Постанова

від 19.11.2024 по справі 904/6448/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6448/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Ганжа Михайло Геннадійович (в залі суду) - від Комунального підприємства "Теплоенерго Дніпровської міської ради" - адвокат, ордер

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 (суддя Панна С.П.) у справі №904/6448/23

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ"

про стягнення заборгованості за Договором про постачання теплової енергії №090473 від 03.02.2021

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (далі позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АДРЕСЪ" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за теплопостачання в розмірі 840 132,29 грн., з яких: основний борг - 682 602,63 грн., 3% річних - 29 203,08грн., інфляційні збитки - 115 816,83 грн., пеня - 12 509,75 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/6448/21 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради заборгованість в розмірі 682 602, 63 грн., 3 % річних в розмірі 29 203, 08 грн., інфляційні втрати в розмірі 115 816, 83 грн. та судовий збір в розмірі 9 931, 46 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 03.02.2021р. між Комунальним підприємством "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АДРЕСЪ" був укладений договір № 090473 про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір № 090473).

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем послуг з постачання теплової енергії в період з листопада 2020р. по березень 2023р. на суму 682 602,63грн. Докази направлення відповідачем на адресу позивача обґрунтованих заперечень щодо факту надання послуг з постачання теплової енергії протягом спірного періоду в обсязі, зазначеному позивачем у позові, в матеріалах справи відсутні.

Зборгованість за Договором № 090473 на момент звернення позивача до суду складає 682 602,63 грн, яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, 3% річних та інфляційні втрати є компенсаційними заходами, спрямованими на захист кредитора від знецінення грошових коштів та забезпечення справедливого відшкодування за несвоєчасне виконання боргу. Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 29 203,08 грн. та інфляційних втрат у розмірі 115 816,83 грн., визнав їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно з п. 34 Договору № 090473, у разі прострочення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більше 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Формулювання "не більше 0,01%" є невизначеним і допускає варіативність у розмірі пені (від 0,001% до 0,009%). Відсутність конкретного розміру пені в договорі суперечить вимогам ст. 551 ЦК України, яка вимагає чіткого визначення розміру неустойки. Оскільки сторони не узгодили конкретний розмір пені, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі відмовити в задоволенні позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник не був повідомлений належним чином про судове засідання відповідно до статті 120 ГПК України. Відсутність повідомлення позбавила його можливості надати пояснення чи заперечення проти позову, що є окремою підставою для скасування рішення.

На думку суду першої інстанції, загальне споживання в Гкал згідно приладів обліку відповідача підтверджується за адресою вул. Мусліма Магомаєва, 19 - актами споживання теплової енергії, які складались у період з 01.11.2020 по 22.03.2023 року; за адресою вул. Володимира Вернадського, 15Б - актами споживання теплової енергії, які складались в аналогічний період з 01.11.2020 по 22.03.2023 року, проте Договір № 090473 про надання послуги з постачання теплової енергії в частині вказаних адрес діяв лише з дати його укладання - 03.02.2021 року, а отже, висновки суду про фактичне споживання та підтвердження обсягів такого споживання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2020 року по 03.02.2021 року за адресами: вул. Мусліма Магомаєва, 19 та вул. Володимира Вернадського, 15Б, та з 03.02.2022 року по 22.03.2023 року за всіма трьома адресами - вул. Мусліма Магомаєва, 19 та вул. Володимира Вернадського, 15Б та вул. Володимира Вернадського, 15 сформовані за недоведеності обставин, які суд вважав встановленими (щодо факту надання послуги).

Надані акти споживання електричної енергії не надають можливості ідентифікувати особу, яка мала відповідні повноваження діяти від імені відповідача, засвідчуючи обсяги фактично наданої послуги, що виключає можливість обґрунтування рішення суду посиланням на такі акти.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" та залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 по справі № 904/6448/23 без змін з огляду на наступне.

Позовну заяву було сформовано через систему «Електронний суд», яка відповідає вимогам ГПК України. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ", як юридична особа, зобов`язана була зареєструвати свій електронний кабінет у ЄСІТС.

Ухвала про відкриття провадження була направлена за офіційною адресою Відповідача рекомендованим листом. Поштове відправлення повернуто зі статусом «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, Відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.

Договір № 090473 діяв на момент спірних відносин, і його умови поширювалися на період до моменту підписання, що передбачено ч. 3 ст. 631 ЦК України. Акти прийому-передачі послуг, які містять підписи представників Відповідача, підтверджують факт і обсяг споживання теплової енергії за спірними адресами.

Так як заяв та заперечень від Відповідача не надходило, то Позивач діяв відповідно до умов укладеного Договору № 090473 та відповідно до пункту 41 договір було пролонговано на наступний рік.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 19.04.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/6448/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/6448/23.

26.04.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/6448/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2024 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме оригіналу платіжного документа про доплату судового збору у сумі 225, 19 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/6448/23

30.04.2024 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/6448/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.07.2024 об 12:40 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/6448/23 відкладено до 19.11.2024 на 11:00 год.

19.11.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

03.02.2021р. між Комунальним підприємством "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АДРЕСЪ" (надалі - споживач) був укладений договір № 090473 про надання послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пунктів 3 - 5 договору місце надання послуг з постачання теплової енергії - вул.Мусліма Магомаєва, буд. 19, вул.Володимира Вернадського, буд. 15Б, вул. Володимира Вернадського, буд. 15; опалювальна площа (об`єм) об`єкту, теплове навантаження на об`єкт тепло споживання зазначені в додатку 2 до договору.

У будівлі відсутній індивідуальний тепловий пункт.

Об`єкт теплоспоживання обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії. Місце встановлення вузла (вузлів) обліку на ж/б по вул. Мусліма Магомаєва, буд.19, вул.Володимира Вернадського, буд. 15Б без приладу обліку на будівлю по вул. Володимира Вернадського, буд. 15.

Пунктом 12 встановлено, що обсяг послуги з постачання теплової енергії здійснюється за показниками вузлів комерційного обліку. Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). Для переведення одиниць застосовуються коефіцієнти: 1ГДж = 0,23885Гкал, 1МВт = 0,8598 Гкал. Розподіл обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання здійснює виконавець.

Відповідно до пунктів 18, 19 договору передбачено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії щомісячно здійснюється споживачем, крім випадків, коли це проводиться виконавцем за допомогою дистанційних систем без присутності споживача.

Період звітності для занесення споживачем показників вузлів комерційного обліку щомісячно відображається на сайті виконавця після внесення показників вузла (вузлів) комерційного обліку в особистому кабінеті споживача, дата та час виконавцем фіксується автоматично.

У разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30днів.

Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок споживачу.

Перерахунок споживачу проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більше ніж за 12 календарних місяців.

Згідно з пунктом 21 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу па послугу та обсягу спожитої послуги.

Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених Закону України Про житлово-комунальні послуги, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у об`єктів теплоспоживання багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 22 договору тариф на послугу з постачання теплової енергії, що споживається згідно з цим договором, встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП). Станом на дату укладення цього договору відповідно з постановою НКРЕКП від 30.11.2020 №2257 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.01.2020 №90 "Про встановлення тарифів на послугу з постачання теплової енергії, її виробництво, транспортування, постачання КП Теплоенерго затверджено тариф, який складає: 1 Гкал - 1345,11грн (без ПДВ), 1614,13грн (з ПДВ).

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу, виконавець у строк. що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідних органів на офіційному сайті підприємства позивача або в друкованих засобах масової інформації.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. За потребою споживача сторони можуть укладати додаткову угоду до договору про зміну тарифу.

В пункті 24 договору визначено, що виконавець формує та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги та акт приймання - передачі (в 2-х примірниках) по формі додатку № 4 до договору на паперовому носії за адресою виконавця послуг (в окремих випадках надає за допомогою поштового чи електронного зв`язку).

Рахунок на оплату спожитої послуги та акт прийому - передачі надасться не пізніше ніж за 10днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Отриманий акт прийому-передачі споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу виконавця на протязі 10 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

1) при отриманні за адресою виконавця - дата вручення представнику споживача:

2) при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (містом - 3дні, областю - 5днів, Україною - 7 днів). При поверненні підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що споживач повідомлений про направлені документи:

3) при направлені електронною поштою - дата, зафіксована при відправленні листа з електронної пошти виконавця.

У разі неотримання виконавцем підписаного акту прийому-передачі або обґрунтованих заперечень, його не підписання у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В пункті 48 Договору зазначено, що рахунки, акти прийому-передачі надаються споживачу: на адресу м.Дніпро, вул. Глінки, 15а, кім.301.

Відповідно до пункту 25 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця після одержання акту прийому-передачі та рахунку від виконавця продовж 5 банківських днів, але не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

В пунктах 27, 28 договору зазначено, що під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити помер та дату договору, номер особистого рахунку, розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).

У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або, коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є, а якщо такої немає, в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів (розрахункових місяців) до дати здійснення платежу.

Виконавець не має права зараховувати плату за послугу в рахунок погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві.

Плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору, за період тимчасової відсутності в приміщенні (об`єкті нерухомого майна) споживача та у разі самовільного (без дотримання встановленої законодавством процедури відключення (відокремлення) об`єкту теплоспоживання від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Пунктом 34 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі не більше 0.01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Згідно з пунктом 40 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року.

Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з дати підключення об`єкту за адресою: вул. Володимира Вернадського, буд. 15 до його підписання (частина 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України)

В пункті 41 договору зазначено, що якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про припинення, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з пунктами 44 - 46 договору у разі зміни даних, зазначених у розділі Реквізити і підписи сторін договору, сторона повідомляє іншій стороні у семиденний строк з дати настання події письмово чи в інший спосіб, що гарантує доведення такої інформації до сторін.

Цей договір може бути розірвано за згодою сторін та у випадку зміни власника (користувача) на підставі наданих споживачем документів про звільнення приміщення (договір купівлі - продажу, акт прийому - передачі та ін.).

Цей договір може бути розірвано на вимогу споживача, який повідомляє виконавця не менше ніж за один місяць до дати розірвання договору, за умови документального підтвердження здійснення технічного припинення теплопостачання (за наявності дозвільної документації, відповідно до наказу Мінрегіону №169 від 26.07.2019).

Факт отримання відповідачем теплової енергії підтверджений актами прийому-передачі теплової енергії, а саме:

- акт за договором № 090473 від 30.11.2020 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 2,26406 + 2,97775 Гкал теплової енергії на суму 6 891,07 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.12.2020 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 1,00555 + 2,0111 + 3,40819 + 1,7041 Гкал теплової енергії на суму 12 309,65 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.01.2021 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 4,40097 + 7,60006 Гкал теплової енергії на суму 19 371,25 грн.;

- акт за договором № 090473 від 28.02.2021 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 4,27433 + 6,89098 Гкал теплової енергії на суму 18 022,29 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.03.2021 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 3,91315 + 6,73296 Гкал теплової енергії на суму 17 184,22 грн.;

- акт за договором № 090473 від 30.04.2021 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 1,38481 + 2,24343 Гкал теплової енергії на суму 5 856,45 грн.;

- акт за договором № 090473 від 30.11.2021 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 0,31031 + 1,61233 + 0,28867 + 4,41295 Гкал теплової енергії на суму 44 424,11грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.12.2021 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 2,40222 -4,41295 -0,28867 + 0,97088 + 3,37463 + 4,01741 -0,429037 -0,71751 Гкал теплової енергії на суму 32 526,54 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.01.2022 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 4,25709 + 9,68614 Гкал теплової енергії на суму 95 884,53 грн.;

- акт за договором № 090473 від 28.02.2022 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 2,75382 + 6,50855 Гкал теплової енергії на суму 63 695,28 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.03.2022 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 3,26459 + 7,13398 Гкал теплової енергії на суму 71 508,67 грн.;

- акт за договором № 090473 від 30.11.2022 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 2,53673 + 4,26644 Гкал теплової енергії на суму 46 783,89 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.12.2022 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 3,3452 + 5,41571 Гкал теплової енергії на суму 60 246,85 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.01.2023 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 3,23281 + 5,99267 Гкал теплової енергії на суму 63 441,59 грн.;

- акт за договором № 090473 від 28.02.2023 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 4,1613 + 6,98193 Гкал теплової енергії на суму 76 629,54 грн.;

- акт за договором № 090473 від 31.03.2023 року прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу поставлено 2,56023 + 4,39458 Гкал теплової енергії на суму 47 826,70 грн.

Згідно реєстру вручення рахунків КП "Теплоенерго" представником споживача нарочно були отримані наступні документи:

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за листопад 2020 та інформаційний лист - 15.12.2020;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за грудень 2020 - 15.01.2021;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за січень 2021 - 17.02.2021;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за лютий 2021 - 16.03.2021;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за березень 2021 - 19.04.2021;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за квітень 2021 - 13.05.2021;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 коригування нарахувань - 15.06.2021;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за листопад 2021 - 15.12.2021;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за грудень 2021 - 18.01.2022;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за січень 2022 - 18.02.2022;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за лютий 2022 - 21.03.2022;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за березень 2022 - 19.04.2022;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за листопад 2022 - 14.12.2022;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за грудень 2022 - 18.01.2023;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за січень 2023 - 21.02.2023;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії № 090473 за лютий 2023 - 21.03.2023.

Всі розрахунки здійснювались відповідно до встановлених, постановами НКРЕКП № 632 від 17.03.2020, № 2257 від 30.11.2020, рішеннями Виконкому Дніпровської міської ради № 1103 від 19.10.2021, рішенням Дніпровської міської ради № 1137 від 29.10.2021, № 1103 від 19.10.2021, № 1157 від 19.11.2021, № 802 від 20.09.2022.

Довідки про розподіл фактично спожитої теплової енергії по приладу обліку встановленого на ж/б по вул. В. Вернадського, буд.15Б та Довідки про розподіл фактично спожитої теплової енергії по приладу обліку встановленого на ж/б по вул. Мусліма Магомаєва, буд. 19, вбачається загальне

споживання в Гкал згідно приладу обліку відповідача, яке підтверджується:

- актами споживання теплової енергії за адресою вул. В. Вернадського, буд. 15Б: з 01.11.2020 по 23.11.2020, з 23.11.2020 по 17.12.2020, з 17.12.2020 по 19.01.2021, з 19.01.2021 по 18.02.2021, з 18.02.2021 по 19.03.2021, з 19.03.2021 по 31.03.2021, з 26.10.2021 по 22.11.2021, з 22.11.2021 по 17.12.2021, з 17.12.2021 по 26.01.2022, з 26.01.2022 по 24.02.2022, з 24.02.2022 по 31.03.2022, з 02.11.2022 по 01.12.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2022 по 31.01.2023, з 31.01.2023 по 28.02.2023, з 28.02.2023 по 22.03.2023;

- актами споживання теплової енергії за адресою вул.Мусліма Магомаєва, буд. 19: з 01.11.2020 по 23.11.2020, з 23.11.2020 по 17.12.2020, з 17.12.2020 по 19.01.2021, з 19.01.2021 по 18.02.2021, з 18.02.2021 по 19.03.2021, з 19.03.2021 по 31.03.2021, з 28.10.2021 по 22.11.2021, з 22.11.2021 по 20.12.2021, з 20.12.2021 по 26.01.2022, з 26.01.2022 по 24.02.2022, з 24.02.2022 по 31.03.2022, з 02.11.2022 по 01.12.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 31.01.2023 по 28.02.2023, з 28.02.2023 по 22.03.2023.

Позивач 22.05.2023р. на адресу відповідача направив рахунок від 31.03.2023., акт прийому-передачі від 31.03.2023р., досудову вимогу та акт звіряння, про що свідчить опис вкладення до цінного листа № 0504571386850. В досудовій вимозі позивач просив відповідача сплатити заборгованість за період з 01.11.2020р. по 30.04.2023р. в розмірі 682 602,63грн. та яка була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до пункту 24 договору передбачено, що у разі неотримання виконавцем підписаного акту прийому-передачі або обґрунтованих заперечень, його не підписання у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 у справі 904/6448/23 прийнято позовну заяву Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Вказана ухвала про порушення провадження була направлена судом першої інстанції на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та була повернута підприємством зв`язку "Укрпошта" з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 21.02.2024.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі 904/6448/23 призначено підготовче засідання по справі на 27.02.2024. Вказана ухвала була направлена судом першої інстанції на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та була повернута підприємством зв`язку "Укрпошта" з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 15.03.2024.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі 904/6448/23, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2024, була направлена відповідачу на електрону адресу machkovska.a@gmail.com щодо якої відсутні відомості як такої, що відповідає електронній адресі в системі «Електронний суд».

Відповідно, колегія суддів констатує про необізнанність відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання в якому було прийняття рішення, яке є предметом апеляційного оскарження .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 3. ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги щодо неотримання процесуальний документів по справі 904/6448/23 : «…11 квітня 2024 року, під час реєстрації електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, скаржнику стало відомо про те, що 12 березня 2024 року Господарським судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення про стягнення зі скаржника заборгованості з оплати послуг теплопостачання в розмірі 840 132,83 гривень, з яких основний борг - 682 602,63 гривень, 3 % річних - 29 203,08 гривень, інфляційні збитки - 115 816,83 гривень, пеня - 12 509,75 гривень.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2024 року, повний текст якого складено 12 березня 2024 року, скаржник не отримував, із його змістом ознайомився лише 11 квітня 2024 року, та користуючись правом, наданим статтею 254 ГПК України, звертається із даною апеляційною скаргою, в які просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

Згідно статті 236 ГПК України, судове рішення повинно…

… Як вбачається із самого рішення, останнє ухвалене без участі скаржника як відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не отримував судових викликів у порядку, визначеному статтею 120 ГПК України, та не мав можливості надати власні пояснення та заперечення проти пред`явлених позовних вимог.

Сам факт неповідомлення відповідача про розгляд даної справи є окремою та самостійною підставою для скасування судового рішення, проте крім порушення процесуальних норм, суд, вирішуючи спір, не надав належної оцінки наведеним позивачем розрахункам та не врахував відсутність підтвердження факту надання послуг та отримання їх відповідачем, ухваливши рішення при нез`ясуванні обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права.…» приймаються до уваги колегією суддів як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У зв`язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ,7 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Водночас ст. 6 ГПК України встановлено обов`язок юридичної особи зареєструвати в обов`язковому порядку, свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

За приписами абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України суд, направляючи такому учаснику справи, який не зареєстрував електронний кабінет, судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Керуючись приписами ст. 277 ГПК України про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлення учасника справи про розгляд заяви, оскільки в спірному випадку таке повідомлення є обов`язковим, апеляційний суд дійшов висновку, що такі процесуальні порушення є обов`язковою умовою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині, у зв`язку з чим колегія суддів розглядає по суті позовну заяву, з урахуванням заперечень відповідача викладених в апеляційній скарзі.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов`язковими наділені обидві сторони договору (ст.626 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписом ч.3 ст.509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлених строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання його визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В силу приписів ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цих Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Між сторонами у даній справі виникли правовідносини з договору про постачання теплової енергії, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відносини у сфері постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із ч.6 ст.25 Закону України "Про теплопостачання" в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Абзацом 2 пункту 40 Договору № 090473 про постачання теплової енергії від 03.02.2021 року передбачено, що умови зазначеного Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з дати підключення об`єкту за адресою вул. Володимира Вернадського буд. 15 до його підписання (частина 3 ст. 631 ЦК України та ст. 180 ГК України). Тобто умови зазначеного Договору застосовуються до відносин між сторонами, щодо постачання теплової енергії за адресами: вул. Мусліма Магомаєва б. 19 та вул. Володимира Вернадського б. 15Б, до його підписання.

Відповідно до пункту 41 Договору № 090473 останній вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як зазначає позивач і що не спростовано відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" не зверталося до КП «Теплоенерго» та письмово не заявляв про припинення Договору № 090473 про постачання теплової енергії від 03.02.2021 року, в свою чергу, КП «Теплоенерго» також не повідомляв про припинення Договору.

Таким чином, так як заяв та заперечень від відповідача не надходило, то Позивач діяв відповідно до умов укладеного Договору та відповідно до пункту 41 Договір було пролонговано на наступний рік.

В пункті 24 Договору № 090473 визначено, що виконавець формує та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги та акт приймання - передачі (в 2-х примірниках) по формі додатку № 4 до договору на паперовому носії за адресою виконавця послуг (в окремих випадках надає за допомогою поштового чи електронного зв`язку). Рахунок на оплату спожитої послуги та акт прийому - передачі надасться не пізніше ніж за 10днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Отриманий акт прийому-передачі споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу виконавця на протязі 10 днів з дати отримання.

У разі неотримання виконавцем підписаного акту прийому-передачі або обґрунтованих заперечень, його не підписання у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Факт постачання позивачем відповідача теплової енергії підтверджено актами прийому-передачі теплової енергії за період з листопада 2020 року по березень 2023 року.

Крім того, позивач 22.05.2023 на адресу відповідача направив рахунок від 31.03.2023., акт прийому-передачі від 31.03.2023р., досудову вимогу та акт звіряння, про що свідчить опис вкладення до цінного листа № 0504571386850 (а.с. 14). В досудовій вимозі позивач просив відповідача сплатити заборгованість за період з 01.11.2020р. по 30.04.2023р. в розмірі 682 602,63грн. та яка була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до пункту 24 договору передбачено, що у разі неотримання виконавцем підписаного акту прийому-передачі або обґрунтованих заперечень, його не підписання у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Докази направлення відповідачем на адресу позивача обґрунтованих заперечень щодо факту надання послуг з постачання теплової енергії протягом спірного періоду в обсязі, зазначеному позивачем у позові в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи п. 25 Договору № 090473, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця після одержання акту прийому-передачі та рахунку від виконавця продовж 5 банківських днів, але не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Матеріали справи свідчать, що в установленний договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав, будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості в сумі 682 602,63грн відповідач не надав.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів зазначає, що позивач правомірно звернувся за захистом свого права та в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми.

Наданий позивачем розрахунок, є арифметично правильним, отже, відповідач, крім суми основної заборгованості, має сплатити позивачу 3% річних в розмірі 29 203,08 грн. за загальний період з 21.12.2020 по 29.11.2023, інфляційних втрат в розмірі 115 816,83 грн. за період з 21.12.2020 по 29.11.2023.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 12 509,75 грн. пені правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки Договором № 090473 не визначений конкретний розмір пені за порушення споживачем зобов`язання з оплати наданих послуг.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 вказаного кодексу, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доводи скаржника стосовного того, що: «…За пунктом 40 даного Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року, отже, даний договір діяв з 03.02.2021 року по 03.02.2022 року. Абзацом 2 пункту 40 Договору передбачалось, що умови цього Договору застосовуються до правовідносин сторін, які виникли з дати підключення об`єкту за адресою: вул. Володимира Вернадського, 15 до його підписання (частина 3 статті 631 ЦК України та ст. 180 ГК України).

На думку суду першої інстанції, загальне споживання в Гкал згідно приладів обліку відповідача підтверджується за адресою вул. Мусліма Магомаєва, 19 - актами споживання теплової енергії, які складались у період з 01.11.2020 по 22.03.2023 року; за адресою вул. Володимира Вернадського, 15Б - актами споживання теплової енергії, які складались в аналогічний період з 01.11.2020 по 22.03.2023 року, проте Договір № 090473 про надання послуги з постачання теплової енергії в частині вказаних адрес діяв лише з дати його укладання - 03.02.2021 року, а отже, висновки суду про фактичне споживання та підтвердження обсягів такого споживання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2020 року по 03.02.2021 року за адресами: вул. Мусліма Магомаєва, 19 та вул. Володимира Вернадського, 15Б, та з 03.02.2022 року по 22.03.2023 року за всіма трьома адресами - вул. Мусліма Магомаєва, 19 та вул. Володимира Вернадського, 15Б та АДРЕСА_1 сформовані за недоведеності обставин, які суд вважав встановленими (щодо факту надання послуги).

Також судом прийнято в якості належних доказів фактичного надання послуг в період з 01.11.2020 року до 21.03.2023 року акти споживання теплової енергії (фактично - акт приймання-передачі послуги з теплопостачання), копії яких надані позивачем, проте не встановлено наявності повноважень у особи, яка підписала такі акти від імені відповідача, як не встановлено обставин наявності повноважень у особи, яка від імені відповідача отримувала рахунки на оплату послуги.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанові від 11 серпня 2022 року у справі № 916/546/21, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання- передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

Як документ первинного бухгалтерського обліку, акт приймання-передачі наданої послуги (послуги з теплопостачання) повинен мати наступні обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.3.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88).

Натомість, надані акти споживання електричної енергії не надають можливості ідентифікувати особу, яка мала відповідні повноваження діяти від імені відповідача, засвідчуючи обсяги фактично наданої послуги, що виключає можливість обґрунтування рішення суду посиланням на такі акти….» відхиляються колегією суддів як такі, що не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги Позивача частково доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Отже, доводи відповідача про порушення норм процесуального права судом першої інстанцій під час прийняття оскаржуваного рішення знайшли своє підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" підлягає частковому задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Адресъ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/6448/23 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 у справі №904/6448/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "АДРЕСЪ", 49044, м.Дніпро, вул.Володимира Вернадського, б.15Б-2, кв.1, код ЄДРПОУ 32701804 на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради, 49081, м.Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 29, код ЄДРПОУ 32688148, заборгованість в розмірі 682 602,63грн., 3 % річних в розмірі 29 203,08грн., інфляційні втрати в розмірі 115 816,83грн. та судовий збір в розмірі 9 931,46грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.11.2024.

ГоловуючийсуддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус