Рішення

від 28.11.2024 по справі 337/4022/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

28.11.2024

Справа № 337/4022/24

Номер провадження 2-о/337/225/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючогосудді: Ширіної С.А.,

присяжнихСтіна Н.М., Тонконог О.О.,

за участю секретаряБикової С.Б.,

заявника ОСОБА_1 ,

захисника особи, відносно якої ставиться питання- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Хортицькому району, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про визнання недієздатним рідного брата його дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлення над ним опіки. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_5 є рідним братом його дружини- ОСОБА_6 .Мешкав ОСОБА_5 з батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .Внаслідок військового вторгнення російської федерації сім`я ОСОБА_7 була вимушена виїхати до м.Запоріжжя.Так як в м.Запоріжжя, і взагалі в інших містах України, у них немає інших близьких родичів, окрім його дружини, вони приїхали до них.Він разом з мамою ОСОБА_8 має на праві спільної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Так як в м.Запоріжжі у сім`ї ОСОБА_7 на праві власності нерухоме майно відсутнє, ОСОБА_5 був зареєстрований за його місцем проживання як внутрішньо-переміщена особа. З моменту переїзду ОСОБА_5 фактично знаходиться під його опікою. Батьки ОСОБА_9 є особами старшого віку ( ОСОБА_3 57 років, ОСОБА_4 62 роки) ,пенсіонерами, внаслідок як стану здоров`я так і перенесених стресів та негараздів, здійснити належний догляд за ОСОБА_9 вони не в змозі.

Окрім фізичних вад, ОСОБА_9 має значні психічні захворювання,що дає вплив на його поведінку, і внаслідок яких, догляд за ним можливий тільки фізично здоровому чоловіку.За місцем проживання ОСОБА_9 , а саме в м.Запоріжжі, крім нього, інших близьких осіб, які б мали змогу здійснити над ним належний догляд немає .

ОСОБА_5 часто веде себе неадекватно,в нього значні розумові розлади,він не орієнтується у часі, просторі, по різному реагує на сторонніх осіб,може реагувати агресивно, має манії, страхи, будь які розмови з ним сторонніх осіб, сусідів викликають в нього агресивну поведінку або страх.Внаслідок погіршення пам`яті та неконтрольованої поведінки, навіть в простих побутових речах, ОСОБА_9 потребує догляду, він не може самостійно користуватися побутовими приладами та взагалі обслуговувати себе. При цьому неадекватність своїх дій він не усвідомлює, і, знаходячись самостійно без догляду, створює небезпеку як для самого себе так і для сусідів, які мешкають поряд.

Відповідно до висновку ЛКК ОСОБА_5 страждає на тяжку розумову відсталість має інвалідність 1 групи з дитинства з психічного розладу безтерміново і потребує постійного стороннього догляду.

Внаслідок ситуації ,що склалася втрата житла сім`єю ОСОБА_7 ,і перебування не тільки ОСОБА_9 , але і його батьків фактично під його доглядом , проживання ОСОБА_9 в його квартирі, спроможність утримання його внаслідок достатності доходу тільки у нього,спроможність догляду за ним внаслідок необхідності прикладання значних фізичних зусиль, лише у нього , фактичне перебування ОСОБА_9 під його наглядом і опікою, що є всі підстави визнати його опікуном.

Просить визнати ОСОБА_5 недієздатним та встановити над ним опіку.

Ухвалою судді від 25 липня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2024 року провадження по справі було зупинено до проведення по справі судово-психіатричної експертизи.

28.10.2024 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 465.

Ухвалою суду від 21.10.2024 року відновлено провадження по справі.

Заявник ОСОБА_1 , у судовому засіданні заяву підтримав, пояснив, що брат дружини має тяжке захворювання, внаслідок якого не може в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, дати оцінку своїм діям та діям оточуючих , потребує постійного догляду у побуті.

Зацікавлені особи- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися ,надали заяви про розгляд заяви чоловіка їх доньки - ОСОБА_1 про призначення його опікуном їх сина ОСОБА_5 без їх участі, проти задоволення заяви не заперечували, оскільки внаслідок віку та хвороб здійснювати догляд за сином не мають можливості.

Представник органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Хортицькому району м. Запоріжжя у судове засідання не з`явився, по час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, надав заяву щодо розгляду справи у його відсутність та подання про призначення опікуна.

Захисник особи, відносно якої ставиться питання в судовому засіданні не заперечувала щодо визнання ОСОБА_5 недієздатним відповідно до висновку експертизи,щодо призначення заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 просила суд прийняти рішення на власний розсуд.

Вислухавши доводи учасників судового провадження ,дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути, відповідно дост. 39 ЦК України, визнана судом недієздатною.

ЗгідноЗакону України «Про психіатричну допомоги під тяжким психічним розладом розуміють порушення психічної діяльності функціонального характеру (затьмарення свідомості, порушення адаптації та сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), яке позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, оцінювати свій психічний стан і поведінку.

Предметом судової діяльності є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового статусу фізичної особи, як обмеження у дієздатності чи визнання її недієздатною.

Фізична особа визнається недієздатною лише на підставі рішення суду у порядку, встановленомуЦПК України.

Необхідність судового порядку визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним обумовлюється істотною зміною правового становища громадянина, який на невизначений період позбавляється можливості самостійно здійснювати свої права і обов`язки. Судова процедура покликана гарантувати правомірність правообмежень, які вживаються до громадянина, особливо якщо судовий розгляд ініційовано особами, що претендують на роль опікунів або піклувальників.

Згідно зст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із ст.76,77,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положеньстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вимогамист. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Згідно зст. 293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч. 2 п. 1ст. 293 ЦПК України).

Відповідно дост. 39 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦПК України.

Встановлення хронічної хвороби, недоумства, іншого важкого захворювання, що спричинили стійкий розлад психіки, належать до компетенції відповідних медичних закладів.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (ч. 1ст. 41 ЦК України).

Згідно зіст. 55 ЦК Україниопіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над особами, визнаними недієздатними.

Відповідно до положень ч. 1ст. 60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно дост. 300 ЦПК Українисуд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Згідно з абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

Відповідно достатті 298 ЦПК Українисуд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними, такий висновок експертизи повинен бути обґрунтованим та мати конкретний характер. При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8акцентовано увагу судів на тому, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

З аналізу наведених норм слідує, що висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не можуть покладатися докази, які ґрунтуються на припущеннях.

З Висновку судово-психіатричного експерта №465 від 16.10.2024 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє ознаки психічного розладу у вигляді важкої розумової відсталості внаслідок органічного ураження головного мозку неуточненого генезису, епісиндром, часті прояви.Тому, він не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Також у мотивувальній частині висновку експертом зазначено, що ОСОБА_5 зідно висновку ЛКК від 07.12.2023 року «Страждає на тяжку розумову відсталість.Є інвалідом 1-А групи інвалідності безтроково.За рівнем життєдіяльності потребує постійного строннього догляду» ,на вулицю самостійно не виходить фізвідправлення контролює, але самостійно піти до туалету за потребою не може.

Кваліфікація експерта сумнівів не викликає. Доказів, що ставили б під сумнів висновок експерта, в судовому засіданні не здобуто.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання ОСОБА_5 недієздатним.

Щодо заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном брата його дружини ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Згідно з поданням районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, орган опіки та піклування вважає можливим та доцільним призначити гр. ОСОБА_1 опікуном над шурином гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.12.2015 р, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_10 , про що міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції складено відповідний актовий запис №1801.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_10 , батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.01.1986, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає за адресою : АДРЕСА_2 .

Згідно довідки від 14.08.2023 № 2330-5002905785 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно заяви від 07.12.2023 року зазначено « ОСОБА_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає : АДРЕСА_3 , просить оглянути його сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліда 1-а групи, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_3 на предмет необхідності постійного строннього догляду.»

Згідно копії посвідчення №86/13124 від 03.10.2001 року ОСОБА_4 , звання-прапорщик міліції, призначена пенсія за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Згідно довідки ГУНП в Запорізькій області №47622/40-2024 від 15.07.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,з 07.11.2015 року до теперішнього часу проходить службу в Національній поліції України.З 22.09.2022 року прходить службу на посаді старшого інспектора відділу превенції Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до довідки про доходи ГУНП в Запорізькій області №190 від 04.07.2024 року, ОСОБА_1 займає посаду старшого інспектора, отримав дохід за червень 2024 у розмірі 39450,83 грн.

Відповідно достатті 62ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятоюстатті 63ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частини першоїстатті 67 ЦК Україниопікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.04.2022 у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Системний аналіз наведених норм права указує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).

Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п.3.1 Правил опіки та піклування).

Аналізуючи нормиЦК УкраїнитакЦПК Україниу цьому питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту нормЦКта ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

У даній справі подання органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним шуріним ОСОБА_5 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном над ОСОБА_5 .

При цьому, згідно довідки ГУНП в Запорізькій області №47622/40-2024 від 15.07.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 07.11.2015 року до теперішнього часу проходить службу в Національній поліції України.З 22.09.2022 року прходить службу на посаді старшого інспектора відділу превенції Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

Окрім того, довідкою до акта огляду МСЕК № 659884 від 08.09.2020, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , група інвалідності перша «А», інвалід з дитинства ,інвалідність встановлена безтроково, потребує постійного строннього догляду.

Матеріали справи також не містять будь-яких доказів про наявність у ОСОБА_5 позитивного відношення, прив`язаності до особи, яка бажає стати опікуном, що свідчило б про наявність довірливих та доброзичливих стосунків між ними, а, відтак, і про те, що призначення опікуном саме заявника відповідатиме його інтересам.

Таким чином, судом не було здобуто доказів того, що заявник, який на даний час працює в Національній поліції України, та кандидатуру якого орган опіки і піклування вважає прийнятною, має достатнього часу для опіки над ОСОБА_5 , дбатиме про підопічного, забезпечить його постійним доглядом і вживатиме заходів щодо захисту прав та інтересів свого шуріна та в цілому зможе виконувати обов`язки опікуна.

Крім того ,зідно матеріалів справи у ОСОБА_5 є мати - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 -батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , сестра - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , тобто є ще троє родичів, які можуть доглядати за ОСОБА_5 .

Проте, органом опіки та піклування не обґрунтовано з посиланням на наявні докази щодо неможливості матері, батька та сестри ОСОБА_5 бути його опікуном.

В зв`язку з вище наведеним у сукупності, суд критично ставиться до подання органу опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району від 25.10.2024 № Т-988-х-1030, вважає його прийнятим із застосуванням суто формального підходу для вирішення питання про призначення заявника опікуном над ОСОБА_5 , та в зв`язку з цим не враховує його під час ухвалення рішення.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_5 слід відмовити за її необґрунтованістю.

Отже, заява підлягає частковому задоволенню відповідно до наведених висновків.

Між тим, частиною першою статті 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

З огляду на вищевикладене, до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно покласти на орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району здійснення обов`язків з опіки над останнім.

Суд зазначає, що до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району , відповідно до ст. 67 ЦК України, зобов`язаний дбати про підопічного про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Згідно ч. 2 ст.299ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2,258,259,293,294,295-300 ЦПК України, ст.ст.39,55,60,63 ЦК України, суд-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Хортицькому району, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки-задовольнити частково.

Визнати недієздатним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти вимог заяви -відмовити.

Тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на орган опіки та піклування Запорізької міськоїради поХортицькому районум.Запоріжжя до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Встановити строк дії рішення в частині визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним в 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Роз`яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку, визначеного судом.

Роз`яснити заявнику та зацікавленим особам, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

Після набрання рішенням суду законної сили копію рішення надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Рішення може бути оскаржене в Запорізькому апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 29.11.2024 року.

Суддя: С.А. Ширіна

Присяжні : Н.М.Стіна

О.О.Тонконог