Постанова
від 20.11.2024 по справі 924/863/23
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Справа № 924/863/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Черначук А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 (cуддя ОСОБА_10 )

час та місце ухвалення рішення: 1 квітня 2024 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; повний текст рішення складено 10 квітня 2024 року

за позовом LAFINER SOP TRADING LTD (Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАФІНЕР СОП ТРЕЙДІНГ")

до:

1) ОСОБА_6

2) ОСОБА_7

3) ОСОБА_2

4) ОСОБА_8

5) ОСОБА_4

6) ОСОБА_3

7) ОСОБА_5

8) ОСОБА_1

9) ОСОБА_9

10) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул-Спред"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства "Проскурів"; 2) ОСОБА_11 ; 3) ОСОБА_12 ; 4) ОСОБА_13 ; 5) ОСОБА_14 ; 6) ОСОБА_15 ; 7) Приватного акціонерного товариства "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ АТП 16854"

про витребування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, зобов`язання депозитарної установи внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити переєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції

за участю представників сторін:

від Позивача - ОСОБА_16 ;

від Відповідачів 1, 2, 4, 5, 6, 8, 9, 10 - не з`явилися;

від Відповідача 3 - ОСОБА_17 ;

від Відповідача 7 - ОСОБА_18 ;

від Третьої особи 1 - ОСОБА_19 ;

від Третіх осіб 2, 3, 4, 5, 6, 7 - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

LAFINER SOP TRADING LTD (ТОВ "ЛАФІНЕР СОП ТРЕЙДІНГ" (надалі Позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_6 (надалі Відповідач 1), ОСОБА_7 (надалі Відповідач 2), ОСОБА_2 (надалі Відповідач 3), ОСОБА_8 (надалі Відповідач 4), ОСОБА_4 (надалі Відповідач 5), ОСОБА_3 (надалі Відповідач 6), ОСОБА_5 (надалі Відповідач 7), ОСОБА_1 , (надалі Відповідач 8), ОСОБА_9 (надалі Відповідач 9), ТОВ "Бул-Спред" (надалі Відповідач 10); за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Проскурів" (надалі Третя особа 1), ОСОБА_11 (надалі Третя особа 2), ОСОБА_12 (надалі Третя особа 3), ОСОБА_13 (надалі Третя особа 4), ОСОБА_14 (надалі Третя особа 5), ОСОБА_15 (надалі Третя особа 6), ПАТ "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ АТП 16854" (надалі Третя особа 7) про:

·витребування у Відповідача 1 на користь Позивача 6501 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 1 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 1 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 2 на користь Позивача 7710 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 2 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 2 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 3 на користь Позивача 7606 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн.) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 3 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 3 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 4 на користь Позивача 7710 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 4 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 4 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах LAFINER SOP TRADING LTD № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 5 на користь Позивача 7606 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 5 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 5 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "Проскурів") та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивава № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 6 на користь Позивача 6540 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 6 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 6 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 7 на користь Позивача 7449 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 7 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 7 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 8 на користь Позивача 7638 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 8 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 8 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

· витребування у Відповідача 9 на користь Позивача 7101 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 9 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 9 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп".

Також позов містить вимоги щодо зобов`язання депозитарної установи Відповідача 10 та будь-які інші депозитарні установи, в яких Відповідачів відкриті рахунки у цінних паперах, на яких обліковуються прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1, внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції наступного змісту:

1) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 6501 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 1, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

2) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7710 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 2, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

3) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7606 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 3, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

4) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7710 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 4, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

5) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7606 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 5, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

6) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 6540 (шість тисяч п`ятсот сорок) штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 6, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

7) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7449 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я ОСОБА_5 , у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

8) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7638 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 8, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп";

9) списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7101 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн.) з рахунку (ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 9, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача № 402768-CY20000019, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами розгляду справи № 924/139/20, господарськими судами всіх інстанцій визнано недійсними договори купівлі-продажу цінних паперів №БВ-3831/3830 від 17 жовтня 2012 року та №ВБ-3832/3830 від 18 жовтня 2012 року, відповідно до яких із законної власності Позивача вибули 65 861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1. Враховуючи недійсність правочину, в результаті якого Третя особа 2 набула у власність спірний пакет акцій Третьої особи 1, та наявність підстав для витребування акцій у осіб, які є поточними власниками спірних акцій, беручи до уваги особливості правового регулювання депозитарного обліку щодо спірних простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які зберігаються на рахунках в цінних паперах, відкритих в депозитарних установах, приписи статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" щодо внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника виключно депозитарними установами на підставі, зокрема, судового рішення, Позивачем обрано спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов`язання депозитарних установ провести безумовні облікові операції списання простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1 з рахунків у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідачів 1,2,3,4,5,6,7,8,9 в цих депозитарних установах, та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах Позивача, відкритий в іншій депозитарній установі, оскільки задоволення такої вимоги забезпечить повне відновлення прав Позивача.

Рішенням суду першої інстанції від 1 квітня 2024 року в справі № 924/863/23 позов задоволено частково.

При ухвалені вказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року у справі № 924/139/20 встановлено удаваність договорів № 3831 та № 3832 та вибуття спірного майна (65861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1) з власності Позивача з порушенням особою, яка від імені товариства вчинила такий правочин, засад представництва уповноваженою особою юридичної особи та всупереч меті господарської діяльності останнього, що не може свідчити про існування дійсного наміру Позивача у вибутті з власності такого майна, з огляду на встановлення дефекту волі. Суд виснував, що відчуження спірного майна відбулось поза волею дійсного власника Позивача.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що за умови відсутності волевиявлення законного власника на укладання договорів № 3831 та № 3832 з порушенням вимог частини 2 статті 98 ЦК України, останні вибули з власності Позивача поза його волею та з порушенням передбаченого законом порядку, та прийшов до висновку про незаконність вибуття відповідного майна з володіння позивача. Тобто, за наявності встановлених обставин відсутності повноважень представника Позивача на відчуження спірних цінних паперів, та відсутності законних правових підстав для набуття права власності на акції кількістю 65861 штук в подальшому третім особам за наслідком вищенаведених правочинів, внаслідок чого Відповідачами 1-9 згідно відповідних послідовно укладених договорів отримано акції кількістю більш ніж 65861 штук (66455 штук). В свою чергу, позов заявлено з вимогами про повернення 65861 акцій Третьої особи 1, тобто в кількості, меншій за кількість, щодо якої здійснювались дії по відчуженню.

Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що в свою чергу з матеріалів справи вбачається, що Відповідачі 1-9 отримали вищенаведені акції по суттєво нижчій ціні: акції відчужувались по ціні від 1 грн за акцію до 4,5 грн за акцію, при їх номінальній вартості 50 грн за акцію, а виснувавши, що дії Відповідачів 1-9 в сукупності з іншими обставинами справи, свідчать про недобросовісність Відповідачів 1-9 у даній справі.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача про витребування з чужого незаконного володіння у Відповідачів 1-9 - 65861 акцій, емітованих Третьою особою 1 є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

При цьому місцевий господарський суд зазначив, що обраний Позивачем спосіб захисту - визнання права власності та зобов`язання національного депозитарію вчинити дії з переказу цінних паперів є ефективним, оскільки забезпечить Позивачу за допомогою процесуального інструменту рішення суду, відновлення в порядку, визначеному законом, сукупності усіх правомочностей власника простих іменних акцій бездокументарної форми.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні виходячи з обставин справи зазначено, що з огляду на те, що у вказаній вимозі зазначено, окрім Відповідача 10, "будь-які інші депозитарні установи", тобто вимога спрямована на необмежене коло осіб, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання будь-яких депозитарних установ, в яких Відповідачам 1-9 відкриті рахунки у цінних паперах, на яких обліковуються прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1, внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції щодо списання та переказу простих іменних акцій бездокументарної форми існування у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідачів 1 -9, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп".

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від Відповідача 4 до суду апеляційної інстанції через підсистему Електронний суд надійшла апеляційна скарга, в котрій Відповідач 4 просив скасувати рішення суду першої інстанції від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 4 на користь Позивача 7710 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 4 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 4 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, а тому щодо зобов`язання Відповідача 10 внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції наступного змісту, зокрема, списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7710 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 4, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача. Просить прийняти в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог до Відповідача 4.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Відповідач 4 посилається на те, що втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм, тому вважає, що у зв`язку з цим «втручання у право добросовісного набувача мирно володіти майном» шляхом витребування майна з його незаконного володіння немає підстав вважати незаконним. Зауважив, що у питаннях оцінки наявності «суспільного», «публічного» інтересу в контексті втручання в право мирного володіння майном ЄСПЛ визнає за державою право користуватися значною свободою розсуду при визначенні такого суспільного інтересу за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Констатував, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статтей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

Скаржник зауважив, що відповідно до платіжної інструкції №0.0.2944093479.1 від 12 квітня 2023 року Відповідач 4 провів на банківський рахунок Третьої особи 5 оплату згідно договору №7-1-БВ купівлі-продажу фінансових інструментів від 6 лютого 2023 року в сумі 30840 грн. Вважає, що Відповідач 4 придбав прості іменні акції Третьої особи 1 у кількості 7710 шт за оплатним договором та зауважує, що вказаний договір є дійсним, та у судовому порядку недійсним не визнається. З позиції апелянта укладаючи договір купівлі-продажу фінансових інструментів від 6 лютого 2023 року Відповідач 4 мав усі підстави вважати, що документи на підставі яких Третя особа 5 володіє спірними акціями, є законними, та правомірно очікував, що Третя особа 5, укладаючи договір купівлі-продажу від 6 лютого 2023 року із Відповідачем 4, має законне право розпоряджатися акціями Третьої особи 1, а після отримання за договором купівлі-продажу Відповідач 4 матиме змогу мирно ними володіти, користуватись та розпоряджатись.

Також Відповідач 4 в апеляційній скарзі вказав, що судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні вказано, що вибуття спірного майна (65861 простих іменних акцій, емітентом яких є ПАТ «Проскурів») з власності Позивача відбулося з порушенням особою, яка від імені товариства вчинила такий правочин, засад представництва уповноваженою особою юридичної особи та всупереч меті господарської діяльності останнього, що не може свідчити про існування дійсного наміру Позивача у вибутті з власності такого майна, адже має місце дефект волі.

Скаржник звертає увагу, що у справі №924/139/20 не встановлено факту відсутності волі Позивача на відчуження спірних акцій, а в матеріалах справи відсутні жодні докази, що підтверджують відсутність волі Позивача на відчуження спірних акцій. За змістом довіреності від 17 грудня 2008 року (пункт 3) директор компанії Позивача Яніакіс Тома призначив Третю особу 2 представником вказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно з рішенням ради компанії, у тому числі, продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунка або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 6 травня 2024 року від Відповідача 6 до суду апеляційної інстанції через підсистему Електронний суд надійшла апеляційна скарга, в якій Відповідач 6 просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в повному обсязі та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Відповідач 6 посилається на те, що втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм, тому за доводами апелянта у зв`язку з цим «втручання у право добросовісного набувача мирно володіти майном» шляхом витребування майна з його незаконного володіння немає підстав вважати незаконним. Також скаржник зауважив, що у питаннях оцінки наявності «суспільного», «публічного» інтересу в контексті втручання в право мирного володіння майном ЄСПЛ визнає за державою право користуватися значною свободою розсуду при визначенні такого суспільного інтересу за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Констатував, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статтей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.

Також Відповідач 6 в апеляційній скарзі вказав, що судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні вказано, що вибуття спірного майна (65861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1 з власності Позивача відбулося з порушенням особою, яка від імені товариства вчинила такий правочин, засад представництва уповноваженою особою юридичної особи та всупереч меті господарської діяльності останнього, що не може свідчити про існування дійсного наміру Позивача у вибутті з власності такого майна, адже має місце дефект волі.

З огляду на це скаржник звертає увагу, що у справі №924/139/20 не встановлено факту відсутності волі Позивача на відчуження спірних акцій, і що в матеріалах справи відсутні жодні докази, що підтверджують відсутність волі Позивача на відчуження спірних акцій. Апелянт вважає, що за змістом довіреності від 17 грудня 2008 року (пункт 3) директор компанії Позивача Яніакіс Тома призначив Третю особу 2 представником вказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно з рішенням ради компанії, у тому числі, продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунка або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції від Відповідача 5 до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга в якій Відповідач 5 просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 5 на користь Позивача 7606) простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент; Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 5 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 5 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача; зобов`язання депозитарної установи Відповідача 10 внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції наступного змісту, зокрема списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7606 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Відповідач 10, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 5, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача.

Відповідач 5 в апеляційній скарзі зазначає, що є добросовісним набувачем акцій Третьої особи 1 у кількості 7606 штук, оскільки набув такі акції за оплатним договором, та вважає, що жодним чином не пов`язаний ні з Третьою особою 2, ні з продавцем Третьою особою 5. Відповідач 5 зауважує, що такі акції набув за оплатним договором купівлі-продажу, і на акції Третьої особи 1, які він придбав, були відсутні будь-які обмеження щодо відчуження вказаних акцій, зокрема був відсутній арешт на такі акції, накладений відповідною ухвалою про забезпечення позову, тому Третя особа 5 на переконання апелянта мала право розпоряджатися вказаними акціями, що перебували у неї на праві власності.

З огляду на це скаржник звертає увагу, що у справі №924/139/20 не встановлено факту відсутності волі Позивача на відчуження спірних акцій і що в матеріалах справи відсутні жодні докази, що підтверджують відсутність волі Позивача на відчуження спірних акцій. Апелянт вважає, що за змістом довіреності від 17 грудня 2008 року (пункт 3) директор компанії Позивача Яніакіс Тома призначив Третю особу 2 представником вказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно з рішенням ради компанії, у тому числі, продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунка або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії.

Відповідач 5 також вказав, що йому не зрозуміло яким чином суд першої інстанції встановив, що акції, які належали Позивачеві, зараз перебувають у Відповідача 5 на праві власності, оскільки акція не має особливих ідентифікуючих ознак, їй надається лише номер певного випуску таких акцій.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції 7 травня 2024 року від Відповідача 7 до суду апеляційної інстанції через підсистему надійшла апеляційна скарга, в якій Відповідач 7 просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 7 на користь Позивача 7449 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 7 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 7 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми 14 існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, а також щодо зобов`язання депозитарної установи Відповідача 10 внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції наступного змісту: списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7449 штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 7, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача. Просить прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідач 7 в апеляційній скарзі зауважує, що суд дійшов висновку, що Третій особі 4 у II кварталі 2021 року всього належало 13989 акцій Третьої особи 1, які в повному обсязі були відчужені нею Третій особі 6 в III кварталі 2021 року, і ці акції, на думку суду, мали належати Позивачу. Водночас зазначає, що суд встановив, що «Згідно виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 10 вересня 2021 року Відповідач 7 придбав у Третьої особи 4 - 7449 акцій Третьої особи 1» При цьому, такі висновки суду є взаємовиключними, оскільки всі акції, які належали Третій особі 4 з точки зору суду були продані Третій особі 6, а відтак Відповідач 7 зазначив, що судом жодним чином не встановлено, що Відповідачем 7 були придбані акції, які мали належати Позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції 7 травня 2024 року від Відповідача 3 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга, в якій Відповідач 3 просив поновити пропущений процесуальний строк та скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в повному обсязі.

Скаржник в апеляційній скарзі вказав, що як Відповідач 3 так і ОСОБА_20 є добросовісними набувачами так як набули майно - цінні папери, за відплатним договором, і що вказані особи не знали та не могли знати про те, що набули майно в особи, яка не мала права його відчужувати враховуючи, що в силу статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується і саме на Позивача покладається обов`язок довести на підставі належних та допустимих доказів, що набувачі є недобросовісними. Наголошує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на спростування презумпції добросовісності набувачів цінних паперів Відповідача 3 та ОСОБА_20 в зв`язку з чим суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні за доводами апелянта безпідставно дійшов висновку, що Відповідачі 1-9 (в тому числі Відповідач 3) та Треті особи є особами пов`язаними з Третьою особою 2 без посилання на достовірні та достатні докази. Вважає, що матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження того, що ОСОБА_20 та/або Відповідач 3 знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочинів на підставі яких останнім були набуті у власність цінні папери (прості іменні акції в кількості 7606 шт.).

Відповідач 3 вказав, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статтей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а відтак не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном. Вважає, що судом першої інстанції також не враховано, що Відповідач 3 був акціонером Третьої особи 1 з 2012 року, а відповідно мав законні підстави для збільшення частки своєї участі у вказаному товаристві за рахунок набуття у власність цінних паперів (простих іменних акцій) вказаного товариства, що також додатково підтверджує його добросовісність як набувача яка презюмується законом, а також не було спростовано Позивачем по справі.

Скаржник зауважує, що згідно з пунктом 1.2 Договору №3832 відомості про цінні папери, що є предметом цього Договору №3832: назва емітента цінних паперів Третя особа 1; код за ЄДРПОУ емітента - 30593842; вид та категорія цінних паперів - проста іменна акція; міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів - UA 4000011217; форма випуску та існування цінних паперів - документарна; номінальна вартість одного цінного паперу - 50 грн; кількість цінних паперів - 65 861 шт.; загальна номінальна вартість пакету цінних паперів - 3 293 050 грн, проте в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, серед іншого: витребування у Відповідача 3 на користь Позивача 7606 простих іменних акцій бездокументарної форми існування міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171. Вказане на переконання апелянта підтверджує, що цінні папери які були набуті Третьою особою 2 за договором визнаним недійсним не є тими самими цінними паперами які були набуті Відповідачем 3 за договором купівлі продажу у ОСОБА_20 , оскільки вони відносяться до різних випусків.

Відповідач 3 в апеляційній скарзі зауважив, що у справі №924/139/20 не встановлено факту відсутності волі Позивача на відчуження спірних акцій, а в матеріалах справи відсутні жодні докази, що підтверджують відсутність волі Позивача на відчуження спірних акцій. Зазначив, що за змістом довіреності від 17 грудня 2008 року (пункт 3) директор компанії Позивача Яніакіс Тома призначив Третю особу 2 представником вказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно з рішенням ради компанії, у тому числі, продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунка або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції 13 травня 2024 року від Відповідача 1 до суду апеляційної інстанції через підсистему надійшла апеляційна скарга в якій Відповідач 1 просив поновити процесуальний строк та скасувати рішення місцевого господарського суду від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 1 на користь Позивача 6501 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 1 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 1 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, а також в частині зобов`язання депозитарної установи Відповідача 10 внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції наступного змісту, зокрема, списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 6501 (шість тисяч п`ятсот одна) штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 1, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача. Просив прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову до Відповідача 1.

Апелянт в апеляційній скарзі зауважив, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Зауважив, що набуваючи акції Третьої особи 1 у власність, Відповідач 1 очікував, що придбає у власність ті акції, які Третя особа 2 набула не за спірним договором від 18 грудня 2012 року, а за іншими правочинами, які є дійсними та ніким не оскаржувались. При цьому, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного.

Відповідач 1 зауважив, що за змістом довіреності від 17 грудня 2008 року (пункт 3) директор Позивача Яніакіс Тома призначив ОСОБА_11 представником вказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно з рішенням ради компанії, у тому числі, продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунка або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії. Враховуючи вищевикладене, Третій особі 2 було надано право на продаж будь-якого майна від імені Позивача, при тому, що у довіреності відсутні будь-які відомості щодо обмеження повноважень з приводу продажу майна позивача. В матеріалах справи №924/863/23 відсутні будь-які докази на підтвердження відсутності мети Позивача на продаж спірних акцій, при цьому, наявність довіреності від 17 грудня 2008 року спростовує вказаний висновок суду першої інстанції.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції 13 травня 2024 року від Відповідача 2 до суду апеляційної інстанції через підсистему надійшла апеляційна скарга в якій Відповідач 2 просив поновити процесуальний строк та скасувати рішення суду першої інстанції від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 2 на користь Позивача 7710 (сім тисяч сімсот десять) простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦГ1 UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 2 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 2 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача. Просив прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до Відповідача 2.

Відповідач 2 вказав, що судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном. Судом першої інстанції також не враховано, що Відповідач 3 був акціонером Третьої особи 1 з 2012 року, а відповідно мав законні підстави для збільшення частки своєї участі у вказаному товаристві за рахунок набуття у власність цінних паперів (простих іменних акцій) вказаного товариства, що також додатково підтверджує його добросовісність як набувача яка презюмується законом та не була спростована Позивачем по справі.

Відповідач 2 в апеляційній скарзі зауважив, що у справі №924/139/20 не встановлено факту відсутності волі Позивача на відчуження спірних акцій. В матеріалах справи відсутні жодні докази, що підтверджують відсутності волі Позивача на відчуження спірних акцій. За змістом довіреності від 17 грудня 2008 року (пункт 3) директор компанії Позивача Яніакіс Тома призначив Третю особу 2 представником вказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно з рішенням ради компанії, у тому числі, продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунка або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 3 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23. Попереджено Третю особу 7 про обов`язок зареєструватись відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).

Також, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 6 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23.

Крім того, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 5 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 7 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23.

Окрім того, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23.

Водночас, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 4 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23. Запропоновано учасникам по справі №924/863/23 в строк протягом 7 днів з дня отримання ухвали подати до Північно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Відповідача 4.

Ураховуючи те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 3 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. було відкрито раніше, існувала потреба у передачі апеляційної скарги Відповідача 6 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 для розгляду колегії суддів, яка раніше за іншу колегію суддів відкрила провадження по справі.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, на підставі Службової записки головуючого судді по даній справі, розпорядженням керівника апарату суду від 12 серпня 2024 року за 01-05/722 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів, яка раніше за іншу колегію суддів відкрила провадження по справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, прийнято апеляційну скаргу Відповідача 6 на рішення місцевого господарського суду від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, прийнято апеляційну скаргу Відповідача 5 на рішення суду першої інстанції від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, прийнято апеляційну скаргу Відповідача 7 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, прийнято апеляційну скаргу Відповідача 2 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року об`єднано апеляційні скарги Відповідача 3, Відповідача 6, Відповідача 5, Відповідача 7, Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 4 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційних скарг призначено на 2 жовтня 2024 року об 14:00 год..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції 24 вересня 2024 року від Відповідача 8 до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга, в якій Відповідач 8 просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду та скасувати рішення суду першої інстанції від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 8 на користь Позивача 7638 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн), шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 8 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 8 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третя особа 1" та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, а також щодо зобов`язання депозитарної установи Відповідача 10 внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції наступного змісту, зокрема, списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7638 (сім тисяч шістсот тридцять вісім) штук бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 8, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача. Просив прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог до Відповідача 8.

Скаржник зауважує, що місцевим господарським судом під час винесення оскаржуваного рішення взагалі не досліджувалося питання добросовісності набувачів спірних акцій. Вказав, що згідно з висновками, що містяться в оскаржуваному рішенні, Відповідач 8 придбав у Третьої особи 3 - 7695 акцій, проте Позивач витребовує лише 7101 (в межах загальної кількості акцій Позивача), проте для апелянта незрозумілим залишається те, на підставі яких доказів суд розмежував акції, що належать Відповідачу 8, як ті, що були акціями Позивача і якісь інші. Також незрозуміло для скаржника і те, що на чому ґрунтуються висновки суду про задоволення таких позовних вимог, якщо на його переконання не доведено чому така кількість акцій не віднімалась від акцій будь-кого із Відповідачів 1-9 та чому суд чи Позивач вважають, що 594 акції, які вони не витребовують у Відповідача 9 не належить Позивачу. Вважає при цьому, що нічим не доведено, і те що така ж кількість акцій не може бути залишена будь-кому із Відповідачів 1-9.

Наполягає, що суд першої інстанції не проаналізував, що ні Позивачем, ні під час розгляду справи №924/139/20 не доведено, що Позивач не хотів відчужувати акції Третьої особи 1. Так, суд першої інстанції безпідставно відкинув доводи про те, що за змістом «Доверенности на русском» від 17 грудня 2008 року директор компанії Позивача Яниакис Тома призначив Третю особу 2 представником вищевказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно рішення ради компанії, в тому числі продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунку або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії (п. З довіреності). Зауважує, що зі змісту вказаної довіреності спростовуються будь-які твердження Позивача про те, що такі акції вибули із його володіння не з його волі. Наголошу, що така тривала бездіяльність Позивача (з 2008 року) щодо вказаних акцій Третьої особи 1 може свідчити про те, що на час відчуження акцій Позивача він знав і бажав вчинення таких дій, адже Позивач міг раніше дізнатись про вибуття прав на цінні папери з його власності, зокрема за допомогою інформаційної бази даних, яка є у відкритому (публічному) доступі, або у інший спосіб, що випливає з обов`язку добросовісного власника цікавитись станом своїх справ.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений представником Позивача (рудиком Олегом Андрійовичем) відвід головуючому судді Василишину А.Р., судді Бучинській Г.Б., судді Філіповій Т.Л. від участі у розгляді справи №924/863/23. Передано матеріали справи №924/863/23 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2024 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі (головуючий суддя Маціщук А.В.) відмовлено у задоволенні заяви Позивача про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Василишина А.Р., суддів Бучинської Г.Б., Філіпової Т.Л. від участі у справі № 924/863/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2024 року, з підстав. зазначеній у даній ухвалі, розгляд апеляційної скарги відкладено на 20 листопада 2024 року об 14:00 год. Забезпечено представникам Позивача, Відповідача 3, Відповідача 7 участь в судовому засіданні по справі №903/1283/23 призначеному на 20 листопада 2024 року о 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2024 року поновлено Відповідачу 8 строк на подання апеляційного оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною Відповідача 8 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23. Об`єднано апеляційні скарги Відповідача 8, Відповідача 3, Відповідача 6, Відповідача 5, Відповідача 7, Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 4 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції 1 жовтня 2024 року від Відповідача 9 до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Відповідач 1 просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 9 на користь Позивача 7101 простих іменних акцій бездокументарної форми існування (міжнародний ідентифікаційний номер ЦГ1 UA4000150171, емітент: Третя особа 1, ідентифікаційний код емітента: 30593842, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн) шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 9 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 9 (на якому обліковуються відповідна кількість простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1) та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача.

Відповідач 9 стверджує, що Верховним Судом по справі № 924/139/20 не досліджувалося та не розглядалося питання наявності волевиявлення Позивача на відчуження акцій та відношення довіреності до волевиявлення Позивача.

Також, Відповідач 9 вказав, що придбав 7695 акції у Третьої особи 3 з якою він не перебуває ні в родинних, ні в трудових, ні в будь-яких інших відносинах. Зауважив, що Позивач витребовує у Відповідача 8 лише 7101 акцію, при цьому жодним чином це не обґрунтовуючи і не надаючи жодних доказів. У зв`язку з чим виникає питання як Позивач встановив, що 7101 акція це його, а 594 акції це особисті акції Третьої особи 3.

Відповідач 9 також зазначає, що Позивач не довів право власності на 65861 іменних акцій Третьої особи 1, зокрема і не довів перехід його акцій до Відповідача 9, що на його переконаня вказує на незаконне позбавлення Відповідача 9 права власності на цінні папери.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2024 року поновлено Відповідачу 9 строк на подання апеляційного оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною Відповідача 9 на рішення суду першої інстанції від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23. Об`єднано апеляційні скарги Відповідача 9, Відповідача 8, Відповідача 3, Відповідача 6, Відповідача 5, Відповідача 7, Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 4 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року по справі №924/863/23 у одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20 листопада 2024 року.

20 листопада 2024 року від Відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання обгрунтоване тимчасовою втратою працездатності Відповідача 1.

Також, 20 листопада 2024 року від представника Відповідача 9 надійшло клопотання про відкладення судового засідання обгрунтоване неотриманням ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2024 року.

Окрім того, 20 листопада 2024 року від представника Відповідача 4 надійшло клопотання про відкладення судового засідання обгрунтоване участю в іншому судовому засіданні представника Відповідача 4.

Крім того, 20 листопада 2024 року від представника Відповідача 3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання до отримання Відповідачем 3 наказу по особовому складу та зупинення апеляційного провадження до припинення перебування Відповідача 3 у складі Збройних Сил України.

В судове засідання від 20 листопада 2024 року представники Відповідачів 1,2,4,5,6,8,9,10 та Третіх осіб 2,3,4,5,6,7 не з`явилися.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду (від 2 жовтня 2024 року) сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 Господарського процесуального України).

При цьому сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В той же час, згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому суд констатує, що згідно з частинами 1 та 2, пунктами 1, 2, 6, 8-11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

Відтак, колегія суду зважаючи на повторну неявку сторін вважає за можливе провести розгляд апеляційних скарг за відсутності представників Відповідачів 1,2,4,5,6,8,9,10 та Третіх осіб 2,3,4,5,6,7 за наявними в матеріалах справи доказами, враховуючи, що в матеріалах справи є апеляційні скарги Відповідачів 1,2,4,5,6,8,9, в котрій висвітлена їхня позиція з приводу доводів та заперечень рішення суду. Відповідно колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотань Відповідача 1, Відповідача 4, Відповідача 9 щодо відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року заслухано представника Відповідача 3, який просив відкласти судове засідання до отримання Відповідачем 3 наказу по особовому складу та зупинення апеляційного провадження до припинення перебування Відповідача 3 у складі Збройних Сил України. Представник вказала, що Відповідач 3 не може прибути в судове засідання з огляду на проходження ним служби в лавах Збройних Сил України. При цьому, представник Відповідача 3 вказав, що Відповідач 3 хоче особисто надати пояснення по даній справі оскільки справа має значний майновий інтерес для нього та його сім`ї. Вказує на необхідність зупинення провадження по справі з огляду на норму ГПК України в цій частині.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року заслухано представника Відповідача 7, який не заперечував проти відкладення судового засідання до отримання Відповідачем 3 наказу по особовому складу та зупинення апеляційного провадження до припинення перебування Відповідача 3 у складі Збройних Сил України.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року заслухано представника Позивача, який заперечив проти відкладення судового засідання до отримання Відповідачем 3 наказу по особовому складу та зупинення апеляційного провадження до припинення перебування Відповідача 3 у складі Збройних Сил України. Представник Позивача вказав, що Відповідачем 3 заявлялося аналогічне клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції, у задоволенні якого судом було відмовлено з обгрунтуванням підстав такої відмови.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року заслухано представника Третьої особи 1, який не заперечував проти відкладення судового засідання до отримання Відповідачем 3 наказу по особовому складу та зупинення апеляційного провадження до припинення перебування Відповідача 3 у складі Збройних Сил України.

Колегія суддів розглянувши клопотання представника Відповідача 3 про відкладення судового засідання до отримання Відповідачем 3 наказу по особовому складу та зупинення апеляційного провадження до припинення перебування Відповідача 3 у складі Збройних Сил України після виходу з нарадчої кімнати ухвалила відмовити в задоволенні таких клопотань з огляду на наступне.

На підтвердження своїх доводів, наведених в клопотанні про зупинення провадження представник Відповідача 3 долучив Довідку від 21 жовтня 2023 року №545 про те, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 підписану командиром військової частини та військовий квиток де міститься запис від 28 вересня 2023 року по посаді, а саме:420541А радіотелефоніст.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Верховний Суд також зауважує, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи.

Водночас, слід зазначити, що обов`язок суду зупинити провадження у справі має бути зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

У постанові Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Смірнова проти України" та "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі "Красношапка проти України").

Процесуальний закон містить імперативний обов`язок суду зупинити провадження за вказаною підставою незалежно від статусу сторони, наявності в сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), волевиявлення учасників процесу, категорії справи, ціни позову, виду вимог, що розглядаються в провадженні, чи будь-яких інших чинників. Так само закон не ставить вимог і до характеру несення стороною військової служби: за контрактом, за призовом під час мобілізації, під час особливого періоду, за місцем несення служби, посадою, званням, родом військ тощо.

Разом з тим, Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частиною 1 статтею 227 ГПК України, в матеріалах справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань (постанови Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 757/5240/16-ц, від 29 серпня 2022 року у справі № 461/5209/19).

Так, належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) Верховний Суд визнає недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова Верховного Суду від 29 березня 2023 року в справі №756/3462/20).

Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо), оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.

Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1 статті 227 ГПК України, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові Верховного Суду від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 757/5240/16-ц, від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19, від 17 січня 2023 року в справі № 501/1699/17, від 9 травня 2023 року у справі № 296/5671/21, у постанові від 25 квітня 2024 року в справі №852/2а-1/24 висловлено позицію, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Саме такий висновок також викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 серпня 2024 року у справі 906/855/22.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, клопотання представника Відповідача 3 не містить допустимих доказів на підтвердження того, що фізична особа Відповідач 3 перебуває у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а отже, відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Cама по собі довідки про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України, військовий квиток, контракт про проходження військової служби у ЗСУ не є достатніми для зупинення провадження по справі. Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо.

При вирішенні питання про зупинення провадження необхідно оцінювати обставини справи з точки зору добросовісності, процесуальної поведінки, зловживання процесуальними правами такого учасника процесу в кожній конкретній ситуації.

Разом з тим, суд бере до уваги, що Відповідач 3 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом та має можливість підтримувати комунікацію з судом через свого представника, а саме подавати клопотання, ознайомлюватись з матеріалами справи, подавати заяви по суті, брати участь у судових засіданнях, що в свою чергу вказує і на те, що безпосередня участь в судовому засідання такої особи не є необхідною.

Водночас, наявні матеріали справи та обставини справи дозволяють надати ґрунтовну оцінку правовідносинам, що склалися між Позивачем та Відповідачем 3.

При цьому, суд враховує приписи частині другої статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Також колегія суду ще раз звертає увагу, що Відповідач 3 має адвоката який і подавав скаргу та відповідні клопотання, що вказує на те, що Відповідач 3 має можливість підтримувати комунікацію з судом, укласти договір з адвокатом, подавати докази тощо (що і вчиняє у даній справі).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Відповідача 3 про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України. Разом з тим, з огляду на описані вище правові позиції ВС, суд апеляційної інстанції констатує і те, що в даному випадку подача ще однієї довідки (для подачі якої представник Відповідача 3 просив відкласти розгляд справи) не змінить обставини щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на що дані клопотання також відхиляються судовою колегією.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Відповідач 3 підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в повному обсязі. Представник Відповідача 3 вказав, що як Відповідач 3 так і ОСОБА_20 є добросовісними набувачами так як набули майно - цінні папери, за відплатним договором, вказані особи не знали і не могли знати про те, що набули майно в особи, яка не мала права його відчужувати враховуючи, що в силу статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується і саме на позивача покладається обов`язок довести на підставі належних та допустимих доказів, що набувачі є недобросовісними. Представник зауважив, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на спростування презумпції добросовісності набувачів цінних паперів Відповідача 3 та ОСОБА_20 в зв`язку з чим суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно дійшов помилкового висновку, що Відповідачі 1-9 (крім 2) Треті особи є пов`язаними з Третьою особою 2 особами без посилання на достовірні та достатні докази. Представник Відповідача 3 вказав, що Відповідач 3 був акціонером Третьої особи 1 з 2012 року, а відповідно мав законні підстави для збільшення частки своєї участі у вказаному товаристві за рахунок набуття у власність цінних паперів (простих іменних акцій) вказаного товариства, що також додатково підтверджує його добросовісність як набувача яка презюмується законом та не була спростована Позивачем по справі. Представник Відповідача 3 зауважив, що згідно з пунктом 1.2 Договору №3832 відомості про цінні папери, що є предметом цього Договору №3832: назва емітента цінних паперів Третя особа 1; код за ЄДРПОУ емітента - 30593842; вид та категорія цінних паперів - проста іменна акція; міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів - UA 4000011217; форма випуску та існування цінних паперів - документарна; номінальна вартість одного цінного паперу - 50 грн; кількість цінних паперів - 65 861 шт.; загальна номінальна вартість пакету цінних паперів - 3 293 050 грн) та зазначив, що проте в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, серед іншого щодо витребування у Відповідача 3 на користь Позивача 7606 простих іменних акцій бездокументарної форми існування міжнародний ідентифікаційний номер ЦП UA4000150171. Вказане на переконання представника підтверджує, що цінні папери які були набуті Третьою особою 2 за договором визнаним недійсним не є тими самими цінними паперами які були набуті Відповідачем 3 за договором купівлі продажу у ОСОБА_20 , оскільки вони відносяться до різних випусків.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Відповідач 7 підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 в частині витребування у Відповідача 7 на користь Позивача 7449 простих іменних акцій бездокументарної форми існування шляхом їх списання з рахунку у цінних паперах Відповідача 7 в будь-якій депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах на ім`я Відповідача 7 та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, а також щодо зобов`язання депозитарної установи Відповідача 10 внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції наступного змісту: списання та переказу простих іменних акцій у загальній кількості 7449 штук бездокументарної форми існування з рахунку(ів) у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідача 7, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача. Просив прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Представник Відповідач 7 зауважив, що суд дійшов висновку, що Третя особа 4 у II кварталі і 2021 року всього належало 13989 акцій Третьої особи 1, які в повному обсязі були відчужені нею Третій особі 6 в III кварталі 2021 року, і що ці акції, на думку суду, мали належати Позивачу. Представник Відповідача 7 зазначив, що судом жодним чином не встановлено, що Відповідачем 7 були придбані акції, які мали належати Позивачу. Також представник Відповідача 7 зауважив, що Верховним Судом по справі № 924/139/20 не досліджувалося та не розглядалося питання наявності волевиявлення Позивача на відчуження акцій та відношення довіреності до волевиявлення Позивача.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Позивача заперечив проти доводів апеляційних скарг Відповідачів 1-9 та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін. а апеляційні скарги Відповідачів 1-9 без задоволення. Представник Позивача вказав, що за результатами розгляду справи № 924/139/20, господарськими судами всіх інстанцій визнано недійсними договори купівлі-продажу цінних паперів №БВ-3831/3830 від 17 жовтня 2012 року та №ВБ-3832/3830 від 18 жовтня 2012 року, відповідно до яких із законної власності Позивача вибули 65 861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1. Враховуючи недійсність правочину, в результаті якого Третя особа 2 набула у власність спірний пакет акцій Третьої особи 1, та наявність підстав для витребування акцій у осіб, які є поточними власниками спірних акцій, беручи до уваги особливості правового регулювання депозитарного обліку щодо спірних простих іменних акцій бездокументарної форми існування, які зберігаються на рахунках в цінних паперах, відкритих в депозитарних установах, приписи статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" щодо внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника виключно депозитарними установами на підставі, зокрема, судового рішення, Позивачем заявлено позовні вимоги саме до тієї кількості акції, котра встановлена як преюдиційна обставина в судових рішеннях по справі № 924/139/20. При цьому, в справі №924/139/20 встановлено те, що волі Позивача на вибуття спірних акцій не було, а доказами долученими до матеріалів справи підтверджується що всі правочини по відчуження акцій відбулися між родичами, знайомими та іншими афілійованими особами до родини Будзінських.

В судовому засіданні від 20 листопада 2024 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Третьої особи 1 підтримав доводи апеляційних скарг Відповідачів 1-9, просив скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник Третьої особи 1 зазначив, що судом жодним чином не встановлено, що Відповідачами 1-9 були придбані акції, які мали належати Позивачу. Зауважив, що Верховним Судом по справі № 924/139/20 не досліджувалося та не розглядалося питання наявності волевиявлення Позивача на відчуження акцій та відношення довіреності до волевиявлення Позивача.

Заслухавши пояснення представників Відповідача 3, 7, Позивача, Третьої особи 1 дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційні скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційні скарги Відповідача 1-9 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до сертифікату іменних акцій №00381 серії А (дата випуску 11 січня 2000 року) Позивач зареєстрований власником 65861 іменних акцій, загальною номінальною вартістю 3293050 грн.

За змістом "Доверенности на русском" від 17 грудня 2008 року (том 5, а.с. 101) директор компанії Позивача Яниакис Тома призначив Третю особу 2 представником вищевказаної компанії та надав повноваження виконувати наступні дії згідно рішення ради компанії, в тому числі продавати за будь-яку ціну, обмінювати, віддавати у вигляді подарунку або іншим чином будь-якій особі, компанії або компаніям рухоме та нерухоме майно, зареєстроване на ім`я компанії (пункт 3 довіреності).

Згідно постанови Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, Позивача визнано потерпілим в рамках кримінального провадження №62019240000000454 від 5 червня 2019 року.

У відповідності до довіреності від 14 липня 2023 року, Бортник В.Ф., діючи від імені Позивача, юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства Кіпру, код державної реєстрації НЕ81310, з зареєстрованим офісом за адресою: Кіпр, 3309, Лімассол, індекс 56603, в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності, посвідченої Перікліс Стефану, посадовою особою, посвідчуючим офіцером в місті Лімассол, Республіка Кіпр, 16 травня 2023 року, справжність підпису якого засвідчено офіцером округу районної адміністрації міста Лімассол, Міністерства закордонних справ, Республіка Кіпр, ОСОБА_21 , 16 травня 2023 року, апостильованої Офісом Міністерства юстиції та громадського порядку в місті Лімассол, Республіка Кіпр, 16 травня 2023 року за № LIM MJPO-LIM 000347087/2023, усвідомлюючи природу цього правочину та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, за відсутності будь-якого примусу як фізичного, так і психічного, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, на виконання вимог статтей 244, 1007 Цивільного кодексу України, цією довіреністю уповноважив: адвоката Літвінова Романа Олександровича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 405, видане 12 квітня 2006 року Житомирською обласною КДКА, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 7-А, оф. 1; та адвоката Мазуренко Ігоря Олеговича, спільно або окремо бути представником Позивача.

Згідно повідомлення ТОВ "Балтік Фінанс Груп" про відкриття рахунку в цінних паперах №58 від 10 серпня 2021 року Позивачем код НЕ81310, зареєстрований за адресою: Кіпр, 3309, Лімасол, А.С. 56603 відкрито рахунок в цінних паперах в депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп", код Депозитарної установи в НДУ- 402768, рахунок Депозитарної установи в НДУ 1000240042А402768, згідно договору про обслуговування рахунку в цінних паперах №CY2-19 від 10 серпня 2021 року.

Відповідно до Свідоцтва про перереєстрацію компанії в реєстрі НЕ 81310 (НЕ 69) підтверджено, що Позивача перереєстровано в реєстрі Реєстратором компаній відповідно до статті 327А Закону про компанії, розд. 113. Підписано в Нікосії 12 травня 2023 року. Номер організації 151308. Номер запису: 35406637.

На виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16 жовтня 2023 року по справі №924/863/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Росан - Цінні Папери" листом від 15 листопада 2023 року надало суду копії: витягу з електронного журналу розпоряджень ТОВ "РЦП"; витягу з електронного журналу депозитарних операцій ТОВ "РЦП"; розпорядження від 27 вересня 2021 року; виписки про операції з цінними паперами зазначені в попередньому пункті депонентів акціонерів Третьої особи 1 за період з 1 січня 2021 року по 6 листопада 2023 року, відповідно до якої 27 вересня 2021 року ОСОБА_22 отримано від ОСОБА_23 468 акцій Третьої особи 1 за договором дарування.

На виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16 жовтня 2023 року по справі №924/863/23 Відповідач 10 листом від 25 грудня 2023 року надав суду копії документів, які були підставою для здійснення облікових операцій з простими іменними акціями Третьої особи по рахунках в цінних паперів депонентів депозитарної установи: виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року по 9 депонентах депозитарної установи; розпорядження від депонентів на підставі яких відбувалося списання та зарахування цінних паперів в кількості 14 штук; витяг з журналу операцій за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 127): 23 червня 2021 року Відповідач 1 придбав у Третьої особи 3 - 13989 акцій Третьої особи 1, акції придбані 1 вересня 2021 року Третьою особою 7 у Відповідача 1 в кількості 13989 акцій; 22 листопада 2022 року акції Третьої особи 1 в кількості 7606 акцій придбані Відповідачем 1 від Відповідача 2; 3 лютого 2023 року Третьою особою 6 придбано 1105 акцій Третьої особи 1 від Відповідача 1. Кінцевий залишок: 6501 акцій Відповідача 1.

У відповідності до виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 135), 31 серпня 2021 року Відповідач 2 придбав у Третьої особи 4 - 7606 акцій Третьої особи 1; 22 листопада 2022 року акції придбані Відповідачем 1 від Відповідача 2 в кількості 7606 акцій; 26 січня 2023 року акції Третьої особи 1 в кількості 7710 акцій придбані Відповідачем 2 від Третьої особи 6. Таким чином, на рахунку Відповідача 2 знаходяться акції Третьої особи 1 в кількості 7710 штук.

Як вбачається з виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 128), 6 лютого 2023 року Відповідач 4 придбав у Третьої особи 5 - 7710 акцій Третьої особи 1.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 129), 23 травня 2023 року Відповідач 3 придбав у ОСОБА_20 7606 акцій Третьої особи 1.

У відповідностідо виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 130), 6 лютого 2023 року Відповідач 9 придбав у Третьої особи 3 - 7695 акцій Третьої особи 1.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 131), 31 серпня 2021 року Відповідач 8 придбав у Третьої особи 3 - 7638 акцій Третьої особи 1.

У відповідності до виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 132), 10 вересня 2021 року Відповідачем 7 придбано у Третьої особи 4 - 7449 акцій Третьої особи 1.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 133), 30 вересня 2021 року Відповідач 6 придбав у Третьої особи 4 - 6540 акцій Третьої особи 1.

Згідно виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 134), 26 січня 2023 року Відповідач 5 придбав у Третьої особи 5 - 7606 акцій Третьої особи 1.

Згідно листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року та заяви про виконання ухвали суду (які передано в справу №924/863/23 Господарським судом м. Києва разом з матеріалами справи №910/11659/23), Комісія на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 1 серпня 2023 року (по справі №910/11659/23) надала в електронному вигляді всю наявну інформацію щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 (ІКЮО 30593842) (додаток 1), а також інформацію щодо невиконаних договорів станом на 30 червня 2023 року щодо операцій з простими акціями Третьої особи 1 (додаток 2); інформацію щодо депозитарних установ, які здійснюють облік цінних паперів емітента Третьої особи 1 (додаток 3) та перелік власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) емітента Третьої особи 1 (додаток 4), за період з 31 березня 2021 року по 30 червня 2023 року, надану депозитарними установами відповідно до Положення про порядок звітування депозитарними установами до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 червня 2013 року № 992, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 2013 року за № 1126/23658.

У листі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року вказано, що до листа додано додаток: 4 електронні файли (а.с. 138-146, том 1 матеріалів справи №910/11659/23).

У документі, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls", міститься інформація щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1":

·Третя особа 3 отримала 23 червня 2021 року 41967 акцій Третьої особи 1 за договором №22-БД від 22 червня 2021 року;

·23 червня 2021 року Відповідач 1 (ІПН 2587716707) отримав від Третьої особи 3 - 13989 акцій Третьої особи 1 за договором №22-2-БВ від 22 червня 2021 року (сума укладеного договору - 13989 грн) - пункт 4 таблиці;

·Третя особа 3 отримала 1 вересня 2021 року 30424 акцій Третьої особи 1 за договором №31-БД від 30 серпня 2021 року;

·1 вересня 2021 року Третя особа 6 отримала від Відповідача 1 - 13989 акцій Третьої особи 1 за договором №33-1-БВ від 31 серпня 2021 року (сума укладеного договору - 41967 грн) - пункт 8 таблиці;

·22 листопада 2022 року Відповідач 1 отримав від Відповідача 2 - 7606 акцій Третьої особи 1 за договором №51-1-БВ від 22 листопада 2022 року (сума укладеного договору - 30424 грн) - пункт 23 таблиці;

·17 лютого 2023 року Відповідач 4 отримав від Третьої особи 5 - 7710 акцій Третьої особи 1 за договором №7-1-БВ від 6 лютого 2023 року (сума укладеного договору - 30840 грн) - пункт 32 таблиці;

·24 січня 2023 року Відповідач 2 придбав у Третьої особи 6 - 7710 акцій Третьої особи 1 за договором №4-1-БВ від 24 січня 2023 року, передано 31 січня 2023 року (сума укладеного договору - 30840 грн) - пункт 29 таблиці;

·18 травня 2023 року Відповідач 3 придбав у ОСОБА_20 7606 акцій Третьої особи 1 за договором №25-1-БВ від 18 травня 2023 року, передано 26 травня 2023 року (сума укладеного договору - 34227 грн) - пункт 34 таблиці;

·24 січня 2023 року Відповідач 5 придбав у Третьої особи 5 - 7606 акцій Третьої особи 1 за договором №5-1-БВ від 24 січня 2023 року, передано 31 січня 2023 року (сума укладеного договору - 30424 грн) - пункт 31 таблиці;

·30 вересня 2021 року Відповідач 6 придбав у Третьої особи 4 - 6540 акцій Третьої особи 1 за договором №39-1-БВ від 30 вересня 2021 року, передано 30 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 19620 грн) - пункт 21 таблиці;

·7 вересня 2021 року Відповідач 7 придбав у Третьої особи 4 - 7449 акцій Третьої особи 1 за договором №35-1-БВ від 7 вересня 2021 року, передано 30 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 22347 грн) - пункт 20 таблиці;

·30 серпня 2021 року Відповідач 8 придбав у Третьої особи 3 - 7638 акцій Третьої особи 1 за договором №31-4-БВ від 30 серпня 2021 року, передано 1 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 22914 грн) - пункт 14 таблиці;

·6 вересня 2021 року Відповідач 9 придбав у Третьої особи 3 - 7695 акцій Третьої особи 1 за договором №34-2-БВ від 30 серпня 2021 року, передано 30 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 23085 грн) - пункт 22 таблиці.

У заяві Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року вказано, що до листа додано 7 додатків: Довіреність №1, Довіреність №2, Витяг з ЄДР та додатки №1, №2, №3, №4 (а.с. 128-135, том 1 матеріалів справи №910/11659/23).

Згідно листа Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" від 9 серпня 2023 року (який передано в справу №924/863/23 Господарським судом м. Києва разом з матеріалами справи №910/11659/23), ПАТ "Національний депозитарій України" на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 1 серпня 2023 року (по справі №910/11659/23) надала у вигляді довідок наступну інформацію: про перелік клієнтів Центрального депозитарію, на рахунках яких містились акції емітента Третьої особи 1, станом на 1 січня 2021 року та станом на 7 серпня 2023 року: про операції з акціями Третьої особи 1 на рахунках клієнтів Центрального депозитарію за період з 1 січня 2021 року до 1 серпня 2023 року.

До листа Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" від 9 серпня 2023 року додано додаток на 6 аркушах (а.с. 120-124, том 1 матеріалів справи №910/11659/23).

Відповідно до інформаційної довідки Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькій області від 29 листопада 2023 року № 1555/8.5-38, наданої на виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області № 924/863/23 від 16 жовтня 2023 року, повідомлено про наявність актових записів:

·№698 про народження Третьої особи 3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, складений 29 квітня 1999 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьком якого є Третя особа 2, 26 жовтня 1965 року народження;

· №448 про шлюб Третьої особи 2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 29 квітня 1999 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

· №1619 про шлюб Третьої особи 3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Третьої особи 4 ( ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 24 вересня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

· №109 про народження Третьої особи 4, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Хмельницький Хмельницької області, складений 17 січня 1995 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками якої є Третя особа 5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та Третьої особи 6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 );

·повідомлено про відсутність в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану Хмельницької області та у відомостях Державного реєстру актів цивільного стану громадян документів про державну реєстрацію розірвання шлюбу Третьої особи 2 та Відповідача 1, Третьої особи 2 та Третьої особи 4.

Позивач посилаючись на те, що акції Третьої особи 1 в кількості 65861 вибули без правових підстав, що на думку Позивача є порушенням права щодо володіння даним майном, яке підлягає захисту, звернувся до суду з позовом до Відповідачів про витребування акцій бездокументарної форми, зобов`язання внести зміни до системи депозитарного обліку відповідних акцій.

Аналізуючи спірні правовідносини на предмет їх регулювання нормами матеріального права, колегія суду зауважує, що норми господарського процесуального законодавства закріплюють право фізичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини першої статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (аналогічний висновок і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі №522/7636/14-ц).

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (схожа позиція наведена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13).

Власник з дотриманням вимог статтей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Враховуючи викладене, за умови відсутності прямих договірних відносин між Позивачем та Відповідачами, які би регулювали вибуття спірного майна з власності першого на користь останніх, обраний Поозивачем спосіб захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову щодо витребування спірного майна є належним та ефективним.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (аналоічні висновки виствілені й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Розглядаючи вимоги про витребування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, враховуючи заперечення Відповідачів наведені в апеляційних скаргах щодо характеру їх добросовісності набуття спірних акцій та відсутності доказів, котрі б вказували на відсутність волевиявлення Позивача щодо розпорядження витребуваними акціями, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до приписів частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За наслідками укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів Відповідачі 1-9 отримали акції Третьої особи 1, що не заперечується сторонами по справі.

Водночас, в провадженні Господарського суду Хмельницької області перебувала справа №924/139/20 за позовом Позивача за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_26 до Третьої особи 2, ОСОБА_27 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів Третя особа 1 про:

·визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ-3831/3830 від 17 жовтня 2012 року, укладеного між покупцем - ОСОБА_27 , в особі повіреного - ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" та продавцем - Позивачем, в особі представника по довіреності Третьої особи 2;

· визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №ВБ-3832/3830 від 18 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_27 , який діяв через повіреного - ТОВ "Фондова компанія "Центр-Інвест" та Третьою особою 2.

Зокрема у вказаному рішенні від 20 січня 2021 року у справі № 924/139/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021 року, позов Позивача задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3831/3830 від 17 жовтня 2012 року, укладений між покупцем - ОСОБА_27 , в особі повіреного Позивача, та продавцем - Позивачем, в особі представника по довіреності Третьої особи 2. Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № ВБ-3832/3830 від 18 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_27 , який діяв через повіреного - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест", та Третьою особою 2. У задоволенні заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_26 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року в справі № 924/139/20 залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року та постанову апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021 року в справі № 924/139/20, змінено Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021 року, та викладенням її мотивувальної частини в редакції постанови касаційного господарського суду.

Зокрема, в постанові Верховного Суду від 17 серпня 2021 року в справі № 924/139/20 судом зроблено висновок, що: "Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та надавши таким доказам належну оцінку, суд першої інстанції вірно зазначив, що у сукупності та по своїй суті Договори № 3831 та № 3832 є удаваними, у розумінні статті 235 Цивільного кодексу України, оскільки були спрямовані на встановлення інших правовідносин, а саме, правовідносин купівлі-продажу цінних паперів, однак між Третьою особою 2, як представником Позивача та Третьою особою 2, як фізичною особою.

Із наведеного вбачається, що вчиняючи оспорювані правочини, Третя особа 2 мала на меті набуття у власність цінних паперів (65 861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1, загальною номінальною вартістю 3 293 050 грн), які належали Позивачу, а тому переслідував особисту мету, діяв не в інтересах довірителя - Позивача, чим порушив права останнього. Суд відхиляє доводи скаржників про те, що воля всіх сторін Договорів № 3831 та № 3832 була спрямована на породження правовідносин саме за такими договорами, оскільки із матеріалів справи та встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що: у Позивача не було мети припинити права та обов`язки щодо цінних паперів (65 861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1) та, відповідно, не було мети укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується, зокрема, позовною заявою у даній справі та її обгрунтуванням.»

У вказаній постанові також Верховним Судом зроблено висновок про те, що у сукупності та по своїй суті Договори № 3831 та № 3832 є удаваними, у розумінні статті 235 Цивільного кодексу України, оскільки були спрямовані на встановлення правовідносин купівлі-продажу цінних паперів, між Третьою особою 2, як представником Позивачем, та Третьою особою 2 саме як фізичною особою.

Разом з тим суд констатує, що в силу дії частини 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

В той же час колегія суду констатує, що особи, котрі не брали участі в справі №924/139/20 жодним чином у загальному порядку (належними і допустимими доказами) не спростували вищеопсиані обставини, що встановлені ВС, що ж до їх посилання на те, що у довіреності виданій Третій особі 2 зазначено про надання їй права на такі дії (щодо відчуження акцій), то апеляційний господарський суд критично ставиться до такого тезису, адже в цій довіреності Третій особі 2 надавалося право щодо розпорядження лише рухомим та нерухомим майном (а не конкретно акціями) та не вказано про будь-які права щодо розпорядженнями акціями Позивача та його корпоративними правами.

Акції це частки власності компанії. Коли ми купуємо акції, ми стаємо частковими власниками компанії. Це означає, що ми маємо право на частину прибутку компанії та можливість голосувати на акціонерних зборах.

Підсумовуючи описані вище обставини, встановлені в справі №924/139/20 колегія суддів резюмує, що судовими рішеннями по справі №924/139/20 встановлено обставини позбавлення Позивача витребуваних акцій поза його волею, при цьому, діючи в правовому полі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, дана обставина не потребує повторного доказування щодо осіб, що брали в ній участь і не були спростовані в загальному порядку іншими особами, що не брала участі у справі №924/139/20, проте беруть участь у справі 3924/863/23.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року в справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28 жовтня 1999 року в справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оцінивши наявні у даній справі докази, з урахуванням обставин, встановлених рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року в справі № 924/139/20, та не спростування їх сторонами, що не брали в ній участі, судова колегія виснує про наявність обставин виникнення на законних підставах та існування у Позивача - права власності на цінні папери: 65861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1, загальною номінальною вартістю 3293050 грн.

При цьому, Відповідачі 1-9 в своїх апеляційних скаргах покликаються на наче свою добросовісність при придбанні спірних акцій, але так і не надали під час розгляду справи в першій інстанції в підтвердження такої їх позиції жодних належних та допустимих доказів та не спростували висновків місцевого господарського суду.

З урахуванням наведеного вище в даній справі підлягає застосуванню правова позиція, викладена в Постанові КЦС ВС від 17 січня 2024 року у справі №752/18246/21 (61-10623 св 23): «До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: - момент вчинення правочину чи інших дій; - суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини; - контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб)», а відтак і дослідження наведених фактів.

Щодо моменту вчинення правочинів, то такий момент прямо пов`язаний із рішеннями у судовій справі № 924/139/20 (рішення першої інстанції в цій справі було ухвалено 20 січня 2021 року, рішення апеляційної інстанції 22 квітня 2021 року, рішення Верховного Суду 17 серпня 2021 року) за результатом яких визнані недійсними договори, за якими Третя особа 2 набула спірні 65 861 акції, що позбавляло Третю особу 2 права власності на спірні акції, та всіх похідних від цього прав, в тому числі і на їх подальше відчуження. Так, як вказував Позивач в позовній заяві з посиланням на квартальні дані, що публікуються у загальнодоступній інформаційній базі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (https://smida.gov.ua/ ), станом на 4 квартал 2020 року, тобто до ухвалення рішення в справі № 924/139/20, Третя особа 2 володіла 90079 штук простих іменних акцій (що складає 58.0380% від загальної кількості) - джерело інформації - https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2020/4. А вже одразу після прийняття рішення суду першої інстанції в справі № 924/139/20, Третя особа 2, у власності якої знаходилося 90 079 акцій Третьої особи 1 (58.0380% від загальної кількості), здійснює відчуження 73 000 акцій Третьої особи 1 (47.0340 % від загальної кількості) на користь свого рідного сина Третьої особи 3, джерело інформації - https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2021/1. Ця ж інформація підтверджується витребуваними судом першої інстанції документами від депозитарія Відповідача 10, а саме Витягом з журналу операції за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року: в двох нижніх строках даного витягу вказана інформація про операції (ID 3889845 та ID 3889846), по яким відбувається списання 10 березня 2021 року (тобто після ухвалення рішення в справі № 924/139/20) з рахунку Третьої особи 2 - 73000 акцій і одночасне зарахування на рахунок сина Третьої особи 3 такої ж кількості спірних акцій (73000 штук). Згідно ж того самого Витягу, наступне перерахування акцій (15530 акцій) з рахунку батька (Третьої особи 2) на рахунок сина (Третьої особи 3) відбулося 5 травня 2021 року, це операції з ID 4075767 та ID 4075768, тобто котрі вчинені одразу після постанови Північно-західного апеляційного господарського суду в справі № 924/139/20.

Отже з вказаних обставин, які підтверджені належними доказами, що наявні в матеріалах справи, вбачається, що Третя особа 2, яка в 2012 році незаконно заволоділа належними Позивачу 65 861 акціями Третьої особи 1, після звернення Позивача з вищенаведеним позовом в справі № 924/139/20 і винесення рішень в справі №924/139/20 (обставини, встановлені в якій є преюдиційними обставинами для даної справи), що спричиняло для Третьої особи 2 обов`язок повернути ці акції, вчинив умисні дії по унеможливленню такого повернення шляхом списання майже всіх акцій Третьої особи 1 з власного рахунку на рахунок у цінних паперах свого рідного сина Третьої особи 3. Подальші операції з отриманими Третьою особою 3 акціями Третьої особи 1 також свідчать про намагання вчинити дії на шкоду законним правам і інтересам Позивача (законний інтерес якого полягав в поверненні спірних акцій), адже спірні акції дробилися на менші «пакети» та відчужувались на прямих родичів і підконтрольну юридичну особу, знову дробилися і знову відчужувалися на підконтрольних осіб - графічне зображення всіх операцій з спірними акціями Третьої особи 1 починаючи з 2021 року (ініційованих Третьою особою 2) та зведена таблиця правочинів купівлі-продажу акції спірних акцій починаючи з 2021 року - наявна в матеріалах справи (дані графічні матеріали та таблиця є додатком до відповіді Позивача на відзив Відповідачів 2 і 5), та підтверджуються наявними матеріалами справи (матеріали надані НКЦПФР та депозитарною установою Третьою особою 10). Чергове продовження вказаного ланцюга правочинів на початку 2023 року було обумовлено подачею Позивачем ще одного позову: про витребування спірних акції з чужого незаконного володіння (справа №914/229/23) і проявилось в тому, що особи до яких Позивач заявив позовні вимоги про витребування з їх незаконного володіння спірних акцій (позов в справі №914/229/23 був заявлений Позивачем до відомих йому на той час власників спірних акцій Третьої особи 2 та Третьої особи 6, які також є родичами Третьої особи 2) як тільки дізнались про ініційовану проти них справу одразу вчинили дії по відчуженню спірних акцій , які були предметом позову в справі №914/229/23, на інших осіб.

В той же час, заперечення Відповідачів 1-9 щодо відсутності родинних чи будь-яких інших зв`язків спростовуються довідкою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькій області від 29 листопада 2023 року № 1555/8.5-38, наданої на виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області № 924/863/23 від 16 жовтня 2023 року, у котрій повідомлено про наявність актових записів:

·№698 про народження Третьої особи 3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, складений 29 квітня 1999 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьком якого є Третя особа 2, 26 жовтня 1965 року народження;

· №448 про шлюб Третьої особи 2, та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 29 квітня 1999 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

· №1619 про шлюб Третьої особи 3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Третьої особи 4 ( ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений 24 вересня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

· №109 про народження Третьої особи 4, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Хмельницький Хмельницької області, складений 17 січня 1995 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками якої є Третя особа 5 (31 серпня 1966 року народження) та Третьої особи 6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 );

·повідомлено про відсутність в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану Хмельницької області та у відомостях Державного реєстру актів цивільного стану громадян документів про державну реєстрацію розірвання шлюбу Третьої особи 2 та Відповідача 1, Третьої особи 2 та Третьої особи 4.

Відповідно всі правочини, які були похідними від відчуження в 2021 році Третьою особою 2 спірних акцій Третьої особи 1 вчинялись між прямими родичами, контрольованою юридичною особою, та іншими підконтрольними (пов`язаними з) Третій особі 2 особами. Такі відчуження здійснювались по ланцюгу правочинів за участі, зокрема, наступних осіб: Третя особа 2 (батько) Третя особа 3 (син) Третя особа 4 (дружина Третьої особи 3) Відповідач 1 (дружина Третьої особи 2) Третя особа 7 (Третя особа 2 керівник та кінцевий беніфіціар) Третя особа 5 та Третя особа 6 (батьки дружини Третьої особи 3 Третьої особи 4) Відповідач 6 (партнер адвоката Керницької О. по юридичному бізнесу) Відповідач 4 (юрист, працівник керівних органів Третьої особи 7).

В сукупності вищенаведені обставини вказують, що Відповідачі вдалися до штучного створення видимості їх добросовісності у набутті у власність спірних акцій, хоча справжнім мотивом цих правочинів є здійснення їх на шкоду законним правам та інтересам Позивача по поверненню у його власність 65 861 акцій Третьої особи 1.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів інших учасників відповідних правовідношень. З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою. Отже, коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності.

Підсумовуючи усе описане вище апеляційний господарський суд зазначає, що всі правочини з спірними акціями, які є похідними від відчуження Третьою особою 2 належних йому акцій (в т.ч. спірного пакету акцій, який належить Позивачу) на користь свого сина Третьої особи 3 на початку 2021 року - є такими, що здійснені з метою перешкоджання повернення спірних акцій у законну власність Позивача, які за результатами прийнятих рішень по справі №924/139/20 мали бути повернуті у власність Позивача.

В свою чергу, згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до пункту 15 частини другої статті 7 та пункту 8 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань у випадках і межах, встановлених законом: встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов`язкового розкриття інформації емітентами та особами, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, забезпечує функціонування загальнодоступної інформаційної бази даних про ринки капіталу та організовані товарні ринки відповідно до законодавства.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом: здійснює контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що здійснюється емітентами, суб`єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення (крім вкладників та учасників) та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам.

На виконання зазначених вимог закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням № 733 від 03 червня 2014 року затвердила положення про формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів (далі - Положення), відповідно до пункту 3 якого інформаційна база даних про ринок цінних паперів створюється та утримується Державною установою "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (далі - Агентство) на базі сайта Агентства (http://smida.gov.ua) шляхом об`єднання інформації в єдиному центрі.

За змістом підпункту 1 пункту 6 зазначеного Положення до інформаційної бази даних про ринок цінних паперів включається, зокрема інформація про емітентів цінних паперів, що містить у тому числі інформацію щодо переліку власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Джерелами формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів є: офіційний веб-сайт Комісії (http://nssmc.gov.ua); веб-сайт загальнодоступної інформаційної бази даних Комісії про ринок цінних паперів (http://stockmarket.gov.ua); власні веб-сайти учасників фондового ринку; Комісія.

Формування та наповнення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів здійснюються Агентством шляхом перенесення інформації із джерел, визначених у підпунктах 1-3 цього пункту, та отримання інформації із джерела, визначеного у підпункті 4 цього пункту (пункт 6 Положення).

Крім того, стаття 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачає відповідальність за правопорушення на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках, зокрема за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Позивач в обґрунтування позову посилається на інформацію, оприлюднену у загальнодоступній інформаційній базі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо Третьої особи 1 за посиланням https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2020/4, яка є у вільному доступі.

Так, здійснивши аналіз інформації щодо Третьої особи 1, розміщеної на інтернет - порталі www.smida.gov.ua Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (за електронним посиланням https://smida.gov.ua/db/prof/30593842), встановлено, що станом на 4 квартал 2020 pоку, Третій особі 2 належало 90079 штук простих іменних акцій, тобто 58.0380% від загальної кількості. (інформація за електронним за посиланням https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2020/4).

Станом на 1 квартал 2021 pоку, Третій особі 2 належало 17079 акцій (11.0040% від загальної кількості), Третя особа 3 стала власником 73000 акцій Третьої особи 1 (47.0340% від загальної кількості) (інформація за електронним за посиланням https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2021/1).

В свою чергу, відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року ("Додаток_1.xls"), Третя особа 3 отримала: 23 червня 2021 року 41967 акцій Третьої особи 1 за договором №22-БД від 22 червня 2021 року та 1 вересня 2021 року 30424 акцій Третьої особи 1 за договором №31-БД від 30 серпня 2021 року.

В подальшому, станом на 2 квартал 2021 pоку, Третій особі 7 належало 13989 акцій (13989% від загальної кількості), Відповідачу 1 належало 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості), Третій особі 4 належало 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості) (інформація за електронним за посиланням https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2021/2).

Станом на 3 квартал 2021 pоку, Третій особі 5 належало 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості), Третій особі 6 належало 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості) (інформація за електронним за посиланням https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2021/3).

Станом на 3 квартал 2021 pоку, Третій особі 5 належало 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості), Третій особі 6 належало 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості) (інформація за електронним за посиланням https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2021/3).

В свою чергу, як вже зазначалось вище, рішення у справі № 924/139/20 прийнято 20 січня 2021 року, з огляду на що, судова колегія виснує, що після прийняття рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року в справі № 924/139/20, Третьою особою 2 здійснено відчуження спірних акцій на користь Третьої особи 3, а останнім - на користь Відповідача 1 та Третьої особи 4, від яких спірні акції перейшли у володіння Третьої особи 5 та Третьої особи 6.

Станом на 4 квартал 2022 pоку, Третій особі 5 належали 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості), Третій особі 6 належали 13989 акцій (9.0131% від загальної кількості) (інформація за електронним за посиланням https://smida.gov.ua/db/owners/30593842/2021/3).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23 січня 2023 року по справі № 914/229/23 залишено без руху позовну заяву Позивача до Відповідача 1, Третьої особи 5, Третьої особи 6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "ЦЕНТР-ІНВЕСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Росан-цінні папери", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит", Відповідача 10 про витребування акцій з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії.

При цьому, в ухвалі вказано, що позов надійшов на розгляд Господарського суду Львівської області 11 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 9 лютого 2023 року відкрито провадження по справі № 914/229/23 за позовом Позивача до Третьої особи 5, Третьої особи 6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "ЦЕНТР-ІНВЕСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Росан-цінні папери", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит", Відповідача 10 про витребування акцій з чужого незаконного володіння, зобов`язання вчинити дії.

У свою чергу, за договором №5-1-БВ від 24 січня 2023 року Третя особа 5 продала Відповідачу 5 - 7606 акцій Третьої особи 1 (відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року, документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls").

За договором №4-1-БВ від 24 січня 2023 року Третя особа 6 продала Відповідачу 2 - 7710 акцій Третьої особи 1 (відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року, документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls").

Також Третя особа 5 продала за договором №7-1-БВ від 6 лютого 2023 року Відповідачу 4 - 7710 акцій Третьої особи 1, що підтверджується інформацією щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року та випискою про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10.

Таким чином, на наступний день після залишення без руху позовної заяви Позивача (з вимогами до Третьої особи 5 та Третьої особи 6 щодо витребування акцій з чужого незаконного володіння) по справі № 914/229/23, спірні акції почали відчужуватись Третьою особою 5 та Третьою особою 6 на користь інших осіб.

В свою чергу, відповідно до інформаційної довідки Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькій області від 29 листопада 2023 року № 1555/8.5-38, наданої на виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області № 924/863/23 від 16 жовтня 2023 року, Третя особа 2 являється батьком Третьої особи 3, який перебуває у шлюбі з ОСОБА_28 (після державної реєстрації шлюбу Третя особа 4), батьками якої є Третя особа 5 та Третя особа 6.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про депозитарну систему України" система депозитарного обліку цінних паперів (далі - система депозитарного обліку) - це сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.

Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

У відповідності до частини 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року (документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls"):

·23 червня 2021 року Відповідач 1 отримав від Третьої особи 3 - 13989 акцій Третьої особи 1 за договором №22-2-БВ від 22 червня 2021 року (сума укладеного договору - 13989 грн) - пункт 4 таблиці;

·1 вересня 2021 року Третя особа 6 отримала від Відповідача 1 - 13989 акцій Третьої особи 1 за договором №33-1-БВ від 30 серпня 2021 року (сума укладеного договору - 41967 грн) - пункт 8 таблиці;

·22 листопада 2022 року Відповідач 1 отримав від Відповідача 2 - 7606 акцій Третьої особи 1 за договором №51-1-БВ від 22 листопада 2022 року (сума укладеного договору - 30424 грн) - пункт 23 таблиці.

В свою чергу, випискою про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачу 10 на вимогу місцевого господарського суду (том 4, а.с. 127), підтверджується що 23 червня 2021 року Відповідачем 1 придбано у Відповідача 3 - 13989 акцій Третьої особи 1, а вже 1 вересня 2021 року акції придбані Третьою особою 6 від Відповідача 1 в кількості 13989 акцій; в подальшому 22 листопада 2022 року акції Третьої особи 1 в кількості 7606 акцій придбані Відповідачем 1 від Відповідача 2 3 лютого 2023 року Третьою особою 5 отримано 1105 акцій Третьої особи 1 від Відповідача 1.

Таким чином, на рахунку Відповідача 1 знаходяться акції Третьої особи 1 в кількості 6501 штук.

В той же час, згідно виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачу 10 (том 4, а.с. 128), 6 лютого 2023 року Відповідач 4 придбав у Третьої особи 5 - 7710 акцій Третьої особи 1.

В свою чергу, відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року (документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls"): 17 лютого 2023 року Відповідач 4 отримав від Третьої особи 5 - 7710 акцій Третьої особи 1 за договором №7-1-БВ від 6 лютого 2023 року (сума укладеного договору - 30840 грн) - пункт 32 таблиці.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 129), 23 травня 2023 року Відповідач 3 придбав у ОСОБА_20 7606 акцій Третьої особи 1.

У інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року (документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls") вказано, що 18 травня 2023 року Відповідачем 3 придбано у ОСОБА_20 7606 акцій Третьої особи 1 за договором №25-1-БВ від 18 травня 2023 року, передано 26 травня 2023 року (сума укладеного договору - 34227 грн) - пункт 34 таблиці.

Згідно виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 130), 6 лютого 2023 року Відповідачем 9 придбано у Третьої особи 3 - 7695 акцій Третьої особи 1.

У інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року ("Додаток_1.xls") відображено, що 6 вересня 2021 року Відповідач 9 придбав у Третьої особи 3 - 7695 акцій Третьої особи 1 за договором №34-2-БВ від 30 серпня 2021 року, передано 30 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 23085 грн) - пункт 22 таблиці.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 131), 31 серпня 2021 року Відповідачем 8 придбано у Третьої особи 3 - 7638 акцій Третьої особи 1.

В свою чергу, відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року ("Додаток_1.xls"): 30 серпня 2021 року Відповідач 8 придбав у Третьої особи 3 - 7638 акцій Третьої особи 1 за договором №31-4-БВ від 30 серпня 2021 року, передано 1 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 22914 грн) - пункт 14 таблиці.

Згідно виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 132), 10 вересня 2021 року ОСОБА_5 придбано у Третьої особи 4 - 7449 акцій Третьої особи 1.

У інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року ("Додаток_1.xls") вказано, що 7 вересня 2021 року ОСОБА_5 придбано у Третьої особи 4 - 7449 акцій Третьої особи 1 за договором №35-1-БВ від 7 вересня 2021 року, передано 30 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 22347 грн) пункт 20 таблиці.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 133), 30 вересня 2021 року Відповідач 6 придбав у Третьої особи 4 - 6540 акцій Третьої особи 1.

В свою чергу, відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року (документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls"): 30 вересня 2021 року Відповідач 6 придбав у Третьої особи 4 - 6540 акцій Третьої особи 1 за договором №39-1-БВ від 30 вересня 2021 року, передано 30 вересня 2021 року (сума укладеного договору - 19620 грн) - пункт 21 таблиці.

Згідно виписки про операції з цінними паперами за період за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 134), 26 січня 2023 року здійснено операцію щодо придбання Відповідачем 5 у Третьої особи 5 - 7606 акцій Третьої особи 1.

В свою чергу, відповідно до інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року (документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls"): 24 січня 2023 року Відповідач 5 придбав у Третьої особи 5 - 7606 акцій Третьої особи 1 за договором №5-1-БВ від 24 січня 2023 року, передано 31 січня 2023 року (сума укладеного Договору - 30424 грн) - пункт 31 таблиці.

Відповідно до виписки про операції з цінними паперами за період з 1 січня 2021 року по 25 грудня 2023 року, наданої Відповідачем 10 (том 4, а.с. 135), 31 серпня 2021 року Відповідач 2 придбав у Третьої особи 3 - 7606 акцій Третьої особи 1; 22 листопада 2022 року акції придбані Відповідачем 1 від Відповідача 2 в кількості 7606 акцій; 26 січня 2023 року акції Третьої особи 1 в кількості 7710 акцій придбані Відповідачем 2 від Третьої особи 6. Таким чином, на рахунку Відповідача 2 знаходяться акції Третьої особи 1 в кількості 7710.

Згідно інформації щодо укладених та виконаних договорів з простими акціями Третьої особи 1 - додатку до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 серпня 2023 року (документу, сформованому в системі "Електронний суд" 28 серпня 2023 року - "Додаток_1.xls"): 24 січня 2023 року Відповідач 2 придбав у Третьої особи 6 - 7710 акцій Третьої особи 1 за договором №4-1-БВ від 24 січня 2023 року, передано 31 січня 2023 року (сума укладеного договору - 30840 грн) - пункт 29 таблиці.

В свою чергу, вищенаведені обставини також підтверджуються даними Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (за електронним посиланням https://smida.gov.ua/db/prof/30593842), де в розділі "Інформація щодо вчинених правочинів поза фондовою біржею" відображено вищезазначені дати виконання договорів, кількість цінних паперів за правочинами, ціна цінних паперів за правочинами.

Таким чином, з викладеного вбачається, що внаслідок наведених вище правочинів Відповідачі 1-9 отримали акції Третьої особи 1 в загальній кількості 66455 штук.

В той же час, як вже зазначалося, в рішенні суду від 20 січня 2021 року по справі № 924/139/20 встановлено, що Третя особа 2 незаконно отримав акції Третьої особи 1 в кількості 65861 штук. Незалежність розпорядження даними акціями не спростовано сторонами, що не брали участь у справі №924/139/20 як і не спростованоьнедостовірність дій Третіх осіб 2,3,4,5,6 (корі мають родинні зв`язки) при первинному відчуження даних акцій, що apriori вказує (з урахуванням обгрунтуванням вибуття даних акцій з власності Позивача наведених у даній справі та справі №924/139/20) на те, що і подальші продавці цінних паперів (корпоративних прав) здійснено без ознак добросовісності.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором та бенефеціаром Третьої особи 7 є Третя особа 2.

Згідно інформації на інтернет - порталі www.smida.gov.ua Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (за електронним посиланням https://smida.gov.ua/db/prof/03383993), Третя особа 2 є власником 82.6159% акцій Третьої особи 7.

Також, відповідно до повідомлення про проведення загальних зборів Третьої особи 7 від 6 березня 2019 року (за електронним посиланням https://smida.gov.ua/db/irregular/208477) запропоновано обрати секретарем зборів - юрисконсульта Третьої особи 7 Відповідача 4. Також вказано, що юрисконсульт Відповідач 4 - відповідальна особа за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

У відповідності до повідомлення про проведення загальних зборів Третьої особи 7, дата розміщення від 16 серпня 2022 року (за електронним посиланням https://smida.gov.ua/db/feed/78184), в пункті 6 розділу "Проект порядку денного" вказано: "Внести зміни та доповнення до Статуту Товариства шляхом викладення в новій редакції. Уповноважити Голову загальних зборів Третьої особи 2 та Секретаря загальних зборів Відповідача 4 підписати від імені Товариства Статут Товариства у новій редакції. Доручити Голові правління Товариства Третій особі 2 здійснити всі необхідні дії щодо державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства (з правом передоручення)"; в пункті 6 розділу "Проект порядку денного" вказано: "Припинення повноважень членів Наглядової ради Товариства. Проект рішення: Припинити повноваження членів Наглядової ради Товариства Третьої особи 3, Відповідача 1, Відповідача 4".

Все вищевстановлене на переконання колегії суду свідчить про те та як вбачається з матеріалів справи, що Відповідачі 1-9 та Треті особи 2, 3 4, 5, 6, 7, є пов`язаними з ОСОБА_11 особами, що в сукупному аналізі з вищевстановленими обставинами опосередковано вказує на участь цих осіб у позбавленні Позивача його корпоративних прав шляхом участі у продажі та перепродажі акцій належних Позивачу. При цьому те. що ці акції були продані за ціною нижчою від номінальної ціни даних акцій не є ключовою обставиною, а є лише додатковим фактором в оцінці обставин щодо незаконного та недобросовісного за своєю суттю позбавлення Позивача його законного права на володіння акціями (корпоративними правами).

Як вже зазначалося, відповідно до інформаційної довідки Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькій області від 29 листопада 2023 року № 1555/8.5-38, Третя особа 2 є батьком Третьої особи 3; Третя особа 2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_29 (після державної реєстрації шлюбу Відповідач 1); Третя особа 3 перебуває у шлюбі з ОСОБА_28 (після державної реєстрації шлюбу Третя особа 4); батьками ОСОБА_28 є Третя особа 5 та Третя особа 6.

З досліджених вище правочинів вбачається, що вони здійснювалися між особами, які є пов`язаними між собою, в межах тієї кількості акцій Третьої особи 1, незаконне відчуження яких встановлено в рішенні суду від 20 січня 2021 року в справі № 924/139/20.

Тобто, за наявності встановлених обставин відсутності повноважень представника Позивача на відчуження саме спірних цінних паперів (корпоративних прав, що не є а ні рухомим, а ні нерухомимм майном), відсутні законні правові підстави для набуття права власності на акції кількістю 65861 штук в подальшому третім особам за наслідком вищенаведених правочинів, внаслідок чого Відповідачами 1-9 згідно відповідних послідовно укладених договорів отримано акції кількістю більш ніж 65861 штук (66455 штук). В свою чергу, позов заявлено з вимогами про повернення саме 65861 акцій Третьої особи 1, тобто в кількості, меншій за кількість, щодо якої здійснювались дії по відчуженню. Відтак, суд не оцінює питання їх не включення до позовних вимог, адже дане виходить з межі доказування саме у даній справі №924/863/23.

При цьому враховується, що Позивач заявив позовні вимоги до Відповідача 9 про витребування 7101 акцій Третьої особи 1, що не перевищує кількість акцій Третьої особи 1, які були придбані у Третьої особи 3 - 6 лютого 2023 року в кількості 7695 (7695-7101 = 594 акцій).

За вирахуванням вищенаведених 594 акцій, з поданого вбачається, що загальна кількість переданих Відповідачами 1-9 та Третіми особами акцій входить до кількості 65861 акцій Третьої особи 1, що в свою чергу відповідає тій кількості акцій, що встановлені рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року в справі № 924/139/20, що в свою чергу повністю спростовує доводи апеляційних скарг Відповідачів 1-9 щодо витребування якихось інших акцій, адже Позивач витребовує саме ту кількість акцій, яка встановлена як преюдиційна обставина в рішення суду по справі №924/139/20, а саме в кількості 65861 акцій.

У свою чергу, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як встановлено та зазначалось вище в даній постанові, вищенаведені акції Третьої особи 1 отримано вказаними фізичними особами, які є Відповідачами 1-9 у даній справі, за наслідком їх неодноразового відчуження Третьою особою 2 на користь Третіх осіб, і право власності на які (в кількості 65861 акцій) встановлено за Позивачем рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року в справі № 924/139/20, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для набуття Відповідачами 1-9 права власності на таке майно адже дані акції за наслідком того, що вибули у Позивача за недобросовісності дій Третьої особи 2,3,4,5,6 як вже вказано і встановлено вище в даній постанові apriori не могли бути набуті добросовісно.

За приписами статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статі 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Тобто, витребування майна внаслідок віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, однак він набув право власності на майно добросовісно.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, між Позивачем та Відповідачами 1-9, які на час розгляду даної справи є останніми набувачами акцій, не існувало договірних відносин щодо продажу 65861 акцій емітента Третьої особи 1.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Згідно з частиною 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі №674/31/15-ц.

В той же час, даними Відповідачами (в тому числі й в судовому засіданні) вказувалося про обізнаність з даним судовим рішенням, а обгрунтування зводилося до того, що продані акції ніби-то є іншими, що також опосередковано вказує, що такі набувачі знали про можливість придбання акцій, котрі з огляду на відповідне судове рішення не мали відчужуватися. Що ж до інших сторін, то суд констатує, що є apriori сумнівним, щоб сторони котрі є пов`язаними з Третьою особою 2 не знали про існування такого рішення і не вчиняли ці дії саме з метою уникнення передачі їх власнику - Позивачу.

Суд констатує, що приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (повернення майна) або виконання судового рішення, що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи, інша особа може перебувати в конкретних правовідносинах із цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувати); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває в правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття і здійснення; особа не вперше перебуває в цих правовідносинах чи ці правовідносини є тривалими або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення виконання судового рішення. Особа, яка була учасником певної справи, та відчужує після винесення рішення про визнання недійсним договору, майно (яке було предметом визнаного недійсним договору) на користь близьких йому осіб після пред`явлення до них позову про витребування такого майна, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно Позивача, оскільки укладаючи такі договори купівлі-продажу, котрі порушують майнові інтереси Позивача й направлені на недопущення повернення такого майна. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

За умови відсутності прямого договору між Позивачем та Відповідачами 1-9, який би регулював вибуття спірного майна з власності першого на користь останнього, обраний Позивачем спосіб захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову щодо витребування спірного майна є належним та ефективним у даному спорі.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Добросовісність набуття в розумінні статті 388 Цивільного кодексу України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного лише у випадках передбачених статтею 388 Цивільного кодексу України.

Цивільне законодавство закріплює принцип укладання договорів на основі вільного волевиявлення учасника правочину. Наявність вільного волевиявлення є окремою вимогою, що ставиться до чинності договорів. При цьому будь-який правочин реалізується суб`єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб`єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб`єктом правочину його очікуваного юридичного результату. За таких обставин дії особи не можуть об`єктивно відображати внутрішню волю суб`єкта вільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату. Тому в частині 3 статті 203 ЦК законодавець прямо передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені статтями 230, 231, 232, 233, 234, 235 Цивільного кодексу України.

Водночас рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року в справі № 924/139/20 встановлено удаваність договорів № 3831 та № 3832 (що не спростовано сторонами котрі не брали участі у даній справі під час розгляду справи №924/863/23).

Таким чином, вибуття спірного майна (65861 простих іменних акцій, емітентом яких є Третя особа 1) з власності Позивача відбулося з порушенням особою, яка від імені товариства вчинила такий правочин, засад представництва уповноваженою особою юридичної особи та всупереч меті господарської діяльності останнього, що не може свідчити про існування дійсного наміру Позивача у вибутті з власності такого майна, адже має місце дефект волі.

Таким чином, відчуження спірного майна відбулось поза волею дійсного власника - Позивача.

Зважаючи на те, що за умови відсутності волевиявлення законного власника на укладання договорів № 3831 та № 3832 з порушенням вимог частини 2 статті 98 Цивільного кодексу України, останні вибули з власності Позивача поза його волею та з порушенням передбаченого Законом порядку, що вказує на незаконність вибуття відповідного майна з володіння Позивача.

Тобто, за наявності встановлених обставин відсутності повноважень представника Позивача (Третьої особи 2) на відчуження спірних цінних паперів, відсутні законні правові підстави для набуття права власності на акції кількістю 65861 штук в подальшому третім особам за наслідком вищенаведених правочинів, внаслідок чого Відповідачами 1-9 згідно відповідних послідовно укладених договорів отримано акції кількістю більш ніж 65861 штук (66455 штук).

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

В контексті розмежування таких понять як добросовісність чи недобросовісність володіння річчю суд звертає увагу, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

В свою чергу з доказів, долучених до матеріалів справи вбачається та встановлено вище у цій постанові, що Відповідачі 1-9 отримали вищенаведені акції без ознак добросовісності. При цьому дані акції отримано по суттєво нижчій ціні: акції відчужувались по ціні від 1 грн за акцію до 4,5 грн за акцію, при їх номінальній вартості 50 грн за акцію, а отже такі дії Відповідачів 1-9 в сукупності з іншими обставинами справи, в тому числі - часовими рамками здійснених операцій по відношенню до розгляду судових справ № 924/139/20 та № 914/229/23, також вказують на недобросовісність Відповідачів 1-9 у даній справі.

При вирішенні питання щодо добросовісності/недобросовісності набуття Відповідачами 1-9 прав на спірне майно, також застосовується і правовий висновок, наведений і у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року в справі №522/14900/19, відповідно до якого для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання правомірних приватноправових засобів з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову.

Застосування приватно-правових конструкцій з метою створення видимості добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову по своїй суті є недобросовісним та свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту. До обставин, які можуть свідчити про те, що учасники створюють видимість добросовісного набуття права власності для унеможливлення застосування віндикаційного позову, відноситься, зокрема: момент вчинення правочину чи інших дій; суб`єкти, які вчиняють або з якими вчиняються правочини контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родичі, квазіродичі, пов`язана чи афілійована юридична особа, пов`язані чи афілійовані групи юридичних осіб).

З огляду на встановлені обставини в своїй сукупності, колегія суддів виснує, що метою здійснюваних Відповідачами 1-9 відчужень акцій Третьої особи 1 є ухилення від виконання судового рішення у справі №924/139/20 та повернення спірних акцій законному власнику, яким є Позивач.

Відтак, в розумінні вищенаведених приписів чинного законодавства та встановлених судом обставин справи у їх сукупності Відповідачі 1-9 є недобросовісними набувачами, оскільки відчуження акцій Третьої особи 1 здійснено відповідачами 1-9 з метою унеможливлення застосування віндикаційного позову та витребування позивачем належних йому акцій.

Що стосується доводів відповідачів про те, що договори, за якими право власності на спірне майно перейшло до Відповідачів, недійсними в судовому порядку не визнавались, то суд прийшов до висновку, що на наявність права власника на майно не впливає та обставина, що воно було предметом угод відчуження, укладених з іншими особами, оскільки дійсний власник не був стороною цих угод, а стаття 346 ЦК України не передбачає припинення права власності дійсного власника в зв`язку з реєстрацією договорів за іншими особами під час його неодноразового перепродажу, що відбувалося без участі та поза межами волі дійсного власника.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду наведеною у постанові від 14 листопада 2018 року в справі №183/1617/16 метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі №522/7636/14-ц).

Відповідно до висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі №19/028-10/13, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного колдексу України.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статтей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

Отже, колегія суддів підсумовуючи встановлене вище виснує, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для такого витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Схожі за змістом висновки сформульовані й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі №183/1617/16, від 21 серпня 2019 року в справі №911/3681/17, від 1 жовтня 2019 року у справах №911/2034/16.

Оскільки договори купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3831/3830 від 17 жовтня 2012 року та № ВБ-3832/3830 від 18 жовтня 2012 року визнано недійсним в судовому порядку при розгляді справи №924/139/20, і дані обставини не спростовані в загальному порядку сторонами, що не брали участі у даній справі, то у даному випадку необхідність визнання недійсними всіх наступних правочинів щодо відчуження спірного майна у вигляді корпоративних прав (акцій емітента Третьої особи 1 у кількості 65861 штук), які були вчинені після недійсного правочину, відсутня. Відтак, Позивач має право витребувати належне йому майно від Відповідачів 1-9, які є саме останніми його набувачами, без заявлення позовної вимоги про визнання недійсними усіх проміжних угод.

Щодо аргументів Відповідачів 1-9 наведених в апеляційній скарзі про надмірний і індивідуальний тягар, а також про непропорційне втручання у ніби-то мирне володіння майном, то колегія суддів зауважує, що конструкція статті 388 Цивільного кодексу України не оперує такими термінами як «непропорційне втручання» чи «надмірний тягар».

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. Суд апеляційної інстанції при цьому звертає увагу апеянтів, що в справі, що розглядається, не йдеться про витребування акцій з володіння Відповідачів 1-9 на користь держави, відповідно в даній справі відсутній «суспільний», «публічний» інтерес, яким оперує стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції. Предметом даної справи є витребування спірних акцій Третьої особи 1 з чужого незаконного володіння на підставі статтей 330, 388 Цивільного кодексу України, і таке витребування здійснено на користь приватного власника Позивача який, як встановлено вище в даній постанові, поза своєю волею був позбавлених права власності на такі акції (корпоративні права). Отже, за вказаних обставин посилання всіх Відповідачів на ніби-то «непропорційне втручання держави», «покладення надмірного індивідуального тягарю» є маніпулюванням юридичними термінами та перекручування дійсного змісту предмету регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.

Щодо аргументів Відповідачів 1-9, наведених в апеляційній скарзі щодо різниці в кодах ISIN спірних цінних паперів, а саме в справі №924/139/20 акції мають міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000011217, а витребувані акції в даній справі за рішенням суду мають інший код ISIN - UA40000150171, то колегія суддів зауважує наступне.

Дослідивши зміст матеріалів справи вбачається, що: по-перше, вказана аргументація не наводилася апелянтом під час розгляду даної справи в суді першої інстанції; по-друге, крім поточного коду ISIN UA40000150171, цінним паперам Третьої особи також був присвоєний код - UA4000011217, проте в 2012 році цей код анульований (дане відображено в листі Національного депозитарію України № 459/09-2-ЕД від 27 червня 2024 року). Вказаним спростовується вищенаведене твердження Відповідача 4 та Відповідача 7 що начебто у них витребувано акції з іншим кодом ISIN, ніж ті які належать Позивачу. Окрім того, у всіх документах, що долучені Позивачем в підтвердження його позовних вимог, а саме переліку клієнтів Центрального депозитарію на рахунках яких містяться акції Третьої особи 1 станом на 7 серпня 2023 року та переліку операцій з акціями Третьої особи 1 на рахунках клієнтів Центрального депозитарію за період з 1 січня 2021 року (рішення місцевого господарського суду по справі №924/139/20 датоване 1 квітнем 2024 року) до 1 серпня 2023 року, наданих Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" - зазначено міжнародний ідентифікаційний номер код ISIN - НОМЕР_2 , тобто уже станом на момент прийняття рішення, яким визнано неправомірне відчуження спірних акцій Позивача вже існував міжнародний класифікатор UA40000150171, який і зазначено Позивачем в позовній заяві. При цьому акцій з іншим кодом ISIN Третьої особи 1 не має жодний акціонер в будь якій депозитарній установі.

Відтак, враховуючи недобросовісність учасників даного процесу щодо виведення спірних акцій, отриманих за удаваними правочинами, наведені обставини справи свідчать про існування правових підстав для витребування в силу приписів статті 387 Цивільного кодексу України спірних акцій (корпоративних прав) з власності Відповідачів 1-9, оскільки дані акції за відплатним договором придбані в Третьої особи 2, тобто особи яка не мала права їх відчужувати.

За таких обставин, враховуючи усе вищевстановлене в даній судовій постанові, колегія суддів дійшла до висновку, про доведеність та обгрунтованість позовних вимог Позивача про витребування з чужого незаконного володіння у Відповідачів 1-9 - 65861 акцій, емітованих Третьою особою 1, а тому задоволює дані позовні вимоги в повному обсязі на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

Відтак, приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені обставини та зміст позовних вимог, апеляційний господарський суд виснує про обґрунтованість позовних вимог, відповідно позов підлягає задоволенню в частині вимог пред`явлених до Відповідачів 1-9.

В той же час, частиною позовних вимог Позивача є зобов`язання депозитарної установи Відповідача 10, та будь-яких інших депозитарних установ, в яких Відповідачам 1-9 відкриті рахунки у цінних паперах, на яких обліковуються прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1, внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції щодо списання та переказу простих іменних акцій бездокументарної форми існування у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідачів 1-9, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп".

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року №735 (надалі Положення №735), право власності на цінні папери електронної форми існування власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, переходить до нового власника (клієнта номінального утримувача або клієнта клієнта номінального утримувача) з моменту зарахування прав на цінні папери на його рахунок у номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Пунктом 1 розділу І Положення №735 визначено, що безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах це списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах клієнта, депонента без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв`язку із зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

У відповідності до пункту 7 глави 2 розділу V Положення №735 безумовні операції щодо цінних паперів / прав на цінні папери здійснюються, зокрема, на підставі наданих депозитарній установі та / або Центральному депозитарію оригіналів або копій судового рішення або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи, виконавчих документів, визначених законом, під час здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи, що такі позовні вимоги є похідними від вимоги про визнання права власності, які надають їй можливість реалізувати право власності на спірний пакет акцій, суд апеляційної інстанції виснує що така вимога не підлягає до повного задоволення, що вказує на правомірність висновку місцевого господарського суду щодо часткового задоволення даної позовної вимоги саме в частині спрямованій до Відповідача 10.

Суд при цьому констатує, що з огляду на те, що у вказаній вимозі зазначено, окрім Відповідача 10 - "будь-які інші депозитарні установи", тобто вимога спрямована на необмежене коло осіб, то судом першої інстанції обгрунтова відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання будь-яких депозитарних установ, в яких Відповідачам 1-9 відкриті рахунки у цінних паперах, на яких обліковуються прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітованих Третьою особою 1, внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції щодо списання та переказу простих іменних акцій бездокументарної форми існування у цінних паперах, відкритих на ім`я Відповідачів 1-9, у відповідній депозитарній установі та їх зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, відкритий в Депозитарній установі ТОВ "Балтік Фінанс Груп".

Підсумовуючи описане вище, колегія суду виснує, що обраний Позивачем спосіб захисту - визнання права власності та зобов`язання національного депозитарію вчинити дії з переказу цінних паперів є ефективним, оскільки забезпечить позивачу за допомогою процесуального інструменту рішення суду, відновлення в порядку, визначеному законом, сукупності усіх правомочностей власника простих іменних акцій бездокументарної форми.

Схожа позиція наведена Верховним Судом у постанові від 4 лютого 2021 року в справі №910/1744/19.

Відтак, колегія суддів задовільняє позовні вимоги частково в описаних вище частинах та розмірах до кожного із Відповідачів.

Дане рішення було прийняте і місцевим господарським судом, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача 1-9, викладені в апеляційних скаргах, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідачів 1 -9, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року по справі №924/863/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №924/863/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.11.2024
Оприлюднено02.12.2024
Номер документу123392695
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Судовий реєстр по справі —924/863/23

Постанова від 20.11.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 02.10.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 01.10.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 27.09.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 25.09.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні