Постанова

від 12.11.2024 по справі 902/393/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Справа № 902/393/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Немирівської міської ради - не з`явилися

відповідача ОСОБА_1 - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2024 р.

постановлене у м. Вінниця, повний текст складено 08.08.2024 р.

у справі № 902/393/24 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Немирівської міської ради

до відповідача ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 30.07.2024 р. Господарський суд Вінницької області задоволив позов Немирівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном. Суд ухвалив рішення про зобов`язання відповідачки ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 0523010100:01:003:0156 площею 0,0015 га, що перебуває у комунальній власності Немирівської міської ради, шляхом демонтажу тимчасової споруди, розміщеної на цій земельній ділянці.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним через порушення норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що в позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на норми законодавства про земельний сервітут. Натомість суд першої інстанції вийшов за позовні вимоги і застосував до спірних правовідносин законодавство про оренду.

Зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 на протязі існування договірних відносин продовжувала виконувати істотні умови договору оренди, а саме - сплачувала орендну плату за користування майном по даний час. Вважає, що недослідження судом першої інстанції наведених обставин вплинуло на законність прийнятого судом рішення.

Просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2024 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач Немирівська міська рада відзив на апеляційну скаргу не подав. Немирівська міська рада та відповідач ОСОБА_1 не забезпечили явку представників у судове засідання 12.11.2024 р., тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 85 86 у т.1/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 02.08.2016 р. земельна ділянка з кадастровим номером 0523010100:01:003:0156 площею 0,0015 га знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в комунальній власності Немирівської міської ради /а.с. 6 7 у т.1/.

06.08.2014 р. на цю земельну ділянку було зареєстроване право оренди на підставі договору оренди землі від 05.12.2013 р. б/н, укладеного фізичною-особою підприємцем Міхно Нелею Віталіївною та Немирівською міською радою, на строк дії в один рік. Договір оренди суду не наданий, а також відсутні відомості щодо продовження оренди після завершення строку дії договору оренди.

Відповідно до рішення Немирівської міської ради № 126 від 26 травня 2016 року «Про укладення договору на користування земельною ділянкою на умовах особистого строкового сервітуту з ФОП Міхно Нелею Віталіївною» прийнято рішення укласти договір про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування тимчасової споруди з фізичною особою - підприємцем Міхно Нелею Віталіївною на земельну ділянку площею 0,0015 га (кадастровий номер 0523010100:01:003:0156 по АДРЕСА_2 , яка використовується для комерційного призначення, терміном на 3 (три) роки /а.с. 9 зв. 10 у т.1/.

01.06.2016 р. Немирівська міська рада та підприємець Міхно Н.В. уклали договір про встановлення особистого строкового сервітуту /а.с. 7 зв. 9 у т.1/.

Умовами договору встановлено, що Немирівська міська рада на підставі рішення від 26 травня 2016 року № 126 9 сесії 7 скликання Немирівської міської ради встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 0523010100:01:003:0156 в інтересах сервітуарія на право розміщення ТС (групи стаціонарних тимчасових споруд), а саме ФОП Міхно Нелі Віталіївні, площею 0,0015 га для здійснення підприємницької діяльності (п.1.1 договору).

Цим договором встановлюється строковий особистий сервітут строком на 3 (три) роки з дати реєстрації цього договору (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору по закінченню строку цього договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін, про що сторони не пізніше як за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомляють одна одну у письмовій формі. Продовження строку договору оформляється додатковою угодою.

Згідно з п. 5.2 договору цей договір підлягає припиненню за умов і в порядку, передбачених статтею 406 Цивільного кодексу України.

Такий договір був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2016 р., що підтверджується інформаційною довідкою від 02.08.2016 р. /а.с. 6 7 у т.1/.

Згідно з рішенням Немирівської міської ради від 18 квітня 2019 року № 890 «Про припинення договору оренди землі від 05.12.2013 р., та договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01.06.2016 р.» /а.с. 12 у т.1/ вирішено :

- припинити договір оренди землі, укладений 05.12.2013 р. Немирівською міською радою та ФОП Міхно Нелею Віталіївною на земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,0015 га з кадастровим номером 0523010100:01:003:0156, в зв`язку з закінченням строку на який його було укладено;

- припинити договір про встановлення особистого строкового сервітуту, укладений 01.06.2016 р. Немирівською міською радою та ФОП Міхно Нелею Віталіївною на земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,0015 га з кадастровим номером 0523010100:01:003:0156, у зв`язку з відмовою особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

- зобов`язати ФОП Міхно Н.В. у місячний термін після прийняття цього рішення демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму) та повернути вищевказану земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому орендар одержав її в оренду.

01.09.2021 р. ОСОБА_1 звернулась до Немирівської міської ради із заявою про укладення договору оренди на спірну земельну ділянку /а.с. 10 зв. у т.1/.

24.09.2021 р. Немирівською міською радою відмовлено в укладенні договору оренди земельної ділянки листом № 02-18-м-69, у якому зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

У позовній заяві Немирівська міська рада доводить, що після закінчення строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту відповідач в добровільному порядку не здійснив демонтаж тимчасової споруди, тому просить суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0523010100:01:003:0156 площею 0,0015 га, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького та перебуває в комунальній власності Немирівської міської ради, шляхом демонтажу тимчасової споруди, розміщеної на земельній ділянці.

Відповідач відзив на позов суду першої інстанції не подавав, в судовому засіданні представник відповідачки заперечив проти позовних вимог.

Задоволивши позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки сторонами не подано доказів звернення сервітуарія/відповідачки до власника/позивача за 60 днів до закінчення строку дії договору з заявою про продовження строку дії договору, договір припинив свою дію з 02.06.2019 р. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Також суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів про те, що відповідачка після закінчення дії договору здійснила демонтаж належної їй тимчасової споруди та виснував про задоволення позовної вимоги позивача про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди, розміщеної на земельній ділянці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір про встановлення особистого строкового сервітуту припинив свою дію з 02.06.2019 р. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, що обумовлює правомірність вимог власника земельної ділянки про повернення земельної ділянки та усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, шляхом демонтажу тимчасової споруди відповідачки.

Так, на умовах договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01.06.2016 р. між сторонами відбулись правовідносини, які врегульовані нормами глави 32 ЦК України та главою 16 ЗК України.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 402 ЦК України (в редакції станом на 01.06.2016 р.) сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (ч. 2 ст. 403 ЦК України).

У абзаці 1 ч.1, ч.2 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 98 ЗК України (в редакції станом на 01.06.2016 р.) право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельного сервітуту на право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), що передбачено в ч. 1 ст. 99 ЗК України.

Відповідно до норм п. 3 ч. 1 ст. 406 ЦК України та п. «г» ч. 1 ст. 102 ЗК України дія земельного сервітуту припиняється у разі закінчення строку, на який було встановлено сервітут.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як зазначено вище, суд встановив, що 01.06.2016 р. Немирівська міська рада та ФОП Міхно Н.В. уклали договір про встановлення особистого строкового сервітуту /а.с. 7 зв. 9 у т.1/ строком на 3 (три) роки з дати реєстрації цього договору. Такий договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2016 р., що підтверджується інформаційною довідкою від 02.08.2016 р. /а.с. 6 7 у т.1/.

Відповідно до п. 2.2 договору по закінченню строку цього договору його дію може бути продовжено за домовленістю сторін, про що сторони не пізніше як за 60 днів до закінчення строку дії договору мали б повідомити одна одну у письмовій формі. Продовження строку договору оформляється додатковою угодою.

Колегія суддів встановила, що відсутні докази про те, що сторони договору повідомляли одна одну у письмовій формі про продовження строку його/договору дії, як це передбачено умовами п. 2.2 договору. Також відсутня додаткова угода, яка була б укладена сторонами про продовження строку договору.

Волевиявлення Немирівської міської ради на припинення договірних відносин з ФОП Міхно Н.В. встановлено у рішенні ради від 18 квітня 2019 року № 890 «Про припинення договору оренди землі від 05.12.2013 р. та договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01.06.2016 р.».

Колегія суддів, керуючись принципом «суд знає закон», вирішує спір, самостійно здійснивши правильну правову кваліфікацію правовідносинам сторін виходячи із встановлених фактів та застосувавши ті норми, предметом регулювання яких є спірні правовідносини, тому не застосовує норми ст. 126-1 ЗК України, які навів у рішенні суд першої інстанції, оскільки на час закінчення строку дії договору про встановлення земельного сервітуту від 01.06.2016 р. норми зазначеної статті не існували, а набрали законної сили 07.01.2020 р. на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Отже у відповідності до умов п. 5.2 договору, і такі умови відповідають нормам п. 3 ч. 1 ст. 406 ЦК України та п. «г» ч. 1 ст. 102 ЗК України, договір про встановлення особистого строкового сервітуту припинив свою дію 02.06.2019 р. у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

З урахуванням наведених норм і обставин є безпідставними доводи відповідачки, викладені в апеляційній скарзі, про те, що договір найму є поновленим після закінчення строку договору найму з огляду на те, що наймач продовжує володіти та/або користуватись майном. Натомість заперечень по суті позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0523010100:01:003:0156 шляхом демонтажу тимчасової споруди, яка розміщена на земельній ділянці, - відповідачка не надала суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які безпідставно зайняли земельні ділянки, тоді як матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка після закінчення дії договору здійснила демонтаж належної ій тимчасової споруди.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про задоволення позову. Колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2024 р. у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на нормах законодавства і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.277 ГПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 30.07.2024 р. у справі № 902/393/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 902/393/24 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 28.11.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.