Ухвала

від 27.01.2025 по справі 924/863/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 924/863/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024

у складі колегії суддів: Василишин А.Р. - головуючий, Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.

та на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.04.2024

суддя: Димбовський В.В.

у справі № 924/863/23

за позовом LAFINER SOP TRADING LTD (Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАФІНЕР СОП ТРЕЙДІНГ")

до: 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

4) ОСОБА_5

5) ОСОБА_6

6) ОСОБА_7

7) ОСОБА_8

8) ОСОБА_1

9) ОСОБА_9

10) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул-Спред",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Публічне акціонерне товариство "Проскурів"; 2) ОСОБА_10 ; 3) ОСОБА_11 ; 4) ОСОБА_12 ; 5) ОСОБА_13 ; 6) ОСОБА_14 ; 7) Приватне акціонерне товариство "ХМЕЛЬНИЦЬКЕ АТП 16854",

про витребування простих іменних акцій бездокументарної форми існування, зобов`язання депозитарної установи внести зміни до системи депозитарного обліку і здійснити перереєстрацію права власності на цінні папери шляхом здійснення безумовних депозитарних операції,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.04.2024 у справі №924/863/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови складено 27.11.2024.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду 04.01.2025, що вбачається з накладної ТОВ «Нова пошта».

Верховний Суд звертає увагу, що останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення, повний текст якого було складено 27.11.2024, є 17.12.2024. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 подав з пропуском двадцятиденного строку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити строк на касаційне оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 01.04.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024. В обґрунтуванні клопотання скаржник зазначає, що 25.12.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень довідався про прийняття постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, а вказану постанову не отримував. ОСОБА_1 зазначає, що ознайомитись належним чином зі змістом оскаржуваної постанови він не міг через знеособлення учасників справи, тому 25.12.2024 надіслав до суду апеляційної інстанції заяву про видачу повного тексту. Станом на момент подання касаційної скарги, скаржник вказує, що не отримав оскаржуваного рішення, але усвідомлюючи необхідність дотримання процесуальних строків та з метою належного захисту порушених прав і охоронюваних інтересів, вважає за необхідне подати касаційну скаргу за таких умов.

Відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Судом встановлено, що скаржник безумовно був обізнанний про існування судового провадження у справі №924/863/23, оскільки, зокрема, ОСОБА_1 звертався до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, а тому повинен був відслідковувати та вживати відповідні заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи скаржника щодо неотримання ним копії оскаржуваного рішення через відсутність матеріалів справи в Касаційному господарському суді.

Разом з тим, як убачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", 02.12.2024 копія постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 924/863/23, направлена всім учасникам справи, в тому числі і ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_1 (така ж адреса зазначена скаржником при направленні касаційної скарги до Верховного Суду), про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції сторонам у справі №924/863/23 від 02.12.2024.

Крім того постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі №924/863/23 була розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет та 02.12.2024 забезпечено надання загального доступу до неї. Тобто, будь-яка особа, в тому числі і скаржник, мала можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення після забезпечення надання загального доступу.

Отже, обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строків на касаційне оскарження, залежали виключно від його суб`єктивного волевиявлення, а причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 20.11.2024 залежали лише від самого скаржника.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Однак у даному випадку скаржником не доведено наявність у нього об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою, у зв`язку з чим Суд доходить висновку, що подання касаційної скарги з пропуском встановленого процесуального строку залежало від волевиявлення скаржника, а не від непереборних обставин, а тому наведені у клопотанні підстави визнаються неповажними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Верховний Суд відзначає, що матеріали справи у суду касаційної інстанції відсутні, проте це не звільняє скаржника від доведення тих обставин, на які він посилається у своїх доводах.

Оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позов у цій справі подано у 2023 році.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати судові рішення в частині витребування у ОСОБА_1 7638 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн та зарахування цих акцій на рахунок у цінних паперах позивача. Отже, при зверненні зі скаргою ставка судового збору вираховується, як з однієї позовної вимоги майнового характеру та однієї вимоги немайнового характеру.

Враховуючи вимоги касаційної скарги, мав бути сплачений судовий збір у сумі 16825,00 грн, розрахований наступним чином:

- в частині оскарження рішень щодо вимог про витребування 7638 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, номінальною вартістю одного цінного паперу 50 грн: (7638 х 50 грн= 381 900,00 грн) х 1,5% х 200% = 11457,00 грн.

- в частині оскарження рішень щодо вимог немайнового характеру: 2 684,00 грн х 200% = 5 368,00 грн.

Однак скаржник до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не додав.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Зі змісту частини другої статті 174 ГПК України вбачається, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та подати належні докази поважності причини пропуску такого строку;

- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 16825,00 грн.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.04.2024 у справі №924/863/23 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, або повернуто касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець