Постанова

від 21.11.2024 по справі 922/2640/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/2640/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Россолов В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2163Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдіва» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 30.07.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області) та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за заявою Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», м.Кременчук Полтавської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл», м.Харків,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23 грошові вимоги грошові вимоги ТОВ «Альдіва» до боржника на суму 47760000,00 грн - відхилено у повному обсязі.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Рефілл»: АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на суму 34506012,39 грн та 92508,00 грн судових витрат; ТОВ «Елекон Трейд» на суму 5766760,32 грн та 5368,00 грн судових витрат; ТОВ «Лівайн Торг» на суму 23478408,36 грн та 5368,00 грн судових витрат; ГУ ДПС у Харківській області на суму 212524,77 грн; ТОВ «ЮБК Плюс» на суму 38479015,59 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду. Зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію активів боржника, здійснити фінансовий аналіз, а також в десятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 12.09.2024. Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 03.10.2024 о 15:00 годині (Держпром, 8-й під, к. 111).

ТОВ «Альдіва» не погодилося з ухвалами господарського суду, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 у частині відмови у задоволенні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдіва» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 47760000,00 грн. Ухвалити нове рішення, яким визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альдіва» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 47760000,00 грн та 5368,00 грн судового збору. Внести зміни до описової та резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, якими визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдіва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» у розмірі 47760000,00 грн основного боргу, а також 5368,00 грн судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає таке:

-з правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 у справі №910/15023/21, не убачається обов`язковості вираження волі сторін з уточнення призначення платежу у вже виконаних платіжних дорученнях шляхом укладення однієї можливої форми документа- угоди між сторонами;

-листи ТОВ «Лівайн Торг», адресовані ТОВ «Рефілл», щодо правильного призначення платежів є звичаєм ділового обороту, сформованого у сфері платіжної системи, і є допустимим доказом уточнення (зміни, виправлення) призначення платежу за ситуації відсутності чітко врегульованої законодавством форми проведення сторонами таких уточнень; рух активів (грошових коштів) підтверджений допустимими доказами, що визначені чинним законодавством України, а саме, платіжними дорученнями (інструкціями);

-угода від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, укладеної між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг», має безпосереднє відношення до розгляду заяви з грошовими вимогами ТОВ «Альдіва», бо безпосередньо пов`язана зі зміною платежів у платіжних дорученнях, якими надавалась фінансова допомога по договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, а саме, з підстав недоведеності даних платежів суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви з грошовими вимогами ТОВ «Альдіва», тому вважає, що це є новою обставиною, яку необхідно урахувати при розгляді апеляційної скарги;

- щодо висновку господарського суду про недобросовісність поведінки ТОВ «Лівайн Торг» заявник вважає, що наявність описки не може свідчити про недобросовісну поведінку зі сторони ТОВ «Лівайн Торг», ТОВ «Альдіва» також не проявляє жодної суперечливої поведінки, вважає, що листи про уточнення призначення платежу є належним і допустимим доказом перенаправлення сторонами коштів за їх дійсним призначенням, а угода про розірвання договору поставки є додатковим належним і допустимим доказом узгодження первісними сторонами первісного договору перенаправлення платежів, який ТОВ «Альдіва» має право надати суду у межах покладеного на нього обов`язку доказування обставин;

-грошові вимоги ТОВ «Альдіва» до боржника за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 на суму 47760000,00 грн є саме вимогами конкурсного кредитора у зв`язку з тим, що вони виникли до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл», а саме, за фактом отримання боржником коштів за цим договором, а строк виконання боржником своїх зобов`язань за договором не впливає на визначення статусу кредитора в процедурах банкрутства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2640/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2640/23.

23.09.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдіва» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 24.10.2024 о 16:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк до 18.10.2024 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

07.10.2024 від розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Борових І.А., надійшов відзив (вх.№12849) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що надані заявником документи до господарського суду після 01.09.2023 в обґрунтування заявлених грошових вимог подані з порушенням норм ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, надані ТОВ «Альдіва» документи до заяви з грошовими вимогами не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а саме, підтверджують фактичне надання ТОВ «Лівайн Торг» ТОВ «Рефілл» поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021. Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.06.2021 -04.12.2021 без дати на номера, не відображає у повному обсязі стан руху коштів у бухгалтерському обліку між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг», має обмежений та недостовірний інформаційний характер, тобто не має статусу документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Угода від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродукті №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021 відсутня у додатках до договору про відступлення права вимоги №ДВП21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу №17/12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/4 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «Опті-Ком» та ТОВ «Альтафінанс». Розпорядником майна перевірені виписки про рух коштів по рахункам, відкритим ТОВ «Рефілл» у банках за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, укладеного між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг» у період з 25.07.2021 по дату відкриття провадження у справі про банкрутство 01.08.2023, за результатом якої встановлено відсутність руху коштів (платежів) по рахункам, відкритим ТОВ «Рефілл» у банках за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 за вказаний період. Також зазначає, що згідно з актом від 07.09.2022 приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.09.2022 ТОВ «Альдіва» не отримало жодного первинного бухгалтерського документа, які підтверджують наявність заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Лівайн Торг» за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 клопотання розпорядника майна ТОВ «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 24.10.2024 о 16:15 год. у справі №922/2640/23 проводити за участю розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

21.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від АТ «Транснаціональна фінансово -промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до суду надійшов відзив (вх.№13413) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що кредитор не надав на вимогу ухвали суду від 08.09.2023 у справі №922/2640/23 оригінали первинних документів на підтвердження заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги. Кредитор вважає, що до заяви з грошовими вимогами до боржника заявником не долучено достатніх документів, які підтверджують право вимоги за основним зобов`язанням. Просить апеляційну скаргу ТОВ «Альдіва» залишити без задоволення.

23.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Альдіва» надійшла відповідь (вх.№13599) на відзив розпорядника майна боржника на апеляційну скаргу ТОВ «Альдіва», що грошові вимоги ТОВ «Альдіва» до боржника за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 на суму 47760000,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.10.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Альдіва» вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник боржника ТОВ «Рефілл» підтримав вимоги апеляційної скарги ТОВ «Альдіва» та просив суд її задовольнити.

Розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А., проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Альдіва» заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвали Господарського суду Харківської області без змін.

Після заслуховування правової позиції сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2024 до 14:30 год, про що сторін повідомлено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у даній справі.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано такий склад суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 заяву представника Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Синяк Д.О., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 21.11.2024 о 14:30 год. у справі №922/2640/23 проводити за участю представника Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Синяк Д.О., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 клопотання розпорядника майна ТОВ «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 21.11.2024 о 14:30 год. у справі №922/2640/23 проводити за участю розпорядника майна ТОВ «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. для розгляду справи сформовано такий склад суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Россолов В.В.

21.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника ТОВ «Рефілл» до суду надійшло клопотання (вх.№14902) про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 21.11.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Альдіва» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Присутні у судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» та розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А., проти задоволення клопотання ТОВ «Рефілл» про відкладення розгляду справи заперечували з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши клопотання ТОВ «Рефілл» про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.

Клопотання мотивоване тим, що представник боржника адвокат Чернишов К.О., перебуває у терміновому відрядженні за межами міста Харкова, водночас має бажання бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, однак з об`єктивних підстав не може забезпечити участь, тому вважає за необхідне відкласти судове засідання на інший час та дату.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом (статті 202, 216 Господарського процесуального кодексу України); не визнавалася вона такою й судом.

Як свідчать матеріали справи, у судовому засіданні 24.10.2024 після заслуховування правової позиції сторін у справі, у тому числі і представника боржника, адвоката Чернишова К.О., оголошено перерву до 21.11.2024 до 14:30 год., по що повідомлено сторін у даній справі ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не обмежено кількість представників сторони. Також до клопотання заявником не надано доказів перебування представника боржника, адвоката Чернишова К.О., у відрядженні.

Ураховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, правова позиція боржника заявлена адвокатом Чернишовим К.О. у судовому засіданні 24.10.2024, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ТОВ «Рефілл» про відкладення розгляду справи.

За змістом частини 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ураховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників боржника, кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

У судовому засіданні 21.11.2024 у режимі відеоконференції розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А. та представник Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Альдіва» заперечували з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвали Господарського суду Харківської області без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство ТОВ «Рефілл». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І.А. (свідоцтво №923 від 14.05.2013).

На виконання вимог ухвали суду від 01.08.2023 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.08.2023 опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №71125.

01.09.2023 ТОВ «Альдіва» звернулось до господарського суду з заявою (вх.№23802) з грошовими вимогами до боржника -ТОВ «Рефілл», в якій заявник просив визнати грошові вимоги у розмірі 47760000,00 грн.

Підставою подання заяви ТОВ «Альдіва» з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Альдіва» у розмірі 47760 000,00 грн, яка виникла за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф та договору про відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.09.2022.

На підтвердження заявлених вимог заявником надано копії: договору про надання поворотної фінансової допомоги №ДТ21-95/01 від 25.07.2021, акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.06.2021-04.12.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл»; договору №ДВПВ21-203/ЛТ про відступлення права вимоги від 03.12.2021; договору №17-12/21-Ф надання послуги з факторингу від 16.12.2021 з додатками №1, №2, договору №У-07/09-22/4 про відступлення права вимоги від 07.09.2022; акту приймання-передачі документів до договору відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.09.2022 від 07.09.2022, додаткової угоди від 31.10.2022 до договору про надання фінансової допомоги №ДТ21-95/01 від 25.07.2021; платіжної інструкції №369 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн з призначенням платежу: «відступлення права вимоги зг.дог.№У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №371 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн з призначенням платежу: «відступлення права вимоги зг.дог.№У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №372 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн з призначенням платежу: «відступлення права вимоги зг.дог.№У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №373 від 07.10.2022 на суму 5750000,00 грн з призначенням платежу: «відступлення права вимоги зг.дог.№У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №12675 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн з призначенням платежу: «сплата по договору відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №12679 від 07.10.2022 на суму 5750000,00 грн з призначенням платежу: «сплата по договору відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №12678 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн з призначенням платежу: «сплата по договору відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №12677 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн з призначенням платежу: «сплата по договору відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ»; платіжної інструкції №12676 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн з призначенням платежу: «сплата по договору відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.07.2022р без ПДВ».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 у справі №922/2640/23 прийнято заяву ТОВ «Альдіва» (вх.№23802 від 05.09.2023) з грошовими вимогами до боржника до розгляду у попередньому засіданні господарського суду.

18.09.2023 розпорядник майна надав до господарського суду повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ «Альдіва», відповідно до якого розпорядником майна відхилено заявлені вимоги у повному обсязі, оскільки заявлені вимоги є поточними.

02.10.2023 ТОВ «Альдіва» подало до господарського суду додаткові пояснення (вх.№26623) щодо заявлених кредиторських вимог до боржника, в яких заявник зазначив, що заявлені кредиторські вимоги є конкурсними, просив суд визнати їх у повному обсязі.

Боржником заявлені вимоги ТОВ «Альдіва» у розмірі 47760000,00 грн визнані у повному обсязі, про що свідчить повідомлення (вх.№ 26628 від 02.10.2023) про розгляд кредиторських вимог ТОВ «Альдіва».

Розпорядником майна арбітражним керуючим Борових І.А. у письмовому повідомленні від 14.11.2023 про розгляд вимог кредитора ТОВ «Альдіва» вимоги кредитора на загальну суму 47760000,00 грн не визнано повністю, у зв`язку з тим, що грошові вимоги кредитора документально не підтверджені матеріалами заяви кредитора.

21.11.2023 ТОВ «Альдіва» надало додаткові пояснення (вх.№31841) щодо заявлених кредиторських вимог.

27.12.2023 розпорядник майна звернувся до суду з додатковими поясненнями (вх.№35747) про результати розгляду кредиторських вимог.

15.01.2024 від ТОВ «Альдіва» подало заперечення на результат розгляду кредиторських вимог розпорядником майна.

01.02.2024 розпорядника майна через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення (вх.№2951) щодо невизнання кредиторських вимог ТОВ «Альдва».

13.03.2024 ТОВ «Альдва» через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (вх.№6929) щодо заявлених кредиторських вимог.

14.03.2024 від ініціюючого кредитора надійшли заперечення (вх.№7016) щодо визнання вимог ТОВ «Альдіва» у розмірі 47760000,00 грн.

10.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Альдіва» надійшли додаткові пояснення (вх.№9590) на заперечення ПАТ «Укртатнафта».

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Альдіва» з грошовими вимогами до боржника на суму 47760000,00 грн, господарський суд дійшов висновку, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договору про відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Альдіва». Крім того, господарський суд зазначив, що 31.10.2022 року ТОВ «Альдіва» та ТОВ «Рефілл» уклали додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, пунктом 1 якої термін користування фінансовою допомогою, тобто строк виконання зобов`язання продовжений сторонами до 30.10.2023. На момент звернення кредитора до господарського суду у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл» з заявою з грошовими вимогами в сумі 47760000,00 грн, строк виконання зобов`язань за договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, з урахуванням додаткової угоди від 31.10.2022, ще не настав, тому вимоги ТОВ «Альдіва» у розмірі 47760000,00 грн виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, отже, є поточними зобов`язаннями. З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, про відхилення грошових вимог ТОВ «Альдіва» у повному обсязі.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції ураховує таке.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 25.11.2021 у справі №924/1351/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, як вже було зазначено, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи встановлено, що 25.07.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01, згідно з пунктом 1.1 якого ТОВ «Лівайн Торг» надає ТОВ «Рефілл» фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100000000,00 грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін.

Відповідно до пункту 2.2 вищезазначеного договору фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ «Рефілл»).

Термін користування фінансовою допомогою визначений сторонами до 24.07.2022 (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору термін, визначений у пункті 3.1 може бути продовжений за згодою сторін.

Згідно з пунктом 4.1 договору після закінчення терміну, визначеного у пункті 3.1 цього договору, ТОВ «Рефілл» зобов`язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству (а.с.5, том 10).

26.07.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №66290 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти у сумі 40700000,00 грн з призначенням платежу «предоплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-6783333,33 грн».

02.08.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №66538 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти в сумі 51000000,00 грн з призначенням платежу «оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-8500000,00 грн».

02.08.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №66539 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти в сумі 1810000,00 грн з призначенням платежу «оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-301666,67 грн» (а.с.105-106, том 10).

26.07.2021 листом за вих.№745/03 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №66290 від 26.07.2021 на суму 40700000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 25.07.21р., без ПДВ» (а.с.104, том 10).

02.08.2021 листом за вих.№755/01 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжних дорученнях: №66539 від 02.08.2021 на суму 1810000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 02.08.21р., без ПДВ»; №66538 від 02.08.2021 на суму 51000000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 02.08.21р., без ПДВ» (а.с.104 на звороті, том 10).

Проте доказів надсилання або отримання ТОВ «Рефілл» вищезазначених листів про зміну платежу матеріали справи не містять.

03.12.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» укладений договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, відповідності до пункту 1.1 якого ТОВ «Лівайн Торг» відступає право вимоги по низці договорів, серед яких і за договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2023 на суму 93510000,00 грн (а.с.7, том 10).

16.12.2021 між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс» укладено договір надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф, на підставі цього договору ТОВ «Альтафінанс» отримало право грошової вимоги від ТОВ «Рефілл», зокрема, за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 25.07.2021 №ЛТ21-95/01 на суму 93510000,00 грн (пункт 1.1 договору) (а.с.10-13, том 10).

07.09.2022 між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Альдіва» укладено договір про відступлення права вимоги №У-07/09-22/4, згідно з умовами якого ТОВ «Альтафінанс» передало ТОВ «Альдіва» право грошової вимоги на отримання від ТОВ «Рефілл» заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 25.07.2021 №ЛТ21-95/01 у сумі 93510000,00 грн (а.с.18-19, том 10). На виконання пункту 2.1 договору ТОВ «Альдіва» сплатило ТОВ «Альтафінанс» за передане право вимоги грошову суму у розмірі 45750000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №369 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн, №370 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн, №371 від 07.10.2021 на суму 10000000,00 грн, №372 від 07.10.2022 на суму 10000000,00 грн, №373 від 07.10.2022 на суму 5750000,00 грн (а.с.22-26, том 10).

07.10.2022 ТОВ «Рефілл» сплатило ТОВ «Альдіва» грошові кошти у сумі 45750000,00 грн, згідно з платіжними інструкціями №12675, №12676, №12677, №12678, №12679 з призначенням платежу: «сплата по договору відступлення права вимоги № У-07/09-22/4 від 07.09.2022 р. без ПДВ» (а.с.27-31, том 10).

31.10.2022 ТОВ «Альдіва» та ТОВ «Рефілл» уклали додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, відповідно до якої продовжено термін користування фінансовою допомогою до 30.10.2023 (а.с.21, том 10).

ТОВ «Альдіва» зазначає, що внаслідок вказаних фінансово-господарських відносин, заборгованість ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Альдіва» становить 47760000,00 грн.

Господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов висновку про не підтвердження ТОВ «Альдіва» належними доказами заборгованості на суму 47760000,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що листи ТОВ «Лівайн Торг», адресовані ТОВ «Рефілл», щодо правильного призначення платежів є звичаєм ділового обороту, сформованого у сфері платіжної системи, і є допустимим доказом уточнення (зміни, виправлення) призначення платежу за ситуації відсутності чітко врегульованої законодавством форми проведення сторонами таких уточнень.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за №22.

Згідно з пунктом 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за №22, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 даної Інструкції платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж.

У даній справі таке право визначення призначення платежу належало ТОВ «Лівайн Торг».

Відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Разом із цим, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним.

Отже, внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу», виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами без участі банку.

До списання банком грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізити «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення з банку, оскільки правильність заповнення платіжного доручення згідно з наведеними вище законодавчими нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником.

Положення ст.5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачають, що відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Тобто, після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору №ЛТ21-95/01 про надання поворотної фінансової допомоги від 25.07.2021.

Отже, ТОВ «Лівайн Торг» та боржник ТОВ «Рефілл» зобов`язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 про надання поворотної фінансової допомоги.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 за № 910/15023/21.

Матеріали справи не містять документального підтвердження укладання угоди (додаткової угоди) між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу згідно з платіжними дорученнями №66290 від 26.07.2021, №66538 від 02.08.2021 у зв`язку з допущеною технічною помилкою у призначенні платежу під час перерахування кредитором боржнику фінансової допомоги за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що складені ТОВ «Лівайн Торг» в односторонньому порядку листи за вих.№745/03 від 26.07.2021 року, №755/01 від 02.08.2021 про зміну призначення платежу, без доказів направлення, отримання та схвалення боржником, не свідчать про наявність згоди обох сторін на зміну волевиявлення щодо розпорядження грошовими коштами у розмірі 93510000,00 грн, перерахованими банком на рахунок ТОВ «Рефілл».

Таким чином, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність домовленості між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження призначення платежу за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021.

Щодо посилання апелянта на угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, укладеної між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг», як належний доказ на підтвердження обставини про погодження призначення платежу за платіжними дорученнями №66290 від 26.07.2021, №66538 від 02.08.2021, та підтвердження узгодження сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, колегія суддів зазначає, що заявник, звертаючись до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, взагалі не посилався на угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 10.11.2021 №ПО21-79/ЛТ та не надавав цей доказ (угоду від 10.11.2021) до господарського суду, відтак, не був предметом розгляду, тому в силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу така підстава не може бути розглянута апеляційним судом.

Водночас, як правильно зазначено господарським судом, ТОВ «Лівайн Торг» після допущеної ним технічної помилки у призначенні платежу у платіжному дорученні №66290 на суму 40700000,00 грн та складеного відповідного листа про зміну призначення платежу №745/03 від 21.07.2021, свідомо продовжив перерахувати ТОВ «Рефілл» фінансову допомогу з неправильним призначенням платежу, що підтверджується платіжними дорученнями №66539 від 02.08.2021 та №66538 від 02.08.2021, що свідчить про недобросовісність ТОВ «Лівайн Торг».

Як свідчать матеріали справи, листом за вих.№755/01 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу у платіжних дорученнях: №66539 від 02.08.2021 на суму 1810000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 02.08.21р., без ПДВ»; №66538 від 02.08.2021 на суму 51000000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 02.08.21р., без ПДВ».

Проте, як правильно встановлено господарським судом, договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 02.08.2021 взагалі не є предметом розгляду заявлених грошових вимог та не міститься у матеріалах справи. Обґрунтовуючи заявлені грошові вимоги, ТОВ «Альдіва» посилалося на договір фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, а не від 02.08.2021.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд обґрунтовано зазначив, що такі дії з боку ТОВ «Лівайн Торг» щодо зміни призначення платежів, виконаних платіжних доручень є недобросовісною (суперечливою) поведінкою щодо належного виконання зобов`язань за договором фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021.

Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договору про відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Альдіва».

Апелянт вважає, що ТОВ «Альдіва» заявлено до боржника саме вимоги конкурсного кредитора у зв`язку з тим, що вони виникли до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл», а саме, за фактом отримання боржником коштів за цим договором, а строк виконання боржником своїх зобов`язань за договором не впливає на визначення статусу кредитора в процедурах банкрутства.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами заявника апеляційної скарги та вважає їх помилковими, виходячи з такого.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Згідно з частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, це зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, та є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до частини 4 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено загальні умови виконання зобов`язання між сторонами. Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 Цивільного кодексу України визначає строк (термін) виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

31.10.2022 ТОВ «Альдіва» та ТОВ «Рефілл» уклали додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, у пунктом 1 якої сторони погодили, що термін користування фінансовою допомогою, тобто строк виконання зобов`язання, продовжений сторонами до 30.10.2023.

Інші, не змінені цією додатковою угодою, умови договору про надання фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 залишаються в силі, і є обов`язковими для виконання сторонами (пункт 2 додаткової угоди).

Згідно з пунктом 4.1 договору №ЛГ21-95/01 від 25.07.2021 після закінчення терміну, визначеного у пункті 3.1 цього договору, ТОВ «Рефілл» зобов`язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству.

Ураховуючи умови пункту 4.1 договору, строк виконання зобов`язань боржником за договором про поворотну фінансову договору №ЛГ21-95/01 від 25.07.2021, з урахуванням додаткової угоди від 31.10.2022, становить 13.11.2023 включно.

Згідно зі ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Вищенаведене кореспондується з частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Моментом виникнення грошових вимог (права вимоги) кредитора до боржника в площині права неспроможності слід виходити з того, що боржником є особа, яка неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Таким чином, моментом виникнення вимоги конкурсного кредитора до боржника, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №910/10741/21.

Як правомірно встановлено господарським судом, на момент звернення ТОВ «Альдіва» до господарського суду у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл» з заявою з грошовими вимогами у сумі 47760000,00 грн, строк виконання зобов`язань за договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, з урахуванням додаткової угоди від 31.10.2022, ще не настав.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ «Рефілл» відкрито на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 01.08.2023.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про те, що заявлені вимоги ТОВ «Альдіва» є поточними, оскільки строк виконання зобов`язань за договором про поворотну фінансову договору №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ще на настав, а вимоги ТОВ «Альдіва» у розмірі 47760000,00 грн виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ «Альдіва» не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 на загальну суму 47760000,00 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду господарського суду про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ «Альдіва».

Оскільки господарським судом правомірно відхилені грошові вимоги ТОВ «Альдіва» до боржника на суму 47760000,00 грн, тому відсутні і підстави для внесення змін в ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесеної за результатом попереднього засідання щодо грошових вимог ТОВ «Альдіва».

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не спростовують висновків господарського суду, відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, та ухвала Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом попереднього засідання, відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає.

Понесені апелянтом судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ним.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альдіва» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23, винесену за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024, винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2640/23, залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Россолов