Ухвала

від 29.11.2024 по справі 159/4229/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/4229/23 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю. Провадження № 22-ц/802/1035/24 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Матвійчук Л. В., Карпук А. К.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Федонюк Світлани Юріївни та ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - Ковельська міська рада Волинської області, про усунення перешкод у користуванні майном, за апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 13 вересня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Волинського апеляційного суду перебуває дана цивільна справа, яка ухвалою апеляційного суду від 12 листопада 2024 року призначенадо розгляду на 10 год. 40 хв. 05 грудня 2024 року в приміщенні апеляційного суду з викликом в судове засідання учасників справи.

28 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів Волинського апеляційного суду Федонюк С. Ю. та Матвійчук Л. В., який обґрунтувала тим, що на її думку, існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості даних суддів, так як вказані судді приймали участь у розгляді даної цивільної справи за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2024 року про призначення експертизи. За результатами перегляду було постановлено апеляційним судом ухвалу суду першої інстанції в частині призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі скасувати і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Тобто, вважає, що ці судді не мають права приймати різні рішення з одного й того ж питання.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає заявлений відвід необґрунтованим.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 4952, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Апеляційний суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Федонюк С. Ю. та ОСОБА_2 виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді (суддів) діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді (суддів). Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Доводи заяви про відвід суддів Федонюк С. Ю. та Матвійчук Л. В. по своїй суті зводяться до незгоди ОСОБА_1 із прийнятою суддями постановою за іншою апеляційною скаргою з процесуальних питань, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу суддів .

Отже, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Федонюк С. Ю. та Матвійчук Л. В.

Водночас, апеляційний суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід суддів Федонюк С. Ю. та Матвійчук Л. В., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 38, 40 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Федонюк Світлани Юріївни та ОСОБА_2 від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - Ковельська міська рада Волинської області, про усунення перешкод у користуванні майном, визнати необґрунтованою.

Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Федонюк Світлани Юріївни та Матвійчук Людмили Володимирівни передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді