Рішення

від 20.11.2024 по справі 914/1678/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Справа № 914/1678/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз», м. Київ, Київська область

про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/1678/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз», м. Київ, Київська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд», м. Львів, Львівська область

про стягнення 2463933,49 грн заборгованості за договором підряду №ТЕ-09/02/2021 від 09.02.2021 року.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» про стягнення 2463933,49 грн заборгованості за договором підряду №ТЕ-09/02/2021 від 09.02.2021 року з яких: 2250000,00 грн - штраф, 177250,47 грн - інфляційні втрати та 36683,02 грн - 3% річних.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Рішенням суду від 06.11.2024 у справі №914/1678/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» 2463933,49 грн заборгованості, з яких: 2250000,00 грн - штраф, 177250,47 грн - інфляційні втрати, 36683,02 грн - 3% річних та 36959,00 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

12.11.2024 на електронну адресу суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» скеровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№4163/24), у якій представник позивача просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» 396393,34 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 13.11.2024 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 20.11.2024.

18.11.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.11.2024) від представника відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№27825/24).

У судове засідання 20.11.2024 позивач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

У судове засідання 20.11.2024 відповідач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заяви, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяв, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 20.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні 20.11.2024 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про ухвалення додаткового рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

У заяві (вх.№4163/24 від 12.11.2024) представник позивача зазначає, що при вирішення спору по суті заявлених позовних вимог судом не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем за результатами розгляду справи №914/1678/24.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь 396393,34 грн понесених позивачем судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у зв`язку із розглядом справи №914/1678/24 у Господарському суді Львівської області, що складається з фіксованого гонорару у розмірі 150000,00 грн та «гонорару успіху» у розмірі 246393,34 грн.

Аргументи відповідача.

Відповідач щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1678/24 заперечив у повному обсязі, виклавши такі заперечення у письмовому вигляді (вх.№27825/24 від 18.11.2024).

Відтак, відповідач вважає, що заявлена до стягнення сума судових витрат, пов`язаних із наданням позивачу професійної правничої допомоги у справі №914/1678/24 у розмірі 396393,34 грн є надмірно завищеною. З огляду на те, що справа була розглянута протягом двох судових засідань, а матеріали такої справи складаються лише з позовною заяви, відповідач вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивачам сума судових витрат не відповідає критерію розумності та співмірності.

Крім того, у своїх запереченнях відповідач наголосив на тому, що заявлений розмір судових витрат, які позивач просить покласти на відповідача у розмірі 396393,34 грн також не підтверджується наданими представником позивача доказами. На думку відповідача, така сума не відповідає дійсній роботі адвоката, адже представником позивача було підготовлено тільки позовну заяву з додатками та заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками. Інших процесуальних документів позивачем не подавалось.

З огляду на усе вище наведене, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

21.01.2022 року між Адвокатським об`єднанням «АКТІС» (надалі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» (надалі - клієнт, позивач) укладено договір №CRP500 про надання правової (юридичної) допомоги (надалі - договір).

Відповідно до п. 1 договору адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову (юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору адвокатське об`єднання, на підставі звернення (доручення) клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової (юридичної допомоги): здійснювати захист, представництво або надає інші види правової допомоги клієнту в будь-яких судових установах, підприємствах, установах, комісіях та організаціях будь-якої форми власності у тому числі, але не виключно, у Господарських судах всіх інстанцій (п. 2.1.1. договору).

Пунктом 2.2. договору також передбачено, що партнери адвокатського об`єднання як адвокати, вступаючи в інтересах клієнта та на підставі цього договору мають право: здійснювати права та обов`язки представника або захисника клієнта, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавчу провадження», законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України (п. 2.2.1. договору); подавати від імені клієнта будь-які заяви, в тому числі по суті судової справи, з процесуальних питань у судовій справі, клопотання, скарги, в тому числі апеляційні та касаційні, письмові пояснення, заперечення тощо, з правом їх підпису (п. 2.2.2. договору); брати участь в судових засіданнях, слідчих та виконавчих діях від імені клієнта тощо (п. 2.2.4. договору).

Відповідно до п.п. 3.1.3., 3.1.4. договору клієнт приймає на себе зобов`язання щодо оплати витрат, необхідних для виконання його доручень; оплати юридичної допомоги у відповідності до умов розділу 4 договору.

Вартість надання правової допомоги адвокатським об`єднанням за цим договором визначається сторонами у відповідній додатковій угоді (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.2. договору за результатами надання правової (юридичної) допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується загальна вартість правової (юридичної) допомоги. Акт надсилається клієнту адвокатським об`єднанням поштою та/або електронною поштою та/або через сервіси електронного документообігу, зокрема але не виключно сервіс електронного документообігу «вчасно».

Пунктом 4.3. договору передбачено, що платежі за цим договором здійснюються клієнтом на рахунок адвокатського об`єднання, зазначений у цьому договорі.

Відповідно до п. 4.4. договору, оплата послуг за цим договором здійснюється протягом 6 (шести) місяців з моменту підписання акту, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Вартість додаткових послуг (гонорар успіху) є складовою п. 4.1. договору і є ціною договору та належить до судових витрат. Вартість послуг встановлюється сторонами в п. 4.6. цього договору (п. 4.5. договору).

Відповідно до п. 4.6. договору, сума що підлягає сплаті адвокатському об`єднанню за надання правової допомоги клієнту (гонорару успіху) - є фіксованою та складає 10 (десять) % (відсотків) від розміру досягнутого адвокатським об`єднанням результату наданих послуг у справі з майновими вимогами, виходячи з фактичних присуджених згідно рішення суду майнових зобов`язань з іншої сторони.

Вартість зазначених послуг може додатково фіксуватися сторонами у відповідній додатковій угоді в розрізі кожної окремої судової справи.

Даний договір укладений на строк до 31.12.2024 року включно та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1. договору).

17.06.2024 між Адвокатським об`єднанням «АКТІС» (надалі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» (надалі - клієнт, позивач) укладено додаткову угоду №3 до договору про надання правової допомоги №CRP500 від 21.10.2022 року (надалі - додаткова угода №3).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №3 сторони домовились, що адвокатське об`єднання «АКТІС» на виконання умов основного договору зобов`язується надати клієнту правову (юридичну) допомогу щодо: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» заборгованості в розмірі 2463933,49 грн за договором на виконання проектних робіт №ТЕ-09/02/2021 від 09.02.2021 року.

Також сторони дійшли згоди, що така правова допомога включатиме в себе, але не виключно:

- аналіз матеріалів, наданих клієнтом на ознайомлення, та судової практики; формування правової позиції;

- проведення переговорів зі сторонами спору особисто або засобами телефонного зв`язку, месенджерів, електронної пошти;

- підготовка та подання процесуальних документів до господарського суду;

- підготовка до судових засідань;

- представництво інтересів клієнта у судових засіданнях Господарського суду Львівської області без обмеження засідань та часу участі у них.

Пунктом 2 додаткової угоди №3 сторони погодили, що відповідно до п. 4.1. основного договору вартість правової (юридичної) допомоги, що надається клієнту в межах додаткової угоди, є фіксованою та складає 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, без ПДВ.

Сторони погодили, що відповідно до п. 4.5. основного договору, клієнт зобов`язується оплатити надані послуги згідно акту протягом 1 (одного) місяця з дати його підписання (п. 3 додаткової угоди №3).

17.06.2024 року сторонами підписано акт №3 про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги №CRP500 від 21.10.2022 року (надалі - акт №3).

Згідно акта №3 вартість правової допомоги, що надана клієнту, є фіксованою та складає 150000,00 гривень, без ПДВ (п. 1 акта №3).

06.11.2024 між адвокатським об`єднанням та позивачем укладено додаткову угоду №4 до договору про надання правової допомоги №CRP500 від 21.10.2022 року (надалі - додаткова угода №4).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №4 сторони погодили, що відповідно до п. 4.1., п. 4.5. та п. 4.6. основного договору вартість правової (юридичної) допомоги, що надається клієнту в межах даної додаткової угоди, є фіксованою та складає 10% (десять) % (відсотків) від розміру досягнутого адвокатським об`єднанням результату, згідно рішення господарського суду Львівської області по справі №914/1678/24 від 06.11.2024, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» заборгованість в розмірі 2463933,49 грн. Гонораром адвокатського об`єднання відповідно до досягнутого результату 246393,34 грн, без ПДВ.

Пунктом 3 додаткової угоди №4 сторони погодили, що відповідно до п. 4.4. основного договору, клієнт зобов`язується оплатити надані послуги згідно акту протягом 1 (одного) місяця з дати його підписання.

06.11.2024 між Адвокатським об`єднанням «АКТІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» підписано акт №4 про надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги №CRP500 від 21.10.2022 року (надалі - акт №4).

Згідно акта №4 гонорар успіху, що погоджений клієнтом, є фіксованим та складає 246393,34 гривень, без ПДВ (п. 1 акта №4).

Крім того, у матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 11.12.2023 серії АІ №1527680, відповідно до якого ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на підставі договору про надання правової допомоги №CRP500 від 21.01.2022 доручає представництво своїх інтересів адвокату Агаркову Богданові Миколайовичу у Господарському суді Львівської області.

Адвокатське об`єднання має право з дозволу клієнта покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладення частини своїх обов`язків на іншу особу, адвокатське об`єднання залишається відповідальною у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору (п. 2.4. договору).

Разом з тим, у матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.09.2024 серії ВС №1281540, відповідно до якого ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на підставі договору про надання правової допомоги №26-08/24 від 26.08.2024 доручає представництво своїх інтересів адвокату Суровій Світлані Валентинівні у Господарському суді Львівської області. Договір про надання правової допомоги №26-08/24 від 26.08.2024 заявником не долучено.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час розгляду справи зробив заяву про намір подати відповідні докази та подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат разом із позовною заявою, у якому зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір понесених позивачем витрат становить 350000,00 грн.

Зважаючи на дату ухвалення рішення у справі №914/1678/24 06.11.2024 (повний текст рішення складено 14.11.2024), звернення позивача до суду 12.11.2024 із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, до якої долучено докази понесених позивачем щодо такої, здійснене з дотриманням встановлених господарським процесуальним законодавством строків.

У статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, у якому заперечив щодо покладення на відповідача відшкодування позивачу 396393,34 грн витрат на професійну правничу допомогу (вх.№27825/24 від 18.11.2024), де зазичив про те, що не погоджується із заявленою сумою у розмірі 396393,34 грн та просить суд відмовити у задоволенні такої заяви у повному обсязі.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується власним розсудом, який повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 та ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, судом встановлено, що представник позивача надав копію договору №CRP500 про надання правової (юридичної) допомоги від 21.01.2022 року, копію додаткової угоди №3 від 17.06.2024 до договору про надання правової (юридичної) допомоги №CRP500 від 21.01.2022 року, копію додаткової угоди №4 від 06.11.2024 до договору про надання правової (юридичної) допомоги №CRP500 від 21.01.2022 року, копію акта №3 від 17.06.2024 року про надання правничої допомоги до договору про надання правової (юридичної) допомоги №CRP500 від 21.01.2022 року, копію акта №4 від 06.11.2024 року про надання правничої допомоги до договору про надання правової (юридичної) допомоги №CRP500 від 21.01.2022 року.

Окрім того, матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової) допомоги від 11.12.2023 серії АІ №1527680, відповідно до якого ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на підставі договору про надання правової допомоги №CRP500 від 21.01.2022 доручає представництво своїх інтересів адвокату Агаркову Богданові Миколайовичу у Господарському суді Львівської області.

Судом встановлено, що саме представником позивача - адвокатом Агарковим Богданом Миколайовичем підписано позовну заяву та заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх.№19166/24 від 30.07.2024). Інших процесуальних документів представником позивача - адвокатом Агарковим Б.М. не подано до суду під час розгляду справи №914/1678/24.

Одночасно, судом встановлено, що відповідно до п. 2.4. договору про надання правової (юридичної) допомоги №CRP500 від 21.01.2022 року, адвокатське об`єднання має право з дозволу клієнта покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладення частини своїх обов`язків на іншу особу, адвокатське об`єднання залишається відповідальною у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору (п. 2.4. договору).

У матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.09.2024 серії ВС №1281540, відповідно до якого ТОВ «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» на підставі договору про надання правової допомоги №26-08/24 від 26.08.2024 доручає представництво своїх інтересів адвокату Суровій Світлані Валентинівні у Господарському суді Львівської області. Договір про надання правової допомоги №26-08/24 від 26.08.2024 заявником - адвокатом Агарковим Б.М., який скерував до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1678/24 не було долучено.

Відповідно до процесуальних документів суду, адвокат Сурова С.В. була присутня у судових засіданнях: 04.09.2024 та 06.11.2024.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №904/1907/15 (13.02.2024 у справі №910/12155/22) зазначено про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

При цьому, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Відтак, суд приймає до уваги, що відповідач скористався такою можливістю та виклав у запереченнях на заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, де покликався на не співмірність обсягу роботи представника позивача саме через те, що останній не скеровував до суду інші процесуальні документи, якими обґрунтовував заявлені позовні вимоги, а також наголосив на тому, що справа була розглянута у двох судових засіданнях. Крім того, відповідач наголосив на тому, що вартість судових витрат, які поніс позивач під час розгляду цієї справи у зв`язку із залученням адвоката для представництва свої інтересів у суді не може бути залежною від ціни позову, а повинна виходити від складності справи та фактично затраченого часу адвоката під час розгляду цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, суд доходить висновку про те, що представником позивача не доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 150000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що справа розглядається судом за правилами загального позовного провадження та містила позовну вимогу майнового характеру у розмірі 2463933,49 грн, розмір гонорару адвоката Агаркова Б.М. у сумі 150000,00 грн (без урахування «гонорару успіху») завищений та є необґрунтованим.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, розподіляючи судові витрати, суд вважає, що з урахуванням предмету позову та фактичних обставин, наявних у справі, суд доходить висновку про те, що розмір понесених позивачем витрат у сумі 150000,00 грн на професійну правничу допомогу (без урахування «гонорару успіху») в частині наданих адвокатом послуг при підготовці та складанні документів у справі №914/1678/24 завищено, а обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу кваліфікованого адвоката у даній справі є сума у розмірі 10000,00 грн, яка підлягає стягненню з позивача.

Щодо вимоги заявника про стягнення з відповідача «гонорару успіху» адвоката у справі №914/1678/24 у розмірі 10% від досягнутого адвокатом результату згідно рішення суду від 06.11.2024 у цій справі, суд повідомляє наступне.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23.01.2014 (East/West., заява № 19336/04, § 268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягненням обумовленого між сторонами успішного результату.

Відтак, чинним законодавством не заборонено право суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу («гонорар успіху») у розмірі 246393,34 грн підлягає зменшенню. Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, ціною позову, значенням справи для сторін спору, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, обсягом письмових доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суд звертає увагу на те, що витрати на оплату «гонорару успіху» у розмірі 246393,34 грн не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування, з огляду на обставини даної справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначені мотиви, задоволення вимоги щодо стягнення «гонорару успіху» у розмірі 246393,34 грн у даному конкретному випадку не відповідатиме принципам пропорційності та справедливості.

Враховуючи викладені вище аргументи, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення «гонорар успіху» підлягає задоволенню у розмірі 5000,00 грн.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно, пунктом другим частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на наведене вище, суд приходить до переконання про те, що заяву представника позивача про стягнення з відповідача на свою користь судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу у справі №914/1678/24 у розмірі 396393,34 грн слід задовольнити частково та покласти на відповідача відшкодування понесених позивачем витрат у розмірі 15000,00 грн, у покладенні на відповідача решти заявленої до стягнення суми відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» (79058, Львівська область, місто Львів, проспект В. Чорновола, будинок 59; ідентифікаційний код 43468614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» (01010, Київська область, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 6; ідентифікаційний код 42828431) 15000,00 грн судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи №914/1678/24.

3.У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера Інжиніринг Сістемз» щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 28.11.2024.

Суддя Гоменюк З.П.