змісту та рівної складності. Копії таких позовних заяв подавались Відповідачем до суду першої інстанції. Таким чином, вартість складання позовної заяви в сумі 6000грн. є очевидно неспівмірною до складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, оскільки вищезазначені позовні заяви були складені в ідентичний спосіб ще по шістьох тотожних справах. Те ж стосується і підготовки відповіді на відзив. Зі змісту наведених позовних заяв чітко вбачається, що документи, на яких грунтуються позовні вимоги Позивача є схожими за змістом, в тому числі договори оренди та акти приймання-передачі.

Два інші акти приймання-передачі №ТГЗ84019375 від 31.01.2024 та №ТГЗ84035727 від 29.02.2024 зі сторони відповідача взагалі не підписані.

Звертає увагу суду, що акти приймання-передачі № ТГЗ83229204 від 31.12.2023, №ТГЗ84019375 від 31.01.2024 та №ТГЗ84035727 від 29.02.2024 не надсилались відповідачу , відтак в силу п. 2.5.4 Договору відсутні підстави вважати такі акти підписаними зі сторони відповідача.

Дочірнім підприємством ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" подано відзив на апеляційну скаргу в якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" від 25.09.2024 (вх. № 01-05/2693/24 від 26.09.2024) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" від 25.09.2024 (вх. № 01-05/2693/24 від 26.09.2024) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2024 у справі № 909/193/24, розгляд справи призначено на 12.11.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.11.2024 задоволено заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" адвоката Шевченка Андрія Вікторовича (вх. № 01-04/7405/24 від 01.11.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у зв`язку із перебуванням колегії суддів у відпустці (з 11.11.2024 по 15.11.2024), суд змінив дату і час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" від 25.09.2024 (вх. № 01-05/2693/24 від 26.09.2024) на 19.11.2024.

У судовому засіданні 19.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

28.12.2022 Дочірнє підприємство ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" (орендодавець та/або ДП "Західукргеологія") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс", яке діє як оператор спільної діяльності за договором простого товариства №01-51/21 від 05.10.2021 року (орендар та/або ТОВ "Філдсервіс") уклали договір оренди №01-116/22 індивідуально визначеного майна.

Відповідно до п. 11.2 Договору, сторони домовились, що строк оренди майна за договором 2 роки 11 місяців. Строк оренди розпочинає перебіг з дати підписання орендодавцем та орендарем акта приймання-передачі майна.

На виконання умов Договору, орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, а саме пошукова свердловина №30 Вільхівська Вільхівської площі, в тому числі обладнання, яке задіяне на пошуковій свердловині №30 Вільхівська Вільхівської площі, а саме: фонтанна арматура АФКЗ-65х210, інв. № 3808, колонна головка ОКК-210х146х245, інв. №3809, труби НКТ 73x5,5 «Д» 997,39 м., інв. № 37041 (далі - свердловина та/або майно), яка розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, на віддалі 250 м на південний-захід від свердловини 1-Вільхівська і на віддалі 1700 м від церкви с.Дуба на північний схід, і на захід від церкви с. Вільхівка на відстані 1280м., є власністю Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (надалі - компанія/ПрАТ "НАК "Надра України") та обліковується на балансі Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, орендар погоджується з тим, що після підписання акта приймання-передачі майна в оренду, у нього відсутні будь-які перешкоди щодо користування зазначеним майном відповідно до мети, визначеної в пункті 1.3 цього договору.

Свердловина передається в оренду з метою: розконсервація, відновлення свердловини, проведення ГДС з метою оцінки стану свердловини, виконання ремонтних робіт, випробування продуктивних горизонтів, облаштування свердловини, введення свердловини в експлуатацію за наявності підстав та виконання орендарем інших завдань покладених на нього, як користувача надр, згідно.діючого законодавства України (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 1.4. Договору, орендар за власний рахунок (без відшкодування вартості таких робіт орендодавцем) виконує комплекс робіт, передбачених п. 1.3. договору.

Орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання акта приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем (п.2.1 договору).

30.12.2022 орендодавець та орендар підписали акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.1 Договору, на період проведення робіт з освоєння та дослідження свердловини, але не більше ніж 60 (шістдесят) робочих днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна, орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн за базовий місяць оренди, без урахування ПДВ. Базовий місяць оренди - це місяць, в якому було підписано цей договір. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди. В разі дефляції (індекс інфляції не перевищує одиниці) індексація за даний місяць не проводиться (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору, орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата.

Відповідно до п. 3.5 Договору, нарахування орендної плати у розмірі, визначеному п. 3.1 цього договору, починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна, нарахування орендної плати, визначеної п. 3.1.1. договору, починається з 61 (шістдесят першого) робочого дня, з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Орендар самостійно відшкодовує землевласнику/землекористувачу суму втрат за користування землею під майном на підставі окремого договору, укладеного між орендарем та землевласником/землекористувачем (п.3.8. Договору).

Відповідач в порушення договірного зобов`язання в період з січня 2023 року по лютий 2024 року орендну плату не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 336083,87 грн

23.02.2023 Дочірнє підприємство ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеодогія" (сторона-1") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" (сторона-2) уклали договір на відшкодування витрат по сплаті земельного податку №03-03/23 (надалі - договір №03-03/23).

Згідно з п. 1.1. договору №03-03/23, керуючись п. 3.8. договору оренди №01-116/22 індивідуально визначеного майна від 28 грудня 2022 року, а саме: пошукова свердловина №30 Вільхівська Вільхівської площі укладеного між сторонаю 1 та стороною 2 та у зв`язку з тим, що сторона-1 несе витрати за користування землею площею 0,20 га, на якій знаходиться пошукова свердловина № 30 Вільхівська Вільхівської площі, яка розташована на території Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, а сторона-2 є власником нерухомого майна розміщеного за даною адресою, сторона-2 зобов`язується щомісячно відшкодовувати стороні-1 витрати за користування землею площею 0,2000 га, на якій розташована пошукова свердловина №30 Вільхівська Вільхівської площі.

Відповідно до п.1.2. договору №03-03/23, сторона 1 користується земельною ділянкою на якій знаходиться пошукова свердловина № 30 Вільхівська Вільхівської площі на підставі угоди № 03-109/22 на проведення геологорозвідувальних робіт від 22 грудня 2022 року, укладеною з Дубівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідно до п 1.3. договору №03-03/23, відшкодування витрат по сплаті за користування землею здійснюється на підставі рахунків, виставлених стороною-1 та/або актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), виставлених стороною-1.

Згідно з п.1.4. договору №03-03/23, сума витрат по сплаті за користування землею з врахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за 2023 рік становить 35 220,36 (тридцять п`ять тисяч двісті двадцять гривень тридцять шість копійок) грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 2.1. договору №03-03/23 передбачено, що сторона-1 зобов`язується у строк до 15 числа, наступного за звітним місяцем, надати стороні-2 рахунок, а сторона-2 зобов`язується в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі виставлених рахунків відшкодувати стороні-1 витрати за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 4.2. договору №03-03/23, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з "30" грудня 2022 року.

В порушення умов договору відповідач з лютого 2023 року по лютий 2024 року відшкодування витрат по сплаті за користування землею не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 47332,23 грн.

15.12.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 14.12.2023 №01-879/13 про погашення заборгованості за договором №01-116/22 оренди індивідуально визначеного майна від 28.12.2022 та договором на відшкодування витрат по сплаті земельного податку №03-03/23 від 23.02.2023. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся в суд за захистом порушеного права.

Листом від 29.01.2024 №01-60/13 "Про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору оренди № 01-116/22 індивідуально визначеного майна від 28.12.2022", позивач повідомив відповідача про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору.

Також, в матеріалах справи наявна угода №03-109/22 від 22.12.2022 на проведення геологорозвідувальних робіт, укладена між Дубівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області та Дочірнім підприємством ПрАТ Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", згідно умов якої, відповідно до статті 97 Земельного кодексу України та на підставі рішення сесії Дубівської сільської ради від 22.12.2022 року, № 861/16-2022 "сторона 1" погоджує та дозволяє "стороні 2" проведення геологорозвідувальних робіт (в т.ч. дослідно-промислова розробка) свердловини № 30-Вільхівська, що передбачає використання земельної ділянки площею 0,20 га, яка розташована на території Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області за межами населеного пункту с. Дуба.

Пунктом 2.3 вказаної угоди передбачено, що за надання послуги на користування земельною ділянкою загальною площею 0,2000 га, що є предметом цієї угоди, вноситься плата у грошовому розмірі: з 22.12.2022 року і до закінчення терміну дії цієї угоди плата вноситься „стороною 2" у розмірі 30626,40 грн (тридцять тисяч шістсот двадцять шість гривень 40 коп.) за рік, яка еквівалентна 12% від нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, на розрахунковий рахунок Дубівської сільської ради, яка звільнена від сплати податку на прибуток.

Між сторонами угоди 22.12.2022 підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Суд також встановив, що 05.10.2021 Дочірнє підприємство ПрАТ "Надра України" "Західукргеологія" (підприємство) та ТОВ "Філдсервіс" (інвестор), які тут і далі за текстом іменуються - учасники, уклали договір простого товариства №01-51/21.

Відповідно до п.1.1 договору, предметом цього договору є спільні дії учасників на основі об`єднання їх вкладів без створення окремої юридичної особи для досягнення наступної мети:

- організації та ведення спільної виробничо-господарської і комерційної діяльності для здійснення користування нафтогазоносними надрами, експлуатації родовища в межах ділянки надр, визначеної спеціальним дозволом, та реалізації видобутої нафти;

- збору, зберігання та транспортування видобутої нафти до пункту доставки для її подальшої реалізації відповідно до умов цього договору;

- отримання прибутку учасниками в результаті здійснення такої спільної господарської діяльності.

Згідно п.1.3. договору, учасники зберігають свою юридичну самостійність у інших правовідносинах між собою та третіми особами, що не пов`язані з предметом даного договору.

У відповідності до п. п. 3.1.3 п. 3.1 договору, учасники зобов`язані: одночасно з укладенням цього договору затвердити: а) Загальну програму робіт спільної діяльності (за формою згідно додатку №1), а також Річну програму робіт спільної діяльності на поточний рік (за формою згідно додатку № 1а); б) Річний бюджет спільної діяльності (за формою згідно додатку № 2а) та Річний фінансовий план спільної діяльності (за формою згідно додатку № За) на поточний рік.

Згідно п. п. 3.2.2 п.3.2. договору, інвестор зобов`язується протягом двох місяців з дати підписання договору перерахувати на рахунок спільної діяльності грошові кошти в розмірі 200 000 грн.

У відповідності до п. 4.1. договору, вкладом інвестора у спільну діяльність є сума грошових коштів, зазначена у пункті 3.2.2 договору, а також інвестиції, що будуть внесені інвестором до спільної діяльності в майбутньому відповідно до додаткових угод, додатків до цього договору, а також відповідно до Загальної та Річної програми робіт, Річного бюджету та Річного фінансового плану спільної діяльності. Будь-які інвестиції, внесені інвестором для цілей фінансування спільної діяльності відповідно до затвердженої Загальної програми робіт спільної діяльності, Річних програм робіт спільної діяльності та/або Річних бюджетів спільної діяльності, є його вкладом у спільну діяльність.

Згідно п. 4.2. договору, вкладом підприємства у спільну діяльність є сума грошових коштів, зазначена у пункті 3.3.1. договору та всі інші грошові кошти та майно, що можуть бути внесені підприємством до спільної діяльності в майбутньому відповідно до додаткових угод, додатків до цього договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що спільна діяльність здійснюється у відповідності до Загальної та Річної програми робіт спільної діяльності, Річного бюджету та Річного фінансового плану спільної діяльності, що є невід`ємними частинами даного договору, в яких учасники визначають види робіт, термін їх виконання, вартість робіт, виконавців, джерело, термін та умови фінансування та інші умови здійснення спільної діяльності. Внесення змін до Річної програми робіт спільної діяльності, Річного бюджету спільної діяльності та Річного фінансового плану спільної діяльності здійснюється в такому ж порядку, як і затвердження вказаних документів.

Згідно п. 6.1. договору, спільна часткова власність учасників за цим договором включатиме: (а) внесене учасниками в якості вкладу до спільної діяльності майно, зокрема грошові кошти;(б) майно/ грошові кошти, створене/ набуті в результаті спільної діяльності; (в) одержані від такої діяльності доходи. Виключенням є наступне майно, що не буде включатись у спільну часткову власність учасників за цим договором, а саме:

- майно учасників, що не може бути внеском у спільну діяльність;

- майно, передане одним з учасників у користування згідно договорів оренди для цілей здійснення спільної діяльності; та

- геологічна інформація (документація), створена до укладення цього договору.

За змістом пп.3.6.2 п. 3.6 договору учасники мають право на підставі укладених з ними договорів виконувати необхідні для ведення спільної діяльності роботи та надавати послуги з урахуванням умов, передбачених цим договором.

В п. 6.2 договору визначено, що частки учасників у праві спільної часткової власності визначаються відповідно до пропорції, визначеної у пункті 6.4 даного договору.

Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку припинення даного договору спільне майно учасників підлягає реалізації, а отримані від спільної діяльності кошти (після сплати всіх необхідних платежів, погашення грошових зобов`язань, у тому числі і тих, строк виконання яких не настав), розподіляються між учасниками у наступній пропорції:

- підприємство - 25%;

- інвестор - 75%.

Згідно з п. 9.1 договору, спільні витрати і збитки у разі припинення спільної діяльності покриваються учасниками відповідно до часток у праві спільної часткової власності, визначених пунктом 6.4 цього договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Стаття 67 ГК України регламентує, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правочином, в розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то, за умовами ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Порушення відповідачем зобов`язання зі сплати орендних платежів в сумі 336083,87 грн та витрат по сплаті земельного податку в сумі 47332,23 за період січня 2023 року - лютого 2024 року підтверджується матеріалами справи, та, загалом, не заперечується відповідачем. Відтак, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас доводи апелянта про те, що зобов`язання з оплати орендної плати і витрат зі сплати земельного податку та відповідальність за їх невиконання має бути розподілена між учасниками договору простого товариства відповідно до їх часток, відхиляються судовою колегією виходячи з такого:

Відповідно до ч. 2 ст. 1138 ЦК України, якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення. Таким чином, закон передбачає солідарний обов`язок учасників договору простого товариства за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Однак, за умовами ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відтак, позивач вправі звернутися з позовом до суду про стягнення орендної плати та витрат зі сплати земельного податку згідно договорів тільки до відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

З огляду на вказані обставини, судова колегія вважає висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" на користь Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства "НАК "Надра України" "Західукргеологія" 336083 грн 87 коп. заборгованості за договором № 01-116/22 оренди індивідуально-визначеного майна від 28.12.2022 та 47332 грн 23 коп. заборгованості за договором №03-03/23 від 23.02.2023 правомірним та законним.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано:

- договір про правову допомогу від 12.05.2022;

- додаткову угоду №5 до договору про правову допомогу від 12.05.2022;

- акт наданих послуг №5 від 16.08.2024.

12.05.2022 між Дочірнім підприємством ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" (замовником) та адвокатом Альховською Світланою Вячеславівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000854 від 21.01.2018 (виконавецем) укладено договір про правову допомогу.

Відповідно до п.1.1. договору, замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець бере на себе зобов"язання надавати замовникові юридичні послуги у будь-яких справах, що так чи інакше стосуються справ клієнта, зокрема у будь-яких судових справах, в яких замовник є стороною у справі.

Згідно з п.5.1, 5.2. договору підставою для оплати послуг виконавця є акт прийому-передачі виконаних робіт, який передається замовнику у двох екземплярах разом з рахунком на оплату. Вартість послуг, що надаються виконавцем у вказаній справі визначається сторонами шляхом підписання окремого додатка до цього договору, який є його невід"ємною частиною.

01.02.2024 сторони уклали додаткову угоду №5 до договору про правову допомогу від 12.05.2024.

Відповідно до п.1 додаткової угоди, визначається порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у справах за участю клієнта, зокрема у судовій справі за позовами ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" із позовною заявою до ТОВ "Філдсервіс" про стягнення боргу по орендній платі.

Вартість послуг визначена сторонами у п.2., зокрема, попередня консультація з вивченням документів - 1000 грн; підготовка позовної заяви - 6000 грн; підготовка заперечень, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив - 3000 грн; участь в одному судовому засіданні - 2500 грн.

Оплата вказаних послуг здійснюється на підставі акта наданих послуг (п.3.1).

Згідно акта наданих послуг № 5 від 16.08.2024 виконавцем надані замовнику, а замовником прийняті наступні послуги у судовій справі №909/193/24:

- підготовка позовної заяви. Вартість даної послуги становить - 6000 грн;

- підготовка відповіді на відзив. Вартість даної послуги становить - 3000 грн;

- участь в судових засіданнях 17.06.2024 14.08.2024 - 5000 грн.

Згідно п. 2 акта наданих послуг № 5 від 16.08.2024, загальна вартість наданих послуг - 14000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Скаржник звертає увагу суду, що разом із позовною заявою по даній справі позивачем також подано до відповідача ще 6 позовів, що є однаковими по змісту та рівню складності.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вартість складання позовної заяви в сумі 6000 грн є неспівмірною до складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, оскільки вищезазначені позовні заяви були складені в ідентичний спосіб по шістьох тотожних справах. Вказане стосується також і підготовки відповіді на відзив, вартість якої позивач визначив в розмірі 3000 грн.

Також, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов висновку, що вартість одного судового засідання у розмірі 2500 грн є завищеною, враховуючи те, що представник позивача брав участь у засіданнях в режимі відеоконференції.

Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (позивачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, колегія суддів констатує наявність правових підстав про стягнення з відповідача понесених позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Філдсервіс" від 25.09.2024 (вх. № 01-05/2693/24 від 26.09.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2024 у справі №909/193/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

5.Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 28.11.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.