Постанова

від 28.11.2024 по справі 910/1568/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. м.Київ Справа№ 910/1568/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

за участю секретаря Зінченко А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.07.2024

у справі №910/1568/24 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис»

про стягнення 27 453,91 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» 27 453,91 грн, з яких: 21 676,67 грн основного боргу, 4 527,96 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 249,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що група нежитлових приміщень (з ХIV по ХХ) у підвалі будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві, площею 83,0 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 1997021680000) перебували у власності ТОВ «Будінвестсервис» з 24.12.2019 по 29.11.2023 на підставі Договору купівлі-продажу від 24.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. зв №1894, визнаного недійсним постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 910/10054/20, у зв`язку з чим у відповідача виникли обов`язки щодо сплати внесків на утримання зазначеного будинку за період з грудня 2019 року по листопад 2023 року включно, які останнім виконані не були, і, як наслідок, у відповідача утворилась заборгованість, на яку були нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 4 527,96 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 249,28 грн, посилаючись на те, що жодних договорів між сторонами не укладалось, відповідно до абз. другого п. 4.8. розділу 4 Статуту ОСББ «Нова Хвиля», співвласники сплачують статутні внески і платежі згідно виставленим бухгалтерією Об`єднання рахункам, проте інформацію стосовно наявності заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території за період з грудня 2019 року по листопад 2023 року у сумі 21 676,67 грн, а також Акт звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2019 року по листопад 2023 року включно та Рахунок на сплату внесків та інших платежів за грудень 2023 (особовий рахунок 203б) на суму 21 676,67 грн, ТОВ «Будінвестсервис» вперше отримало 06.02.2024 супровідним листом від 26.01.2024.

На думку відповідача, враховуючи встановлений ОСББ «Нова Хвиля» порядок сплати внесків, фактичні дати взяття на облік групи нежитлових приміщень та виставлення бухгалтерією Об`єднання рахунку, слід дійти висновку про відсутність у ТОВ «Будінвестсервис» простроченого зобов`язання перед в період з грудня 2019 року по 26 січня 2024 року включно.

Також, відповідач зазначав про заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, становлену Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020 та постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/1568/24 провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» основного боргу в розмірі 21 676,67 грн - закрито, у іншій частині позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що у особи, яка є власником приміщення у багатоквартирному будинку, де створено ОСББ, наявний обов`язок здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не є співвласником квартири та/або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві, оскільки договір купівлі - продажу нежитлових приміщень в цьому будинку від 24.12.2019 визнано недійсним в судовому порядку. Під час розгляду справи №910/10054/20 апеляційним судом встановлено, що приміщення, які були предметом визнаного недійсним договору купівлі-продажу, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, тобто є допоміжними (підсобними) приміщеннями, а відтак є спільним (загальним) майном мешканців будинку.

Таким чином, суд першої інстанції визнав позицію позивача щодо наявності у відповідача зобов`язання з оплати відповідних внесків, як співвласника майна у багатоквартирному будинку, - помилковою.

Крім того, на момент розгляду справи, 21 676,67 грн основного боргу, заявлених позивачем до стягнення, сплачені відповідачем на рахунок позивача, і відповідно предмет спору в цій частині припинив своє існування, за встановлених обставин недійсності договору купівлі-продажу щодо набуття у власність відповідачем приміщень у багатоквартирному будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві , відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку сплачувати на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних, адже відповідач не є боржником по відношенню до позивача з наведених у позові підстав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просив:

- просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 по справі №910/1568/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» інфляційних втрат у сумі 4 527,96 та 3% річних у сумі 1249,28 грн;

- ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» інфляційні втрати у сумі 4 527,96 грн та 3% річних у сумі 1 249,28 грн, а всього 5 777,24 грн. судові витрати покласти на відповідача.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в оскаржуваній частині порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Крім того, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок місцевого суду не узгоджується із висновками, зробленими Верховним Судом у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі №473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19). Вказаною постановою відступлено від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі №755/15670/16-ц (провадження №61-27010св18), від 30 жовтня 2019 року в справі №695/506/13-ц (провадження №61-21968св18) та у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року в справі 98/3558/16-ц (провадження № 61-19671св18).

Також, позивач звертав увагу апеляційного суду також і на позицію відповідача у спорі, де він сплатив основну суму боргу добровільно після пред`явлення позову, а проти стягнення 3% річних і інфляційних втрат заперечував, посилаючись на неотримання рахунків на оплату, приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (No530-ІХ від 17.03.2020 року), постанови Кабінету Міністрів України No206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (заперечення щодо яких наведені Позивачем у відповіді на відзив). Таким чином, відповідач визнавав свій обов`язок щодо сплати боргу та виконав його після пред`явлення позову.

Крім того, день державної реєстрації права власності за відповідачем права власності на групу нежитлових приміщень (з XIVпо XX) у підвалі будинку №1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві, площею 83 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1997021680000), є моментом набуття ним цього майна у власність.

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги та додаткових пояснень учасників спору

04.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, якйи прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024- залишити без змін.

В обгрунтування посилався на те, що з тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023р. у справі №910/10054/20, Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі №910/10054/20 та задовольнив позовні вимоги ОСББ «Нова Хвиля» про визнання недійсними правочинів на вищевказані спірні нежитлові приміщення та квартиру в будинку №1 по вул. Миколи Хвильового у м. Києві , оскільки прийшов до висновку, що спірне майно розташоване у підвалі будинку та на технічному поверсі з моменту введення будинку в експлуатацію є спільною сумісною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

Таким чином, беручи до уваги набрання законної сили постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023р. у справі №910/10054/20, є не обґрунтованим стягнення внесків на утримання вищевказаного майна розташованого у підвалі будинку №1 по вул. Миколи Хвильового у м. Києві саме з відповідача, а не з всіх власників житлових та нежитлових приміщень членів ОСББ «Нова Хвиля», як співвласників спільної сумісної власності всіх власників житлових та нежитлових приміщень членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля».

14.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» заперечувало наведені доводи відповідача у відзиві, а саме посилаючись на наступне.

Правові наслідки у виді набуття відповідачем прав та обов`язків співвласника багатоквартирного будинку, зокрема щодо участі у голосуванні на загальних зборах ОСББ з відповідною до площі належних приміщень кількістю голосів та щодо участі в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку шляхом сплати відповідних внесків у затвердженому рішенням Загальних зборів ОСББ розмірі виникли у відповідача з часу набуття майна у власність та продовжували існувати до моменту визнання правочину, за яким таке майно набуте у власність, недійсним за рішенням суду.

Оспорювання позивачем у межах справи №910/10054/20 правочину, за яким відповідачем набуто приміщення у багатоквартирному будинку №1 по вул. М. Хвильового у м. Києві у власність, не свідчить про недобросовісність, а спрямоване на реалізацію прав співвласників.

Посилання відповідача на неотримання рахунків на оплату внеску від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля», як на обставину, що звільняє його від сплати нарахованої заборгованості, відповідальності за несвоєчасно здійснену оплату внеску на утримання будинку, не можна вважати обґрунтованими, адже неотримання рахунку на оплату - не є простроченням кредитора та не звільняє боржника від виконання та/або відповідальності за невиконання грошових зобов`язань.

21.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» надійшли заперечення (на відповідь на відзив на апеляційну скаргу), в якому відповідач наголошував на тому, що доводи вказані позивачем у відповіді не спростовують висновків зроблених судом першої інстанції, а саме: «матеріалами справи підтверджено, що відповідач не є співвласником квартири та/або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві , оскільки договір купівлі - продажу нежитлових приміщень в цьому будинку від 24.12.2019 визнано недійсним в судовому порядку.

Крім того, під час розгляду справи №910/10054/20 апеляційним судом було встановлено, що приміщення, які були предметом визнаного недійсним договору купівлі-продажу, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, тобто є допоміжними (підсобними) приміщеннями, а відтак є спільним (загальним) майном мешканців будинку.»

Не спростовують зазначені доводи вказані позивачем у Відповіді і встановлених судами обставин недійсності договору купівлі-продажу щодо набуття у власність відповідачем приміщень у багатоквартирному будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві , та відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку сплачувати на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних, адже відповідач не є боржником по відношенню до позивача з наведених у позові підстав.

Крім того, Протоколом № 2 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» від 26 грудня 2017 року, на який позивач посилався, як на підставу позову, затверджено розмір внесків саме для житлових та нежитлових приміщень, та не визначає внесків для допоміжних (підсобних) приміщень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/1568/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1568/24.

19.08.2024 на виконання вказаної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1568/24.

Проте, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 «Про звільнення Шаптали Є.Ю. з посади судді Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку з поданням заяви про відставку», який є головуючим суддею (суддею-доповідачем), здійснити розгляд справи у визначеному складі суду - неможливо.

У відповідності до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024, для розгляду апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/1568/24 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 прийнято справу №910/1568/24 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.; відкрито апеляційне провадження у справі №910/1568/24 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024; розгляд апеляційної скарги за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справ №910/1568/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

04.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 залишити без змін.

14.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» заперечувало наведені доводи відповідача у відзиві.

21.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» надійшли заперечення ( на відповідь на відзив на апеляційну скаргу).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах існуючого воєнного стану, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 64 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03.12.2017 протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Хвильового, 1 в Дарницькому районі оформлені прийняті рішення: створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» в будинку вул. Хвильового, 1 в Дарницькому районі м. Києва, затвердити статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» та доручити Ятульчику В.С., зареєструвати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» в органах державної реєстрації та підписати протокол установчих зборів і статут.

20.12.2017 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» (номер запису: 10651020000026285), що підтверджується наданими в матеріали справи даними, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» , затвердженого установчими зборами ОСББ «Нова Хвиля» № 1 від 03.12.2017 та підписаного головою установчих зборів Ятульчиком В.С.(далі - Статут), метою створення Об`єднання є забезпечення захисту прав співвласників відповідно до п. 6.1 цього Статуту та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, статутними документами та рішеннями органів управління Об`єднання.

Завданням та предметом діяльності Об`єднання є, зокрема: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном (п. 2.2. Статуту).

Згідно з п. 2.3. Статуту Об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту шляхом проведення загальних Зборів, зокрема: встановлювати розміри платежів і внесків співвласників будинку, платежів, пов`язаних з належним утриманням будинку, а також відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів.

Рішенням засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля», оформленого протоколом № 2 від 26.12.2017, затверджено розмір внесків для житлових і нежитлових приміщень: для житлових приміщень 1-го поверху - 3,80 грн; для житлових приміщень 2-14-го поверху - 4,20 грн; для нежитлових приміщень - 4,50 грн.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» за місцезнаходженням: м. Київ, вул. М. Хвильового, буд. 1 від 15.04.2018, оформленого протоколом № 1 від 30.04.2018, затверджено внески з 01.05.2018 для житлових приміщень для поверхів з 2 по 14 на рівні 5,70 грн; для 1 поверху 5,18 грн та 5,18 грн для нежитлових приміщень з квадратного метру загальної площі та/або нежитлового приміщення, які належать співвласнику, які повинні сплачуватися щомісяця на банківський рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля».

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» за місцезнаходженням: м. Київ, вул. М. Хвильового, буд. 1 від 20.05.2023, оформленого протоколом № 1 від 05.06.2023, затверджено розмір обов`язкових щомісячних внесків на управління будинком, утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в місті Києві в розрахунку за один метр квадратний загальної площі, який підлягає оплаті протягом одного місяця, що настає за розрахунковим на період з 05.06.2023 до зміни їх розміру рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля»: 7,97 грн для квартир 1 поверху; 8,70 грн для квартир поверхів з 2 по 14; 7,97 грн для нежитлових приміщень.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 363021241 від 24.01.2024, право власності на групу нежитлових приміщень (з ХIV по ХХ) загальною площею 83 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Миколи Хвильового, будинку № 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1997021680000) зареєстровано за відповідачем - ТОВ «Будінвестсервис» (номер відомостей про речове право: 34846477) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1894, виданий 24.12.2019, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50442717, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С.

Проте, в подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 910/10054/20, яка набрала законної сили 29.11.2023, зазначений договір купівлі-продажу від 24.12.2019 визнано недійсним.

На думку позивача, протягом періоду з 24.12.2019 (дня державної реєстрації за відповідачем права власності) до 29.11.2023 відповідач здійснював правомочності власника вказаної групи нежитлових приміщень (реалізовував свої права співвласника, приймаючи участь у загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; здійснював фактичне користування спірним об`єктом; захищав своє право власності у суді у справі № 910/10054/20), у зв`язку з чим з дня набуття вказаного об`єкта у власність у останнього виникли обов`язки щодо сплати внесків на утримання будинку у розмірі, встановленому рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак, відповідач обов`язків зі сплати внесків на утримання належних йому об`єктів нерухомого майна не виконував, що і зумовило звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 4 527,96 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 249,28 грн, посилаючись на те, що жодних договорів між сторонами не укладалось, відповідно до абз. другого п. 4.8. розділу 4 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля», співвласники сплачують статутні внески і платежі згідно виставленим бухгалтерією Об`єднання рахункам, проте інформацію стосовно наявності заборгованість з утримання будинку та прибудинкової території за період з грудня 2019 року по листопад 2023 року у сумі 21 676,67 грн, а також Акт звіряння взаємних розрахунків за період з грудня 2019 року по листопад 2023 року включно та Рахунок на сплату внесків та інших платежів за грудень 2023 (особовий рахунок 203б) на суму 21 676,67 грн, ТОВ «Будінвестсервис» вперше отримало 06.02.2024 супровідним листом від 26.01.2024.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини другої ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною першою ст. 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III (далі - Закон № 2866-III), зі змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до п. 1 та п. 4 частини першої ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (далі - Закон № 417-VIII), зі змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Відповідно до п. 1 та п. 4 частини першої ст. 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частиною другою ст. 12 Закону № 2866-III передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

За умовами ст. 15 Закону № 2866-III, співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення (ст. 20 Закону № 2866-III).

За умовами частини третьої ст. 23 Закону № 2866-III, внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст.17 Закону № 2866-III, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших співвласників ОСББ і є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках за житлові послуги в примусовому порядку. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються Статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Водночас, місцевим господарським судом вірно встановлено, і що перевірено судом апеляційної інстанції за наявними матеріалами справи, відповідач не є співвласником квартири та/або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві , оскільки договір купівлі - продажу нежитлових приміщень в цьому будинку від 24.12.2019 визнано недійсним в судовому порядку. В ході розгляду справи №910/10054/20 апеляційним судом було встановлено, що приміщення, які були предметом визнаного недійсним договору купівлі-продажу, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, тобто є допоміжними (підсобними) приміщеннями, а відтак є спільним (загальним) майном мешканців будинку.

В свою чергу, законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі №909/948/18.

Ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що доводи позивача щодо наявності у відповідача зобов`язання з оплати відповідних внесків, як співвласника майна у багатоквартирному будинку, - є необгрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

В свою чергу, 02.02.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» з листом вих. № НХ-26/01/24-1 від 26.01.2024, в якому направило для підписання та повернення Акт звіряння взаємних розрахунків та рахунок на сплату внеску та інших платежів за особовим рахунком 203б, в якості доказів направлення вказаного супровідного листа та доданих до нього документів були надані копії опису вкладення у цінний лист 0303714849797, накладної Укрпошти №0303714849797 від 02.02.2024 та фіскального чеку від 02.02.2024.

Оплата по вказаному акту та рахунку здійснена відповідачем 04.03.2024, про що свідчить наявна в справі платіжна інструкція №38.

У відповідності до п. 2 частини першої ст. 231 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, що учасниками справи на оскаржується і відповідно до цього судом апеляційної істанції не досліджується.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 1 249,28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 527,96 грн. за період з 24.12.2019 по 26.01.2024, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Посилання позивача на те, що висновок місцевого суду не узгоджується із висновками, зробленими Верховним Судом у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі №473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19), - судом апеляційної інстанції відхиляється з урахуванням того, що посилання в касаційній скарзі на вказані для порівняння постанови Верховного Суду є безпідставними, оскільки висновки, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, у цих справах і у справі, яка переглядається, є різними. У кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Крім того, щодо посилання позивача на те, що відповідач сплатив основну суму боргу добровільно після пред`явлення позову, а проти стягнення 3% річних і інфляційних втрат заперечував, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний розрахунок було здійснено власним воевиявленням відповідача, проте, вчинення вказаної дії не свідчить про наявність у відповідача зобов?язання з сплати 3% річних та інфляційних втрат. Отже, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими і не доведеними, а тому відхиляються.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За встановлених обставин недійсності договору купівлі-продажу щодо набуття у власність відповідачем приміщень у багатоквартирному будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку сплачувати на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, адже відповідач не є боржником по відношенню до позивача з наведених у позові підстав. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 527,96 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 249,28 грн задоволенню не підлягають. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 1 249,28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4 527,96 грн. за період з 24.12.2019 по 26.01.2024 відмовлено в повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення в оскаржуваній скаржником частині ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/1568/24 в оскаржуваній частині за наведених скаржником доводів апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/1568/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №910/1568/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/1568/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров