Рішення

від 27.11.2024 по справі 592/11008/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/11008/24

Провадження №2/592/2070/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Косолап М.М.,

за участю секретаря судового засідання Мойсенко Ю.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

02.07.2024 Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» (далі-позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідачка) і просить визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником кімнати 525 в будинку АДРЕСА_2 і в цій кімнаті зареєстровані: відповідачка, її донька ОСОБА_4 , 2000 року народження, син ОСОБА_5 , 2010 року народження. Відповідачка не проживає в даній кімнаті понад один рік без поважних причин, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в кімнаті не має, кімнатою не цікавиться. За неофіційною інформацією відповідачка має статус внутрішньо переміщеної особи та проживає у Липоводолинському районі Сумської області.

Вказує, що ОСОБА_2 втратила право користування кімнатою у зв`язку з тривалою понад один рік без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації, не сплатою комунальних послуг та інших витрат по утриманню приміщення, а тому його права як балансоутримувача у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном порушені.

У судових засіданнях представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив задовольнити. Вказував, що гуртожиток зазнав пошкоджень внаслідок чергового обстрілу ворогом. Багато людей потербують житла. Відповідачка житлом не користується, не оплачує його, що перешкоджає здати кімнату в оренду.

03.09.2024 представником відповідачки подано відзив, згідно якого у задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обгрунтування заперечень вказує, що згідно практики ЄСПЛ тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач не є власником спірного приміщення, а є балансоутримувачем. Станом на 28.03.2023 квартира АДРЕСА_1 не перебуває у власності Сумської міської територіальної громади. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.10.2008 прокурору Ковпаківського району м. Суми відмовлено в задоволенні позову про виселення відповідачки з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

У судових засіданнях відповідачка ОСОБА_2 та її представник у задоволенні позову просили відмовити. Відповідачка зазначила, що гуртожиток є єдиним її житлом з 1998 року, там зберігаються її речі. Не проживає у зв`язку з тим, що за вказівкою керівника закладу її не пускають до кімнати. У зв`язку з війною є ВПО, тому не проживає у гуртожитку, але в кімнаті перебувають її речі. Після ракетного удару влітку 2023 її запросили забрати речі. По можливості платить за комунальні послуги, але не згодна з розміром які нараховує позивач.

26.09.2024 представник третьої особи - Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» подала письмові пояснення і при вирішення спору покладалась на розсуду суду.

Заяви, клопотання.

27.08.2024 Управлінням «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» подано клопотання про проведення розгляду справи без участі представника.

03.09.2024 представником відповідачки подано відзив.

26.09.2024 представником третьої особи подано письмові пояснення.

30.09.2024, 23.10.2024, 13.11.2024 позивачем подано заяву про відкладення судового засідання.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.08.2024 по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.10.2024.

23.10.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи на 14.11.2024.

14.11.2024 розгляд справи відкладено на 27.11.2024 для продовження дослідження доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідачка ОСОБА_2 , попереднє прізвище ОСОБА_6 , з 04.11.1998 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 31.03.2022 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 12, 65).

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 17.05.2018 № 484 приміщення гуртожитку закріплено на праві оперативного управління за Державним навчальним закладом «Сумське міжрегіональне вище професійне училище», що підтверджується наказом Міністерства освіти і науки України від 17.05.2018 №484 (а.с. 22-24,55-57).

Рішенням Сумської обласної ради від 18.12.2020 прийнято з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області цілісні майнові комплекси державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» (а.с. 55-56).

Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» видав довідку 20.06.2024 в якій зазначено, що вона видана ОСОБА_2 , яка дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , гуртожиток. Склад сім`ї 3 чоловіки: донька ОСОБА_4 , 2000 року народження, син ОСОБА_5 , 2010 року народження (а.с. 6).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.10.2008, яке набрало законної сили 16.12.2008, відмовлено у задоволені позовних вимог прокурора Ковпаківського району м. Суми в інтересах державного професійно-технічного закладу «Міжрегіональний центр професійно-технінчої освіти інноваційних технологій м. Суми» до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про виселення з гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстрації. Рішенням встановлено, що ОСОБА_7 була поселена і проживала в учнівському гуртожитку за розпорядженням та з відома керівництва навчального закладу, тобто на законних підставах, тому її вселення не можна вважати самовільним (а.с. 58-64).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2023 у справі №592/11285/23, провадження №2/592/2578/23 задоволено частково позовні вимоги Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище», стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 21669 грн. 24 коп. за період з 01.08.2020 по 28.02.2023 (а.с. 7-8).

Судовим рішення встановлено, що з Журналу обліку відвідувачів гуртожитку ДНЗ «Сумське міжрегіональне ВПУ» на 2023 рік вбачається, що ОСОБА_2 приходила та перебувала в кімнаті № 525. Під час поширення короновірусної хвороби та запобігання її поширенню, оскільки в гуртожитку мешкають учні, адміністрацією закладу освіти було видано наказ від 22.10.2021 №390-ОД «Про роботу гуртожитку під час карантину» було винесено обмеження в відвідуванні гуртожитку.

Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України).

23.05.2024 ОСОБА_2 зверталася до позивача з заявою про передачу до комунальної власності Сумської міської територіальної громади квартири АДРЕСА_1 (а.с. 53).

Управління комунального майна Сумської міської ради листом від 28.03.2024 №52/10.01-10 повідомило ОСОБА_2 , що квартира АДРЕСА_1 не перебуває у комунальній власності Сумської міської територіальної громади (а.с. 54).

27.07.2018, 21.11.2018 ОСОБА_2 зверталася на службу 102 з повідомленням про конфлікт з адміністрацією гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , вимикання світла (а.с. 66).

06.06.2020, 23.12.2020, 23.12.2020 ОСОБА_2 зверталася на службу 102 з повідомленням про те, що її не пускають до своєї кімнати гуртожитку (а.с. 67).

20.06.2024 ОСОБА_2 зверталася на службу 102 про те, що 20.06.2024 о 12-18 год. за адресою: АДРЕСА_4 директор та адміністрація не допускають проживати в гуртожитку. Адміністрація хоче виламати двері та винести речі заявниці (а.с. 46).

Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» видав довідку 20.11.2024 в якій вказав, що не надає стороннім особам місце для тимчасового проживання та не продовжує угоду про тимчасове проживання тим громадянам, які не є працівниками закладу освіти і тим, які не користуються кімнатою для проживання більше року. Учбовий корпус закладу було повністю зруйновано у липні 2023, тому робочі місця адміністрації, методичної та психологічної служби перенесено до гуртожитку. Потреба в тимчасовому проживанні соціально незахищених категорій учнів та окремих педагогічних працівників є постійною. На даний час немає вільних кімнат в гуртожитку, а ОСОБА_2 у виділеній кімнаті не проживає з 2018 року та не сплачує комунальні послуги (а.с. 94).

15.05.2024 директором Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» видано наказ №174-ОД «Про звільнення кімнати 525». Доказів ознайомлення відповідачки з цим наказом, як передбачено у пункті 2.1, суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до статті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 ЖК УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно частини четвертої статті 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» від 02.12.2010 поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зав`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.08.2019 у справі № 569/4373/16-ц (провадження № 14-298цс19), від 13.10.2020 у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20), підсумовуючи висновки про принципи застосування статті 8 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, викладені у рішеннях ЄСПЛ, дійшла висновку, що позбавлення особи права користування житлом можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

Як на підставу позову про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщенням позивач посилається на тривалу, понад один рік без поважної причини відсутність за місцем реєстрації, при цьому позов обґрунтовано статтями 316, 317, 319, 321, 379, 405 ЦК України, статтею 64 ЖК УРСР.

З наданих доказів судом установлено, що приміщення гуртожитку 141 в якому зареєстрована ОСОБА_2 разом зі своєю повнолітньою донькою та неповнолітнім сином було закріплено на праві оперативного управління за Державним навчальним закладом «Сумське міжрегіональне вище професійне училище». Доказів прийняття цілісного майнового комплексу державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти з державної власності у спільну власність територіальної громади міста Суми суду не надано.

Позивач вказує, що у кімнаті 525 зареєстровано три особи, проте позов пред`явлено лише до ОСОБА_2 .

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.10.2008 встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 поселена і проживала в учнівському гуртожитку на законних підставах.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (постанова Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 925/180/18).

У суду відсутні підстави вважати, що позивач є неналежним, а тому доводи представника відповідача на увагу не заслуговують.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 не проживає в житловому приміщенні понад один рік без поважних причин, не сплачує комунальні платежі, в утриманні майна участі не бере, особистих речей в кімнаті не має в взагалі кімнатою не цікавиться.

Проте з наданих відповідачкою доказів встановлено, що у 2018, 2020, 2023, 2024 роках ОСОБА_2 зверталася на лінію 102 з приводу того, що її не пускають до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Також рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2023 у справі №592/11285/23, провадження №2/592/2578/23 встановлено, що згідно Журналу обліку відвідувачів гуртожитку ДНЗ «Сумське міжрегіональне ВПУ» на 2023 рік ОСОБА_2 приходила та перебувала в кімнаті № 525.

ОСОБА_2 з 31.03.2022 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

З 24.02.2022 у зв`язку з збройною агресією Російської Федерації проти України на всій території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено.

Переміщення ОСОБА_2 в умовах воєнного стану є вимушеним залишенням місця проживання і не може вважатися не поважною причиною не проживання за місцем реєстрації.

Встановлені факти указують на те, що Державним навчальним закладом «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» у порушення статей 12, 81 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не проживає в житловому приміщенні понад один рік без поважних причин.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.11.2023 у справі № 592/11285/23, провадження № 2/592/2578/23 з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за житлово комунальні послуги за період з 01.08.2020 по 28.02.2023.

Сама по собі заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг не може бути підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Доказів наявності заборгованості за житлово - комунальні послуги відповідачки перед позивачем за період не охоплений рішенням суду, Державним навчальним закладом «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» не надано.

До спірнихправовідносин непідлягає застосуваннюстаття 405ЦК України,яка позивачемвизначена якпідстава позову,оскільки цієюнормою регулюютьсяправа членів сім`ї власника житла на користування цим житлом, а між позивачем та відповідачкою відсутні сімейні відносини.

У цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»).

Застосування судом цього принципу полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах: від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19; від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц, провадження № 14-20цс21 та інших.

Принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 у справі № 278/2111/23 (провадження № 61-5586 св 24).

Зважаючи на принцип змагальності та рівності сторін суд не вбачає підстав для самостійної перекваліфікації позову.

Частиною 1статті 13ЦПК Українивизначено,що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відтак, вирішуючи позовні вимоги в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням з підстав заявлених у позові.

Судові витрати.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач сплатив 3028грн. судового збору, які просив стягнути з відповідачки на їх користь(а.с. 1).

За приписами частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на положення частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судовий збір покладається на Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище».

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов Державного навчального закладу «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 , залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. покласти на Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище», м. Суми, проспект Перемоги, 141, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02547501.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа: Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми», м. Суми, вул. Британська, 21.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2024 року.

Суддя М.М. Косолап