Рішення

від 19.11.2024 по справі 229/1222/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/1222/24

Провадження № 2/229/977/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 р. м.Дружківка,Донецької областіДружківський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Феняка О.Р.,

за участю секретаря судового засідання Солодовник Д.Л.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дружківка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , до Державного підприємства «АРТЕМСІЛЬ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 , просить стягнути з Державного підприємства «АРТЕМСІЛЬ» на його користь компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що Наказом № 221-к від 19.08.2004 по Державному підприємству об`єднанню Артемсіль» ОСОБА_2 було прийнято на посаду «укладчик-установщик участка расфасовки и затаривания соли рудника», з 19 серпня 2004 року. 30.10.2007 року переведений на посаду машиніста підземних самохідних машин дільниці гірничих робіт №1 в шахті рудника №1,3. 21.10.2009 року Державне підприємство об`єднання «Артемсіль» перейменовано на Державне підприємство «Артемсіль». Позивач у період з 19 серпня 2004 року по 15 листопада 2023 року перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «АРТЕМСІЛЬ». 15 листопада 2023 року позивачем було подано заяву про звільнення до Уманської філії Черкаського обласного центру зайнятості населення м. Умань, відповідно до п. 5-1 розділу XI Закону України «Про зайнятість населення», у зв`язку із переїздом на нове місце проживання (ст. 38 КЗпП України). Державне підприємство «АРТЕМСІЛЬ» територіально знаходиться у м. Соледар, в зоні проведення активних бойових дій, а він фактично перебуває у м. Умань, де зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа відповідно до довідки ВПО від 22.04.2022 №7105-5001298875. Відповідачем не була нарахована та відповідно не виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2021-2022 роки та заробітна плата. З 16 листопада 2023 р. трудові відносини з ДП «АРТЕМСІЛЬ» були фактично припиненні, відповідно наказу та розрахунку від відповідача позивач так і не отримав. В порушення норм ч.1 ст. 47, ч.1 ст. 116 КЗпП України ч.ч. 1, 2 ст. 83 КЗпП України в день звільнення позивача 16.11.2023р., та після цього відповідач письмово не повідомив його про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів. На чисельні прохання позивача довідку про середній заробіток для обчислення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідач не надав, пояснюючи що на теперішній час у підприємства відсутні працівники. Позивач через свого представника звернувся до відповідача з адвокатським запитом з метою надання інформації про належні суми, однак у зв`язку з трьохмісячним строком для звернення до суду за захистом свого порушеного права до теперішнього часу інформації від відповідача не отримав. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, він був повинний докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини. Зважаючи на воєнні дії, внаслідок чого позивач залишився без свого житла та усього нажитого за все життя, щомісячної заробітної плати, зважаючи на економічний стан країни, знецінення національної валюти, це було досить важко, він зазнав душевні страждання, наслідком яких стало погіршення фізичного та духовного стану, він є людиною досить хворобливою, і через незаконні дії відповідача його переживання негативно вплинули на фізичний стан, через погане самопочуття він був вимушений звернутися до медичних закладів. Позивачу було встановлено 2 групу інвалідності. Позивач вважає, що йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000,00 грн.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 20 лютого 2024 року позов прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження та призначено до підготовчого засідання.

18 березня 2024 року представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив витребувати у Державного підприємства «АРТЕМСІЛЬ» довідку про розмір середньої та середньоденної заробітної плати ОСОБА_2 , розрахованої відповідно до Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року, №100 (зі змінами) та інформацію про розмір заборгованості з виплати заробітної плати ОСОБА_2 та проведення з ним розрахунку після його звільнення 16.11.2023р.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 19 березня 2024 року за клопотанням представника позивача витребувано від ДП «АРТЕМСІЛЬ» вказані вище довідки.

06 серпня 2024 року представник відповідача надав суду Наказ про призупинення дії трудового договору №79к від 15 червня 2022 року, Наказ про зупинку підприємства та організаційні заходи №73к від 06 квітня 2022 року та Довідку №9 від 01 серпня 2024 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 звільнений з ДП «АРТЕМСІЛЬ» 16 листопада 2023 року, згідно Наказу №278 від 17 листопада 2023 року, нарахована компенсація за невикористану відпустку за 72 дні в сумі 33477,84 грн. (до виплати 26614,89 грн) розмір середньоденної заробітної плати 561,66 грн, розмір середньомісячної заробітної плати 14603,16 грн., часова тарифна ставка 93,61 грн. Просили прийняти до уваги, що при порушенні з вини роботодавця строків розрахунку при звільненні з працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП). Також просили розглядати справу за відсутності представника відповідача.

26 серпня 2024 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому з урахуванням наданої представником відповідача інформації просив долучити до матеріалів справи розрахунок середньої заробітної плати позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 16.11.2023р. по 17.09.2024р. та стягнути з ДП «АРТЕМСІЛЬ» на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 26 614,89 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 122 441,88 грн., моральну шкоду у сумі 10 000 грн. та судові витрати.

15 жовтня 2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи розрахунок середньої заробітної плати позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 16.11.2023р. по 16.10.2024р. та стягнути з ДП «АРТЕМСІЛЬ» на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 26 614,89 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 133 675,08 гривень, моральну шкоду у сумі 10 000 гривень та судові витрати.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду.

18 листопада 2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи розрахунок середньої заробітної плати позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 16.11.2023р. по 18.11.2024р. 26 614,89 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 153 333,18 гривень, моральну шкоду у сумі 10 000 гривень та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих ним клопотань та уточнень, просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання не з`явився представник відповідача, явка якого судом визнавалася обов`язковою, про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлявся належним чином. Від представника відповідача ОСОБА_3 надходила заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами, у зв`язку з відсутністю можливості забезпечити участь представника у судовому засідання.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах. 19.08.2004 року прийнятий на посаду «укладчик-установщик участка расфасовки и затаривания соли рудника», 10.09.2004 року звільнений у зв`язку з закінченням строку тимчасової роботи, 16.11.2004 року прийнятий сторожем у відділ економічної безпеки, 30.10.2007 року переведений на посаду машиніста підземних самохідних машин дільниці гірничих робіт №1 в шахті рудника №1,3, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.08.2004 року.

Як вбачається з паспорту громадянина України, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки переселенця №7105-5001298875, яка видана УСЗН Уманської міської ради 22.04.2022 р. ОСОБА_2 має фактичне місце проживання/перебування в АДРЕСА_2 .

15.11.2023 року ОСОБА_2 звернувся до Уманської філії Черкаського обласного центру зайнятості із заявою до директора ДП «Артемсіль» про звільнення з роботи з 16.11.2023 р. у зв`язку із переїздом на нове місце проживання згідно ст.38 КЗпП України, що підтверджується заявою від 15.11.2023 року.

Законом України від 21.04.2022року №2220-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану», що набрав чинності 07.05.2022 року, передбачено спрощену процедуру набуття статусу безробітного, зокрема для осіб які перебувають на тимчасово окупованій території, які перебувають на території, на якій ведуться бойові дії, для внутрішньо переміщених осіб. На виконання вказаного Закону розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» доповнено п.5.2.

Відповідно вказаного пункту для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

Частину 4 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнено абзацем другим згідно якого «Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору ».Після абзацудругого доповненоп`ятьма новимиабзацами такогозмісту: «Датоюприпинення трудовогодоговору єдень,наступний заднем поданнятакої заяви. Центрзайнятості замісцем проживаннявнутрішньо переміщеноїособи удень припиненнятрудового договоруповідомляє проце: роботодавця(будь-якимизасобами комунікації,у томучислі електронними); територіальнийорган Пенсійногофонду України; територіальний орган Державної податкової служби».

Як вбачається з відомостей наданих ДП «АРТЕМСІЛЬ», згідно наказу №278 від 17.11.2023 р. ОСОБА_2 звільнено з 16.11.2023 року та нараховано йому компенсацію за невикористану відпустку за 72 дні в сумі 33477,84 грн, після утримання податків, збору та проф.взносів сума до виплати 26614,89 грн.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.83КЗпП України,у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно дост.116КЗпП України,при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що до структури заробітної плати входять: Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітнаплата.Це -винагорода запрацю понадустановлені норми,за трудовіуспіхи тавинахідливість іза особливіумови праці.Вона включаєдоплати,надбавки,гарантійні ікомпенсаційні виплати,передбачені чиннимзаконодавством;премії,пов`язаніз виконаннямвиробничих завданьі функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Як вбачається з довідки ДП «АРТЕМСІЛЬ» №9 від 01.08.2024 р. ОСОБА_2 нарахована компенсація за невикористану відпустку за 72 календарних дні в сумі 33 477,84 грн.(до виплати після утримання податку та інших обов`язкових платежів -26614,89 грн).

Тож, позов в частині стягнення заборгованості по компенсації за невикористану щорічну основну відпустку слід задовольнити, оскільки така сума не була виплачена позивачу відповідачем в ході судового розгляду.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.117 КЗпП України (чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100 затверджено порядок обчислення середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 5 вищевказаного порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки ДП «АРТЕМСІЛЬ» №9 від 01.08.2024 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 561,66 грн.

Середньоденна заробітна плата розрахована за фактично відпрацьовані дні в березні, квітні, тому що в травні і по 15 червня 2022 р. він знаходився на простої, а з 16.06.2022 р. з ним призупинено трудові відносини.

Таким чином, з урахуванням положень ст.117 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100, суд розраховує середній заробіток за час затримки розрахунку за шість місяців, який становить суму 73015,80 грн. (561,66 грн. (середньоденна заробітна плата) х 130 робочих днів за період з 16.11.2023 р. по 16.05.2024 р.

Тож позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає частковому задоволенню в розмірі 73 015,80 грн.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з душевними стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї самої.

Згідно з п. 3, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Статтею 237-1КЗпП Українивизначено,що відшкодуванняроботодавцем моральноїшкоди працівникупровадиться уразі,якщо порушенняйого законнихправ,у томучислі внаслідокдискримінації,мобінгу (цькування),факт якогопідтверджено судовимрішенням,що набралозаконної сили,призвели доморальних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У абз. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до пункту 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зауважує, що в результаті невиплати заборгованості по компенсації за невикористану щорічну основну відпустку при звільненні позивач поніс моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, переживаннях, докладання додаткових зусиль для організації свого життя, тому з урахування розміру невиплачених відповідачем сум та строку їх невиплати, встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 1000 гривень.

Суд звертає увагу на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції не гарантує встановлення обставин, на існуванні яких наполягає одна зі сторін. Крім того, хоча вказаний пункт зобов`язує суди обґрунтовувати їхні рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення (див. mutatis mutandis § 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine, заява № 4909/04), § 54 рішення цього ж суду від 28 жовтня 2010 року у справі «Трофимчук проти України» (Trofimchuk v. Ukraine, заява № 4241/03)).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати, які підтверджені належними та допустимими доказами, а саме судовий збір у сумі 1 074,94 грн. у дохід держави, тобто 1% від загального розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,76-81,141,258-259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «АРТЕМСІЛЬ» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , компенсацію за невикористану відпустку за 72 дні в сумі 33477 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 84 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 73 015 (сімдесят три тисячі п`ятнадцять) грн. 80 коп.

Зобов`язати Державне підприємство «АРТЕМСІЛЬ» при виплаті ОСОБА_2 компенсації за невикористану відпустку за 72 дні в сумі 33477 (тридцять три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 84 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 73 015 (сімдесят три тисячі п`ятнадцять) грн. 80 коп. утримати з цих сум податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Державного підприємства «АРТЕМСІЛЬ» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «АРТЕМСІЛЬ» на користь держави судовий збір у розмірі 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 94 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання згідно довідки переселенця: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Державне підприємство «АРТЕМСІЛЬ», юридична адреса: Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, вул. Чкалова,1 -А, ЄДРПОУ 00379790.

Суддя Олександр ФЕНЯК