Ухвала

від 28.11.2024 по справі 240/33814/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

28 листопада 2024 року

м. Київ

справа №240/33814/23

адміністративне провадження №К/990/44321/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/33814/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII);

- зобов`язати відповідача з 29.05.2023 нарахувати та виплатити неповнолітній дитині ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановлених на 01 січня календарного року щомісяця.

Житомирський окружний адміністративний суд від 18.03.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка 12.09.2024 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

З поданої позивачем касаційної скарги вбачається, що її було подано засобами поштового зв`язку 15.10.2024. Поштовий конверт із вкладеною в нього касаційною скаргою надійшов на адресу суду 21.10.2024.

Ухвалою Верховного суду від 02.10.2024 касаційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки у скарзі не були зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

ОСОБА_1 повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою 15.11.2024 засобами поштового зв`язку. Поштовий конверт із вкладеною в нього касаційною скаргою надійшов на адресу суду 19.11.2024

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження з підстав звернення вперше з касаційною скаргою в строк, передбачений нормами КАС України та своєчасне звернення з касаційною скаргою до суду вдруге після повернення її судом касаційної інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе поновити строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статтю 39 Закону №796-ХІІ без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, висловлених Верховним Судом у постановах від 24.07.2024 у справі №240/23831/22 від 16.10.2024 у справі №240/34069/22 щодо нарахування та щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для нього.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених у цій справі.

Посилання скаржника на неправильне застосування судами положень статті 39 Закону №796-ХІІ без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, сформульованих у постанові від 24.07.2024 у справі №240/23831/22 від 16.10.2024 у справі №240/34069/22 та порушення норм процесуального права, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставами для відкриття касаційного провадження у цій справі є пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та наявність обставин, наведених у пункті 1 частини четвертої, підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись положеннями пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/33814/23.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №240/33814/23.

4. Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/33814/23.

5. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

6. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб