Рішення від 28.11.2024 по справі 910/11821/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2024Справа № 910/11821/24

За позовом Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ"

до Громадської організації "МИРТТ"

про стягнення 49 095,62 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

О.Ю. Піскунова

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (далі - позивач, КП "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "МИРТТ" (далі - відповідач, ГО "МИРТТ") про стягнення 63 425,92 грн, з яких: 49 095,62 грн заборгованості з орендної плати за Договором № 1915-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04.09.2019, 535,85 грн пені, 2 743,94 грн 3% річних, 11 050,51 грн інфляційних втрат.

Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 26.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 позовну заяву КП "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

04.10.2024 представником позивача сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 позовну заяву КП "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11821/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

При відкритті провадження у справі судом встановлено, що у Громадської організації "МИРТТ" не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПУ України) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відтак, відповідач є особою, яка у обов`язковому порядку зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 зобов`язано Громадську організацію "МИРТТ" зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Втім, за наявною у суду інформацією, ні станом на час відкриття провадження у справі, ні на час прийняття рішення у справі відповідачем не зареєстровано електронного кабінету.

Судом враховано, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

11.10.2024 представником позивача сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заява на виконання вимог ухвали суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено заяви по суті спору та з процесуальних питань, подані позивачем і додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

04.09.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - орендодавцем та Громадською організацією "МИРТТ" - орендарем, а також Комунальним підприємством "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (підприємством-балансоутримувачем) було укладено договір № 915-1 (далі - Договір) про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якого передається в оренду Громадській організації "МИРТТ" нежилі приміщення загальною площею 99,80 кв.м, в т. ч. на 1 поверсі - 18,90 кв.м, на 2 поверсі - 80,90 кв.м в будинку № 20 літер В на вул. Гонгадзе у м. Києві (п.1.1. Договору).

Пунктом 3.12 Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Відповідно до п.9.1 Договору строк дії договору з 04.09.2019 до 02.09.2022.

Оскільки строк дії Договору завершується у період воєнного стану, він вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Отже, матеріалами справи (актом приймання-передавання орендованого майна від 17.05.2015) підтверджується факт користування відповідачем орендованим згідно Договору нерухомим майном починаючи з 17.06.2015, в той час як відповідач не скористався своїм правом на доведення зворотного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради № 21/4085 від 08.02.2018) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 253/6304 від 06.12.2018 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року: 40 грн 94 коп. за 1 кв.м, що в цілому складає: 4 085 грн 50 коп.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2 Договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).

Відповідно до Довідки про нарахування та надходження орендної плати Громадській організації "МИРТТ", наданої позивачем до матеріалів справи, відповідачу нараховувалась орендна плата за весь період користування об`єктом.

Крім того, починаючи з 23.11.2019 відповідач не виконував свого обов`язку, передбаченого п.4.2.2 Договору, а саме:своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судом встановлення, що позивач здійснював нарахування відповідачу орендної плати, відповідно до Методики розрахунку, затвердженої рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015 (із змінами ,внесеними рішенням KMP №21/4085 від 08.02.2018) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням KMP №253/6304від 06.12.2018.

Згідно з пунктом 5.3 додатку 3 рішення Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 "Методика розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду", розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Рішенням КМР №903/9073 від 26.03.2020 встановлено пільгову орендну плату починаючи з 12.03.2020, нарахування орендної плати здійснюється в розмірі 50% від розміру орендної плати визначеної у договорах оренди.

Відповідно до наведеного вище, позивач нараховував відповідачу орендну плату починаючи з червня 2019 року у розмірі 4 085,51 грн (без ПДВ), а за кожен наступний місяць шляхом коригування розміру орендної плати на індекс інфляції та урахуванням Рішення КМР №903/9073 від 26.03.2020.

Відтак, станом на 01.08.2021 борг за несплату орендної плати відповідачем складав 53 391,23 грн. Позивач зазначає, що відповідачем була здійсненна часткова оплата: 19.01.2022 у сумі 37 000,00 грн та 26.01.2022 - 16 950,00 грн.

Отже відповідно до Довідки про нарахування та надходження орендної плати Громадській організації "МИРТТ", наданою до суду позивачем, вбачається, що станом на лютий 2022 року розмір заборгованості несплати орендної плати відповідачем, з урахуванням часткової оплати становив 18 456,67 грн.

На підставі рішення КМР №4551/4592 від 30.03.2022 нарахування орендної плати призупинено на період військового стану, а на підставі рішення КМР № 925/8891 від 13.06.2024 (із змінами) "Про внесення змін до рішення КМР № 7531/7572 від 14.12.2023 року "Про бюджет міста Києва на 2024 рік" установлено, що на період з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Судом встановлено, що з 24.02.2022 до 01.12.2023 нарахування позивачем орендної плати відповідачу не здійснювалось, а з 01.01.2024 по 31.08.2024 здійснювалось у розмірі 50% від розміру орендної плати визначеної у Договорі.

А тому, відповідно до Довідки про нарахування та надходження орендної плати, наданою до суду позивачем, станом на 31.08.2024 заборгованість за несплату орендної плати Громадською організацією "МИРТТ" становить 49 095,62 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати суд встановив, що розрахунок здійснений позивачем відповідно до умов договору, є обґрунтованим та арифметично правильним.

Докази наявності заперечень відповідача щодо здійснених позивачем нарахувань та розрахунків орендної плати, а також доказів оплати вказаних платежів суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати визначеною Договором на загальну суму 49 095,62 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем додатково заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 535,85 грн, 3% річних - 2 743,94 грн та інфляційні втрати - 11 050,51 грн, нараховані за прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 6.2 Договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів з орендної плати за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 ЦК України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач обов`язок по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань, і він вважається таким, що прострочив, а тому є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, не навів.

Суд, перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням відсутності жодних заперечень відповідача з приводу його вірності, дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2 422,40 грн.

В той же час, Комунальне підприємство "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" за звернення до Господарського суду міста Києва із майновою вимогою сплатило судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1762 від 20.09.2024.

Тобто позивачем при зверненні до суду із позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн за подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "МИРТТ" (Україна, 04215, місто Київ, ПРОСПЕКТ ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ, будинок 20Е, офіс 1; ідентифікаційний код: 39506496) на користь Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 49 095,62 грн (сорок дев`ять тисяч дев`яносто п`ять гривень 62 коп.) основного боргу, 535,85 грн (п`ятсот тридцять п`ять гривень 85 коп.) пені, 2 743,94 грн (дві тисячі сімсот сорок три гривні 94 коп.) 3% річних, 11 050,51 грн (одинадцять тисяч п`ятдесят гривень 51 коп.) інфляційних втрат та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 28.11.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА