Постанова

від 19.11.2024 по справі 910/4553/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Харків Справа № 910/4553/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольського державного університету (вх.№2118) на рішення Господарського суду Донецької області від 23.08.2024 (рішення ухвалено суддею Кротіновою О.В. в приміщенні Господарського суду Донецької області 23.08.2024, повний текст складено 23.08.2024) у справі №910/4553/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро, код ЄДРПОУ 42086719,

до відповідача Маріупольського державного університету, м.Київ, код ЄДРПОУ 26593428,

про стягнення 291055,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.08.2024 у справі №910/4553/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Маріупольського державного університету про стягнення 291055,92 грн, у тому числі: сума боргу за спожиту електроенергію за лютий 2022 року у розмірі 222685,64 грн, сума 3% річних у розмірі 13667,68 грн, сума інфляційних втрат у розмірі 54702,60 грн, задоволено частково; стягнуто з Маріупольського державного університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» 291055,91 грн., у тому числі: сума основного боргу у розмірі 222685,64 грн, сума 3% річних у розмірі 13667,68 грн, сума інфляційних втрат у розмірі 54702,59 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 3492,67 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Маріупольський державний університет звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Донецької області від 23.08.2024 у справі №910/4553/24 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до Маріупольського державного університету про стягнення боргу за спожиту електроенергію за лютий 2022 року в розмірі 291055,92 грн (з яких сума основного боргу - 222685,64 грн, сума 3% річних - 13667,68 грн, сума інфляційних втрат 54702,60 грн) та суми судового збору у розмірі 3492,67 грн відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, таке. Позивачем виставлено рахунок на оплату та акти приймання передачі електроенергії за повний місяць - лютий 2022 року на підставі договору №292 від 18.01.2022. Проте, судом першої інстанції не взято до уваги заперечення Університету проти отримання та фактичного споживання електроенергії об`єктами відповідача з 24.02.2022, що пов`язано з початком активних бойових дій в м. Маріуполь та зупиненням діяльності Університету, у зв`язку з чим відповідач не міг спожити встановлений позивачем об`єм електричної енергії; не враховано факт руйнування навчальних комплексів та знищення матеріально-технічної бази Університету починаючи з 25.02.2022, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. За твердженням відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичний обсяг споживання електричної енергії саме з 24.02.2022. При цьому, враховуючи активні бойові дії у м. Маріуполь у лютому 2022, не можна брати до уваги дані для розрахунку обсягу спожитої електроенергії за спірний період виходячи із розрахунку електроенергії за середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольського державного університету (вх.№2118) на рішення Господарського суду Донецької області від 23.08.2024 у справі №910/4553/24; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 05.11.2024.

07.10.2024 від ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення залишити без змін. Також, позивач просив долучити до матеріалів справи лист ОСР щодо обсягів споживання з додатками та АПП за 2021, 2022 рік та виписки з оплатами. До відзиву позивачем надані: лист від 24.09.2024, адресований АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»; інформацію щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку за лютий 2022; відповідь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» від 26.09.2024 на лист позивача від 24.09.2024; акти приймання передавання електроенергії за лютий 2021; рахунки за спожиту електроенергію за лютий 2021 та виписки по рахунку; інформацію щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку за лютий 2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 оголошено у судовому засіданні перерву до 19.11.2024.

12.11.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, до яких доданий розрахунок 3% річних та інфляційних з моменту фактичного отримання рахунку на АПП, з урахуванням міжобласного пересилання поштового відправлення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Щодо додатково наданих позивачем до відзиву документів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин другої, четвертої ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Матеріали справи не містять будь-яких заяв позивача щодо неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а відповідач свої заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і в даному випадку саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Проте, надані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу документи не були предметом дослідження в місцевому господарському суді, при цьому позивач не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, у зв`язку з чим у апеляційного господарського суду відсутні підстави приймати такі докази до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

18.01.2022 між Маріупольським державним університетом (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №292.

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та Закону України «Про публічні закупівлі». Терміни, що використовуються у договорі, використовуються в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ (пункти 1.1 та 1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачу у терміни та на умовах визначених договором електричну енергію CPV за ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія в обсягах та порядку, передбачених цим договором для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору (п.3.1 договору).

Строк дії цього договору зазначено у розділі 13 договору (п.3.2 договору).

Постачальник не має право вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами договору (п.3.4 договору).

Загальна ціна договору становить 1352400,00 грн (п.5.1 договору).

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії для потреб навчальних корпусів на період по 31 грудня 2022 року становить 196000 кВт/год. Ціна за одиницю товару 1 кВт/год електричної енергії складає 6,90 грн, в т.ч ПДВ 1,15 грн. Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання договору. Ціна електричної енергії включає вартість послуг з розподілу електричної енергії (п.5.2 договору).

Постачальник зобов`язаний при виставленні акта приймання-передачі товарної продукції (далі - акт) за електричну енергію споживачу окремо вказувати тариф та суму вартості оплачуваної послуги з передачі електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії (п.5.3 договору).

Ціна за одиницю товару за договором може змінюватись з дотриманням сторонами норм, передбачених ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п.5.4 договору).

Місячна вартість електричної енергії визначається як добуток ціни, що визначено у п. 5.2 договору, на кількість електричної енергії, реалізованої у відповідному місяці. Загальна вартість електричної енергії за договором визначається, як сума місячних вартостей електричної енергії (п.5.8 договору).

Моментом оплати вважається день надходження грошових коштів на рахунок постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником в актах за договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.9 договору).

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплату вартості використання електричної енергії споживач здійснює на підставі ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого акту за розрахунковий період, отриманого не пізніше 25 числа поточного місяця (п.5.10 договору).

Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок). Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.11 договору).

Оплата акта постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в акті, який не може бути меншим 7 (семи) робочих днів з моменту отримання його споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайті для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.12 договору).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору (пп.1 п.6.2 договору).

Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію (пп.1 п.7.1 договору).

Постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ за договором (пп.1 п.7.2 договору).

Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п.8.2 договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену договором та законодавством України (п.9.1 договору).

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.12.1 договору).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору (п.12.2 договору).

Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс- мажорних обставин (п.12.3 договору).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п.12.4 договору).

Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення (п.12.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання (п.13.1 договору).

Усі повідомлення за договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (п.13.7 договору).

Відповідно до умов заяви-приєднання, яка є додатком №1 до договору, початок постачання з 18.01.2022. Погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви - приєднання в установленому ПРРЕЕ та комерційною пропозицією порядку, споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Додатком до заяви-приєднання до договору визначено перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача

- навчальний корпус №1, адреса об`єкта: просп. Будівельників, 129-А; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z1645012593352, 62Z5436717205712;

- навчальний корпус №2, адреса об`єкта: просп. Будівельників, 129; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2237331651817, 62Z5011718954846;

- навчальний корпус №3-4, адреса об`єкта: вул. Матросова, 5; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5032267681558, 62Z0778003949993;

- навчальний корпус №5, адреса об`єкта: просп. Миру, 89-а; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6271260255656;

- спортивний корпус, адреса об`єкта: просп. Металургів, 52; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z0351306346775;

- навчальний корпус, адреса об`єкта: вул. Карпинського, 58; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z9516474019116;

- корпус, адреса об`єкта: вул. Аеродромна, 7; ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7281198901311.

Згідно п.1.1 комерційної пропозиції «Тендерна-Ф», яка є додатком №2 до договору, на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозорро та становить 5,75 грн без ПДВ. Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

Розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акт прийняття-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника (п.3.1 комерційної пропозиції).

У п.3.2 комерційної пропозиції визначено, що прийняттям даної комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.

Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п.4.2 цієї комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї комерційної пропозиції. Порядок здійснення платежів: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п.4.1, п.4.2 комерційної пропозиції).

Споживач може надавати звіти про покази засобу обліку за розрахунковий період через сервіс «Особистий кабінет» за формою, яка оприлюднена на офіційному веб-сайті постачальника або формою, узгодженою з оператором системи, у останній день розрахункового періоду. У разі, якщо фактичні покази засобів обліку неможливо зафіксувати в останній день розрахункового періоду (вихідний, святковий тощо), та у інших випадках, покази засобу обліку на останній день розрахункового періоду визначаються у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зокрема, за середньодобовим споживанням (п. 4.3 комерційної пропозиції).

Споживач самостійного формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію. у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п.5.1 комерційної пропозиції).

У випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень (п.5.2 комерційної пропозиції).

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2022, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору (п.10.1 комерційної пропозиції).

Додатком №3 до договору є прогнозовані обсяги постачання електричної енергії споживачу Маріупольський державний університет, на 2022 рік, зокрема, лютий 2022 20 тис. кВт/год.

Договір та додатки до нього підписано сторонами без зауважень до них.

Відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року позивачем відображено передачу електричної енергії відповідачу за договором №292 в обсязі 38928 кВт/год. на суму 222685,64 грн. з ПДВ.

Позивачем сформовано рахунок за спожиту електроенергію №292 за лютий 2022 року на суму 222685,64 грн з ПДВ (виходячи з тарифу 4,76704 грн/кВтг та кількості - 38928 кВтг).

Рахунок №292 за лютий 2022 та акт прийняття-передавання направлено відповідачу 23.09.2022 на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03037, м.Київ, пр.Повітрофлотський, буд.31), про що свідчить відповідний супровідний лист від 22.09.2022 №2997; службовий чек АТ «Укрпошта» від 23.09.2022 та список №22.09.2022 ЦПОКК згрупованих відправлень ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», в якому адресатом значиться Маріупольський державний університет.

Також, матеріали справи містять претензію (вимогу про сплату) №24/726 від 09.02.2023 на суму 222685,64 грн, адресовану відповідачу, в якій позивач висловив вимогу про перерахування грошових коштів в сумі 222685,64 грн на рахунок ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» у семиденний строк з дати отримання цієї претензії. Проте, доказів надсилання зазначеної претензії відповідачу матеріали справи не містять.

У квітні 2024 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 222685,64 грн за розрахунковий період - лютий 2022 року; суму 3% річних у розмірі 13667,68 грн., нарахованих за невиконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за розрахунковий період - лютий 2022 року; суму інфляційних втрат у розмірі 54702,60 грн., нарахованих за невиконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за розрахунковий період - лютий 2022 року.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що спірну заборгованість не визнає, оскільки не погоджується із обсягом споживання електричної енергії, вважає його не підтвердженим, стверджує, що з 24.02.2022 Маріупольський державний університет не працював у м.Маріуполь, а тому не міг спожити виставлений позивачем об`єм електроенергії, доступ до приміщень та приладів обліку електричної енергії відсутній з 24.02.2022 й по теперішній час, тому можливість передати будь-які відомості щодо фактичних обсягів (на підставі приладів обліку) відсутня; посилається також на настання форс-мажорних обставин.

На підтвердження таких обставин відповідач надав лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, у якому ТПП України засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України починаючи з 24.02.2022 як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), всіх, кого це стосується.

Наказом Міністерства освіти і науки України №336 від 14.04.2022 «Про тимчасове переміщення Маріупольського державного університету та Відокремленого структурного підрозділу «Вугледарський фаховий коледж Маріупольського державного університету» установлено, що до завершення дії воєнного стану Маріупольський державний університет тимчасово переміщений та проводить свою діяльність на базі Київського національного університету будівництва та архітектури.

Відповідно до листа №01-34/258 від 20.06.2022 відповідач звернувся до позивача та повідомив про настання обставин форс-мажорних обставин, у зв`язку з якими визначив об`єктивним наслідком неможливість виконання університетом своїх зобов`язань за чинними договорами, у тому числі за договором постачання електричної енергії споживачу №292 від 18.01.2022 у період дії вказаних обставин. Повідомлено про відновлення своєї роботи на базі Київського національного університету будівництва та архітектури. Враховуючи неможливість продовження діяльності на тимчасово окупованій території в м.Маріуполь та продовження дії форс-мажорних обставин повідомив про намір розірвати договір.

Листом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №64/9118 від 11.07.2022 засвідчено отримання від позивача повідомлення щодо припинення дії договору на постачання електричної енергії укладеного із відповідачем, у зв`язку із отриманням від останнього відповідної заяви. Зауважено на умовах договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №292 та вказано на відсутність письмового попередження Оператора системи розподілу про бажання припинити дію такого договору, з огляду на що вважатиме його (договір) діючим. При цьому вказано на неможливості за форс-мажорних обставин належного та своєчасного виконання ОСР зобов`язань, передбачених договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Також, відповідач надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 22022240000000149 дата реєстрації 07.06.2022, відповідно до якого відповідач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України. Обставинами означено у період з 25.02.2022 по 10.04.2022, невстановлені військовослужбовці ЗС рф, порушуючи закони та звичаї війни під час обстрілів м. Маріуполь, створили умови, які призвели до руйнування і знищення будівель Маріупольського державного університету за адресою: м. Маріуполь, просп. Будівельників, 129-а.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що форс мажор не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності від виконання зобов`язань по договору; оскільки відповідач мав підтвердити не факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Одне лише передбачене законом віднесення військового стану до форс мажорних обставин не свідчить про існування форс- мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо відповідач доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану, унеможливлює виконання саме договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2022 №292. Водночас в матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово - промислової палати України. Отже, позивач зазначає, що відповідачем не підтверджено факт настання обставин, які здатні впливати на виконання зобов`язань за договором. Щодо обсягу споживання електричної енергії, позивач зазначав, що він не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги споживання споживачами. В свою чергу ОСР АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» листом від 14.02.2023 та у додатку до нього підтвердив фактичний обсяг спожитої електричної енергії відповідачем за договором 292У у лютому 2022, який склав 38928 квт*год та відповідно позивачем здійснено нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Також, позивачем надано обсяги споживання від ОСР за аналогічний період 2021 року.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що позивачем доведено постачання відповідачу електричної енергії у лютому 2022 року у обсязі 38928 кВт/год на суму 222685,64 грн з ПДВ, тому задовольнив позовні вимоги в цій частині. Також, суд першої інстанції приймаючи до уваги умови договору та комерційної пропозиції зазначив, що остаточний розрахунок за лютий 2022 року повинен бути здійснений відповідачем не пізніше 07.03.2022, тому перевіривши розрахунок 3%річних та інфляційних нарахувань дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 54702,59 грн інфляційних нарахувань та 13667,68 грн 3% річних.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 276 ГК України визначено, що загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі, виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Закону України «Про ринок електричної енергії».

У статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.4, п.5 ч.2 ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (ч. 6, 7, 11 ст. 56 Закону «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.12 Правил від 14.03.2018 №312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень п.9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).

Відповідно до п. 8.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ППКО (у ролі ОЗД) повинен у межах регламентів, встановлених АКО, провести збір (або забезпечити прийом) результатів вимірювання та даних про стан з лічильників для всіх ТКО, за які він несе відповідальність, та передати їх ППКО (у ролі ОДКО). ППКО (у ролі ОЗД) повинен забезпечити щодобове автоматичне зчитування даних з лічильників з можливістю дистанційного доступу (зокрема основних, дублюючих і верифікаційних) та перевірку якості результатів вимірювання в межах своєї відповідальності для таких ТКО: 1) ТКО типу «межа мережі», «одиниця надання послуг з балансування» та «одиниця генерації»; 2) ТКО типу «одиниця споживання», що була обладнана вузлом обліку з можливістю дистанційного зчитування лічильника (8.2.1. Кодексу).

Згідно з п. 8.6.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору. У разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника(ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця (8.6.5. Кодексу).

Відповідно до пунктів 8.6.9. 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання. Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. Дані про перевірку можуть фіксуватись як на паперових носіях, так і за допомогою електронних засобів (мобільний телефон, планшет тощо). Середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів). У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи). Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи). Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не заперечуються обставини споживання електричної енергії до 24.02.2022 року. Водночас заперечуючи обставини фактичного споживання електричної енергії після 24.02.2022 відповідач посилається на ведення активних бойових дій у м. Маріуполь та руйнацію корпусів Університету, що, за його твердженням, виключає обставини споживання електричної енергії в цей період, а тому вважає розрахунок електричної енергії за весь лютий 2022 року необґрунтованим.

Колегія суддів не може не врахувати, що даний спір виник під час таких загальновідомих обставин, як широкомасштабна воєнна агресія російської федерації на територію України.

Зі змісту листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який є загальнодоступним, вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, суд зауважує, що лист ТПП України від 28.02.2022 не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону, та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконанні нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажор, суд оцінюватиме цей доказ у сукупності з іншими. Водночас, відсутність такого доказу не позбавляє сторону доводити наявність обставин непереборної сили будь-якими іншими належними та допустимими доказами.

Як свідчать матеріали справи, місцезнаходженням відповідача у спірний період було: Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Будівельників 129-а.

Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, Маріупольську міську територіальну громаду віднесено до таких територіальних громад.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, Маріупольський район за винятком с. Заїченко, с. Пікузи з 24.02.2022 по 04.03.2022 визнаний територією активних бойових дій; з 05.03.2022 вся територія Маріупольського району за винятком с. Заїченко, с. Пікузи є територією, тимчасово окупованою російською федерацією

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про тимчасове переміщення Маріупольського державного університету та Відокремленого структурного підрозділу «Вугледарський фаховий коледж Маріупольського державного університету» питання тимчасового переміщення вирішено 14.04.2022.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2022, номер кримінального провадження: 22022240000000149, у період з 25 лютого по 10 квітня 2022, невстановлені військовослужбовці ЗС рф, порушуючи закони та звичаї війни під час обстрілів м. Маріуполь, створили умови, які призвели до руйнування і знищення будівель Маріуопольського державного університету за адресою: с. Маріуполь, проспект Будівельників, 129 А.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи місце розташування підприємства відповідача є очевидним, що воно опинилося з початку широкомасштабної військової агресії російської федерації на територію України в зоні проведення активних бойових дій, і даний час об`єкти споживача, що зазначені у договорі, знаходяться на тимчасово окупованій території. Вказані обставини, на переконання суду, доводять обставини неможливості в таких умовах здійснення відповідачем господарської діяльності (освітньої діяльності) та ставить під сумнів не тільки об`єм спожитої електроенергії зазначеної позивачем в акті приймання передачі та рахунку за лютий 2022, а й взагалі споживання електричної енергії відповідачем у період після 24.02.2022, та відповідно суму боргу розраховану позивачем відповідно до наданих ОРС даних.

Враховуючи ненадання споживачем звіту про покази лічильників, відсутності об`єктивної можливості сторін доступу до точок комерційного обліку споживача, відсутності фактичних показів лічильників обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається за середньодобовим обсягом споживання на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року.

Як свідчать матеріали справи, листом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (№67/2107-вих від 14.02.2023), з урахуванням додатку до нього, повідомило позивача про фактичний (звітній) обсяг споживання відповідачем за лютий 2022 по точках комерційного обліку споживача. Так, згідно інформації щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» фактичний корисний відпуск електроенергії по ТКОЕЕ складає: 62Z1645012593352 7910 кВт/год, 62Z5436717205712 3319 кВт/год, 62Z2237331651817 10480 кВт/год, 62Z5011718954846 4080 кВт/год; 62Z5032267681558 1382 кВт/год, 62Z0778003949993 992 кВт/год; 62Z6271260255656 2443 кВт/год; 62Z0351306346775 6301 кВт/год; 62Z9516474019116 1018 кВт/год; 62Z7281198901311 1003 кВт/год; 62Z6517068409497 37217 кВт/год; 62Z7722398548791 3513 кВт/год; всього за лютий 2022 року 79658 кВт/год.

В матеріалах справи міститься лист позивача адресований АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в якому позивач зазначав, що по Маріупольському ЦОК за договорами №292 Маріупольський державний університет та №292У Маріупольський державний університет (гуртожитки) не врегульоване питання щодо сплати заборгованості за спожиту електроенергію за період лютий 2022. Позивач у листі зазначав, що у зв`язку із запитом суду щодо підтвердження алгоритму розрахунку обсягів споживання у лютому 2022, просив підтвердити обсяг споживання за аналогічний період лютий 2021 по обом договорам. Також у листі позивач зазначив, що фактичний обсяг по договору №292 складає 36907, а за договором №292У 40730.

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/7236-вих від 20.05.2024, з урахуванням додатку до нього, підтверджено, що по споживачу Маріупольський державний університет (код ЄДРПОУ 26593428) фактичний обсяг споживання електричної енергії за лютий 2021 року 77637 кВт/год.

Так, згідно інформації щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», фактичний корисний відпуск електроенергії за лютий 2021 року складає: 62Z1645012593352 7910 кВт/год, 62Z5436717205712 3319 кВт/год, 62Z2237331651817 10480 кВт/год, 62Z5011718954846 4080 кВт/год; 62Z5032267681558 1382 кВт/год, 62Z0778003949993 992 кВт/год; 62Z6271260255656 2443 кВт/год; 62Z0351306346775 6301 кВт/год; 62Z6517068409497 37217 кВт/год; 62Z7722398548791 3513 кВт/год.

Колегія суддів звертає увагу, що точки комерційного обліку 62Z6517068409497 37217 кВт/год; 62Z7722398548791 3513 кВт/год не входять до переліку об`єктів та точок комерційного обліку споживача за договором №292 від 18.01.2022.

Крім того, інформація ОРС за лютий 2021 не містить даних щодо фактичного корисного відпуску електроенергії за точками 62Z9516474019116 та 62Z7281198901311, інформація про які міститься у відповідній інформації ОРС за лютий 2022, та які увійшли до розрахунку позивача за спожиту електричну енергію.

Згідно з договором №292 від 18.01.2022 та додатком до заяви приєднання точки комерційного обліку 62Z9516474019116 та 62Z7281198901311 увійшли до переліку об`єктів та точок комерційного обліку споживача у 2022 році. У суді першої інстанції до матеріалів справи позивачем не надавалась інформація про обсяг спожитої електричної енергії за цими точками у 2021 році, тому встановити фактично корисний відпуск електроенергії за цими точками у 2022 році, за відсутності історичних даних, не можливо.

Отже, при розрахунку спожитої електричної енергії за лютий 2022 року необхідно враховувати фактичний корисний відпуск електроенергії за лютий 2021 року у розмірі 36907 кВт/год за тарифом 4,76704 грн/кВтг без ПДВ та встановлені обставини неможливості фактичного споживання відповідачем електричної енергії після 24.02.2022.

З урахуванням викладеного обґрунтованою до стягнення є сума основного боргу за договором №292 від 18.01.2022 у розмірі 180963,92 грн. ((36907 кВт/год *4,76704 грн/кВтг + 20% ПДВ) / 28 днів * 24 дні).

Також, позивачем нараховано до стягнення 3% річних у розмірі 13667,68 грн (за період з 17.03.2022 по 01.04.2024) та 54702,60 грн інфляційних втрат (за період з 01.04.2022 по 29.02.2024).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.13, 4.14 Правил від 14.03.2018 №312 для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур`єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом). Вимоги щодо порядку та форми надання інформації в платіжних документах (рахунках) електропостачальника встановлені розділом ІХ цих Правил.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо дати формування в програмному комплексі рахунку за спожиту електроенергію №292 за лютий 2022.

Проте, в матеріалах справи міститься лист позивача на адресу відповідача від 22.09.2022, до якого додані рахунок та акт за лютий 2022, список згрупованих відправлень №22.09.2022 ЦПОКК з відбитком печатки Укрпошти від 23.09.2022 та чек Укрпошта від 23.09.2022.

З урахуванням термінів міжобласного пересилання поштового відправлення, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем вказаного рахунку позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 06.10.2023 по 01.04.2024 на суму 3070,28 грн. та інфляційних втрат за період з 01.10.2023 по 31.03.2024 на суму 7219,66 грн.

Суд апеляційної інстанції здійснивши власний розрахунок 3% та інфляційних втрат з урахуванням визнаної ним обґрунтованої до стягнення суми основного боргу (180963,92 грн) та визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума 3% річних у розмірі 2658,66 грн та інфляційних втрат у розмірі 4937,50 грн.

Розрахунок 3% річних у розмірі 2658,66 грн

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 06/10/2023 до 31/12/2023 180963,92 x 3 % x 87 : 365 : 100871294,02 грн.з 01/01/2024 до 01/04/2024 180963,92 x 3 % x 92 : 366 : 100921364,65 грн.

Розрахунок інфляційних витрат у розмірі 4937,50 грн

Останній період (01/10/2023 - 29/02/2024)Індекс інфляціїжовтень 2023100,80листопад 2023100,50грудень 2023100,70січень 2024100,40лютий 2024100,30180963,92 x 1.02728444

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольського державного університету задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 23.08.2024 у справі №910/4553/24 змінити, виклавши п. 2 його резолютивної частини у такій редакції:

« 2. Стягнути з Маріупольського державного університету (03037, місто Київ, пр.Повітрофлотський, будинок 31, код ЄДРПОУ 26593428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д, код ЄДРПОУ 42086719) 180963,92 грн. суми основного боргу, 3% річних у розмірі 2658,66 грн, інфляційних втрат у розмірі 4937,50 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2262,72 грн.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Січових стрільців, будинок 4 Д, ЄДРПОУ 42086719) на користь Маріупольського державного університету (03037, місто Київ, пр.Повітрофлотський, будинок 31, код ЄДРПОУ 26593428) 1844,92 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.А. Пуль