Ухвала

від 26.11.2024 по справі 910/1614/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" листопада 2024 р. Справа№ 910/1614/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 31.07.2024)

за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 31.07.2024), зокрема, затверджено звіт арбітражного керуючого Бончака С.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування понесених витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт» за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 825 438,00 грн (винагорода) та 5 150,00 грн (витрати); стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича 817 835,72 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 910/1614/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт»; стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича 7 602,28 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 910/1614/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт».

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20; затвердити звіт арбітражного керуючого Бончака С. А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування понесених витрат за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт» за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у сумі 268 338,00 грн (винагорода) та 5 150,00 грн (витрати); стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Бончака С. А. основну грошову винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 910/1614/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт» пропорційно до визнаних Господарським судом міста Києва грошових вимог; встановити строк для сплати судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

04.11.2024 через систему «Електронний суд» від арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича надійшло клопотання про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 910/1614/20 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1614/20 за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

21.11.2024 через систему «Електронний суд» від арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича надійшло доповнення до клопотання про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

21.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1614/20.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.

Так, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.

А відтак, у даному випадку за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги становить - 3 028,00 грн.

Однак, всупереч приписам ст. 258 ГПК України, скаржником до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 не додано документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Разом з тим, в апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить суд встановити строк для сплати судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги. Дану вимогу, суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до вищевказаного клопотання скаржник просить відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з тим, що Головне управління Державної податкової служби у місті Києві є бюджетною установою і будь-яке фінансування, зокрема оплата судового збору здійснюється шляхом звернення до головного розпорядника бюджетних коштів, який в свою чергу надсилає запит до Державної казначейської служби України. На практиці ж порядок звернення до головного розпорядника бюджетних коштів та направлення, останнім, платіжного призначення до Державної казначейської служби України є триваючим процесом.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, слід зазначити, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють своєчасну сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За змістом ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За змістом ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

Разом з тим, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника апеляційної скарги.

В силу ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 5 ст. 41 ГПК України).

За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Однак, всупереч вищенаведених положень ГПК України, скаржником до апеляційної скарги не було додано доказів її надіслання Головному управлінню Державної податкової служби у Вінницькій області.

Також слід зазначити, що оскаржувана ухвала у справі № 910/1614/20 постановлена Господарським судом міста Києва 17.07.2024, повний текст якої складено та підписано - 31.07.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Всупереч нормам ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20, була надіслана скаржником через систему «Електронний суд» 01.11.2024.

Статтею 119 ГПК визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить суд, зокрема, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20. Дану вимогу суд апеляційної інстанції приймає за клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На обґрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що у зв`язку з тим, що уточнений остаточний звіт про проведену роботу ліквідатора ТОВ «НК-Віфарт» арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича від 21.06.2024 № 02-01/225/241 не надходив на адресу Головного управління ДПС у місті Києві, та який є важливим для розгляду цієї справи, скаржник звернувся 21.10.2024 до Господарського суду міста Києва з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. Представник Головного управління ДПС у місті Києві 24.10.2024 ознайомився з матеріалами справи № 910/1614/20, про що була зроблена відповідна відмітка на примірнику клопотання про ознайомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Отже, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві пропустило строк на апеляційне оскарження з поважних причин.

Однак, дане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 вважається необґрунтованим, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу Головне управління Державної податкової служби у місті Києві отримало 02.08.2024, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, яке міститься в матеріалах справи (т. 8, арк. 45), а відтак, скаржнику було відомо про вищевказану ухвалу з 02.08.2024.

Разом з тим, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 скаржником не зазначено причини неподання даної апеляційної скарги до 12.08.2024, оскільки як вже встановлено судом, останній був обізнаний про оскаржувану ухвалу 02.08.2024.

Окрім того як зазначалось вище, від арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича надійшло клопотання про відмову у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до якого арбітражний керуючий зазначає, що на адресу комітету кредиторів ТОВ «НК-Віфарт» Вих. № 02-01/225/242 від 21.06.2024 направлено повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів шляхом опитування, з єдиним питанням порядку денного - розгляд уточненого остаточного звіту про проведену роботу ліквідатора ТОВ «НК-Віфарт» Бончака С.А. № 02-01/225/241 від 21.06.2024 та ліквідаційного балансу станом на 21.06.2024.

Головне Управління ДПС у місті Києві не прийняло участі в засіданні комітету кредиторів шляхом опитування та своє рішення у встановлений ліквідатором строк (до 01.07.2024 включно) не надав, у зв`язку з чим засідання комітету кредиторів станом на 03.07.2024 було проведено без його участі.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 у справі № 910/1614/20 запропоновано кредиторам банкрута подати суду у строк до 05.07.2024 (включно) письмові обґрунтовані пояснення щодо:

- звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 825 438,00 грн, здійснення та відшкодування понесених витрат у розмірі 5 150,00 грн;

- клопотання ліквідатора про стягнення грошової винагороди з кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «НК-Віфарт».

Будь-які письмові пояснення на виконання вимог вищезазначеної ухвали від скаржника на адресу Господарського суду міста Києва не надходили.

Окрім того, учасник судового процесу повинен добросовісно користуватися процесуальними правами, що, на думку суду, передбачає також, що ним самостійно повинні вживатися заходи до отримання інформації про рух справи усіма доступними йому засобами, зокрема, і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Поміж іншого, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Тобто, скаржник не був позбавлений можливості бути ознайомлений з ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20, яка має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 02.08.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120736750) та своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

В силу ч. 1 ст. 56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За таких обставин, враховуючи обізнаність скаржника щодо розгляду даної справи, останній не був позбавлений можливості укласти договір про надання правової допомоги із адвокатом, та відповідно, своєчасно звернутися із апеляційною скаргою.

Окрім того, скаржник є рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням скаржника.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати: 1) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 у розмірі 3 028,00 грн; 2) докази надсилання копії апеляційної скарги Головному управлінню Державної податкової служби у Вінницькій області; 3) вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволені клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 910/1614/20 - залишити без руху.

2. Роз`яснити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, шляхом подання відповідної заяви.

3. Попередити Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко