Рішення

від 27.11.2024 по справі 910/8195/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024Справа № 910/8195/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес стиль»

про стягнення 113 354,79 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» (далі - ТОВ «УК «Венеція», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стиль» (далі - ТОВ «Бізнес Стиль», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 113 354,79 грн за договором поставки № К118-05/23 від 29.05.2023.

Позов мотивований тим, що за умовами укладеного сторонами договору поставки позивач сплатив відповідачу 100% вартості замовленого товару в сумі 94 656 грн. Однак, ТОВ «Бізнес стиль» порушило свої зобов`язання, товар на погоджених умовах не поставило, тому ТОВ «УК «Венеція» просить стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за товар, у сумі 94 656 грн та штрафні санкції у сумі 18 698,79 грн, що разом складає 113 354,79 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.07.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 29.05.2023 між ТОВ «УК «Венеція» (покупець) та ТОВ «Бізнес Стиль» (постачальник) був укладений договір поставки № К118-05/23 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлені цим договором строки у власність покупцеві товари за попередньо погодженими покупцем зразками, повне найменування, асортимент, ціна, одиниця виміру, кількість i строки поставки яких вказуються у даному договорі та/або у відповідних додатках, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець, у свою чepгy, зобов`язується у встановлені цим договором строки прийняти та оплатити належної якості товар, за умови його відповідності попередньо погодженим зразкам (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної та іншої обов`язкової та визначеної чинним законодавством України товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

Ціна товару, його кількість, асортимент та загальна вартість визначається у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунка покупця на рахунок постачальника (. 2.2-2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору покупець зобов`язаний здійснювати оплату за поставлений товар у наступному порядку: 100% вартості товару протягом 5 банківських днів з дати отримання покупцем від постачальника відповідного рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Товар за договором поставляється постачальником на умовах базису поставки DDP згідно з міжнародними правилами тлумачення кoмepційних термінів lнкотермс (у редакції 2010) з урахуванням умов цього договору, за адресою, вказаною у специфікації транспортом та за рахунок постачальника (п. 3.1 договору).

У п. 3.2 договору сторони домовились, що постачальник здійснює постачання замовленого покупцем товару у строки, узгоджені у специфікаціях.

Відповідно до п. 4.1 договору кожна партія товару повинна супроводжуватися належно оформленими відповідно до вимог нормативно-правових актів України документами, що передбачені законодавством України при обороті замовленого покупцем товару, зокрема: накладною на товар, яка повинна містити номер та дату цього договору, його ціну; товарно-транспортною накладною на перевезення товару; документами a6o їх належно засвідченими копіями про відповідність якості товару. Зазначені документи є невід`ємною частиною поставки товару та повинні бути надані постачальником разом з партією товару в оригіналі або копія, засвідчена постачальником.

У п. 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 включно, а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли на момент дії даного договору, - до їх повного виконання.

Надавши копію договору поставки, ТОВ «УК «Венеція» заявило клопотання про витребування у відповідача оригіналу договору поставки № К118-05/23 від 29.05.2023, який у нього відсутній.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши вказане клопотання, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо укладення договору поставки та зважаючи на надані позивачем докази щодо його часткового виконання, суд дійшов висновку, що немає необхідності у витребуванні оригіналу договору поставки, оскільки матеріалами справи підтверджено факт укладення такого договору, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Згідно з п. 3 специфікації до договору оплата товару, що поставляється за даною специфікацією, здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 100% вартості протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем від постачальника відповідного рахунку-фактури. Постачальник зобов`язаний поставити всю кількість товару, визначену в даній специфікації в строк, що не перевищує 30 календарних днів (до 29.06.2023) з моменту одержання постачальником попередньої оплати товару згідно з п. 3.1 даної специфікації.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі виставлених ТОВ "Бізнес Стиль" рахунків-фактури № 704 від 29.05.2023 на суму 79 680,00 грн та № 78 від 14.06.2023 на суму 14 976,00 грн, позивач сплатив попередню оплату за замовлений товар у сумі 94 656,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 6188 від 30.05.2023 на суму 79 680,00 грн та № 6278 від 15.06.2023 на суму 14 976,00 грн.

Отже свої зобов`язання за договором поставки позивач виконав належним чином.

Проте відповідач дій з передачі замовленого товару покупцю не вчинив, чим допустив порушення господарського зобов`язання.

14.02.2024 позивач направив на адресу відповідача вимогу-претензію від 13.02.2024 про повернення коштів попередньої оплати та сплати штрафних санкцій, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки доказів належної поставки обумовленого товару чи повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 94 656,00 грн відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що вимоги ТОВ «УК «Венеція» про стягнення вартості непоставленого товару підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.1 договору сторони погодили, що при недотриманні передбачених договором строків поставки постачальник сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки поставки.

Проте суд звертає увагу на те, що п. 6.1 договору, на який посилається позивач, передбачає відповідальність постачальника за порушення строків поставки, допущене під час виконання такого зобов`язання.

Разом з тим у даному випадку однією з вимог позивача є повернення йому попередньої оплати, що свідчить про відмову покупця від подальшої поставки цього товару. Таким чином вказані штрафні санкції можуть бути застосовані лише у тому випадку, коли покупець не відмовляється від прийняття товару, а очікує на його належну поставку.

Тобто позивач обрав такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар шляхом пред`явлення вимоги у встановленому законом порядку. Відповідне право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару. Схожу правову позицію викладено в постанові від 25.05.2018 Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/125/14.

За таких обставин суд вважає, що встановлені законом правові наслідки вимог про повернення попередньої оплати не передбачають відповідальності постачальника у разі порушення строків поставки (зокрема, стягнення штрафу), оскільки, вимагаючи повернення коштів попередньої оплати, покупець тим самим задовольнився вже виконаним, відмовився від поставки та прийняття товару, а також відмовився від подальшого виконання договору постачальником, що виключає обов`язок останнього своєчасно постачати товар та нести відповідальність за порушення строків поставки після того, як позивач заявив вимогу про повернення попередньої оплати (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.02.2014 р. у справі № 908/2603/13, постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 910/3582/19 та від 21.02.2019 у справі № 910/8994/19).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 18 698,79 грн задоволенню не підлягають.

За таких обставин позов ТОВ «УК «Венеція» суд задовольняє частково.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес стиль» про стягнення 113 354, 79 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес стиль» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 18, ідентифікаційний код 44151449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Венеція» (03189, м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 7А, прим. 65, 66, ідентифікаційний код 30303467) грошові кошти в сумі 94 656 (дев`яноста чотири тисячі шістсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. та судовий збір в сумі 2 528 (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн 50 коп.

У решті позовних вимог - відмовити

Повний текст рішення складений 27 листопада 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.