УХВАЛА
25 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 947/33600/20
провадження № 61-15236ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року та постанову Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори м. Одеси Лєсогоров Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Яковлєва Ольга Миколаївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування права власності, скасування запису про право власності,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у травні 2021 року, та просив суд: визнати неправомірними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 37642322 від 19 грудня 2017 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О. М.; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 жовтня 2017 року (НМТ 118510), зареєстроване в реєстрі за № 3-1287, видане державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Лєсогоровим Д. О. на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 , на спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Лєсогоровим Д. О.; визнати неправомірним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 37681560, від 20 жовтня 2017 року, прийняте державним реєстратором - державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Лєсогоровим Д. О.; витрати, пов`язані із розглядом справи в суді, покласти на відповідача у повному обсязі.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 37642322 від 19 грудня 2017 року, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О. М. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 жовтня 2017 року (НМТ 118510), зареєстроване в реєстрі за № 3-1287, видане державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Лєсогоровим Д. О. на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 , на спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 37681560 від 20 жовтня 2017 року, прийняте державним реєстратором - державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Одеського міського нотаріального округу Лєсогоровим Д. О. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 681,60 коп.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 вересня 2021 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року (провадження
№ 61-4281св23) рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 12 жовтня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
З матеріалів касаційного провадження № 61-4281св23 вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений (поштове відправлення № 0306309860472) про відкриття касаційного провадження у справі за його позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори м. Одеси Лєсогоров Д. О., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Яковлєва О. М., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування права власності, скасування запису про право власності.
Більш того, 21 червня 2023 року ОСОБА_1 скористався своїм правом на подачу до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу в провадженні
№ 61-4281св23.
15 листопада 2024 року через підсистему Електронний Суд ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року та постанову Верховного Суду
від 06 листопада 2024 року в порядку статті 405 ЦПК України.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, визначають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Випадки касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій після їх перегляду Верховним Судом визначає стаття 405 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства учасник справи на власний розсуд реалізує свої процесуальні права, у тому числі самостійно визначає предмет касаційного оскарження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ОСОБА_1 за своєю касаційною скаргою визначив предметом касаційного оскарження постанову Одеського апеляційного суду
від 12 жовтня 2022 року, яка була скасована постановою Верховного Суду
від 06 листопада 2024 року у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, тому на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити
Крім того, відповідно до статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що постанова Верховного Суду не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Стаття 405 ЦПК України, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, також не передбачає можливості касаційного оскарження постанови Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 419 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ,
від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справінеобхідно відмовити, оскільки таке судове рішення суду касаційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 2, 3, 389, 394, 405 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду
від 12 жовтня 2022 року та постанову Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори м. Одеси Лєсогоров Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Яковлєва Ольга Миколаївна, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування права власності, скасування запису про право власності.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123380492 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні