Ухвала

від 28.11.2024 по справі 289/2272/24

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/2272/24

Номер провадження 1-кс/289/239/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 м.Радомишль

Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024060450000264, -

ВСТАНОВИВ:

До Радомишльського районного суду 27.11.2024 року надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 по матеріалах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно клопотання, ОСОБА_5 , будучи неодноразово раніше судимим за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, останній раз 17.10.2019 засуджений Коростишівським районним судом за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 року позбавлення волі, після звільнення по відбуттю покарання 16.06.2023 з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.

Так, в жовтні 2024 року ОСОБА_5 був прийнятий на випробувальне стажування на посаду оператора гранулювання ТОВ «Баст-Еко» яке розташоване за адресою вул. Центральна, 1 А, смт. Біла Криниця, Городоцької ОТГ, Житомирського району Житомирської області, де достовірно дізнався про те, що у постійному використанні вказаного товариства знаходиться автомобіль марки «ЗАЗ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному користуванні директора ТОВ «Баст-Еко» ОСОБА_9 . 15 листопада 2024 року в період часу з 09-00 по 21-00 годину ОСОБА_5 перебував на робочій зміні ТОВ «Баст-Еко» яке розташоване за адресою вул. Центральна, 1 А, смт. Біла Криниця Городоцької ОТГ Житомирського району Житомирської області, де по закінченню роботи у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, вчинення повторно.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи повторно, 16 листопада 2024 року, близько 03 години 40 хвилин перебуваючи на території ТОВ «Баст-Еко» яке розташоване за адресою вул. Центральна, 1 А смт. Біла Криниця Городоцької ОТГ Житомирського району Житомирської області, підійшов до автомобіль марки «ЗАЗ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_1 який на належить згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному користуванні директора ТОВ «Баст-Еко» ОСОБА_9 , діючи умисно, повторно, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, підійшов до вказаного автомобіля та побачивши, що дверцята автомобіля незамкнені на замок, а в замку запалювання знаходиться ключ, безперешкодно, шляхом відкриття дверцят водія, проник в автомобіль марки «ЗАЗ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 37000 грн. 00 коп.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5 , завів ключем запалення двигун та поїхав на останньому яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, таким чином незаконно заволодів транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ЗАЗ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному користуванні директора ТОВ «Баст-Еко» ОСОБА_9 .

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 37000 грн. 00 коп.

На думку слідчого є всі підстави вважати, що наявні ризики, визначені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від суду та слідства, оскільки останній будучи раніше судимим ОСОБА_5 і в даний час підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а такожможе впливатина потерпілого та свідків, які являються його знайомими та проживають на території АДРЕСА_1 тобто на території громади, де і проживає сам підозрюваний ОСОБА_5 , а тому останній може змусити їх дати показання у частині непричетності його до вчинення ним кримінального правопорушення у якому підозрюється або зміни їх показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

На цей час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування. Вказані обставини підтверджуються матеріалами долученими до клопотання.

Вищевказані обставини,на думкуслідчого СВ, вказують на вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавленняволі на строк до восьми років та дають підстави обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вік підозрюваного ОСОБА_5 , його соціальні зв`язки, стан здоров`я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування. Крім цього, ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що збільшує ризики передбачені ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні слідчий СВ підтримав внесене клопотання та пояснив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за яким останньому пред`явлено обґрунтовану підозру.

Прокурор підтримав клопотання та додав, що ОСОБА_5 , раніше неодноразово судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі. Злочин в якому підозрюється є тяжким, який він вчинив усвідомлюючи, що він нещодавно звільнений з місць позбавлення волі та під час дії воєнного стану, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. По справі не допитані всі свідки та потерпіла, на яких він може впливати. Тому на даний час застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є не можливим.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник авдвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання частково заперечили. Зазначили, що підозрюваний свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, співпрацює із слідством, має постійне місце проживання, а тому для застосування найсуворішого запобіжного заходу не має підстав. Просять застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думки учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В частині 2статті 177 КПК Українизазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 183 КПК Українивизначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що16листопада2024року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченогоч. 2 ст. 289 КК України, за який законом передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років.

16листопада 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та допитано в якості підозрюваного.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_5 вчинив вказане кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 289 КК України.

Докази вчинення ним даного кримінального правопорушення містяться в показаннях підозрюваного, потерпілої, свідків, в протоколах слідчих дій та підтверджуються доказами долученими до клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором в судовому засіданні доведені.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення, хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до положень ст. ст.177,178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваномуза інкриміновані злочини у разі доведення його вини, особу підозрюваного та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що існують ризики передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може ухилитись від покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування, знищувати, ховати або спотворювати речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, необхідність припинення систематичного вчинення нових злочинів.

Вищенаведене дозволяє стверджувати, що заявлені в клопотанні та доведені в судовому засіданні ризики дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором про тримання під вартою підлягає задоволенню.

Частиною 3статті 183 КПК Українипередбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно зст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положенняст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, а тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5ст. 182 КПК Українита вимогам ст.ст.178,182,183 КПК України.

Керуючись ст. ст.176,177,182,183,193,194,196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України у кримінальному провадженні №12024060450000264, строком на 60 діб, а саме по 26 січня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 151 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача НОМЕР_3 , код отримувача (кодза ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 29.11.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_10