Ухвала

від 27.11.2024 по справі 917/1780/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1780/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Гриценка Володимира Івановича (далі - ФОП Гриценко В.І., скаржник)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024

за позовом Фізичної особи - підприємця Гриценка Володимира Івановича

до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

про скасування рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Гриценко В.І. 12.11.2024 через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 (повний текст складено 24.10.2024) та рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 повністю та ухвалити нове рішення про скасування рішення комісії Лубенської філії Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» від 10.09.2021, оформлене протоколом №00003385 від 10.09.2021 з розгляду акта про порушення №00003385 від 07.04.2021. Крім того, до касаційної скарги додає клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до завершення перегляду справи в касаційній інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №917/1780/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2024 касаційну скаргу ФОП Гриценка В.І. на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №917/1780/23 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції та (1) визначити підстави передбачені відповідним пунктом/пунктами частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо вважає, що суд при розгляді справи не врахував висновків Верховного Суду, вказати норми права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновків Верховного Суду, викладених у зазначених скаржником постановах, (2) визначити підстави передбачені відповідним пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України, якщо вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та зазначити щодо якого питання та якої конкретно норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також (3) визначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини третьої статті 310 ГПК (конкретний її пункт) з відповідним посиланням на конкретний пункт частини другої статті 287 ГПК України у разі якщо вважає, що суд порушив норми процесуального права та необґрунтовано відхилив його клопотання, а також подання документа на підтвердження сплати судового збору у сумі 4 294,40 грн. При цьому скаржнику надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14.11.2024 у справі №917/1780/23 ФОП Гриценко В.І. 24.11.2024 через «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом, зокрема, з касаційною скаргою від 23.11.2024 (далі касаційна скарга від 23.11.2024) та платіжною інструкцією від 24.11.2024 №0.04028070041.1 про сплату 4 294,40 грн судового збору.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статті 116 ГПК України скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 14.11.2024 у справі №917/1780/23.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі від 23.11.2024 ФОП Гриценко В.І. з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові (постановах) Верховного Суду, порушивши норми матеріального права - пункт 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії (щодо строків розгляду акта про порушення), зокрема, не було враховано висновки постанови Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №904/4792/18, від 27.04.2020 у справі №908/2359/18 та від 18.04.2023 у справі №903/378/22 (щодо дефектів акта, пункт 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, в сукупності).

Скаржник також у касаційній скарзі в контексті пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України зазначає, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки, по-перше, спір стосується встановлення майнової відповідальності позивача в сумі близько 200 тисяч гривень, що є радикальною втратою для сімейного та підприємницького бюджету фізичної особи (особливо в нинішніх соціально- економічних умовах), по-друге, іншим фактичним предметом розгляду є оцінка доброчесності (доброго імені) позивача, якому по суті інкримінується крадіжка, що може істотно вплинути на його ділову репутацію в підприємницьких та інших соціальних колах Лубенщини, що узгоджується з підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд відзначає, що за предметом позову ця справа не є малозначною та не справою з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак посилання скаржника на підставу для відкриття касаційного провадження передбачену підпунктом «в» частини третьої статті 287 ГПК України є помилковим.

З огляду на викладене касаційна скарга ФОП Гриценко В.І. подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Що стосується сплати судового збору, то ФОП Гриценко В.І. сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, у сумі 4 294, 40 грн.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 14.11.2024 у справі №917/1780/23 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.

Щодо клопотання про зупинення дії судових рішень, що оскаржуються, яке обґрунтовано тим, що наразі ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 поновлено провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ФОП Гриценко В.І. про стягнення 197 061,72 грн заборгованості за необліковану активну електричну енергію, нарахованої на підставі акта про порушення №00003385 від 07.04.2021 та протоколу №00003385 засідання комісії від 10.09.2021 з розгляду акта, а тому дія оскаржуваних судових рішень, зважаючи на формальну легітимність рішення комісії (набрання законної сили рішенням в рамках справи про його оскарження), може спричинити стягнення істотної суми коштів до завершення остаточного розгляду цього питання.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №917/1780/23, з огляду на технічний стан функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №917/1780/23 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Гриценка Володимира Івановича на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 17 грудня 2024 року о 12:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 13 грудня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Гриценку Володимиру Івановичу у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 та рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 до завершення перегляду справи в касаційній інстанції.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Суд роз`яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи №917/1780/23 Господарського суду Полтавської області за позовом Фізичної особи - підприємця Гриценка Володимира Івановича до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про скасування рішення комісії.

8. Копії ухвали надіслати до Господарського суду Полтавської області та Східного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець