Постанова

від 27.11.2024 по справі 198/23/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 198/23/22

провадження № 61-11273св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Сетам», Павлоградсько-Юр`ївський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

третя особа - приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва Олена Леонідівна,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2023 року в складі судді та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року в складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Павлоградсько-Юр`ївського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Павлоградсько-Юр`ївський ВДВС) та просила:

визнати недійсними: електронні торги, організовані та проведені ДП «Сетам» 01 грудня 2020 року по лоту № 452314 з реалізації нерухомого майна - нежитлового приміщення - будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 9, загальною площею 69, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол № 514374 проведення електронних торгів від 01 грудня 2020 року, складений ДП «Сетам», з реалізації вищевказаного нерухомого майна; акт про проведені електронні торги від 08 грудня 2020 року, складений державним виконавцем, про реалізацію спірної нерухомості; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 76, видане 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Юр`ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`євою О. Л.;

скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 56983360 від 09 березня 2021 року, приватний нотаріус Юр`ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва О. Л.; у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності 40890104; у реєстрі прав власності на нерухоме майно поновити право власності позивача шляхом поновлення запису про державну реєстрацію права власності за нею на нежитлове приміщення - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 загальною площею 69, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

витребувати з володіння ОСОБА_2 магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2, загальною площею 69, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що у неї було достатнього рухомого майна для погашення наявної заборгованості, натомість стягнення було звернуто на її нерухоме майно.

Також її належним чином не повідомили про оцінку нерухомого майна, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості її оскаржити. Про відкриття виконавчого провадження, виставлення на продаж належної їй нерухомості, її як боржника також не було повідомлено, оскільки поштову кореспонденцію вручали не їй особисто, а особі, яка орендує належне їй приміщення. Листи внаслідок помилки листоноші надходили на адресу: АДРЕСА_2 , в той час, як вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

У ЗМІ не було зроблено оголошення про проведення електронних торгів та в торгах приймав участь лише один учасник, а тому, майно було продано за стартовою ціною. Крім того, вона не надавала дозвіл на продаж належної їй нерухомості.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вказано, що захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2022 року, якою заборонено здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження в будь-який спосіб нежитлового приміщення - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 , загальною площею 69, 1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню після набрання законної сили цим рішенням.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог. ОСОБА_1 не надала належні та допустимі докази того, що зазначені нею порушення вплинули на результат електронних торгів.

Підстави заявленого позову загалом зводяться до оскарження дій державного виконавця у виконавчому провадженні і не стосуються порушення правил проведення прилюдних торгів, такі вимоги мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норми прав без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14- 187цс19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Їй на праві власності належить автомобіль Volkswagen Transporter, інше рухоме майно: холодильники, вітрини, прилавки, кондиціонери та інше торгівельне обладнання. Цього майна було достатньо для погашення заборгованості, однак державний виконавець не вжив ніяких заходів для його пошуку та звернення стягнення на нього.

В матеріалах зведеного виконавчого провадження немає доказів того, що державний виконавець чи оцінювач зверталися до неї з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки.

Таким чином, під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження державним виконавцем було порушено вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.

Оскільки їй не було відомо про вчинені працівниками державної виконавчої служби дії щодо її майна, вона не могла здійснити будь-які заходи, спрямовані на погашення заборгованості.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області.

10 жовтня 2023 року справа № 198/23/22 надійшла до Верховного Суду.

Павлоградський ВДВС та ОСОБА_2 направили відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що постановою начальника Юр`ївського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) Рєзніка О. С. від 05 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання вимоги № Ф-3555-25/435, виданої ГУ ДФС 12 березня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС боргу в розмірі 4 224,00 грн.

Постановою начальника Юр`ївського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Рєзніка О. С. від 03 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання вимоги № Ф-3555-25/435У, виданої ГУ ДПС 13 серпня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС боргу в розмірі 2 754, 18 грн.

Постановою начальника Юр`ївського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Рєзніка О. С. від 07 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 з виконання вимоги № Ф-3555-25/435У виданої ГУ ДФС у Дніпропетровській області 11 травня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС боргу в розмірі 12 582,00 грн.

Постановою начальника Юр`ївського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Рєзніка О. С. від 06 липня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 з виконання вимоги № Ф-3555-25/435У, виданої ГУ ДПС 11 лютого 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС боргу в розмірі 5 508,36 грн.

Постановою начальника Юр`ївського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро) Рєзніка О. С. від 20 жовтня 2020 року об`єднано вищевказані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № НОМЕР_7.

Відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру МВС України № 1247 від 24 жовтня 2018 року за боржником зареєстровано автомобіль Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до постанови про розшук майна боржника від 28 листопада 2018 року, був оголошений в розшук і перебував у ньому до 09 грудня 2020 року.

21 жовтня 2020 року державним виконавцем здійснено опис та накладено арешт на нерухоме майно боржника - нежитлове приміщення, будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою від 21 жовтня 2020 року у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_7 було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до звіту № 31 про оцінку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2, розташованого на АДРЕСА_1 , його вартість без ПДВ становить 73 108,00 грн. Дата оцінки - 26 жовтня 2020 року.

Згідно з протоколом про проведенні електронні торги від 01 грудня 2020 року № 514374 ДП «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації спірної нерухомості - будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 9.

Переможцем торгів стала ОСОБА_2 , майно придбане за 73 108,00 грн.

09 березня 2021 року право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується з нормами статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 26 серпня 2014 року у справі № 3- 36гс14).

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 на обґрунтування своїх вимог зазначала, що державний виконавець належним чином не сповіщав її про хід виконавчого провадження, вона не отримувала поштову кореспонденцію, яка надсилалась їй ВДВС, в засобах масової інформації не було повідомлення про проведення електронних торгів, спірний об`єкт нерухомості був проданий за заниженою ціною.

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів чи втрата чинності звіту про оцінку майна не можуть бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17, підстав відступити від яких Верховним Судом не встановлено.

У справі, що переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 було відомо про здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання вимог Державної податкової служби. Постанови про відкриття виконавчих проваджень надсилалися на адресу позивача рекомендованими листами та згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ОСОБА_1 отримувала їх особисто, що підтверджується наявними у рекомендованих повідомленнях підписами. Окрім того суди встановили, що ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлялась копія звіту про оцінку майна. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оскарження позивачем оцінки майна в установленому законом порядку чи надання нею звіту про експертну грошову оцінку спірної нерухомості, яка була передана на реалізацію.

Встановивши, що ОСОБА_1 не надала належні та допустимі докази на підтвердження того, що порушення порядку проведення електронних торгів призвели до порушення її прав та законних інтересів при проведенні електронних торгів з реалізації нерухомого майна, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко