Рішення

від 26.11.2024 по справі 195/1946/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1946/24

Провадження № 2-о/195/164/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2024 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Левкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Папуга Олексій Валерійович, заінтересована особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

В С Т А Н О В И В:

громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В заявівони вказують,що напідставі свідоцтвапро правовласності нажитло,їм та ОСОБА_3 на правіспільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

При видачі свідоцтва про право власності на вказану квартиру, в ньому були допущена помилка, яка перешкоджає заявникам володіти, користуватися та розпоряджатися власністю на свій розсуд.

Так, в свідоцтві про право власності на квартиру прізвище заявника ОСОБА_1 , записано, як «Бубирь», що не збігається із записом прізвища його в паспорті громадянина України, що був виданий 13.08.2003 року Томаківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, де прізвище заявника зазначене, як « ОСОБА_4 ».

Також, в свідоцтві про право власності на квартиру прізвище заявника ОСОБА_2 , записано, як «Бубирь», що не збігається із записом її прізвища в паспорті громадянина України, що був виданий 14.03.2001 року Томаківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, де прізвище зазначене, як « ОСОБА_4 ».

Заявники вважають,що причинанеправильного їхпрізвища уодну літерувиникла ув`язкуіз неправильнимперекладом їхпрізвища зросійської наукраїнську мову.

Внаслідок вказаної помилки, у них на даний час, виникла певна невідповідність між документом, що посвідчує їх особу та правовстановлюючим документом, який був виданий на їх ім`я.

У зв`язкуіз чимвиникає необхідністьвстановити фактналежності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правовстановлюючого документу,а самесвідоцтва проправо власностіна житловід 28.12.2000року.

Свідоцтво проправо власностіна житловід 28.12.2000року,було виданеТомаківською радоюнародних депутатівДніпропетровської області. З 12.05.2021року данийорган місцевогосамоврядування ліквідований.

Таким чином, з метою надання заявникам можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а саме квартирою АДРЕСА_1 , існує необхідність встановити юридичний факт, що правовстановлюючий документ свідоцтво про право власності на квартира АДРЕСА_1 від 28.12.2000 року належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Факт належності заявникам цього Свідоцтва про власність на житло, підтверджується також Інформаційною довідкою КП «Нікопольського районного бюро технічної інвентаризації`ДОР» від 21.10.2024 року.

В судове засідання сторони не з`явились.

Від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Папуги О.В. до суду надано заяву у якій він просить розглянути цивільну справу у його відсутність. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Від заінтересованої особи громадянки ОСОБА_3 надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність, проти задоволення заяви не заперечує.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтуєтьсяна повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом частини першоїстатті 293 ЦПКокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. А виходячи із змісту пункту 5 частини другоїстатті 293 ЦПКсуд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема і справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 зі змінами, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 зі змінами, можуть встановлюватися факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

В свою чергу згідно із пунктом 6 частини першоїстатті 315 ЦПКсуд може розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право».

Також суд враховує правову позицію викладену у Постанові Верховного суду у справі № 206/6186/18 від 21.09.2020, відповідно до якої «визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права».

Аналогічні правові позиції викладені у Постановах Верховного суду від 23.12.2020 у справі № 682/1303/19, у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 26.08.2020), у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 03.02.2021).

Судом встановлено, що згідно правовстановлюючого документу, яким є Свідоцтво про власність на житло, виданого 28 грудня 2000 року Томаківською радою народних депутатів Дніпропетровської області, квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Томаківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 13.08.2003 року прізвище, ім`я та по-батькові заявника записано як ОСОБА_1 .

Згідно паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Томаківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 14.03.2001 року, прізвище, ім`я та по-батькові заявниці записано як ОСОБА_2 .

До матеріалів справи додана інформаційна довідка видана Структурним підрозділом комунального підприємства «Нікопольське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» від 21.10.2024 року, яка підтверджує, що станом на 01.01.2013 року згідно інвентаризації та архівних матеріалів наявні записи про тип об`єкта: квартира, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 , номер реєстраційного запису у реєстровій книзі: 12-28, дата державної реєстрації об`єкту нерухомості: 28.12.2000 року, власники: ОСОБА_1 , 1/3 ч., ОСОБА_2 , 1/3 ч., ОСОБА_3 , 1/3 ч.; загальна та житлова площа: загальна площа 81,10 кв.м.; житлова 41,30 кв.м.; на підставі Свідоцтва про власність на житло від 28.12.2000 року.

Суд приймає до уваги той факт, що інші відомості про осіб, такі як ім`я та по-батькові, що вказані у Свідоцтві про власність на житло від 28.12.2000 року, а саме як « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » повністю співпадають з тими, що зазначені у паспортах заявників.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить висновку, що усі наведені докази у їх сукупності свідчать про належність заявниці ОСОБА_7 правовстановлюючого документу, тобто вимоги заявниці є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.81,258-261,293-294,315-319ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

заяву громадянина ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Папуга Олексій Валерійович, заінтересована особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності громадянину ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), громадянки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) свідоцтва про право власності на житло від 28.12.2000 року, що посвідчує право спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого на ім`я - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л. В. Колодіна