Рішення

від 19.11.2024 по справі 905/72/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.2024 Справа №905/72/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Дерев`янко Д.Є., розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС

до держави Російської Федерації в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської

Федерації

про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії

Російської Федерації проти України у розмірі 2131679134,39 грн

Представники сторін:

від позивача: Григорчук І.О.

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позовної заяви

На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС до держави Російської Федерації в особі органів, які здійснюють представництво інтересів Російської Федерації:1) Міністерства юстиції Російської Федерації та 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 58292609,90 доларів США, що еквівалентно 2131679134,39 грн станом на дату проведення експертизи.

Позов обґрунтований тим, що позивач поніс збитки у вигляді фактичної втрати належного товариству нерухомого майна, знецінення активів товариства та неотриманого прибутку (упущена вигода) у зв`язку з тимчасовою окупацією м.Донецьк.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяв

Відповідачем у справі є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва та в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва.

Представник відповідача у підготовче/судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає про наступне.

Частина 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19 (провадження №61-18782св21) зробив висновки щодо застосування норм права, які регулюють судовий імунітет Російської Федерації в судах України у справах про відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Російської Федерації проти України.

Верховний Суд зазначив, що міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.

У рішенні від 14 березня 2013 року у справі «Олєйніков проти Росії» ЄСПЛ вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються «відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її», і Суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

У рішенні від 23 березня 2010 року у справі «Цудак проти Литви» (Cudak v. Lithuania) ЄСПЛ також визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, але наголосив на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.

Таким чином, держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду, та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду.

Особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли Російська Федерація заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначив додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

Судом також враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).

Таким чином, суд доходить висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території держави відповідача регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась та триває станом на момент ухвалення рішення суду у цій справі.

Відповідно до Закону України «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності», який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

З інформації на офіційному веб сайті АТ «Укрпошти» відомо, що АТ «Укрпошта», припинила доставку поштових відправлень до/з Росії з перших днів повномасштабного вторгнення.

Водночас, у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Таким чином, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року та подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до сторони відповідача дипломатичними каналами не є можливим.

Водночас, навіть незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів у цій справі дипломатичними каналами, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалось шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України https://dn.arbitr.gov.ua/ (23.02.2024, 08.03.2024, 24.04.2024, 20.05.2024, 18.06.2024, 22.07.2024, 08.08.2024, 14.08.2024, 25.09.2024, 03.10.2024, 07.10.2024, 13.11.2024).

Також, позивачем з метою дотримання принципу змагальності та рівності судового провадження направлено позовну заяву в паперовому вигляді з доданими до неї матеріалами в перекладі на російську мову на офіційну адресу місцезнаходження посольства Російської Федерації у Сполучених штатах Америки, посольства Російської Федерації у Сполученому королівстві Великобританії, посольства Російської Федерації у Швейцарській Конфедерації, посольства Російської Федерації в Італії, посольства Російської Федерації у Німеччині, посольства Російської Федерації у Румунії, посольства Російської Федерації у Нідерландах.

При цьому, позивачем з метою дотримання принципу змагальності та рівності судового провадження направлялися додаткові документи по справі, клопотання та заяви, що надавалися суду на електронні поштові скриньки посольств Російської Федерації, що знаходяться у різних державах, зокрема, посольства Російській Федерації в США, посольства Російської Федерації у Сполученому королівстві Великобританії, посольства Російської Федерації в Італії, посольства Російської Федерації у Швейцарській Конфедерації та інші.

Судом неодноразово було зобов`язано позивача здійснити переклад ухвал суду на російську мову з нотаріальним засвідченням їх вірності та надсилати їх на адресу суду, для подальшого надсилання їх на адреси посольства Російської Федерації у інших державах.

Так судом було здійснено направлення ухвал Господарського суду Донецької області по справі в паперовому вигляді з нотаріально засвідченим перекладом на російську мову на офіційні адреси місцезнаходження посольств Російської Федерації, що знаходяться у різних державах, зокрема, посольства Російської Федерації у Румунії, посольства Російської Федерації у Чеській Республіці, посольства Російської Федерації в Італії, посольства Російської Федерації у Німеччині.

За таких обставин, відповідач був належним чином повідомлений про рух справи.

Відповідач відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 22.02.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/72/24; справу №905/72/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 06.03.2024.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (23.02.2024).

Ухвалою суду від 06.03.2024 постановлено: відкласти підготовче засідання на 18.04.2024; зобов`язати позивача здійснити нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвал Господарського суду Донецької області по справі №905/72/24 від 22.02.2024 та 06.03.2024; нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвал Господарського суду Донецької області по справі №905/72/24 від 22.02.2024 та 06.03.2024 направити на адресу суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; ухвали суду від 22.02.2024 та від 06.04.2023 у справі №905/72/24 направити до Посольства Російської Федерації в Італії для вручення Російській Федерації в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (08.03.2024).

19.03.2024, через канцелярію суду, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 12.03.2024 (вх.№2376/24) на виконання вимог ухвали Господарського суду Донецької області від 06.03.2022 по справі №905/72/24. До заяви додано примірники ухвал Господарського суду Донецької області від 22.02.2024 та 06.03.2024 з нотаріально засвідченим перекладом на російську мову.

Направлення ухвал суду від 22.02.2024 та 06.03.2023 разом із нотаріально засвідченим перекладом російською мовою здійснювався засобами поштового зв`язку на адресу Посольства Російської Федерації в Італії (Embassy of the Russian Federation in Italy, Via Gaeta, 5, Rome, 00185).

01.04.2024, через канцелярію суду, надійшов лист Міністерства юстиції України №44835/47840-26-24/12.1.2 від 22.03.2024 (вх.2741/24), до якого додано документи, отримані від Міністерства закордонних справ України разом з нотою Посольства Російської Федерації в Італійській Республіці №69/us від 15.01.2024, з якої вбачається, що Посольство направляє без розгляду позовну заяву Господарського суду Донецької області від 11.12.2023.

08.04.2024, через канцелярію суду, надійшов лист Міністерства закордонних справ №72/36-636-46291 від 04.04.2024 (вх.№2971/24), в якому останній надсилає конверти з копіями матеріалів судових проваджень, що були направлені на адресу посольства РФ у Бухаресті, які після їх розкриття були повернуті російською стороною на адресу Посольства України в Бухаресті.

Листом Господарського суду Донецької області повідомлено про те, що призначене судове засідання на 18.04.2024 не відбудеться в зв`язку з перебуванням судді Огороднік Д. М. у відпустці.

Ухвалою суду від 22.04.2024 визначено дату судового засідання на 15.05.2024.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (24.04.2024).

22.04.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 22.04.2024 (вх.№07-07/3847/24).

08.05.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 03.05.2024 (вх..№3844/24), до якої додано примірник ухвали Господарського суду Донецької області від 22.04.2024 з нотаріально засвідченим перекладом російською мовою.

Направлення ухвали суду від 22.04.2024 разом із нотаріально засвідченим перекладом російською мовою здійснювався засобами поштового зв`язку на адресу Посольства Російської Федерації у Румунії (Embassy of the Russian Federation in Romania, Sector 1, P.D.Kiseleva highway, 6, Bucharest, 011346).

09.05.2024, через канцелярію суду, надійшов лист Міністерства закордонних справ №72/36-63661280 від 06.05.2024 (вх.№3914/24), в якому останній надсилає конверти з копіями матеріалів судових проваджень, що були направлені на адресу посольства РФ у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, які після їх розкриття були повернуті російською стороною на адресу Посольства України Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.

14.05.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 13.05.2024 (вх.№4006/24) про виклик експерта ОСОБА_1 для надання роз`яснень висновку експертизи і надання відповідей на питання суду.

Ухвалою суду від 15.05.2024 постановлено: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 13.05.2024 (вх..№4006/24) про виклик експерта ОСОБА_1 для надання роз`яснень висновку експертизи і надання відповідей на питання суду задовольнити; закрити підготовче провадження та призначити справу №905/72/24 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 11.06.2024; викликати у судове засідання яке відбудеться 11.06.2024 о 14:00 год. судових експертів Машиніченка Олександра Анатолійовича та Контимирову Вікторію Вікторівну для надання пояснень щодо висновку експертів №КОПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи. Судовому експерту Машиніченку О.А. письмово повідомити суд про спосіб участі у засіданні; зобов`язати позивача здійснити нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/72/24 від 15.05.2024; нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/72/24 від 15.05.2024 направити на адресу суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; ухвалу суду від 15.05.2024 у справі №905/72/24 направити до Посольства Російської Федерації в Німеччині для вручення Російській Федерації в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (20.05.2024).

24.05.2024, через канцелярію суду, надійшов лист Міністерства закордонних справ №72/36-636-67135 від 17.05.2024 (вх.№4299/24), в якому останній надсилає конверти з копіями матеріалів судових проваджень, що були направлені на адресу посольства РФ у в Швейцарській Конфедерації, які після їх розкриття були повернуті російською стороною на адресу Посольства України в Швейцарській Конфедерації.

30.05.2024, через канцелярію суду, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 27.05.2024 (вх.№4465/24) на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2024. До заяви додано примірник ухвали Господарського суду Донецької області від 15.05.2024 з нотаріально засвідченим перекладом російською мовою.

Направлення ухвали суду від 15.05.2024 разом із нотаріально засвідченим перекладом російською мовою здійснювався засобами поштового зв`язку на адресу Посольства Російської Федерації в Німеччині (Embassy of the Russian Federation in Germany, Unter den Linden, 63-65, Berlin, 10117).

28.05.2024, на адресу Господарського суду Донецької області повернувся конверт з Посольства Російської Федерації в Італії (Embassy of the Russian Federation in Italy, Via Gaeta, 5, Rome, 00185).

Ухвалою суду від 11.06.2024 постановлено: відкласти судове засідання на 25.06.2024; викликати у судове засідання, яке відбудеться 25.06.2024 о 14:00 год., судового експерта Контимирову Вікторію Вікторівну для надання пояснень щодо висновку №КОПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/(18.06.2024).

24.06.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н, від 24.06.2024 (вх.№07-07/5857/24).

Ухвалою суду від 25.06.2024 постановлено: задовольнити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС про повернення до розгляду справи №905/72/24 у підготовчому провадженні; повернутись до розгляду справи №905/72/24 у підготовчому провадженні; підготовче засідання призначити на 16.07.2024.

12.07.2024, через підсистему Електронний суд, надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 12.07.2024 (вх.№07-07/6399/24) про долучення доказів.

Ухвалою суду від 16.07.2024 постановлено: повідомити відповідача - державу Російську Федерацію в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації про оголошено перерву у підготовчому засіданні по справі №905/72/24 до 06.08.2024.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (22.07.2024).

05.08.2024, через підсистему Електронний суд, надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 12.08.2024 (вх.№07-07/7039/24) про долучення доказів.

06.08.2024 о 16:45 год. підготовче засідання не відбулось у зв`язку з триваючою повітряною тривогою у м.Харків (з 14:05 год. та продовжувалась до кінця робочого дня).

Ухвалою суду від 06.08.2024 призначено підготовче засідання у справі №905/72/24 на 07.08.2024.

Ухвалою суду від 07.08.2024 постановлено: повідомити відповідача - державу Російську Федерацію в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації про оголошено перерву у підготовчому засіданні по справі №905/72/24 до 09.08.2024.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (08.08.2024).

08.08.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 08.08.2024 (вх.№07-07/7189/24).

Ухвалою суду від 09.08.2024 постановлено: закрити підготовче провадження та призначити справу №905/72/24 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 24.09.2024; позивачу нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/72/24 від 09.08.2024 направити на адресу суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; ухвалу суду від 09.08.2024 у справі №905/72/24 направити до Посольства Російської Федерації в Румунії для вручення Російській Федерації в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (14.08.2024).

12.08.2024, через канцелярію суду, надійшов лист Міністерства закордонних справ №72/36-638-106412 від 05.08.2024 (вх.№6058/24), в якому останній надсилає матеріали судових проваджень, що були направлені на адресу посольства РФ, які після їх розкриття були повернуті російською стороною на адресу Посольства України в Італійській Конфедерації.

23.09.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 20.09..2024 (вх.№07-07/8387/24) про виконання ухвали суду від 09.08.2024. До матеріалів заяви додано докази направлення ухвали Господарського суду Донецької області від 09.08.2024 з нотаріально засвідченим перекладом російською мовою до Посольства Російської Федерації в Румунії.

Ухвалою суду від 24.09.2024 постановлено: повідомити відповідача - державу Російську Федерацію в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації про оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/72/24 до 26.09.2024.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (25.09.2024).

25.09.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 25.09.2024 (вх.№07-07/8525/24).

Ухвалою суду від 27.09.2024 постановлено: повідомити відповідача - державу Російську Федерацію в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації про оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/72/24 до 01.10.2024.

Ухвалою суду від 01.10.2024 постановлено: повідомити відповідача - державу Російську Федерацію в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації про оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/72/24 до 04.10.2024.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (03.10.2024).

04.10.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 03.10.2024 (вх.№07-07/8752/24).

Ухвалою суду від 04.10.2024 постановлено: відкласти судове засідання на 30.10.2024; позивачу нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/72/24 від 04.10.2024 направити на адресу суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; ухвалу суду від 04.10.2024 у справі №905/72/24 направити до Посольства Російської Федерації в Чеській Республіці для вручення Російській Федерації в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (07.10.2024).

21.10.2024, через канцелярію суду, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 15.10.2024 (вх.№7687/24) на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2024. До заяви додано примірник ухвали Господарського суду Донецької області від 04.10.2024 з нотаріально засвідченим перекладом російською мовою.

Направлення ухвали суду від 04.10.2024 разом із нотаріально засвідченим перекладом російською мовою здійснювався засобами поштового зв`язку на адресу Посольства Російської Федерації в Чехії (Ukrajinskych hrdinu, 36, Prague, 16000).

30.10.2024, через підсистему Електронний суд, надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС б/н від 29.10.2024 (вх.№07-07/9576/24).

Ухвалою суду від 30.10.2024 постановлено: повідомити відповідача - державу Російську Федерацію в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації; 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації про оголошено перерву у судовому засіданні по справі №905/72/24 до 19.11.2024.

З метою повідомлення відповідача, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (13.11.2024).

У судове засідання 19.11.2024 з`явився представник позивача, відповідач явку своїх представників не забезпечив, про дату час і місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС, є юридичною особою України, резидент України, діє на підставі власного установчого документа (статуту), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - 20335263, дата державної реєстрації в єдиному державному реєстрі 26.10.1993, дата запису 04.10.2004, номер запису 12661200000001442.

Види економічної діяльності юридичної особи: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 16.10 лісопильне та стругальне виробництво; 16.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 16.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясним продуктами; 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 35.23 торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 62.01 комп`ютерне програмування; 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.09. інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем.

До матеріалів справи надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за номером інформаційної довідки 339909537 від 21.07.2023.

З відомостей з державного реєстру речових прав вбачається, що на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС належать наступні об`єкти:

-нежитлове приміщення на першому поверсі житлового будинку літ.А-15, загальною площею 92,9 кв.м, вбудоване приміщення №52, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул.Бестужева, буд.6;

-машиномісце №2, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 26,2 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, проспект Панфілова, буд.86а;

-машиномісце №27, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 26,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, проспект Панфілова, буд.86а;

-машиномісце №4 на першому поверсі громадського будинку літ.Г-1, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 15,9 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, проспект Панфілова, буд.86а;

-машиномісце №37 на першому поверсі громадського будинку літ.Г-1, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 26,7 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, проспект Панфілова, буд.86а;

-машиномісце №2 на підвальному поверсі багатоповерхового житлово будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 24 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.2;

-машиномісце №1, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 24 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.2;

-машиномісце №3, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 28,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.2;

-машиномісце №3, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 25,2 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.4;

-машиномісце №4, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 29,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.2;

-машиномісце №1, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 28 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.4;

-вбудоване приміщення на першому поверсі житлового будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 24,5 кв.м, нежитлове приміщення №42, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.8;

-вбудоване приміщення на першому поверсі житлового будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 114,6 кв.м, нежитлове приміщення №41, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.8;

-квартира, п`ятикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 251,6 кв.м, житлова площа 150,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлове приміщення, що розташоване на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку літ. А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 58,6 кв.м, вбудоване нежитлове приміщення №53, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.4;

-нежитлове приміщення, що розташоване на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку літ. А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 184,3 кв.м, вбудоване нежитлове приміщення №55, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.4;

-вбудоване приміщення у житловому будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 93,7 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.4, прим.56;

-вбудоване приміщення у житловому будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 147,2 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.4, прим.54;

-вбудоване приміщення у житловому будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальною площею 99,5 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.2, прим.54;

-квартира трикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 110,7 кв.м, житлова площа 69,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;

-квартира п`ятикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 189,1 кв.м, житлова площа 116,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 48,1 кв.м, житлова площа 23 кв.м, однокімнатна, за адресою: АДРЕСА_4 ;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 76,8 кв.м, житлова площа 36,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 52,7 кв.м, житлова площа 20,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_6 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 52,8 кв.м, житлова площа 20,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_7 ;

-квартира,об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 106 кв.м, житлова площа 61,9 кв.м, трикімнатна, за адресою: АДРЕСА_8 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 49,5 кв.м, житлова площа 23 кв.м, за адресою: АДРЕСА_9 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 48,8 кв.м, житлова площа 22,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_10 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 52,3 кв.м, житлова площа 20,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_11 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 48,8 кв.м, житлова площа 22,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_10 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 53,8 кв.м, житлова площа 20,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_12 ;

-квартира трикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 110,4 кв.м, житлова площа 70,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_13 ;

-квартира, трикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 105,4 кв.м, житлова площа 61,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_14 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 48,5 кв.м, житлова площа 22,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_15 ;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 46,8 кв.м, житлова площа 21,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_16 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 52,8 кв.м, житлова площа 20,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_17 ;

-квартира трикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 103,9 кв.м, житлова площа 61,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_18 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 48,2 кв.м, житлова площа 23 кв.м, за адресою: АДРЕСА_19 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 53,6 кв.м, житлова площа 24,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_20 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 54,2 кв.м, житлова площа 24,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_21 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 53,2 кв.м, житлова площа 24,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_22 ;

-квартира однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 53,3 кв.м, житлова площа 24,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_23 ;

-будівля, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 8714,1 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, проспект Панфілова, буд. 86а, складова частина об`єкта нерухомого майна:будівля готелю з рестораном, А-4,9, загальна площа 8714,1 кв.м;

-машиномісце №11, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №10, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №16, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 18,2 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №17, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 19,5 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №18, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 17,2 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №19, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,8 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №20, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 15,7 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №12, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,8 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-вбудоване нежитлове приміщення а підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа, 28,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №2, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,8 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-вбудоване нежитлове приміщення на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 24,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №1, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №5, на підвальному поверсі житлового будинку лті.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 18,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №6, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 18,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №7, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 19,6 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №8, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 17,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №9, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,8 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №3, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 17,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-машиномісце №4, на підвальному поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 19,6 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-вбудоване приміщення №39 на першому поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 206 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-вбудоване приміщення №40 на першому поверсі житлового будинку літ.А-14, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 140,3 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.10;

-квартира п`ятикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 180,2 кв.м., житлова площа 123 кв.м, за адресою: АДРЕСА_24 ;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 111,5 кв.м., житлова площа 55,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_25 ;

-квартира трикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 121,9 кв.м., житлова площа 77,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_26 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 111,4 кв.м., житлова площа 55,3 кв.м, двокімнатна, за адресою: АДРЕСА_27 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 121,4 кв.м., житлова площа 77,6 кв.м, трикімнатна, за адресою: АДРЕСА_28 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 247,1 кв.м., житлова площа 152,9 кв.м, чотирикімнатна, за адресою: АДРЕСА_29 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 248,7 кв.м., житлова площа 153 кв.м, чотирикімнатна, за адресою: АДРЕСА_30 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 248,2 кв.м., житлова площа 154,4 кв.м, чотирикімнатна, за адресою: АДРЕСА_31 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 248,2 кв.м., житлова площа 153,6 кв.м, чотирикімнатна, за адресою: АДРЕСА_32 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 248,1 кв.м., житлова площа 153,7 кв.м, чотирикімнатна, за адресою: АДРЕСА_33 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 248,2 кв.м., житлова площа 154,1 кв.м, чотирикімнатна, за адресою: АДРЕСА_34 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 418,9 кв.м., житлова площа 282,2 кв.м, шестикімнатна, за адресою: АДРЕСА_35 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 248,2 кв.м., житлова площа 153,6 кв.м, чотирикімнатна, за адресою: АДРЕСА_36 ;

-вбудоване приміщення у житловому будинку літ.А-15, об`єкт нежитлової нерухомості, загальна площа 147,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.6, прим. 53;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 111 кв.м., житлова площа 55,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_37 ;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 111,3 кв.м., житлова площа 55,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_38 ;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 110,8 кв.м., житлова площа 55,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_39 ;

-квартира трикімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 122,2 кв.м., житлова площа 78,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_40 ;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 110,3 кв.м., житлова площа 55 кв.м, за адресою: АДРЕСА_41 ;

-вбудоване приміщення у житловому будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 24,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.8;

-підвальне приміщення у житловому будинку літ.А-15, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 325,9 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Донецьк, вул. Бестужева, буд.8;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 237,3 кв.м., житлова площа 138,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_42 ;

Крім того, з інформаційної довідки вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю Інтербіс зареєстровані майнові права, а саме:

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 78,8 кв.м., житлова площа 41,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_43 ;

-квартира, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 52,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_44 ;

-квартира двокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 125,1 кв.м, житлова площа 38, за адресою: АДРЕСА_45 ;

-приміщення, майнові права на паркомісце, гараж, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., пр.Панфілова, буд.86-А, прим.5;

-приміщення, майнові права на паркомісце, гараж, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 17,7 кв.м, за адресою: Донецька обл., пр.Панфілова, буд.86-А, прим.6;

-приміщення, майнові права на паркомісце, гараж, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., пр.Панфілова, буд.86-А, прим.7;

-приміщення, майнові права на паркомісце, гараж, об`єкт не житлової нерухомості, загальна площа 16,4 кв.м, за адресою: Донецька обл., пр.Панфілова, буд.86-А, прим.8;

-квартира, майнові права, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 77, на третьому поверсі, складається з 2 кімнат, за адресою: АДРЕСА_46 .

Позивачем до матеріалів справи додано:

- технічний паспорт від 15.03.2012 на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №2, вул.Бестужева, місто Донецьк, в якому зазначено власника Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС;

- технічний паспорт від 02.03.2012 на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №4, вул.Бестужева, місто Донецьк, в якому зазначено власника Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС, розмір частки власності S- 6018,3;

- технічний паспорт від 01.03.2012 на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №6, вул.Бестужева, місто Донецьк, в якому зазначено власника Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС;

- технічний паспорт від 22.03.2012 на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №8, вул.Бестужева, місто Донецьк, в якому зазначено власника Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС, розмір частки власності S-5518,4;

- технічний паспорт від 03.03.2012 на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №10, вул.Бестужева, місто Донецьк, в якому зазначено власника Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС, розмір частки власності S- 8132,5;

- інвентаізаційну справу №2/27220 вул.Панфілова 86а, м.Донецьк.

-технічний паспорт на громадський будинок літ Г-1, паркінг, вул.Панфілова 86а, м.Донецьк, в якому зазначено власника Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС, розмір частки власності S-3178,6;

-технічний паспорт від 26.03.2014 на громадський будинок літ Г-1, паркінг,вул.Панфілова 86а, м.Донецьк, в якому зазначено власника Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС, розмір частки власності S- 15,9.

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копії сертифікатів, а саме:

-сертифікат ІУ №164130630032, відповідно до якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації: будівництво трьох житлових будинків з паркінгом, торговими приміщеннями по проспекту Панфілова в Куйбишевському районі м.Донецька, ІІ черга будівництва, нове будівництво, Донецька область, м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Бестужева, будинки №6, №8 та №10. Замовник об`єкта - Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС. Сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації;

-сертифікат ІУ №165132250299, відповідно до якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації: Будівництво готелю з рестораном, житловими будинками, паркінгом, торговими приміщеннями по пр.Панфілова у Куйбишевському районі м.Донецьк (п`ять житлових будинків, готель). ІІІ черга; два будинки з поштовою адресою: м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Бестужева, будинки №2 та №4. Замовник об`єкта - Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС. Сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації.

Позивач зазначає, що вищевказане нерухоме майно вибуло із його володіння та користування, оскільки будівля готелю з рестораном (літера А-4,9) та будівля паркінгу (літ. Г-1), що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, Куйбишевський район, проспект Панфілова, буд. 86 а, були захоплені та зайняті групою невідомих озброєних осіб невизнаної, самопроголошеної ДНР та вибули з власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІС». Тому в подальшому зазначене нерухоме майно могло бути переоформлено (що в більшості вірогідно) на фізичних або юридичних осіб невизнаної, самопроголошеної ДНР. Квартири в багатоквартирних житлових будинках №№ 2, АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_50 , що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Бестужева (розташовані в межах одного кварталу) виставляються на продаж агентствами з нерухомості невизнаної, самопроголошеної ДНР та країни-агресора. Позивач повідомляє, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІС» як і будь-які юридичні, в тому числі і фізичні особи, які знаходяться на території України, яка не є окупованою не мають доступу до реєстру нерухомого майна невизнаної ДНР, а також реєстрів нерухомого майна країни-агресора.

До матеріалів справи додано висновок експертів №КОМПЛ-02/07-23 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи, що складений 17.08.2023 судовим експертом Контимировою Вікторією Вікторівною та судовим експертом Машиніченко Олександром Анатолійовичем.

Як вбачається зі змісту висновку експертів №КОМПЛ-02/07-23 до «УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОМІТЕТУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВОЇ ПАЛАТИ» надійшла заява від 21.07.2023 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» про організацію проведення судової експертизи у зв?язку з майбутнім розглядом справи у суді за позовом ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» про стягнення збитків завданих внаслідок збройної агресії російської федерації.

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) звернувся до судових експертів: в галузі економіки - Машиніченка О.А., в галузі оцінки нерухомості та будівельно-технічних досліджень - Контимировій В.В. з пропозицією провести комплексну експертизу з визначення збитків завданих ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» збройною агресією російської федерації у відповідності до вимог міжнародних стандартів оцінки, яку експертами прийнято у відповідності до зазначеної заяви та укладеного Договору, експертам для проведення експертного дослідження, від Замовника ТОВАРИСТВА ОБМЕЖЕНОЮ з ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС», надійшли документи та матеріали, перелік яких міститься у висновку (т.3, а.с.214-215).

На вирішення експертизи поставлені наступні питання: дослідженням наданих експерту документів встановити ринкову вартість нерухомого майна, що втрачене Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС внаслідок російської військової агресії станом на лютий 2014 року за переліком об`єктів відповідно до Додатку №1 до запиту; дослідженням наданих експерту документів встановити розмір упущеної вигоди (неотриманого прибутку) Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС, завданих внаслідок перешкод господарської діяльності спричинених російською військовою агресією в період з 20.02.2014 по 31.12.2025 року включно; з урахуванням результатів дослідження за питаннями 1-2 встановити розмір збитків, завданих Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС у вигляді втрат або знецінених активів та неотриманого прибутку в гривні та доларовому еквіваленті станом на дату проведення експертизи.

Проведення експертизи доручено комісії експертів у складі:

Машиніченку Олександру Анатолійовичу - голова комісії (за договором №ЕКСП-2/07 від 01.07.2022), судовому експерту, який має вищу економічну освіту за спеціальністю економіст, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операції». Стаж експертної роботи 22 роки. Свідоцтво №907, видане ЦЕКК Міністерства юстиції України 10 червня 2005 року. Термін дії свідоцтва до 25.10.2022 року (дію свідоцтва продовжено згідно з п.4 Наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 №1138/5 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану»).

ОСОБА_2 (за договором №ЕКСП - 3/07 від 01.07.2022 року), кандидату юридичних наук, яка має вищу будівельно-технічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 10.6 «Дослідження об?єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів», 10.7 «Розподіл земель і визначення порядку користування земельними ділянками», 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об?єктів та споруд». Стаж експертної роботи - 17 років. Свідоцтво за №27/21/П, видане ЦЕКК Міністерства юстиції України 01 червня 2021 року. Термін дії свідоцтва - до 01.06.2024.

Судові експерти обізнані про кримінальну відповідальність за подання завідома неправдивого висновку за ст.384 Кримінального кодексу України.

Висновок підготовлено для подання до суду.

Об`єктом дослідження є документальні матеріали.

Щодо першого питання

На підставі договору №03/07 від 01.07.2022. Замовник ICC Ukraine. Оцінка виконана суб`єктом судово-експертної діяльності згідно з договором №26/07/23 від 21.07.2023, що має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю: 10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд.

Об`єкти оцінки наведені в Таблиці №1 (т.3 а.с. 217).

Місцезнаходження об?ектів оцінки: - в будинках N2, 4, 6, 8, АДРЕСА_51 .

Мета оцінки: Визначення ринкової вартості станом на 20 лютого місяця 2014.

Дата оцінки: « 20» лютого 2014 року.

Курс долару США на дату оцінки згідно даним НБУ (за 1 долар США): 8,7852 гривні.

Дата завершення складання Висновку: « 02» серпня 2023 року.

Дата надання Висновку: « 03» серпня 2023 року.

Валюта оцінки: гривня, долар США.

Вихідні дані та інша інформація значаться у п.1.3 висновку (т.3 а.с. 222).

З висновку вбачається наступне: Визначення вартості методом опосередкованої вартості.

Для масової оцінки вартості відновлення та/або відсутності достатніх вихідних даних щодо об?єктів (зокрема, відомостей про конструктивні характеристики, доступність та можливість обстеження тощо), можуть бути застосовані показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України та вартість будівництва об?єктів соціального призначення, які споруджуються на території України [6].

У даному випадку використання порівняльного підходу при оцінці вартості 1 м.кв нерухомого майна в багатоквартирних житлових будинках (багатоквартирних житлових будинків з нежитловими приміщеннями та паркомісцями), а саме в м. Донецьк на минулі роки (ретроспективна оцінка): з 2014 році неможливо, оскільки даний методичний підхід передбачає вивчення ринку і вибір середовища продажів і пропозиції на продаж, тобто аналогічних об?єктів, що найбільш порівнянні з оцінюваними об?єктами, при цьому експерт зобов?язаний орієнтуватися на ринкову ситуацію, яка існувала на дату ретроспективної оцінки та існуючі на той момент очікування типових інвесторів щодо перспектив ринку. Дані про ринкову ситуацію на ринку нерухомості як в області так і в Україні на дати оцінки відсутні у відкритих інформаційних джерелах.

При використанні методу опосередкованої вартості для масової оцінки вартості відновлення та/або відсутності достатніх вихідних даних щодо об?єктів (зокрема, відомостей про конструктивні характеристики, доступність та можливість обстеження тощо), можуть бути застосовані показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України та вартість будівництва об?єктів соціального призначення, які споруджувалися на території України. Така оцінка має на увазі розрахунок витрат на зведення об?єкта, аналогічного по функціональному призначенню і по застосуванню будівельних конструкцій і матеріалів.

У відкритих інформаційних джерелах наявна інформація щодо показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженої наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла [10]:

«Показник опосередкованої вартості спорудження житла - вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об?єкта-представника. Об?єкт-представник - житловий будинок, побудований за найбільш поширеним у регіоні проектом, у звичайних, характерних для регіону геологічних умовах, із застосуванням традиційних будівельних матеріалів, обладнання, устаткування вітчизняного виробництва, з дотриманням державних будівельних норм, санітарно-гігієнічних вимог та гарантованих типологічних норм забезпечення житлом громадян. Об?єкти-представники визначаються міськими державними адміністраціями; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями;

Безпосередні витрати з будівництва - витрати, пов?язані з проектуванням та затвердженням проекту будівництва житлового будинку, організацією процесу будівницва, виконанням загальнобудівельних робіт, улаштуванням внутрішньобудинкових інженерних систем, монтажем та придбанням інженерного обладнання, електромеханічного та іншого устаткування, благоустроєм та спорудженням внутрішньомайданчикових інженерних мереж, включаючи адміністративні витрати та прибуток підрядних організацій, що компенсуються замовником, податки, збори та інші обов?язкові платежі, встановлені законодавством.».

У відповідності до розділу «Особливості застосування методичних підходів» Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» [4]: « 6. Під час застосування витратного підходу інформація, що використовується для проведення оціночних процедур, повинна відповідати ринковим даним про витрати на створення цього нерухомого майна або подібного нерухомого майна в сучасних умовах з урахуванням доходу підрядника. ».

Опосередкована вартість спорудження житла розраховується з врахуванням ринкових умов будівництва та враховує всі статті витрат на будівництво.

Отже, використання методу опосередкованої вартості для масової оцінки об?єктів та відсутності достатніх вихідних даних щодо об?ектів (зокрема, відомостей про конструктивні характеристики, доступність та можливість обстеження тощо), буде найбільш коректним та економічно доцільним методом при оцінці об?єктів дослідження.

Таким чином, ринкова вартість 1 м.кв нерухомого майна в багатоквартирних житлових будинках (багатоквартирних житлових будинків з нежитловими приміщеннями), а саме на території області станом на: 2014 рік приймається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. Вартість 1 м.кв нерухомого майна в багатоквартирних житлових будинках (багатоквартирних житлових будинків з нежигловими приміщеннями), в м. Донецьк станом на: 2014 наведено далі по тексту в таблиці №3.

З таблиці №3 (т.3 а.с. 229) вбачається, що Ринкова вартість 1 м.кв нерухомого майна в багатоквартирних житлових будинках станом на 2014 складає 6018,00 грн, що еквівалентно 685 доларів США за 1кв.м станом на дату оцінки (6018/8,7852=685).

Розрахунок ринкової вартості об`єктів нерухомості зазначено в таблиці №4 висновку (т.3 а.с.229-235).

Середньозважена ринкова вартість нерухомого майна за переліком, розташованого у м.Донецьк станом на 20.02.2014 становила - 47660754,60 грн, що є еквівалентом 47660754,60/8,7852=5425118,90 доларів США.

У результаті аналізу інформації про вартість нерухомості у 2014 у м.Донецьку, аналогічної оцінюваній, можливо зробити висновок, що середньозважене значення ринкової вартості станом на 20.02.2014 становило 47660754,60 грн, що є еквівалентом 5425118,90 доларів США.

Економічна частина дослідження

Дослідження наданих документів проведено методом документальної перевірки та співставлення. Проведено арифметичну, реквізиту та нормативну перевірки правильності розрахунків, застосування форми та повноти заповнення реквізитів документів, зіставлялись дані взаємопов`язаних документів.

З висновку експерта вбачається наступне:

Відповідно до відомостей наданих ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» наявність прямих матеріальних збитків, що завдані ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» та неотримання прибутку (завдання збитків) зазначеним підприємством є наслідком збройної агресії російської федерації та полягають в:

-Знищенні (втраті) майна підприємства;

- Втрати ринків збуту продукції/послуг.

Зазначені документально підтверджені обставини, в поєднанні з зміною соціально-економічного стану країни, якій відбувся в результаті ескалації військової агресії російської федерації в лютому 2022 року, с чинниками, які безпосередньо та суттєво впливають на загальний фінансовий стан суб?єкта господарювання в тому числі і на розмір прибутку (формування збитків).

3 метою надання відповіді на поставлені перед експертом питання, визначення розміру упущеної вигоди виконується стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі.

Визначення розміру упущеної вигоди виконується стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди.

Під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого та(або) знищеного майна за умови того, що майно не було пошкоджене або знищене.

Грошовий потік, що відбиває упущену вигоду, обраховують як такий, що номінований гривні та в умовних грошових одиницях. Для означених цілей за умовну грошову одиницю приймають долар США.

Визначення розміру упущеної вигоди передбачає такі оціночні процедури:

аналіз та визначення тривалості строку компаундування, в межах якого враховується упущена вигода від активу (майна);

обрахування річного розміру грошових потоків та переведення в розмір на місяць протягом всього строку компаундування;

обґрунтування складових ставки компаундування та її визначення;

визначення майбутньої вартості грошових потоків на кінець строку компаундування шляхом компаундування цих грошових потоків.

Максимальна тривалість загального строку компаундування, в межах якого враховується упущена вигода, не повинна перевищувати суму таких строків:

строк з дати, що відповідає моменту порушення цивільного права у зв?язку із знищенням або пошкодженням майна, до дати спливу трьох місяців з моменту закінчення періоду воєнного стану внаслідок збройної агресії;

строк, необхідний на підготовку місця розташування активу до відновлення (заходи з розмінування та очищення території, демонтаж залишків будівель та споруд, підготовка будівельного майданчика та інше);

строк технічного відновлення активу до стану, в якому він знаходився на дату нанесення шкоди, відповідно до існуючих нормативних показників тривалості будівництва, реконструкції або ринкових даних щодо строків будівництва, реконструкції подібного майна, які визначають відповідно до ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об`єктів.

Відповідно до наданих на експертизу вихідних даних строк компаундування що відповідає строку відновлення господарської діяльності визначений як період до 31.12.2025 року з тенденцією до збільшення з причин неможливості прогнозування темпів відновлення господарської діяльності на які впливає непрогнозована військова активність російської федерації та пов`язані з цим соціальні процеси, та ризики завдання нових пошкоджень/руйнувань інфраструктури.

Для забезпечення дослідження по поставленим перед експертом питанням та визначення суми упущеної вигоди екпертом приймаються наступні обставини та наслідки завдання збитків:

-Виробничі активи ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» локалізовані в однієї країні отже зазнають єдиного комплексного наслідків російської військової агресії;

-Виробничі активи зазнали безпосереднього комплексного руйнівного впливу або були втрачені внаслідок окупації;

- Внаслідок знищення/втрати активів ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» частково зупинило основну господарську діяльність;

-Поновлення господарської діяльності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» в умовах, що відповідають тим, які існували до початку повномасштабної військової агресії російської федерації, не можливо без припинення впливу негативного фактору у вигляді військової агресії;

- У випадку отримання відшкодування суми неотриманого прибутку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС», у відповідності до чинного законодавства, зобов?язано відобразити означене відшкодування в податковому обліку компанії та сплатити податки, які визначені чинними нормами.

Порядок розрахунку суми прибутку, який не отримав суб?єкт господарювання (упущена вигода) внаслідок російської військової агресії визначений розділом IV «Методикою визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв?язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» - далі «Методика» затв. Наказом 18.10.2022 №3904/1223 Міністерства економіки України та Фонду державного майна України.

Методикою зазначені загальні засади її застосування та нормативні акти на підставі яких вона розроблена, а саме:

- Ст. 1 «Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівно принців Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.

…У разі якщо певні питання, пов?язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майно обгрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

... Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України «Про судову експертизу» з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків »;

Відповідно до вимог Методики та Міжнародних стандартів оцінки на підставі яких розроблена зазначена Методика розрахунок упущеної вигоди проводиться «стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди» з огляду на зазначене перед застосуванням алгоритмів розрахунку, що визначені Методикою експерт повинен визначитися наявністю або відсутністю в складі показників фінансової звітності суб?єкта господарювання наступних показників які не мають стосунку до формування прибутку пов?язаного з використанням «майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди».

До таких елементів доходів та витрат зокрема відносяться:

- Надзвичайні та позареалізаційні доходи та витрати, у разі якщо їх наявність відповідає стандартам звітності та за можливості їх ідентифікації.

-Курсові різниці (будь-які).

-Збитки від вибуття чи реалізації активів.

-Збитки, зазнані внаслідок знецінення різних активів.

-Винагороди з цінних паперів.

-Частки у спільних та асоційованих підприємствах та організаціях.

Для проведення дослідження експерту не надано документів щодо наявності в складі фінансової звітності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» зазначених показників. При цьому слід зазначити що фінансові показники підприємства мають певну динаміку врахування якої теж не передбачено Методикою.

З наявних інструментів МСО та визначених ними показників прибутку компанії, показником, що найбільше відповідає умовам та обставинам розрахунку упущеної вигоди (неодержаного прибутку) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» є показник EBITDA.

Показник EBITDA розшифровується як Earnings Before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization. Це прибуток компанії до того, як із нього заберуть відсотки, податки та амортизацію. З погляду інвесторів, показник EBITDA є індикатором очікуваного повернення інвестицій.

3 врахуванням зазначених обставин, для визначення збитків у вигляді неотриманого прибутку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» використовується розрахунок показника EBITDA за період 2010-2012 років в динаміці на майбутні періоди, що відповідає періоду компаундування, проводиться порівняння параметрів прибутку компанії до оподаткування (прогнозне значення виходячи з динаміки за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 з фактичним та прогнозним показником на період компаундування, що грунтується на лінії тренду EBITDA.

Розрахунок показника EBITDA проводиться на підставі відомостей фінансової звітності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБС», що відображені в таблиці №1.1 - 1.3 висновку з урахуванням відомостей підприємства щодо наявності в складі звітності зазначених вище показників, які виключаються з розрахунку EBITDA.

Відомості Звіту про фінансові результати ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» за звітні періоди 2011 - 2023 років Таблиця №1.1-1.3. (т.3 а.с.239-240)

Результати розрахунку показнику EBITDA для ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБС`за період 2014-2023 роки зведений в таблицю №2.1 висновку (т.3 а.с.240-241).

Показники EBITDA за період 2011-20013 з побудованою лінією тренду до 2025 року відображені Діаграмі №1 (т.3 а.с. 241) за результатами зазначених показників побудована лінія тренду зміни показника EBITDA на майбутні періоди.

Показники EBITDA за період 2018-2021 роки відображені Діаграмі №2 (т.3 а.с. 241) за результатами зазначених показників побудована лінія тренду зміни показника EBITDA на майбутні періоди.

Показники EBITDA за перівод 1 кв. 2022- 1 кв 2023 роки відображені Діаграмі №3 (т.3 а.с. 242) за результатами зазначених показників побудована лінія тренду зміни показника EBITDA на майбутні періоди.

За результатами дослідження фінансової звітності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРЕС» за період 2011 - 2013 встановлено, що показник ЕBITDA змінювався різноспрямовано з загальною позитивною динамікою.

Показники ЕBITDA ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» за 2018 - 2021 років не мають циклічності, та відображають стійкий спадаючий тренд, що може бути наслідком втрати активів на окупованих територіях України та відсутністю можливості відновити прибуткову господарчу діяльність.

Показники EBITDA за період 2022 - 1 кв. 2023 у порівнянні з відповідними показниками 2018 - 2021 років характеризуються загальною стабілізацією та побудовою позитивного тренду, найбільша сума падіння відстежується в першому та третьому кварталі 2022 року показник має від?ємне значення (підприємство демонструє збиткову діяльність), але наявна позитивна динаміка (зменшення розміру збитків), зазначене вказує на ефективну діяльність менеджменту підприємства.

Виходячи з зазначеного прогнозованого вище періоду відновлення господарської діяльності - до 01.01.2026 року та періоду завдання матеріальних внаслідок яких була частково зупинена господарська діяльність товариства загальний період за який рахуються збитки у вигляді неотриманого прибутку відповідно до відомостей підприємства визначається до 31.12.2025 року.

Для визначення розміру неотриманого прибутку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» за період з 2014 року по 2021 рік включно порівнюються лінії трендів EBITDA за період 2011 - 2013 роки та фактичний показник EBITDA за період 2014 - 2021 років.

Сума перевищення значення лінії тренду EBITDA за період 2011 - 2013 роки над EBITDA за період 2014 - 2021 років є упущеною вигодою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС».

Порівняння значень лінії тренду EBITDA за період 2014 - 2021 роки з EBITDA за період 2014 - 2022 років та EBITDA за лініє тренду з 1 кварталу 2022 по 1 квартал 2023 з розрахунком еквіваленту спричинених збитків (неотриманої вигоди) в доларовому еквіваленті зведено в таблицю No3 висновку (т.3 а.с. 242).

Виходячи з результатів розрахунків наведених в таблиці №3 висновку встановлено, що розмір неотриманого прибутку та завданих збитків ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» в період з 2014 по 2025 рік включно дорівнює 802838,10 тис. грн., зазначена сума еквівалентна 32270,79 тис. доларів США за курсом гривня/долар станом на 31.12 кожного року в складі розрахункового періоду.

Відповідно до вимог Методики визначення шкоди та обсягу збитків проводиться розрахунок гривневого еквіваленту та валютного (доларового) еквіваленту значення завданих збитків станом на дату розрахунку (експертизи) 26.07.2023 року, для проведення означеного перерахунку використовуються відомості https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates так курсг ривня/долар США-36,5686 НБУ відомості стосовно результатів зазначених досліджень зведені в таблиці №4 економічної частини висновку (т.3 а.с. 243).

Таким чином за результатами проведеної експертизи встановлено, що сума упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС внаслідок російської військової агресії дорівнює 32270790,00 доларів США, або станом на дату проведення експертизи 1180097611,19 грн.

По третьему питанню

З висновку вбачається настпуне:

3 метою встановлення загального розміру збитків, що спричинені ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» внаслідок втрати матеріальних активів та спричиненого втратою погіршення результатів діяльності проводиться групування та опрацювання результатів дослідження оціночно - будівельної та економічної експертиз в складі комплексної експертизи.

Проведенням оціночно -будівельної експертизи в складі комплексної встановлено, що середньозважене значення ринкової вартості нерухомого майна втраченого ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» станом на 20 лютого 2014 року становило 47 660 754,60 грн. (сорок сім мільйонів шістсот шістдесят тисяч сімсот п?ятдесят чотири грн. 60 коп.), що є еквівалентом 5425118,90 доларів США (п?ять мільйонів чотириста двадцять п?ять тисяч сто вісімнадцять доларів США 90 центів.).

Проведенням економічної експертизи в складі комплексної встановлено, що сума упущеної вигоди (збитків) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» внаслідок російської військової агресії дорівнює 32270790,00 доларів США (тридцять два мільйони двісті сімдесят тисяч сімсот дев?яносто доларів США), або станом на дату проведення експертизи 1180097611,19 грн. (один мільярд сто вісімдесят мільйонів дев?яносто сім тисяч шістсот одинадцять гривень 19 коп.).

Відповідно до загальних підходів, передбачених Методикою визначення шкоди та обсягу збитків, розмір реальних збитків суб?єкта господарювання визначається в гривневому еквіваленті з можливістю наступного переведення в еквівалент умовної грошової одиниці.

Згідно 3 п. 9 розіту Основні положення Методики визначення шкоди та обсягу збитків, за умовну грошову одиницю приймається долар США за усередненим курсом Національного банку України (27,28 грн. за один долар США п.6.3 Розділу IІI).

Відповідно до умов дослідження по питанню №3 визначено, що «дослідження по питанию 3 потрібно провести з врахуванням висновків «Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м. розташованої за адресою: м. Донецьк, пр-т Панфілова, 8ба станом на 28.09.2012» оскільки вартість об?єкта оцінки враховувала його стан - працюючий бізнес та вартість всього рухомого майна та оздоблення, що є складовою компонентою бізнесу.»

Для врахування при дослідженні по третьому питанню експерту надано фотокопії Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714, кв.м. розташованої за адресою: м. Донецьк, пр-т Панфілова, 86а станом на 28.09.2012, який значиться виконаним та підписаним суб?єктом оціночної діяльності Максимовим В.М. та відповідь на запит адвоката щодо підтвердження факту оцінки та її результатів яким, ФОП Максимов В. М. документально підтверджує відомості зазначеного Звіту.

Фотокопії титульної сторінки Звіту, висновків Звіту та листа - відповіді наводяться в фототаблиці №1 економічної частини висновку (т.3 а.с.244).

Відповідно до висновків Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м. розташованої за адресою: м. Донецьк, пр-т Панфілова, 86а станом на 28.09.2012 встановлена ринкова вартість об?єкту оцінки станом на дату оцінки в розмірі 20596701,00 доларів США (двадцять мільйонів п?ятьсот дев?яносто шість тисяч сімсот один доллар США 00 центів), зазначена вартість об?єкта оцінки який втрачений замовником експертизи внаслідок військової агресії російської федерації відповідно до умов дослідження, що визначені замовником враховується при проведенні дослідження по третьому питанню.

Узагальнення результатів проведених досліджень в частині матеріальних та фінансових втрат та розрахунок еквівалента в доларах США зведено в таблицю №5 висновку (т.3 а.с. 244).

Узагальнюючи наведене загальний розмір ТОВАРИСТВУ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРБІС» у вигляді втрати, або знецінення активів та неотриманого прибутку дорівнює 58292609,90 дол. США (п?ятдесят вісім мільйонів двісті дев?яносто дві тисячі шістсот дев?ять доларів США 90 центів), або 2 131 679 134,39 грн. (два мільярди сто тридцять один мільйон шістсот сімдесят дев?ять тисяч сто тридцять чотири грн. 39 коп).

За результатами проведеної експертизи судовими експертами складено наступний висновок.

Середньозважене значення ринкової вартості нерухомого майна (що є об`єктом експертизи) втраченого Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС внаслідок російської військової агресії станом на 20.02.2014 становило 47660754,60 грн, що є еквівалентом 5425118,90 доларів США.

Дослідженням наданих експерту документів встановлено, що сума упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС внаслідок російської військової агресії в період з 20.02.2014 по 31.12.2015 включно дорівнює 32270790,00 доларів США або станом на дату проведення експертизи 1180097611,19 грн.

Загальний розмір збитків завданих Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС у вигляді втрати, або знецінення активів та неотриманого прибутку внаслідок російської військової агресії в період з 20.02.2014 по 31.12.2025 включно дорівнює 58292609,90 доларів США або 2131679134,39 грн.

Позивачем до матеріалів справи додано звіт про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, станом на 28.09.2012.

Відповідно до звіту:

-об`єкт оцінки: готельний комплекс Європа, у тому числі будівля готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8417,1 кв.м та основні засоби, необхідні для повноцінного функціонування будівлі, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а;

-власник об`єкту оцінки: Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС на підставі свідоцтва право власності на нерухоме майно б/н від 01.06.2012, виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради;

-мета оцінки: передача в іпотеку в рахунок забезпечення кредитних зобов`язань;

- оціночна компанія: ФОП Мксимов Вадим Володимирович, діючий на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №11512/11 від 21.03.2011;

-оцінювач: Максимов Вадим Володимирович, діючий на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінщика по питанням оцінки нерухомості, майна, немайнових прав та бізнесу №844 від 23.06.2000;

-дата оцінки: 28.09.2012;

-курс валют: 1USD = 7,993 UAN;

- підхід, методи: витратний підхід. Відновлювальна вартість об`єкту нерухомості із врахуванням вартості права користування земельною ділянкою. Дохідний підхід. Метод дисконтування грошових потоків. Результаті оцінки прийняті по доходному підходу;

-ранкова вартість об`єкту оцінки без ПДВ: 20596701,00 доларів США, що по курсу валют НБУ на дату оцінки складає 164629431,00 грн.

У звіті вбачаються обмежені умови, відповідно до яких цей звіт може розглядатися тільки з урахуванням наступних обмежувальних умов, зокрема, ні замовник, ні оцінщик не можуть використовувати цей звіт (або будь-яку його частину) інакше, ніж це передбачено договором між замовником та оцінщиком і метою цього звіту.

Зміст цього оціночного звіту призначається виключно вказаним адресатом. Ніяке посилання на зміст цього звіту не може бути зроблено стороною, яка не є адресатом або адресатом цього оціночного звіту звіту для цілей, які не пов`язані із запланованим використанням звіту. Перед тим, як цей звіт, або будь-яка інша його частина, будуть відтворені або будуть вказані посилання на нього у будь-якому виданому документі, циркулярі або заяві, а також перед тим, як його зміст, або будь-яка його частина, будуть розголошуватися письмово або усно третій стороні, необхідно буде отримати узгодження оцінщика, стосовно форми та контексту такої публікації або розголошення.

Відповідно до звіту об`єкт оцінки - це приміщення готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8417,1 кв.м, який є частиною комплексу Європа. Номерний фонд готелю включає 51 номер різного класу та цінової категорії. На початку планувалось 75 номерів, однак, більша частину було відведено під офіси для забезпечення більшої завантаженості та стабільного грошового потоку. Приміщення готелю характеризується високими технічними показниками та відсутністю фізичного зносу через недавнє введення в експлуатацію. Рік введення в експлуатацію - 2012.

Земельна ділянка знаходиться на правах оренду у Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС до 23.09.2014 на підставі договору оренди від 15.10.2009. Загальна площа земельної ділянки 0,5689 га. Кадастровий номер земельної ділянки 1410137400:00:031:0230. Цільове призначення - для будівництва будівлі готелю з пентхаусом, кафе, рестораном та торговими приміщеннями на першому поверсі, розміщення гостьових автостоянок по вул.Антрактидній (перетин з вул.Бестужева) в Куйбишевскьому районі м.Донецьк. Адреса, зазначену у договорі орендли не співпадає з поточною адресою об`єкту, однак це неспівпадіння пояснюється тим, що адреса на момент отримання договору оренди ще не була присвоєна. Земельна ділянка відноситься до земель комерційного використання.

Враховуючи те, що готельний комплекс Європа передається в іпотеку повністю з урахуванням внутрішнього наповнення, необхідного для повноцінного функціонування комплексу, у замовника був запит повного переліку основних засобів, малоцінного майна та інвентаря, що входить у склад комплексу та наведено у таблиці (таблиця 2.4. звіту). Загальна вартість всіх додаткових активів, що входять у склад оціночного комплексу та передаваємих в іпотеку складає 7701449,00 грн без ПДВ або 963524,00 доларів США.

Розрахунок ринкової вартості об`єкту був здійснений з використанням двух методичних підходів: затратний - метод порівнянн вартості девелопменту; прибутковий - метод дисконтування грошових потоків. Остаточна рінкова вартість об`єкту була прийнята на підставі результатів, отриманих у рамках прибуткового підходу, а саме - методом дисконтування грошових потоків. Таким чином, ранкова вартість об`єкта оцінки - готельного комплексу Європа, у тому числі будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8417,1 кв.м. та основних засобів, необхідних для повноцінного функціонування будівлі, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, без урахування ПДВ на дату оцінки складає 20596701,00 Доларів США, що по курсу валют НБУ на дату оцінки складає 164629431,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи додано копію наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №207 від 28.07.2014 Про показники опосередкованості вартості спорудження житла за регіонами України, яким затверджено та рекомендовано до застосування показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. Відповідно до показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку у Донецькій області складає 6018,00 грн.

До матеріалів справи додано копії звітів Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2012-2015 роки та фінансові звіти малого підприємства (баланс) за 2016-2023 роки.

У судових засіданнях призначених на 11.06.2024 та 25.06.2024 брали участь судові експерти Контимірова Вікторія Вікторівна та ОСОБА_1 , які надали пояснення по суті висновку експертизи.

Посилаючись на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІС» позбавлено можливості володіння, користування та розпорядження своїм нерухомим майно, у зв`язку з чим товариство понесло збитки у вигляді фактичної втрати належному йому нерухомого майна, знецінення активів та неотримання прибутку (упущена вигода) та позивач звернувся до суду з позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м.Москва про стягнення збитків у розмірі у розмірі 58292609,90 доларів США, що еквівалентно 2131679134,39 грн станом на дату проведення експертизи.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Аналогічна за змістом норма викладена у ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України".

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.ст.1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, міжнародне право в Україні не потребує трансформації в національне право, а включається та автоматично діє у складі національного або внутрішнього законодавства. Акт ратифікації міжнародного договору Україною інкорпорує його до національного права; звичаєве міжнародне право так само розглядається як частина національного права.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, щодо спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальний закон України, включно з відповідними положеннями міжнародних договорів, як частиною системи національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

В цій справі спір виник між юридичною особою приватного права - позивачем, та іноземною державою-агресором як особливим суб`єктом цивільного права, статус якого може бути прирівняно до юридичної особи публічного права. При цьому, в розрізі предмета спору, у даній справі спір виник щодо відшкодування шкоди, завданої господарюючому суб`єкту - позивачу.

З огляду на наведені критерії розмежування юрисдикційної підвідомчості, суб`єктний склад спору та його предмет, спір у даній справі містить ознаки господарського спору. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №405/4179/18 (провадження №14-44цс19), де зроблено висновок про те, що спір юридичної особи з органами державної влади про відшкодування шкоди, завданої їхньою бездіяльністю, належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За умовами ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що йому на праві приватної власності належить об`єкти нерухомого майна, перелік яких визначено судом вище.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Обставини, що зумовили звернення позивача із розглядуваним позовом є обставини 2014 року, що мали та мають місце на теперішній час у місті Донецьку.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у 10 - денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Одночасно, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області є загальновідомим фактом.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Донецьк затверджено в переліку населених - пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

30.04.2018 Указом Президента України «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» №116/2018, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», та згідно Наказу Президента України «Про початок операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» розпочато з 14:00 30.04.2018 операцію об`єднаних сил, що фактично є переформатуванням антитерористичної операції.

Суд зазначає, що Верховний Суд переглядав справи про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких заявники зверталися до судів та просили встановити факт про вимушене переселення після 2014 року з окупованої частини територій Луганської та Донецької областей, яке відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської і Донецької областей України.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, покладено на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права, що встановлено у статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», частиною четвертою статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», та підтверджує факт того, що вимушене переселення з окупованої території Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією.

Подібні висновки щодо вимушеного переселення осіб з окупованих територій Луганської та Донецької областей внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України викладені у постановах Верховного Суду: від 21.08.2018 у справі №752/6366/16-ц (провадження №61-20978св18), від 21.08.2018 у справі №428/8076/16-ц (провадження №61-190св18), від 06.06.2018 справа №428/13977/16-ц (провадження №61-3831св18).

За таких обставин, починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що відповідач чинить збройну агресію проти України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан.

В подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено, воєнний стан триває на теперішній час.

Відповідно до Конституції України Україна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У п.4 ч.1 ст.2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до ст.3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до пункту 2 якого Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

22.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України №2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».

Так, згідно ст. 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Донецького району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які тимчасово окуповані з 07.04.2014.

У позовній заяві позивач зазначає, що з моменту державної реєстрації та до 2014 року включно, Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС здійснювало господарську діяльність в Донецькій області, місті Донецьк.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС в 2014 році з метою забезпечення безпеки працівників та керівного складу товариства було вимушене залишити територію м.Донецьк та належне йому нерухоме майно.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС у 2015 році здійснив державну реєстрацію змін, зокрема, зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміни були внесені Березнівською районною державною адміністрацією Рівненської області.

Як свідчать обставини справи, позивач через незаконні дії Російської Федерації у 2015 році здійснив перереєстрацію місцезнаходження товариства.

З огляду на викладене слідує висновок, що негативні наслідки позивач зазнав саме через окупацію відповідачем м. Донецьк.

Частиною 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Часткова окупація Донецької починаючи з 2014 року, є загальновідомим фактом.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, суд вважає доведеним факт протиправності дій відповідача у вигляді початку збройної агресії на території України та окупацію міста Донецьк.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17, постанові від 14 лютого 2018 року у справі №686/10520/15-ц.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності за завдану шкоду має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

За твердженням позивача починаючи з 2014 року, внаслідок протиправних дій відповідача, позивач позбавлений можливості володіння, користування та розпорядження майном, що зареєстроване за адресами: м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Бестужева, будинки №2, №, 4№6, №8, №10 та пр.Панфілова, 86а, Куйбишевський район м.Донецьк. У зв`язку з чим позивач зазнав збитків у вигляді фактичної втрати належного товариству нерухомого майна, знецінення активів та неотриманого прибутку (упущена вигода).

До Цивільного кодексу України імплементовані добре відомі і давно розроблені положення цивілістичної доктрини щодо поняття і змісту права власності.

Так ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України унормовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Конституційний Суд України констатував, що зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абз 1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 09.11.2011 №14-рп/2011).

Правомочність володіння це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв`язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв`язку власника з річчю.

Правомочність користування це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Правомочність розпорядження це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Очевидним є факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС за своєю волею не може здійснювати жодну з правомочностей, які складають зміст права власності. Позивач не має можливості використовувати, користуватися чи розпоряджатися спірним нерухомим майном.

Наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС правовстановлюючих документів на нерухоме майно і визнання державою Україна за позивачем титулу власника не означає, що право власності не втрачене.

Власність це не правовстановлюючий документ, а цілком конкретні права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які безсумнівно втрачені Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС через збройну агресію Російської Федерації.

З огляду на викладене, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацію м.Донецьк позивач фактично втратив можливість володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном.

На підтвердження розміру збитків позивач надав суду висновок експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 за результатами судової оціночно-будівельної та економічної експертизи.

Зі змісту висновку експертизи та позовної заяви вбачається, що збитки заявлені позивачем до стягнення складаються із трьох складових: 1) реальних втрат, а саме ринкової вартості нерухомого майна, що належить позивачу на праві приватної власності, окрім будівлі отелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а на загальну суму 5425118,90 доларів США, щодо якого у позивача відсутня реальна можливість здійснювати правомочності власника через протиправні дії відповідача; 2) упущеної вигоди за період період з 20.02.2014 по 31.12.2025 рік включно на загальну суму 32270790,00 доларів США; 3) реальних втрат, а саме ринкової вартості будівлі отелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а разом з рухомим майном та паркінгом на загальну суму 20596701,00 доларів США, щодо якого у позивача відсутня реальна можливість здійснювати правомочності власника через протиправні дії відповідача

Експертом Контимировою В.В. за результатами оціночно-будівельного дослідження у складі комплексної експертизи встановлено, що загалом середньозважена ринкова вартість нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС за переліком додатку №1 (див.Таблицю №4), розташованого у м.Донецьку, станом на 20.02.2014 становила 47660754,60 грн, що є еквівалентом 5425118,90 доларів США.

Згідно з висновками експерта Машиніченка О.А. за результатами економічного дослідження у складі комплексної експертизи встановлено, що сума упущеної вигоди (збитків) Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС внаслідок російської військової агресії в період з 20.02.2014 по 31.12.2025 рік включно дорівнює 32270790,00 доларів США, або станом на дату проведення експертизи 1180097611,19 грн.

Крім того, у висновку зазначено, що відповідно до висновків звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а станом на 28.09.2012 встановлена ринкова вартість об`єкту оцінки стном на дату оцінки в розмірі 20596701,00 доларів США, зазначена вартість об`єкта оцінки який втрачений замовником експертизи внаслідок військової агресії Російської Федерації відповідно до умов дослідження, що визначені замовником враховується при проведені дослідження по третьому питанню.

Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з ч.ч.1-4 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

В силу норм ч.7 ст.98 вказаного кодексу у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.ч.1, 2, 5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 104 зазначеного кодексу встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вбачається з висновку експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 експерти підтвердили обізнаність про кримінальну відповідальність відповідно до ст.384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, висновок експертів підготовлено для подання до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності; упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326 Міністерством економіки України та Фондом державного майна України спільним наказом від 18.10.2022 №3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 за №1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика).

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Ця Методика є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов`язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Ця Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України «Про судову експертизу» з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків (абз. 1,3,4 п. 1 розділу І «Основні положення» Методики).

Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки (пункт 9 розділу І «Основні положення» Методики).

Суд зазначає, що оскільки оцінка збитків в частині оціночно-будівельного дослідження здійснена станом на 20.02.2014, то експертом Контимирової В.В. при встановленні ринкової вартості об`єктів оцінки експертом використовувалися Методичні рекомендації щодо встановлення вартості об`єктів нерухомого майна, яке зазнало значних пошкоджень та руйнувань. Донецький НДІСЕ, 2018, № 0116U003876. Зміни: Методичні рекомендації щодо встановлення вартості відновлення об`єктів нерухомого майна, яке зазнало значних пошкоджень та руйнувань 2022, Одеський НДІСЕ, № 0122U200741, посилання на які надано за текстом експертного дослідження за №6 (перелік нормативних актів).

У судовому засіданні призначеному на 25.06.2024 експертом Контиміровою В.В. було повідомлено суд про те, для проведення судової експертизи судовим експертом було використано Методичні рекомендації щодо встановлення вартості об`єктів нерухомого майна, яке зазнало значних пошкоджень та руйнувань та для проведення експертизи було взято ринкову вартість будівництва 1 кв.м. нерухомого майна в багатоквартирних житлових будинків, а саме на території області станом на 2014 рік у розмірі 6018,00 грн, що надані Міністерством регіонального розвитку України, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідно до наказу №207 від 28.07.2014.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №207 від 28.07.2014 Про показники опосередкованості вартості спорудження житла за регіонами України затверджено та рекомендовано до застосування показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. Відповідно до показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку у Донецькій області складає 6018,00 грн.

За таких обставин, розрахунок ринкової вартості нерухомого майна здійснений експертом Контиміровою В.В виходячи із вартості будівництва 1 кв.м. нерухомого майна в багатоквартирних житлових будинків, а саме на території області станом на 2014 рік у розмірі 6018,00 грн, що надані Міністерством регіонального розвитку України, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідно до наказу №207 від 28.07.2014. Такий розрахунок здійснений простим математичним методом шляхом множення кількості кв.м. на вартість 1 кв.м., а саме 6018,00 грн без урахування особистих характеристик такого нерухомого майна, оскільки в основу розрахунку взята вартість забудови 1 кв.м. у Донецьку у 2014 році.

Дослідивши наданий позивачем висновок експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 в частині проведеного оціночно-будівельного дослідження, враховуючи що в матеріалах справи відсутні заперечення чи спростування результатів оцінки реальних збитків, суд вважає, що наведені показники та результати в частині оціночно-будівельного дослідження підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином реальні збитки у вигляді витрат позивача на будівництво нерухомого майна, що було оцінено вартістю будівництва 1 кв.м. у м. Донецьк у 2014 році, протиправні дії відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та реальними збитками та вина відповідача на загальну суму 5425118,90 доларів США підтверджена належними та допустимими доказами.

Крім того, позивач вказує на те, що внаслідок збройної агресії йому було спричинені збитки у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) за період з 20.02.2014 по 31.12.2025 в сумі 32270790,00 доларів США, що станом на дату проведення експертизи еквівалентно 1180097611,19 грн.

Обґрунтовуючи наявність збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач посилався на те, що внаслідок російської окупації, останній не зміг використовувати своє майно, як наслідок, отримати дохід від підприємницької діяльності.

Як зазначалось вище, на підтвердження розміру неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивачем наданий до матеріалів справи висновок експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023.

Відповідно до змісту ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.224, ст.225 Господарського кодексу України, збитки як правова категорія включають у себе упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а в разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

У разі звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди позивач має довести також реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані та тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18.

При цьому вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обгрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц).

Таким чином, розрахунок упущеної вигоди має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі.

Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб`єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об`єкта оподаткування.

Згідно з п.3 розділу I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Пунктами 1 та 2 розділу IV «Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку)» Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності передбачено, що визначення розміру упущеної вигоди для цілей цієї Методики виконують стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди. Для цілей цієї Методики під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.

В експертному висновку №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 зазначено, що відповідно до наданих для дослідження документів фінансова звітність позивача містить зазначені показники, що виключає застосування формули розрахунку прибутку до оподаткування, яка визначена Методикою, фінансові показники підприємства мають певну динаміку врахування якої теж не передбачено Методикою. З наявних інструментів МСО та визначених ними показників прибутку компанії, показником, що найбільше відповідає умовам та обставинам розрахунку упущеної вигоди (неотриманого прибутку) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІС» є показник EBITDA (стр. 50-51 висновку).

Під час судового засідання 10.06.2024 судовим експертом Олександром Машиніченком було надано пояснення про те, що для проведення експертизи експертом було досліджено фінансову звітність підприємства за 2012-2023 роки.

Наведені у висновку експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 результати економічного дослідження розраховані на підставі показника EBITDA; за основу, під час підготовки вказаного висновку в частині визначення розміру упущеної вигоди, експертом взято фінансову звітність підприємства за 2011-2013 роки.

В матеріалах справи наявні копії фінансових звітностей Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБІС» за період з 2012 року по 1 квартал 2023 року на підтвердження відомостей зазначених у висновку експерта в економічній частині дослідження.

Суд зазначає, що аналіз фінансової звітності позивача за 2012-2023 роки (до втрати позивачем нерухомого майна) свідчить про зниження рівня прибутковості Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС протягом цього періоду.

Окрім того, фінансова звітність, на підставі якої здійснено економічне дослідження, також відображає діяльність підприємства в новому місці (м.Рівне та м.Київ) після переміщення товариства з м.Донецьк, що підтверджує існування інших економічних умов при здійсненні господарської діяльності позивачем, що також не було враховано судовим експертом.

Здійснивши аналіз експертного висновку, суд вважає, що цей висновок в частині економічного дослідження є таким, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки і має значні недоліки, що вплинули на ймовірність оцінки розміру упущеної вигоди, зокрема, використання експертом лише фінансової звітності підприємства, тобто лише одного складника, не є достатнім для складення обґрунтованого та різностороннього експертного висновку. Результат такого висновку буде спотвореним через неврахування багатьох факторів, які можуть істотно впливати на реальний фінансовий стан компанії, таких як дослідження кон`юнктури ринку, цін, конкуренції, факторів міжнародної економіки тощо.

Показник EBITDA (Earnings before Interest. Taxes, Depreciation and Amortization) аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань.

Водночас, ані Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326, ані Методикою визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженою Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, не передбачено здійснення обчислення упущеної вигоди (неотриманого прибутку) за показником EBITDA.

За висновком суду позивачем не доведено безпосередній причинний зв`язок між неотриманим прибутком, який розрахований судовим експертом за показником EBITDA та втратою позивачем майна внаслідок російської військової агресії, а також правомірність застосування судовим експертом при розрахунку неотриманого прибутку цього показника.

Під час судового розгляду справи, для з`ясування причинно- наслідкового зв`язку між втратою позивачем майна внаслідок російської військової агресії та сумою нарахованої упущеної вигоди, судом було з`ясовано у експерта щодо дослідження таких обставин, на що експерт пояснив суду, що експерту не ставилось питання розрахунку упущеної вигоди від втраченого нерухомого майна. Експертом здійснений розрахунок упущеної вигоди виходячи з показників усієї господарської діяльності, а не від втрати нерухомого майна позивачем.

Разом з цим, судом відмічається, що позивачем не доведено жодними доказами причинно -наслідковий зв`язок між російської військової агресії та неможливістю позивачем здійснювати свою підприємницьку діяльність. Представницею позивача в судовому засіданні повідомлено, що основною діяльністю позивача є купівля-продаж вугілля. Також, як судом з`ясовано вище, згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - 20335263, позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 16.10 лісопильне та стругальне виробництво; 16.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 16.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясним продуктами; 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 35.23 торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 62.01 комп`ютерне програмування; 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.09. інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем. За таких обставин, позивачу належало довести вплив російської військової агресії на результати від підприємницької діяльності щодо усіх сфер діяльності, оскільки експертом використані усі фінансові показники, а не здійснений розрахунок упущеної вигод від втрати нерухомого майна.

Окрім цього, суд не погоджується з доводами експерта та позивача про те, що показник EBITDA є Міжнародним стандартом, за яким слід розраховувати збитки, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів існування єдиного належними чином затвердженого Міжнародного стандарту розрахунку збитків за показником EBITDA. Суд відхиляє доводи позивача про те, що розрахунок показника EBITDA є аналогічним тому, який зазначений у Методиці, затвердженою Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, оскільки як зазначено в останні для її цілей під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії. Отже, упущена вигода напряму залежить від прибутку від майна, яке було пошкоджено, втрачено, знищено внаслідок збройної агресії. Проте, експертом здійснений розрахунок упущеної вигоди не від розміру прибутку, який позивач міг би отримати від свого нерухомого майна, яке їм втрачено через збройну агресію. Також, судом відмічається, що експертом у висновку зазначено про Методику № 3904/1223, проте її положення експертом не застосовуються, оскільки позивачем не надано необхідного пакету документів експерту, тому експерт здійснив розрахунок збитків за показником EBITDA. У судовому засіданні представницею позивача надані пояснення про те, що необхідні документи відсутні у позивача, хоча належних та допустимих доказів на підтвердження правомірної відсутності у позивача документів бухгалтерської звітності, позивачем не надано.

На підставі вищевикладеного, позивач не довів належними та допустимим доказами, що упущена вигода, котру він намагається стягнути з відповідача, не є абстрактною, і лише неправомірні дії відповідача є єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати цю вигоду у зазначеному розмірі.

Таким чином, наданий позивачем висновок експерта Машиніченка О.А. в частині економічного дослідження наведений у висновку експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 за результатами проведення судової оціночно-будівельної та економічної експертизи не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки і має значні недоліки, отже не може бути взятий до уваги у якості доказу розміру упущеної вигоди.

Ухвалою суду від 25.06.2024 по справі 905/72/24 суд запропонував учасникам справи надати письмові пояснення щодо наявності або відсутності підстав для проведення судової експертизи у справі №905/72/24 у зв`язку з обставинами встановленими під час дослідження висновку експертів поданого позивачем; запропонував сторонам надати письмові пояснення щодо експертної установи, якій слід доручити проведення судової експертизи та визначитись з переліком питань, які слід поставити на вирішення експертів. Позивач зазначив, що не має фінансової можливості щодо проведення повторної комплексної експертизи, отже позивач фактично відмовився від проведення повторної судової експертизи зокрема для визначення розміру упущеної вигоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність та розмір понесених збитків у вигляді упущеної вигоди, що є підставою для відмови в цій частині позовних вимог.

Крім того, позивач вказує на те, що внаслідок збройної агресії йому було спричинені збитки у вигляді реальних втрат в сумі 20596701,00 доларів США, розмір втрат в гривні на дату експертизи складає 753192520,19 грн. від втрати будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а з паркомісцями.

Судом встановлено вище, що позивачем до матеріалів справи надано належні та допустимі докази на підтвердження реєстрації за позивачем на праві власності будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а з паркомісцями. При цьому, позивач пояснив та надав докази на підтвердження того, що цей готель на теперішній час зайняти невідомими особами та у позивача немає жодної можливості з 2014 року здійснювати правомочності власника цього майна.

На підтвердження розміру реальних втрат від втрати будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а з паркомісцями, позивачем до матеріалів справи, як встановлено судом вище надано копію звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) станом на 28.09.2012 та висновок експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023.

Судом встановлено, що у висновку експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023, зазначено загальний розмір збитків завданих Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС у вигляді втрати, або знецінення активів та неотриманого прибутку. До розміру вказаних збитків експертами враховано збитки від втрати будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, відповідно до звіту оцінювача розмір втрат в доларах США на дату втрати складає 20596701,00 доларів США, розмір втрат в гривні на дату експертизи складає 753192520,19 грн.

Як вбачається зі змісту висновку експертів, останніми дослідження щодо збитків від втрати будівлі готелю не проводились, для вирішення третього питання експертами було враховано висновки звіту про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) станом на 28.09.2012.

Отже, судові експерти визначили розмір реальних втрат від втрати будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а використовуючи звіт про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) станом на 28.09.2012.

Позивачем до матеріалів справи додано звіт про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, станом на 28.09.2012. Зі змісту звіту вбачається, що оцінку було здійснено щодо готельного комплексу Європа, у тому числі будівля готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8417,1 кв.м та основні засоби, необхідні для повноцінного функціонування будівлі, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а з метою передати в іпотеку в рахунок забезпечення кредитних зобов`язань станом на 28.09.2012. У звіті вказані застереження про те, що цей звіт може розглядатися тільки з урахуванням наступних обмежувальних умов, зокрема, ні замовник, ні оцінщик не можуть використовувати цей звіт (або будь-яку його частину) інакше, ніж це передбачено договором між замовником та оцінщиком і метою цього звіту.

Також, зі звіту вбачається, що оцінка була здійснена також і щодо внутрішнього наповнення, необхідного для повноцінного функціонування комплексу, основних засобів, малоцінного майна та інвентаря, що входить у склад комплексу та наведено у таблиці (таблиця 2.4. звіту). Загальна вартість всіх додаткових активів, що входять у склад оціночного комплексу та передаваємих в іпотеку складає 7701449,00 грн без ПДВ або 963524,00 доларів США.

Судом відмічається, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження бухгалтерського обліку вищевказаного рухомого, малоцінного майна та інвентаря.

Розрахунок ринкової вартості об`єкту у звіті станом на 28.09.2012, був здійснений з використанням двух методичних підходів: затратний - метод порівнянн вартості девелопменту; прибутковий - метод дисконтування грошових потоків. Остаточна рінкова вартість об`єкту була прийнята на підставі результатів, отриманих у рамках прибуткового підходу, а саме - методом дисконтування грошових потоків. Таким чином, ранкова вартість об`єкта оцінки - готельного комплексу Європа, у тому числі будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8417,1 кв.м. та основних засобів, необхідних для повноцінного функціонування будівлі, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, без урахування ПДВ на дату оцінки складає 20596701,00 доларів США, що по курсу валют НБУ на дату оцінки складає 164629431,00 грн.

Дослідивши звіт про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) станом на 28.09.2012 та висновок експертів №КОМПЛ-02/07-23 від 17.08.2023 щодо реальних збитків від втрати будівлі готелю разом з рестораном розташованої за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, суд дійшов висновку, що вказані документи не можуть бути прийняті судом як дослідження та оцінка здійснена з метою визначення розміру збитків від втрати майна внаслідок збройної агресії та з метою подання його до суду. У Звіті про незалежну оцінку ринкової вартості будівлі з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, станом на 28.09.2012 чітко визначена мета цієї оцінки, а саме з метою передати в іпотеку в рахунок забезпечення кредитних зобов`язань та зазначено, що даний звіт не може бути використаний інакше, ніж це передбачено договором між замовником та оцінщиком і метою цього звіту.

Судом відмічається, що відповідно до ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Отже, саме такій меті як визначення збитків з метою подання до суду, звіт про оцінку майна повинен відповідати.

Як судом зазначено вище, ухвалою суду від 25.06.2024 по справі 905/72/24 суд запропонував учасникам справи надати письмові пояснення щодо наявності або відсутності підстав для проведення судової експертизи у справі №905/72/24 у зв`язку з обставинами встановленими під час дослідження висновку експертів поданого позивачем; запропонував сторонам надати письмові пояснення щодо експертної установи, якій слід доручити проведення судової експертизи та визначитись з переліком питань, які слід поставити на вирішення експертів. Позивач зазначив, що не має фінансової можливості щодо проведення повторної комплексної експертизи, отже позивач фактично відмовився від проведення повторної судової експертизи зокрема для визначення розміру упущеної вигоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведений належними засобами доказування та правильним розрахунком, розмір понесених збитків у вигляді реальних втрат від втрати будівлі з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, що є підставою для відмови в цій частині позовних вимог.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посиається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача суми реальних втрат від втрати нерухомого майна, окрім будівлі готелю з рестораном (літера А-4,9) загальною площею 8714,1 кв.м, розташованого за адресою: м.Донецьк, пр-т Панфілова, 86а, на загальну суму 5425118 (п`ять мільйонів чотириста двадцять п`ять тисяч сто вісімнадцять) доларів США 90 центов. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд враховує, що відповідно до положень ст. 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно із ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.

Відповідно до пункту 9 розділу І «Основні положення» Методики під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

Приймаючи до уваги, що розрахунок позовних вимог здійснювався за офіційним курсом НБУ, що діяв станом на дату розрахунку (експертизи) курс гривні до долару США застосовувався 36,5686 грн, то позовні вимоги задоволені судом у розмірі 5425118 ,90 доларів США еквівалентні 198389003,01 грн станом на дату проведення експертизи.

Судові витрати

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» за позовом до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.

З огляду на зазначене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви становить 1059800,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України судовий збір у сумі 98632,42 грн.

Керуючись ст. 2, 13, 73-76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1, код 1037739668834); 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м.Москва, вул.Большая Дмитровка, буд.15А, будівля 1, код 1037739514196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРБІС (код ЄДРПОУ 20335263, 01010, місто Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, будинок 4/6, поверх 12) збитки у розмірі 5425118 (п`ять мільйонів чотириста двадцять п`ять тисяч сто вісімнадцять) доларів США 90 центів, що еквівалентно 198389003 (сто дев`яносто вісім мільйонів триста вісімдесят дев`ять тисяч три) грн 01 коп. станом на дату проведення експертизи.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі органів в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1, код 1037739668834); 2) Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м.Москва, вул.Большая Дмитровка, буд.15А, будівля 1, код 1037739514196) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 98632 (дев`яносто вісім тисяч шістсот тридцять дві) грн 42 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2024.

Суддя Д.М. Огороднік