Ухвала

від 22.11.2024 по справі 757/53065/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53065/24-к

пр. 1-кс-45178/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

захисника - адвоката: не з`явився,

власника майна: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000001810 від 31.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 12.11.2024 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024, а саме:

- грошові кошти в сумі 182 000 грн., 97 574 дол. США.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000001810 від 31.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на території України створене та функціонує злочинне угрупування, яке налагодило протиправний фінансовий механізм, направлений на формування штучного податкового кредиту з ПДВ підприємствами Київської області, в результаті чого завдаються економічні збитки інтересам Державного бюджету України, у вигляді недонадходження податків та обов`язкових платежів.

Так встановлено, що на території Київської області, невстановленими особами зареєстровано на підставних осіб або придбано корпоративні права ряду підприємств, діяльність яких направлена на штучне маніпулювання кількісними та якісними показниками з метою можливості штучного формування податкового кредиту з ПДВ, з необхідною номенклатурою товарів/робіт, а також для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку для підприємств користувачів.

Протиправний механізм діяльності полягає у використанні СГД-імпортерів, які протягом 2022-2024 років завищують вартість імпортованої продукції (важких дистилятів, газойлів, дизельного палива, нафтопродуктів) шляхом взаєморозрахунків між своїми підконтрольними підприємствами за рахунок нереалізованої продукції, яку фактично реалізовують за готівку, штучно завищують податковий кредит з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Проведеними аналізом встановлено підприємства, які підконтрольні невстановленим особам та які зареєстровані на території Київської області і перебувають на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області, а саме: ТОВ «Стейлед» (код 44399678), ТОВ «Уніо» (код 44231911), ТОВ «Ренд Преміум» (код 44368241), ТОВ «Мілівер» (код 42202632), ТОВ «Еквітас-Консалт», (код 44547419), ФГ «Шмель» (код 19228326), ТОВ «Пальне Південь» (код 45597811), ТОВ «УЛФ-Фінанс» (код 41110750), ТОВ «Геймдев» (код 43397203).

За результатами аналізу діяльності ТОВ «Стейлед» (код 44399678), ТОВ «Уніо» (код 44231911), ТОВ «Ренд Преміум» (код 44368241), ТОВ «Мілівер» (код 42202632), ТОВ «Еквітас-Консалт», (код 44547419), ФГ «Шмель» (код 19228326), ТОВ «Пальне Південь» (код 45597811), ТОВ «УЛФ-Фінанс» (код 41110750), ТОВ «Геймдев» (код 43397203) встановлено ряд ознак, які вказують на протиправну діяльність вищевказаних підприємств з метою ухилення від сплати податків та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а саме:

- підприємства пов`язанні однаковими ІР адресами та зареєстровані за однією адресою масової реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 ;

- підприємства не мають необхідної кількості кваліфікованого персоналу, майна, транспорту, складських приміщень, що надавало б змогу одночасно в значних об`ємах реалізувати таку групу товарів;

- підприємства здійснюють підміну номенклатури товару (скрут), спостерігається невідповідність обсягів придбаних та реалізованих товарів. Також спостерігається великий обсяг нереалізованих товарів даними СГД (скраплений газ, бензин, метанол, розчинник) без необхідних основних засобів для зберігання даних товарів (склади, нафтобази, тощо);

- підприємства мають низьку податкову віддачу, сума придбаних товарів дорівнює сумі реалізованих товарів, відсутня ділова мета здійснення господарської діяльності;

- підприємства здійснюють господарські взаємовідносини з платниками, які відповідають критеріям ризиковості;

- крім того, ТОВ «Стейлед» (код 44399678) рішенням комісії про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.06.2024 №13317 віднесено до ризикових (рішення діюче). ТОВ «Уніо» (код 44231911) рішенням комісії про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.06.2024 № 13574 віднесено до ризикових (рішення діюче). ТОВ «Мілівер» (код 42202632) рішенням комісії про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.06.2024 № 12754 віднесено до ризикових (рішення діюче).

Таким чином, діяльність вказаних СГД використовувалась невстановленими особами для прикриття незаконних переказів грошових коштів від «вигодонабувачів» на рахунки інших суб`єктів підприємницької діяльності, з метою їх подальшої легалізації, шляхом обготівкування з використанням підроблених офіційних банківських і податкових документів та розподілення між учасниками злочинного механізму.

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Установлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 можуть знаходитися документи щодо протиправної діяльності ТОВ «Стейлед» (код 44399678), ТОВ «Уніо» (код 44231911), ТОВ «Ренд Преміум» (код 44368241), ТОВ «Мілівер» (код 42202632), ТОВ «Еквітас-Консалт», (код 44547419), ФГ «Шмель» (код 19228326), ТОВ «Пальне Південь» (код 45597811), ТОВ «УЛФ-Фінанс» (код 41110750), ТОВ «Геймдев» (код 43397203), чорнові записи, комп`ютерне обладнання (в тому числі носії інформації: флеш-накопичувачі, жорсткі диски, ноутбуки, планшети), яке використовувалося для вчинення злочину, мобільні телефони, планшети, флеш носії, засоби стільникового зв`язку, сім-картки мобільних операторів, упаковки та тримачі до сім-карт, банківські картки, документи щодо видачі коштів з банківських рахунків, чорнові записи, зіпсовані документи, блокноти, робочі зошити тощо, в яких може знаходитися інформація, яка має значення для кримінального провадження, інших предметів, що свідчать про обставини вчинення злочину і мають значення для встановлення істини у провадженні, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних осіб або для спростування обвинувачення чи пом`якшення відповідальності.

Таким чином, під час досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , з метою відшукання та вилучення предметів та документів щодо протиправної діяльності, які мають значення для досудового розслідування, а також містять відомості, які будуть використані як докази у розслідуваному кримінальному провадженні.

30.10.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

12.11.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно:

- грошові кошти в сумі 182 000 грн., 97 574 дол. США.

Постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 12.11.2024 року вилучені грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024000000001810 від 31.08.2024 року.

Враховуючи викладене прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явились.

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.

Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 подала заяву про розгляд без участі власника майна та її представника, у задоволенні клопотання просила відмовити. Адвокат ОСОБА_6 подала свої письмові заперечення, в яких зазначила що фактична адреса проведення обшуку відрізняється від адреси вказаної в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 у справі №757/49693/24-к надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_7 . Водночас обшук 12.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 у справі №757/49693/24-к проведено за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Прокурором до клопотання про накладення арешту не надано ухвалу суду або інші докази, які підтверджують, що представники правоохоронних органів після проведення обшуку 12.11.2024 зверталися до суду для легалізації такого обшуку. Таким чином, обшук за адресою місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , відбувся без відповідної ухвали слідчої судді, а тому є незаконним.

Крім того адвокат зазначає, що вилучені грошові кошти під час обшуку є особистими коштами ОСОБА_4 та не підлягають арешту. Під час проведення обшуку адвокат ОСОБА_8 та ОСОБА_4 неодноразово повідомляли, що це особисті кошти ОСОБА_4 , які не мають жодного відношення до даного кримінального провадження. Про що відображено у зауваженнях адвоката ОСОБА_8 на ст.11 протоколу обшуку. В клопотанні про арешт майна прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 зазначає фабулу кримінального провадження, перераховує норми Кримінального процесуального кодексу України та обґрунтовує, чому вилучені грошові кошти у ОСОБА_4 мають значення для обставин кримінального провадження. Разом з тим, ні протокол обшуку від 12.11.2024, ні постанова про визнання речовими доказами від 12.11.2024 не містить конкретних даних про те, що вилучені грошові кошти мають доказове значення в розумінні ч.2 ст. 364 КК України. При цьому до клопотання про накладення арешту не надано жодних доказів причетності саме ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення в рамках якого здійснюється досудове розслідування. З усіх матеріалів, що надано додатками до клопотання про накладення арешту містяться дані щодо інших фізичних та юридичних осіб. З усіх цих документів не вбачається причетність ОСОБА_4 до цього кримінального провадження та юридичних осіб, які згадується в документах. Як вже було зазначено, вилучені грошові кошти у ОСОБА_4 є її особистими коштами. В клопотанні про арешт майна прокурором не доведено, які вони мають значення для обставин кримінального провадження. У зв`язку з цим, накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_4 є безпідставним. Грошові кошти вилучені у ОСОБА_4 зберігалися нею для придбання власної квартири. Це підтверджується договором про надання інформаційних послуг з пошуку об`єкта нерухомості від 05.10.2024 про що неодноразово було зазначено під час проведення обшуку адвокатом ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Договір про надання інформаційних послуг з пошуку об`єкта нерухомості від 05.10.2024 надається до даних заперечень. Частина вилучених коштів у валюті долари США отримані ОСОБА_4 від її мами ОСОБА_10 у розмірі 65 250 дол. США. Отримання вказаних коштів від матері ОСОБА_11 підтверджується довідкою від 13.11.2024 №ANB1VPLAA2621L7U виданою АТ КБ «Приватбанк». Крім того, з метою підготовки до придбання квартири, між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 укладено договір позики №10/10/2024 від 10.10.2024 на суму 80 000 дол. США. Договір позики додається разом з даними запереченнями. Таким чином, грошові кошти, у розмірі 97 574 дол. США, які були вилучені під час обшуку це є грошові кошти на придбання квартири, що складалися із коштів, які позичені в ОСОБА_12 та частина коштів це кошти, які були перераховані мамою ОСОБА_4 . Крім цього, ОСОБА_4 , має власні особисті доходи. Так, згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Декларація) за квітень -жовтень 2024 року, сума доходів ОСОБА_4 за звітний період складає 1 601 000, 00 грн. Копія декларації міститься у додатках до заперечень. Цими доказами підтверджується, що ОСОБА_4 мала значний дохід від господарської діяльності, як ФОП. Отже, зазначеними вище доказами підтверджується, що грошові кошти, які вилучені в ОСОБА_4 під час обшуку 12.11.2024 є її особистими коштами для придбання квартири та належать ОСОБА_4 на законних підставах та не мають жодного стосунку до обставин кримінального провадження

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000001810 від 31.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Установлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 можуть знаходитися документи щодо протиправної діяльності ТОВ «Стейлед» (код 44399678), ТОВ «Уніо» (код 44231911), ТОВ «Ренд Преміум» (код 44368241), ТОВ «Мілівер» (код 42202632), ТОВ «Еквітас-Консалт», (код 44547419), ФГ «Шмель» (код 19228326), ТОВ «Пальне Південь» (код 45597811), ТОВ «УЛФ-Фінанс» (код 41110750), ТОВ «Геймдев» (код 43397203), чорнові записи, комп`ютерне обладнання (в тому числі носії інформації: флеш-накопичувачі, жорсткі диски, ноутбуки, планшети), яке використовувалося для вчинення злочину, мобільні телефони, планшети, флеш носії, засоби стільникового зв`язку, сім-картки мобільних операторів, упаковки та тримачі до сім-карт, банківські картки, документи щодо видачі коштів з банківських рахунків, чорнові записи, зіпсовані документи, блокноти, робочі зошити тощо, в яких може знаходитися інформація, яка має значення для кримінального провадження, інших предметів, що свідчать про обставини вчинення злочину і мають значення для встановлення істини у провадженні, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних осіб або для спростування обвинувачення чи пом`якшення відповідальності.

Таким чином, під час досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , з метою відшукання та вилучення предметів та документів щодо протиправної діяльності, які мають значення для досудового розслідування, а також містять відомості, які будуть використані як докази у розслідуваному кримінальному провадженні.

30.10.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

12.11.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно:

- грошові кошти в сумі 182 000 грн., 97 574 дол. США.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно.

Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку майно дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до п.п. 5, 7, 9, 11 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений. Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

В порушення вищевказаних вимог, виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та, відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери. Додаток до протоколу містить опис вилучених коштів без їх ідентифікації.

Відтак, прокурором також не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 171 КПК України, оскільки зазначено перелік і види майна, що належить арештувати.

Статтею 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, обставини зазначені в запереченнях адвоката ОСОБА_6 , а саме те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 у справі №757/49693/24-к надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_7 . Водночас обшук 12.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 у справі №757/49693/24-к проведено за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Прокурором до клопотання про накладення арешту не надано ухвалу суду або інші докази, які підтверджують, що представники правоохоронних органів після проведення обшуку 12.11.2024 зверталися до суду для легалізації такого обшуку. Таким чином, обшук за адресою місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , відбувся без відповідної ухвали слідчого судді.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, враховуючи зазначене вище та наявність у ОСОБА_4 доказів походження грошових коштів, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна і при вказаних обставинах явно порушуватиметься справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. ст. 173 КПК України, не відповідає розумності і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як визначено у ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-175, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000001810 від 31.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1