Рішення

від 28.11.2024 по справі 911/2056/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2056/24

Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Буздугана Олега Івановича про ухвалення додаткового рішення в справі

за позовом фізичної особи-підприємця Буздугана Олега Івановича

до державного підприємства «Чайка»

про стягнення заборгованості,

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2024 року в справі №911/2056/24 ухвалене рішення, відповідно до якого позов фізичної особи-підприємця Буздугана Олега Івановича (далі - позивач) до державного підприємства «Чайка» (далі - відповідач) задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 50 000,00 грн. боргу; 12 813,42 грн. пені; 7 500,00 грн. штрафу; 1 642,22 грн. трьох процентів річних; 4 275,00 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 848,70 грн. витрат на сплату судового збору.

16 жовтня 2024 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цій справі представник позивача подав копії: договору №20/60 про надання правової допомоги від 20.06.2024 року з додатковою угодою до нього; акту здачі-прийняття правової допомоги згідно з договором №20/60 від 20.06.2024 року про надання правової допомоги від 10.10.2024 року; платіжної інструкції №57 від 10.10.2024 року, на суму 20 000,00 грн.

Судом встановлено, що 20 червня 2024 року між позивачем та адвокатським бюро "Лев" (далі виконавець) укладений договір №20/06 про надання правової допомоги (далі договір), відповідно до умов якого, за цим договором, виконавець взяв на себе зобов`язання надати правову допомогу позивачу, а позивач зобов`язувався прийняти її та оплатити.

Відповідно до п. 1.2. договору, правова допомога, що надається пов`язана з правовідносинами, що виникли (та/або можуть виникнути) між позивачем та третіми особами (юридичними чи фізичними, правоохоронними органами, органами прокуратури та іншими особами) щодо господарської діяльності позивача та включає в себе:

1.2.1. консультації, як усні так і письмові, висновки, довідки з правових питань щодо захисту прав та інтересів позивача в процесі його господарської діяльності;

1.2.2. надання правової допомоги як представник (захисник) позивача, відповідача, третьої особи, заявника, скаржника, стягувана, боржника, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, а також в інших випадках передбачених Законами, зі всіма правами та повноваженнями (без обмежень), що надаються Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами України;

1.2.3. складання, підписання, засвідчення, надсилання, подання та отримання будь-яких документів та їх копій, що пов`язані з відстоюванням прав та інтересів позивача. В тому числі та не виключно: листів, звернень, відповідей на звернення, повідомлень, претензій, заяв, адвокатських запитів, позовів, скарг, клопотань, відзивів на позовну заяву, відповідей на відзив, заперечень, пояснень, апеляційних та касаційних скарг та інше;

1.2.4. особисті зустрічі з боржниками позивача та/або їх представниками щодо врегулювання спорів в досудовому порядку;

1.2.5. інша правова допомога за погодженням сторін.

Обсяг, вартість та предмет правової допомоги може бути окремо погоджений сторонами та викладений в додаткових угодах до цього договору, що є невід`ємними його частинами (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, здача-приймання правової допомоги за цим договором оформлюється актом здачі-прийняття правової допомоги.

Відповідно до 4.1. договору, винагорода за надання виконавцем правової допомоги позивачу здійснюється у формі гонорару. Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги, що передбачена в п. 1.2. цього договору, визначається в додаткових угодах до цього договору та/або в актах здачі-прийняття правової допомоги, що є невід`ємними частинами цього договору.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2024р., а в частині зобов`язань до повного їх виконання (п. 8.1. договору).

20 червня 2024 року між позивачем та виконавцем укладена додаткова угода до договору №20/06 від 20.06.2024р. про надання правової допомоги (далі додаткова угода), згідно з якою, у відповідності до умов договору, виконавець зобов`язувався надати позивачу правову допомогу щодо стягнення заборгованості (коштів) з відповідача, в позасудовому та/або в судовому порядку, та в обсязі визначеному в п. 1.2. договору та цією додатковою угодою.

Відповідно до п. 2. додаткової угоди, сторони погодили, що загальна вартість правової допомоги, що передбачена в п. 1 цієї додаткової угоди становить 20 000 (двадцять тисяч) грн., що є 20 год. надання правових послуг, з розрахунку вартості 1 год. 1000 грн.

Згідно з п. 3 додаткової угоди, сторони погодили наступний обсяг та час надання правової допомоги:

а) аналіз документів (договору, рахунків, акту, платіжних інструкцій тощо) щодо правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку 1 год.;

б) усні консультації щодо стягнення заборгованості з боржника позивача в позасудовому та судовому порядку 1 год.;

в) досудове врегулювання спору, шляхом складання та надсилання боржнику позивача претензії про сплату суми заборгованості 1 год.;

г) складання позовної заяви щодо стягнення з боржника позивача на користь позивача заборгованості за договором 16 год.;

д) складання інших заяв, клопотань, відповідей на відзив, пояснень тощо, що необхідні будуть для захисту прав та інтересів позивача 1 год.

Зазначений обсяг та час надання правової допомоги може бути змінено за погодженням сторін.

Сторони погодили, що вартість правової допомоги, що визначена в п. 2 цієї додаткової угоди сплачується позивачем на розрахунковий рахунок виконавця впродовж 5-ти днів з моменту прийняття рішення судом у справі (п. 5 додаткової угоди).

Як вбачається з акту здачі-прийняття правової допомоги згідно з договором №20/60 від 20.06.2024 року про надання правової допомоги від 10.10.2024 року (далі акт), виконавець, на виконання умов договору договору №20/60 від 20.06.2024 року надав правову допомогу позивачу в обсязі передбаченому договором та цим актом, а позивач прийняв правову допомогу в повному обсязі та сплатив її вартість (п. 1 акту).

Відповідно до п. 2 акту, правова допомога, що була надана позивачу включала в себе:

а) аналіз документів (договору, рахунків, акту, платіжних інструкцій тощо) щодо правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку 1 год.;

б) усні консультації щодо стягнення заборгованості з боржника позивача в позасудовому та судовому порядку 1 год.;

в) досудове врегулювання спору, шляхом складання та надсилання боржнику позивача претензії про сплату суми заборгованості 1 год.;

г) складання позовної заяви щодо стягнення з боржника позивача на користь позивача заборгованості за договором 16 год.;

д) складання інших заяв, клопотань, відповідей на відзив, пояснень тощо, що необхідні будуть для захисту прав та інтересів позивача 1 год.

Згідно з п. 3 договору, вартість правової допомоги, що надана на умовах договору №20/06 від 20.06.2024р. та додаткової угоди від 20.06.2024р. становить: 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. без. ПДВ (1000 грн. х 20 год).

Представник відповідача з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не звертався.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення в справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, виходячи з предмету спору, ціни позову та обставин цієї справи, вона не є складною, про що, зокрема, було зазначено в ухвалі суду від 05.08.2024 року та стало підставою для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При цьому, витрати часу на підготовку позовної заяви, зазначені представником позивача в акті та додатковій угоді, є неспівмірними, з огляду на складність цієї справи та ціну позову.

Крім цього, представником позивача не подавались до суду інші заяви, клопотання, відповіді на відзив, пояснення тощо, зазначеній в акті та додатковій угоді.

Заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в цій справі не може бути включена до цього переліку, оскільки заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Ця правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 02.02.2024 року в справі №910/9714/22.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відтак, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги в цій справі задоволені частково, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. п. 4, ч. 1 ст. 1, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, п. 12 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13, ст. 16, ч. 2 ст. 80, ст. 123, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6 ст. 126, ч. 9 ст. 129, ч. 1 ст. 166, ч. 1 ст. 202, ч. 4 ст. 236, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково заяву фізичної особи-підприємця Буздугана Олега Івановича про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути з державного підприємства «Чайка» (08330, Київська область, Бориспільський район, село Дударків, вулиця Гоголя, будинок 62А, ідентифікаційний код 31245250) на користь фізичної особи-підприємця Буздугана Олега Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 4 703,90 грн. (чотири тисячі сімсот три грн. 90 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити в іншій частині заяви.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений 28.11.2024 року.

Суддя С. Грабець