Постанова

від 20.11.2024 по справі 917/2072/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/2072/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

позивача - адвокат Косик С.І., довіреність від 23.07.2024 року;

відповідача-1 адвокат Коваленко О.В., свідоцтво №1888 від 17.10.2027 року;

відповідача -2 не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Лапій А.В. (вх. №2237П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року у справі № 917/2072/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Тимощенко О.М.), повний текст якого складено 28.08.2024 року

за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа", м. Полтава

2) Фермерського господарства "Слобожанський колос", м. Кропивницький, Кіровоградська область

про солідарне стягнення 14 218 200,00 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року у справі №917/2072/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвокат Лапій А.В. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Після визначення переможця електронних торгів, АТ "Українська залізниця" встановлено, що у переможця - Фермерського господарства "Слобожанський колос" відсутній укладений чинний договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що спричинило відміну 39 торгів, невикористання 812 вагонів власності АТ "Українська залізниця" та неотримання доходів у сумі 14 218 200, 00 грн.

ФГ "Слобожанський колос", яке не мало укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та відповідно не могло приймати участі у даних аукціонах, допущено до участі в аукціонах саме з вини оператора електронного майданчика ТОВ "Українська універсальна біржа".

Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки умовам Регламенту ЕТС "Українська залізниця", які є обов`язковими для виконання, внаслідок чого суд незаконно звільнив від відповідальності за невиконання вказаних умов Регламенту відповідача-1 та відповідача-2.

Відповідач-1, з метою належного виконання своїх зобов`язань мав право згідно п. 5.5.2 Регламенту запитати у відповідача-2 інформацію, в тому числі паперові копії документів з метою верифікації даних.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту належного виконання відповідачем-1, як оператором електронного майданчика, своїх обов`язків щодо перевірки відповідності наданої відповідачем-2 інформації.

Відповідач-1 повинен був перевірити відповідність наданої відповідачем-2 ідентифікаційної інформації, в тому числі щодо наявного у ного укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Позивач очікував мінімальний дохід від реалізації вагонів в розмірі плати за три доби використання 812 вагонів.

Мінімальний дохід, який позивач мав отримати це плата за три доби використання власних вагонів Перевізника за ставками плати, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону), оскільки на аукціонах пропонувалось в використання вагони з полігоном навантаження Укрзалізниця та полігоном вивантаження в треті країни, що виключає можливість їх використання меншою кількістю осіб.

На підтвердження розміру упущеної вигоди позивачем до позовної заяви подано розрахунок суми збитків, завданих внаслідок порушення вимог Регламенту ЕТС.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року, №740/2024 від 28.10.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2024 року апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Лапій А.В. на рішення господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року у справі №917/2072/23 залишено без руху; останню зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

07.10.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№ 12790), яку разом з додатками долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Лапій А.В. на рішення господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року у справі № 917/2072/23; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "20" листопада 2024 року о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2072/23; вчинено інші процесуальні дії.

17.10.2024 року на адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/2072/23 (вх.№ вх.№13299).

22.10.2024 року на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13509), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що відповідач-1 не був зобов`язаний вимагати у користувача, учасника для проходження ідентифікації (верифікації) паперової чи електронної версії укладеного та діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; відповідач-1 виконав умови Регламенту, в тому числі самостійно здійснив перевірку відповідності наданої відповідачем-2 ідентифікаційної інформації, та не мав підстав для прийняття рішення щодо відмови відповідачу-2 у доступі до участі в електронних аукціонах; позивачем не доведено факти вжиття ним певних заходів щодо одержання доходів у заявленому у позовній заяві розмірі; позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що саме ті вагони (зокрема, із зазначенням конкретних ідентифікуючих ознак), право на використання яких було предметом електронних аукціонів, не використовувались, не доведеною є й неможливість пере виставити такі вагони, на що посилається позивач у апеляційні скарзі; підстав для розрахунку суми збитків в розмірі плати за три доби використання відповідних власних вагонів Перевізника та стягнення у солідарному порядку вказаної вище суми, не існує.

05.11.2024 року на адресу суду від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Косик С.І. надійшло клопотання (вх.№14172) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яке долучено до матеріалів справи, в якому остання просила надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 20.11.2024 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 року, зокрема, задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Косик С.І.; судове засідання у справі, призначене на "20" листопада 2024 року о 12:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Косик С.І. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.

08.11.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яку долучено до матеріалів справи (вх.№14333), в якій останній просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю та вказує на те, що відповідач-1 в силу вимог пунктів 5.2.2, 5.6.1, 5.6.8 Регламенту ЕТС Укрзалізниця, був зобов`язаний самостійно перевірити відповідність наданої користувачем Фермерським господарством "Слобожанський колос" (відповідач-2), як учасником електронних торгів з продажу послуг з використання вагонів власності Акціонерного товариства "Українська залізниця", визначеним Регламентом ЕТС Укрзалізниця кваліфікаційним вимогам, для чого згідно із Регламентом був наділений правом запитувати у користувача, учасника необхідну інформацію для організації та проведення електронних торгів, в тому числі, паперові копії документів з метою верифікації даних; позивач розраховував на виконання відповідачем-1 обов`язку щодо повної та належної перевірки ідентифікаційної інформації відповідача-2 на відповідність кваліфікаційним вимогам, в тому числі, щодо наявності укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Акціонерного товариства "Українська залізниця" та в подальшому вирішення питання про надання цьому користувачу доступу до участі у електронному аукціоні або про відмову у доступі та/або дискваліфікацію такого учасника; бездіяльність відповідача-1 щодо перевірки відповідності наданої відповідачем-2 ідентифікаційної інформації мала наслідком прийняття позивачем рішення про дискваліфікацію переможця відповідача-2 у 39 англійських аукціонах згідно із пунктом 8.4 Регламенту ЕТС Укрзалізниця. Договір про використання ЕТС з Адміністратором не було надано відповідачем-1, а відтак неможливо встановити в якому саме порядку здійснюється взаємодія між Адміністратором та електронним майданчиком.

12.11.2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" Гладкого С.В. надійшла заява (вх.№14532) , яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 20.11.2024 року о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" адвокату Коваленко О.В..

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 року, з урахуванням ухвали від 14.11.2024 року, зокрема, задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" Гладкого С.В.; судове засідання у справі, призначене на "20" листопада 2024 року о 12:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" адвоката Коваленко О.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.

15.11.2024 року на адресу суду від відповідача-1 надійшла заява (вх.№ 14684), яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив виправити описку в ухвалі суду від 13.11.2024 року та замість представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" директора Гладкого Сергія Вікторовича надати можливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на "20" листопада 2024 року о 12:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів, представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" - адвокату Коваленко Оксані Володимирівні, яка не розглядається, у зв`язку з тим, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 року вказана описка виправлена.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 року, у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Плахова О.В., суддею доповідачем для розгляду справи визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.

У судовому засіданні 20.11.2024 року представник позивача підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити; представник відповідача-1 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-2 у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 20.11.2024 року не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за відсутності представника відповідача-2.

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 08.10.2024 року було надіслано відповідачу-2 Фермерському господарству "Слобожанський колос" засобами поштового зв`язку (№0600295553038).

Ухвали суду апеляційної інстанції від 08.10.2024 року, від 08.11.2024 року, від 13.11.2024 року та від 14.11.2024 року надіслано АТ "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ та ТОВ "Українська універсальна біржа" до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України (з посиланням на веб адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 08.10.2024 року, від 08.11.2024 року, від 13.11.2024 року та від 14.11.2024 року були у встановленому порядку внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

29 грудня 2018 року між Акціонерним товариством Українська залізниця та Державним підприємством ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ (Адміністратор) укладено договір №139/2018-ЦЮ про взаємодію під час реалізації Пілотного проекту щодо продажу із застосуванням електронної торгової системи РгoZогго.Продажі послуг із використанням вагонів власності АТ Укрзалізниця під час здійснення перевезень вантажів (договір № 139/2018-ЦЮ від 29.12.2018 року).

Додатковою угодою №3 до договору № 139/2018-ЦЮ від 29.12.2018 року погоджено Регламент роботи електронної торгової системи ProZorro.Продажі щодо проведення електронних торгів (аукціонів) щодо продажу послуг із використання вагонів власності AT Укрзалізниця під час здійснення перевезень вантажів ( Регламент ETC Укрзалізниця).

Вказаний Регламент ETC Укрзалізниця розміщений в публічному доступі за посиланням https://drive.google.eom/file/d/184809TEMg7QcDSj8cpOQ2KG3Y2bQOvA4/view.

В листопаді 2022 року Філією Центр транспортної логістики AT Укрзалізниця, як Організатором, було розміщено оголошення про проведення 39 Англійських аукціонів з продажу послуг з використання вагонів власності AT Укрзалізниця (1 вагон за 1 добу). Рухомий склад - зерновози. Полігон вивантаження - треті країни з перестановкою вагонів на візки колії 1435 мм. В описі аукціонів також було зазначено, що проводяться Англійські аукціони з продаж послуг з використання вагонів власності AT Укрзалізниця, згідно з Додатком 1-5 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом.

Оператором одного з електронних майданчиків, на яких могли зареєструватися користувачі з метою прийняття участі в аукціоні, було ТОВ Українська універсальна біржа (відповідач-1).

ФГ Слобожанський колос (відповідач-2), як користувач ЕТС, виявило бажання взяти участь в електронному аукціоні через електронний майданчик ТОВ Українська універсальна біржа, пройшло процедуру реєстрації для участі в електронних торгах (аукціонах) відповідно до Регламенту ЕТС Укрзалізниця та отримало від оператора електронного майданчика відповідне підтвердження про реєстрацію.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 договору-оферти, користувач погоджується з умовами і зобов`язується виконувати Регламенти ETC щодо обраних електронних торгів, в яких бажає прийняти/приймає участь. Актуальні Регламенти ETC розміщені в ETC у розділі Регламент. Користувач погоджується з умовами і зобов`язується виконувати вимоги чинного законодавства України, яке визначає процедуру проведення конкретних електронних торгів, та в яких Користувач бажає прийняти/приймає участь.

На підставі п. 2.4.1 договору-оферти для здійснення акцепту ФГ СЛОБОЖАНСЬКИЙ КОЛОС як Користувач 13.10.2022 року пройшов реєстрацію та ідентифікацію за допомогою проведення банківського платежу у розмірі 9 грн. 00 коп. на підставі рахунка № Р44043221/13/10/22 від 13.10.2022 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ УУБ від 13.10.2022 року.

Відповідно до п. 3.12 Регламенту ETC Укрзалізниця будь-яка дія, вчинена в ETC з особистого кабінету учасника, AT Укрзалізниця та/або оператора/довіреного оператора вважається такою, що вчинена відповідною особою.

За даними актуального списку (реєстру) осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, розміщеного на офіційному веб-сайті позивача, підтверджується відсутність учасника відповідача-2 у списку (реєстрі) осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, а тому відповідача-2 було допущено до електронних торгів.

Впродовж 15.11.2022 року - 16.11.2022 року АТ Укрзалізниця проведено електронні торги з продажу послуг з використання вагонів власності АТ Укрзалізниця, протоколи зазначених електронних аукціонів долучені до матеріалів справи.

За результатами проведення електронних торгів, запропонувавши найвищу цінову пропозицію, яка майже в два рази перевищувала пропозиції інших учасників, переможцем стало ФГ Слобожанський колос.

Після визначення переможця електронних торгів за вказаними лотами, АТ Укрзалізниця встановлено, що у переможця - ФГ Слобожанський колос відсутній укладений діючий договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що стало підставою для прийняття Рішення про дискваліфікацію переможця електронних торгів.

Позивач посилається на таке.

ФГ Слобожанський колос, яке не мало укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом з АТ Укрзалізниця та відповідно не могло приймати участь в даних аукціонах, допущено до участі в аукціонах саме з вини Оператора електронного майданчика -ТОВ Українська універсальна біржа. ТОВ Українська універсальна біржа, як Оператор електронного майданчика, здійснило самостійно перевірку відповідності наданої ФГ Слобожанський колос ідентифікаційної інформації та надало можливість ФГ Слобожанський колос вчинити дії в ЕТС згідно з Регламентом ЕТС Укрзалізниця на підставі пройденої реєстрації користувача та подальшої ідентифікації (верифікації); ТОВ Українська універсальна біржа, як Оператор електронного майданчика, на виконання пп.5.6.8 Регламенту ЕТС зобов`язане було здійснити повну верифікацію ФГ Слобожанський колос та прийняти рішення про відмову ФГ Слобожанський колос у доступі до участі у електронному аукціоні та/або дискваліфікувати його з огляду на відсутність укладеного діючого Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом; в порушення пунктів 5.6.1, 5.6.8 Регламенту ЕТС, ТОВ Українська універсальна біржа не перевірено відповідність ФГ Слобожанський колос, як учасника електронних торгів з продажу послуг з використання вагонів власності АТ Укрзалізниця визначеним Регламентом ЕТС кваліфікаційним вимогам, чим допущено порушення взятих на себе зобов`язань згідно із Регламентом ЕТС, що призвело до відміни 39 проведених торгів.

Згідно п. 5.9.6 Регламенту ЕТС Укрзалізниця користувач та учасник зобов`язані нести відповідальність за невиконання вимог Регламенту ЕТС, що спричинило собою порушення прав третіх осіб з обов`язковим відшкодуванням збитків у повному обсязі.

Пунктом 5.12 Регламенту ЕТС Укрзалізниця передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Регламенту ЕТС Укрзалізниця, АТ Укрзалізниця, оператор, довірений оператор, Адміністратор, учасник та користувач несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

З огляду на Регламент ЕТС Укрзалізниця та умови аукціону відповідач-1 повинен був врахувати всі ризики допуску до участі в аукціоні учасника ФГ Слобожанський колос (відповідача-2) без укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, а відповідач-2 повинен був врахувати всі ризики прийняття участі у аукціонах без укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Внаслідок дискваліфікації 17.11.2022 року переможця торгів ФГ Слобожанський колос через відсутність укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зазначені перевезення не відбулися, вагони не використані для вказаних перевезень, а AT Укрзалізниця не отримала відповідний дохід.

Якби ТОВ Українська універсальна біржа не допустила до участі в аукціонах ФГ Слобожанський колос, а ФГ Слобожанський колос анулювало заяву на участь в аукціонах, інші учасники аукціону, зокрема, ТОВ ТЕП Транско, ТОВ СІ Коммерс Україна, могли стати переможцями, що забезпечило б позивачу отримання значного доходу з урахуванням того, що вагони повинні були задіяні в міжнародних перевезеннях.

У випадку укладення ФГ Слобожанський колос з позивачем договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, який містив Додаток № 1-5 до договору Умови продажу послуг з використання вагонів AT Укрзалізниця із застосуванням ETC ProZorro.Продажі, то він, як Замовник, зобов`язаний був, зокрема: забезпечити наявність на особовому рахунку коштів для резервування у розмірі, який розраховується як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника з розрахунку за кожен вагон окремо за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону), до моменту завершення аукціону (5.7 Додатку 1-5).

Згідно із п. 8.1 Додатку 1-5 до договору у випадку невиконання Замовником обов`язку, передбаченого розд. 5 цього Додатку до Договору у належний спосіб та/або строки, відмови від вагонів - Замовник зобов`язаний сплатити Перевізнику штраф у розмірі, який розраховується як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника з розрахунку за кожен вагон окремо за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону).

Мінімальний дохід, який міг отримати позивач у випадку не допуску відповідача-2 до участі в аукціонах та перемогу інших учасників, становив би 14 218 200,00 грн., який розраховувався як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно збитки у розмірі 14 218 200,00 грн. у зв`язку з дискваліфікацією переможця торгів через відсутність укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

19.08.2024 року господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи приписи частини 2 статті 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх шкода з боржника не стягується.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, а саме відповідальності у вигляді збитків.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювана збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17 від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18 від 18.11.2019 року у справі №902/761/18 від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17.

Отже, істинність тверджень позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків (упущеної вигоди), зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювана збитків та існування причинного зв`язку між поведінкою та заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу, підлягає доведенню позивачем перед судом.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 922/3928/20 від 30.09.2021 року визначено критерії для розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди та стандарти його доказування. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що критеріями визначення (обчислення) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди є: звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); розумні витрати; компенсаційність відшкодування збитків.

У разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір), суд, керуючись принципом справедливості, має визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню

Аналогічні правові висновки, викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №908/2486/18, від 15.10.2020 року у справі №922/3669/19, від 16.06.2021 року у справі № 910/14341/18.

Статтею 79 ГПК України встановлений стандарт доказування "вірогідності доказів", який, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто відповідно до наведеного стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У силу вказаної норми процесуального права наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний.

Подібні за змістом правові висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №924/233/18, від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року.

Позивач визначає розмір заподіяних збитків наступним чином: у випадку укладення ФГ Слобожанський колос із Позивачем Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, який містив Додаток № 1-5 до Договору Умови продажу послуг з використання вагонів AT Укрзалізниця із застосуванням ETC ProZorro.Продажі, то він, як Замовник, зобов`язаний був, зокрема: забезпечити наявність на особовому рахунку коштів для резервування у розмірі, який розраховується як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника з розрахунку за кожен вагон окремо за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону), до моменту завершення аукціону (5.7 Додатку 1-5).

Ставка плати за використання власних вагонів Перевізника (Спл) - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу власних вагонів Перевізника, грн / вагон за добу, визначена за результатами проведення електронних торгів (аукціону) відповідно до протоколу електронних торгів як ціна реалізації лоту.

Згідно із п. 8.1 Додатку 1-5 до договору у випадку невиконання Замовником обов`язку, передбаченого розд. 5 цього Додатку до договору у належний спосіб та/або строки, відмови від вагонів - Замовник зобов`язаний сплатити Перевізнику штраф у розмірі, який розраховується як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника з розрахунку за кожен вагон окремо за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону).

Так, на думку позивача, мінімальний дохід, який міг отримати позивач у випадку не допуску відповідача-2 до участі в аукціонах та перемогу інших учасників, становив би 14 218 200,00 грн., який розраховувався як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника.

Разом з тим, чинним законодавством і судовою практикою вироблений певний стандарт доказування упущеної вигоди, відповідно до якого на позивача покладений тягар доведення факту наявності порушення з боку відповідача, наявність і розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

При цьому, згідно з сформованою судовою практикою, упущена вигода - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.11.2019 року у справі № 910/9278/18).

Також, при визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватися лише ті точні дані, які безперечно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 року у справі № 910/422/18). Водночас наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2018 року у справі № 906/824/17.

Господарським судом першої інстанції слушно вказано на те, що разом з тим, позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо завдання йому шкоди у вигляді упущеної вигоди.

Аргументи апелянта на те, що позивач очікував мінімальний дохід від реалізації вагонів в розмірі плати за три доби використання 812 вагонів; мінімальний дохід, який позивач мав отримати це плата за три доби використання власних вагонів Перевізника за ставками плати, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону), оскільки, як зазначає апелянт, на аукціонах пропонувалось в використання вагони з полігоном навантаження Укрзалізниця та полігоном вивантаження в треті країни, що виключає можливість їх використання меншою кількістю осіб; на підтвердження розміру упущеної вигоди позивачем до позовної заяви подано розрахунок суми збитків, завданих внаслідок порушення вимог Регламенту ЕТС, не приймаються з огляду на таке.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що такі посилання позивача, а саме: якби ТОВ Українська універсальна біржа не допустила до участі в аукціонах ФГ Слобожанський колос, якби ФГ Слобожанський колос самостійно анулювало заяву на участь в аукціонах, інші учасники аукціону, зокрема, ТОВ ТЕП Транско, ТОВ СІ Коммерс Україна, могли стати переможцями, що забезпечило б позивачу отримання значного доходу з урахуванням того, що вагони повинні були задіяні в міжнародних перевезеннях; у випадку укладення ФГ Слобожанський колос із позивачем Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, то він, як Замовник, зобов`язаний був, зокрема: забезпечити наявність на особовому рахунку коштів для резервування у розмірі, який розраховується як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника з розрахунку за кожен вагон окремо за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону), до моменту завершення аукціону (5.7 Додатку 1-5), є теоретичними, побудованими на припущеннях.

Згідно із п. 8.1. Додатку 1-5 до договору у випадку невиконання Замовником обов`язку, передбаченого розд. 5 цього Додатку до Договору у належний спосіб та/або строки, відмови від вагонів - Замовник зобов`язаний сплатити Перевізнику штраф у розмірі, який розраховується як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника з розрахунку за кожен вагон окремо за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону).

Не є прийнятними посилання позивача на те, що мінімальний дохід, як зазначає позивач, який він міг отримати у випадку не допуску відповідача-2 до участі в аукціонах та перемоги інших учасників, становив би 14 218 200,00 грн., який, на думку позивача мав би розраховуватись як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника, оскільки відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що всупереч наведеному позивач вважає упущеною вигодою штрафні санкції у вигляді плати за три доби використання власних вагонів Перевізника, які б теоретично міг отримати, якби відповідач-2 уклав договір та якби відповідач-2 порушив взяті за цим договором зобов`язання.

Також, не приймаються аргументи апелянта на те, що після визначення переможця електронних торгів, АТ "Українська залізниця" встановлено, що у переможця - Фермерського господарства "Слобожанський колос" відсутній укладений чинний договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що, як зазначає апелянт, спричинило відміну 39 торгів, невикористання 812 вагонів власності АТ "Українська залізниця" та неотримання доходів у сумі 14 218 200, 00 грн.; ФГ "Слобожанський колос", яке не мало укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та відповідно не могло приймати участі у даних аукціонах, допущено до участі в аукціонах саме з вини оператора електронного майданчика ТОВ "Українська універсальна біржа"; судом першої інстанції не надано належної правової оцінки умовам Регламенту ЕТС "Українська залізниця", які є обов`язковими для виконання, внаслідок чого суд, на думку апелянта, незаконно звільнив від відповідальності за невиконання вказаних умов Регламенту відповідача-1 та відповідача-2; відповідач-1, з метою належного виконання своїх зобов`язань мав право згідно п. 5.5.2 Регламенту запитати у відповідача-2 інформацію, в тому числі паперові копії документів з метою верифікації даних; матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту належного виконання відповідачем-1, як оператором електронного майданчика, своїх обов`язків щодо перевірки відповідності наданої відповідачем-2 інформації; відповідач-1 повинен був перевірити відповідність наданої відповідачем-2 ідентифікаційної інформації, в тому числі щодо наявного у ного укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Так, за матеріалами справи відповідач-2 на момент виникнення спірних правовідносин був відсутній у списку осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, розміщеного на офіційному веб-сайті позивача; пройшовши реєстрацію користувача та подальшу ідентифікації (верифікації) відповідач-2 зазначив про наявність у нього договору.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції в ході розгляду справи обґрунтовано встановлено, що ТОВ УУБ на виконання п. 5.6.8 Регламенту ЕТС Укрзалізниця здійснило перевірку відповідності наданої відповідачем-2 ідентифікаційної інформації, а саме: перевірило реєстраційні дані, що були вказані на електронному майданчику, знайшло підтвердження відсутності учасника у списку (реєстрі) осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, опублікованому на офіційному веб-сайті АТ Укрзалізниця, а також отримало від представників відповідача-2 підтвердження про наявність укладеного договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з АТ Укрзалізниця.

Також, враховуючи що відповідач-2 відсутній у списку (реєстрі) осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, наявність підтвердження самого відповідача-2 про наявність укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом з АТ Укрзалізниця (у відкритому доступі відсутній перелік чинних Договорів про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом між АТ Укрзалізниця та користувачами), господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено на те, що ТОВ УУБ не мало підстав для прийняття рішення щодо відмови відповідачу-2 у доступі до участі в електронних аукціонах.

Окрім того, згідно п. 3.1.2 договору про взаємодію під час реалізації Пілотного проекту щодо продажу із застосуванням електронної торгової системи ProZorro.Продажі послуг із використання вагонів власності АТ Укрзалізниця під час здійснення перевезень вантажів від 29.12.2018 року у процесі виконання цього договору Сторона 1 (АТ Укрзалізниця) зобов`язується забезпечити передачу Стороні 2 (ДП Прозорро.Продажі списку (реєстру) осіб, з якими укладено Договір про надання послуг, та його оновлення за наявності змін.

Пунктом 3.5.1 договору про взаємодію встановлено, що для виконання завдань, наведених у предметі цього договору, Сторони здійснюють такі заходи: надають, при необхідності та в межах можливого, одна одній інформацію електронною поштою з подальшим підтвердженням у письмовому вигляді.

Згідно з п. 5.10.3 Регламенту ЕТС Укрзалізниця АТ Укрзалізниця зобов`язане передати Адміністратору список (реєстр) осіб, з якими укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (у форматі: найменування особи та ідентифікаційний код або код за ЄДРПОУ), протягом 1 робочого дня з дати укладення між АТ Укрзалізниця та Адміністратором договору про взаємодію під час реалізації Пілотного проекту щодо продажу із застосуванням електронної торгової системи ProZorro.Продажі послуг із використання вагонів власності АТ Укрзалізниця під час здійснення перевезень вантажів, та передавати Адміністратору оновлений список (реєстр) осіб, з якими укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, за наявності його змін, протягом 10 робочих днів з дня, коли відповідні зміни відбулися.

Господарським судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що доказів виконання вказаних зобов`язань матеріали справи не містять; позивачем не доведено належними та допустимими доказами вини відповідача-1; заявлена до стягнення сума збитків у вигляді упущеної вигоди не доведена з огляду на повний склад правопорушення, ґрунтується на теоретичних припущеннях позивача, не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у позові відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 269, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Лапій А.В. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року у справі №917/2072/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.11.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін