Рішення

від 19.11.2024 по справі 904/2506/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2506/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект", м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 500 867 грн 56 коп.

Представники:

від позивача: Козак Т.В., довіреність, адвокат;

від позивача: Мельник К.О., довіреність, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект" заборгованість у загальній сумі 500 867 грн 56 коп., з яких: 497 953 грн 31 коп. - заборгованість за необліковану електричну енергію; 1 918 грн 34 коп. - 3% річних; 995 грн 91 коп. - інфляційні втрати.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Заявлені вимоги мотивовані порушенням відповідачем п.8.4.2 ПРРEE, що полягає у самовільному підключенні струмоприймачів до електромережі АТ ДТЕК Дніпровські електромережі без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії, до електромережі, що не є власністю АТ ДТЕК Дніпровські електромережі з порушенням схеми обліку, що підтверджується актом про порушення №Дн005655 від 27.02.2024 року, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 497 953 грн 31 коп., яка спожита відповідачем з порушенням ПРРEE.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

01.07.2024 від відповідача поштовим засобом зв`язку до канцелярії суду надійшов відзив на позов, в якому останній вказує про те, що надані позивачем докази не доводять факту самовільного підключення відповідача до електроустановок без наявності відповідних договорів про постачання електричної енергії, а акт про порушення складено безпідставно, замість довідки щодо огляду електричних установок і мереж, як це передбачено Правилами, що виключає можливість задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що саме з 25.04.2024 магазин почав працювати, отримавши статус нерухомого майна в розумінні чинного законодавства України.

До моменту введення в експлуатацію магазину, в ньому проводився ремонт з використанням генератора, встановлювалось необхідне устаткування, при чому 02.02.2024 за відповідним актом було здійснено тимчасове приєднання до електричної мережі на підставі договору № 0050373785 від 14.06.2022, і з боку відповідача вчинялися дії, необхідні для переходу на постійне енергопостачання та укладання відповідного договору, який було укладено 01.03.2024.

Також, відповідач вказує на те, що під час складання спірного акту, ОСОБА_1 перебувала за межами м. Новомосковська, у зв`язку з чим не мала фізичної можливості поставити свій підпис на спірному акті.

У відзиві на позов, відповідачем зазначений попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести під час розгляду даного спору.

Крім того, разом з відзивом на позов відповідачем подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, в якому відповідач просить суд витребувати у позивача оригінал акту про порушення № Дн005655 від 27.02.2024 спільно із вилученим під час перевірки зразком кабелю, опломбованого у пакет с/н SP 1014128 і призначити почеркознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2024 здійснено перехід до розгляду справи №904/2506/24 за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 01.08.2024 о 12:00 год.

12.07.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов не погоджується, з огляду на таке.

Укладання та виконання договору про тимчасове приєднання створює лише технічну можливість для передачі (прийняття)електричної енергії у місце приєднання електроустановки замовника, адже за результатами виконання такого договору електроустановки відповідного замовника приєднуються до електричних мереж. Однак, даний договір не надає право замовнику здійснювати споживання електричної енергії. Для правомірного та законного споживання електричної енергії замовник зобов`язаний укласти договір про надання послуг з розподілу електроенергії та договір про постачання електричної енергії, як-то передбачено нормами ПРРЕЕ.

Таким чином, позивач повторно наголошує на тому, що на спірному об`єкті відповідача відбулося без договірне та безоблікове споживання електроенергії.

Крім того, договір про тимчасове приєднання від 14.06.2024 укладений на приєднання саме земельної ділянки кадастровий номер 1211900000:03:007:0198, а не будівлі магазину.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що дата набуття відповідачем права власності на магазин ані спростовує, ані підтверджує порушення відповідачем ПРРЕЕ.

Позивач звертає увагу на те, що особа, що підписала акт про порушення від імені відповідача, знаходилась на об`єкті відповідача, мала доступ до приміщень будівлі магазину та допустила представників позивача на об`єкт відповідача, для проведення перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.

Того ж числа, позивачем подані заперечення на клопотання відповідача про проведення у справі почеркознавчої експертизи, в якому останній просить відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача.

18.07.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення щодо необхідності призначення експертизи та заперечення на відповідь на відзив.

Того ж числа на адресу суду надійшли оригінали вищевказаних документів відповідача.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує на те, що якщо прийняти позицію позивача, то період для розрахунку вартості необлікованої електроенергії є з 01.02.2024 по 27.02.2014 та становить 54 299 грн.

На думку відповідача, про підтвердження відсутності будь-яких порушень з боку відповідача, станом на 20.10.2023 і невірність визначення періоду нарахування не облікової електроенергії свідчить акт виконаних робіт № 150930563 від 20.10.2023 щодо встановлення та провадження триполюсних дооблікових автоматичних вимикачів і надання послуг з монтажу автоматичного однофазного/трифазного вимикача електроенергії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», що вкотре спростовує факт самовільного підключення і доводить беззаперечне існування договірних відносин до моменту перевірки від 27.02.2024, в тому числі і перебування в розпорядженні позивача всіх правовстановлюючих документів відповідача, зокрема й копії паспорта А.В. Залізник як директора підприємства, що не виключає можливість його використання під час складання Акту, зокрема складання якого не зафіксовано відео та фото доказами.

29.07.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній вказує на те, що посилання відповідача на акт про підключення від 02.02.2024, при визначенні початку періоду, протягом якого споживання електричної енергії здійснювалось з порушеннями вимог ПРРЕЕ, не відповідає нормам ПРРЕЕ та є безпідставним.

Позивач вказує на те, що контрольний огляд та технічна перевірка у відповідача не здійснювалось, у зв`язку із відсутністю у останнього приладів обліку, що відповідали б нормам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, а тому період нарахування по акту про порушення був визначений позивачем з 27.08.2023 по 27.02.2024, що не перевищує 6-місячного строку, передбаченого пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ.

Недоречність посилання відповідача на акт про підключення від 02.02.2024 пов`язаний з тим, що за вказаним актом було приєднано земельну ділянку до мереж ОСР. Проте, в нашому спірному випадку, актом про порушення було зафіксовано самовільне приєднання саме будівлі магазину, яка взагалі не має жодного відношення до договору про тимчасове приєднання від 14.06.2022 та акту про підключення від 02.02.2024.

Позивач звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що роботи із встановлення лічильника за адресою: м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, з/д 12 були виконані позивачем. Ані зміст акту від 02.02.2024, ані акту від 20.10.2023, не свідчать про виконання з боку позивача робіт з установлення лічильника.

Так, акт від 02.02.2024 засвідчує факт приєднання до мереж позивача земельної ділянки 12 по вул. Велика Ковалівка у м. Новомосковськ.

Акт від 20.10.2023 не містить в собі інформацію про те, що позивачем було надано відповідачу послугу з улаштування лічильника.

З огляду на викладене, позивач вважає, що ані акт від 02.02.2024, ані акт від 20.10.2023 не є належними та допустимими доказами, що можуть спростувати факт самовільного підключення відповідачем будівлі магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку позивача, очевидним є намагання відповідача ввести в оману суд щодо того, що нібито його представник не брав участі у складанні Акту про порушення та отримав Акт лише 01.03.2024. Натомість позивачем у відповіді на відзив наведені неспростовні та беззаперечні факти того, що при складанні акту про порушення був присутній представник відповідача, який отримав акт про порушення ПРРЕЕ на місці виявленого порушення.

У підготовчому засіданні 01.08.2024 представник відповідача підтримала раніше подане клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача заперечувала, щодо задоволення вищевказаного клопотання.

У судовому засіданні представник позивача надав до суду клопотання про долучення, з оригіналом акту про порушення № Дн005655 від 27.02.2024.

У підготовчому засіданні 01.08.2024 оголошено перерву до 20.08.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції за участю представника позивача. Клопотання відповідача про проведення почеркознавчої експертизи залишено на розгляді у суду.

У підготовчому засіданні 20.08.2024 представник відповідача наполягав на проведені почеркознавчої експертизи у даній справі.

Представники позивача заперечували проти задоволення клопотання відповідача про проведення експертизи.

Ухвалою суду від 20.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.09.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції.

Крім того, вищезазначеною ухвалою суду зобов`язано відповідача:

- забезпечити у підготовче засідання 24.09.2024 о 15:20 год. явку директора ТОВ "Укрінвестпроект" Залізняк Анастасії Віталіївни.

- надати до суду вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_1 , що можуть міститись у різних за цільовим призначенням документах: нотаріально посвідчених документах; різного роду посвідченнях, на яких є власноручний підпис; документах з місця роботи чи навчання; заявах про надання комунальних послуг; банківських документах про отримання кредиту/карток; записах особистого характеру тощо (15-20 документів).

Ухвалою суду від 24.09.2024 підготовче засідання відкладено на 08.10.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 08.10.2024 оголошено перерву до 09.10.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції.

08.10.2024 відповідачем до суду подані письмові пояснення.

У підготовчому засіданні 09.10.2024 відповідач підтримав клопотання про призначення судової експертизи, просив його задовольнити. Представники позивачів заперечували проти задоволення клопотання відповідача.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект" про призначення почеркознавчої експертизи; закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 07.11.2024.

У судовому засіданні 07.11.2024 оголошувалась перерва до 19.11.2024.

19.11.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про призначення судового засідання на іншу дату.

У призначене судове засідання 19.11.2024 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 19.11.2024 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: наявність факту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії; наявність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії електричної енергії в заявленому позивачем розмірі, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що 27.02.2024 на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект" за адресою: м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, з/д 12, представниками Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" було виявлено порушення підпункту 6. п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів без наявності відповідних договорів про постачання електричної енергії до електромережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано дротом СІП 4х25 мм від опори № 5 ПЛ-0,4 кВ РБ 6, ТП 213 до будівлі магазину відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. Порушення продемонстровано споживачу.

Позивач наголошує на тому, що споживання відповідачем електричної енергії на об`єкті за адресою: м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, з/д 12 здійснювалося за відсутності укладеного договору на постачання електричної енергії та за відсутності улаштованого, повіреного, введеного в експлуатацію та прийнятого до розрахунків відповідно до вимог, встановлених Кодексом комерційного обліку електричної енергії, вузла обліку.

З приводу виявленого порушення представниками позивача був складений акт про порушення № 005655 від 27.02.2024, за участю представника споживача Залізняк А.В., яка згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект".

Під час складання акту про порушення ОСОБА_1 було пред`явлено представникам АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» копію паспорта, реквізити якого були зазначені в акті про порушення. Акт про порушення був підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Також в акті про порушення представник відповідача зазначила про отримання другого примірника акту про порушення.

В акті про порушення зазначено, що засідання комісії з розгляду акту відбудеться 12.03.2024 о 09:00, за адресою: м. Новомосковськ, вул. Стадіонна, 25.

11.03.2024 керівником відповідача було подано заяву про здійснення розгляду акту про порушення 12.03.2024.

12.03.2024 відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення № 005655 від 27.02.2024, на яке з`явився представник відповідача Бурсак М.О.

На засіданні було прийнято рішення про здійснення нарахувань по акту про порушення № 005655 від 27.02.2024 у відповідності з п. 8.4.12 та формулою 8 ПРРЕЕ. Засідання комісії по розгляду акту про порушення оформлене протоколом № 1192 від 12.03.2024.

Відповідно до протоколу № 1192 від 12.03.2024 обсяг не облікованої електричної енергії, донарахованої відповідачу, склав 65 576 кВт*год, а її вартість 497 953 грн 31 коп.

Протокол № 1192 від 12.03.2024, розрахунок кількості не облікованої електричної енергії та рахунок № 1503/Дн005655 від 12.03.2024 були вручені представнику відповідача , присутньому на засіданні комісії.

Відповідач не погодився з рішенням комісії від 12.03.2024 по розгляду Акта про порушення від 27.02.2024, яким визначено обсяг недооблікованої електричної енергії та її вартості, про що свідчить запис представника відповідача в протоколі № 1192 від 12.03.2024.

На підставі п. 8.2.7 ПРРЕЕ, відповідач мав оплатити рахунок по акту не пізніше 11.04.2024.

Як зазначає позивач, виставлений рахунок № 1503/Дн005655 від 12.03.2024 на суму 497 953 грн 31 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся із даним позовом про примусове стягнення вказаної заборгованості.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 995 грн 91 коп., а також 3% річних у сумі 1 918 грн 34 коп. Вказане і є причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Господарським судом встановлено, що між сторонами, на момент складення акту про порушення № 005655 від 27.02.2024, договір на постачання електричної енергії не укладався.

В силу підпунктів 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

В силу приписів статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Підпунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

З наведених вище положень ПРРЕЕ вбачається, що на оператора системи покладено обов`язок кваліфікувати виявлене порушення та правильно скласти акт про порушення, вказавши в ньому вид, обставини і суть порушення однозначно.

З акту порушення 005655 від 27.02.2024 вбачається, що схема підключення електроустановки споживача не містить номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів.

Як вбачається зі змісту спірного акту, в пункті 3 «Відомості про комутаційні апарати та/або запобіжники, задіяні у схемі електроживлення споживача» не зазначено номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення.

Крім того, звертаючись з даним позовом, позивач вказував про те, що з приводу виявленого порушення представниками позивача був складений акт про порушення № 005655 від 27.02.2024, за участю представника споживача Залізняк А.В., яка згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект".

Під час складання акту про порушення ОСОБА_1 було пред`явлено представникам АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» копію паспорта, реквізити якого були зазначені в акті про порушення. Акт про порушення був підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Також в акті про порушення представник відповідача зазначила про отримання другого примірника акту про порушення.

Проте, під час розгляду даного спору, господарським судом було встановлено, що на момент складання акту про порушення 005655 від 27.02.2024, ОСОБА_1 не перебувала на місці складання спірного акут та не підписувала його.

Вказане, підтверджується довідкою Національного університету охорони здоров`я України від 15.04.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходилася на очному навчанні на кафедрі педіатрії НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, у м. Києві з 01.02.2024 по 29.02.2024.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б посвідчували особу, що підписала спірний акт, у суду відсутні підстави вважати, що акт про порушення 005655 від 27.02.2024 підписаний уповноваженою особою споживача.

Таким чином, представниками оператора системи, які брали участь у перевірці не дотримано вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ в частині не зазначення номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення, та в частині підписання акту представником споживачем або іншою особою або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оскільки встановити особу яка брала участь з боку споживача під час даної перевірки є неможливим.

Наведені недоліки акта свідчать про невідповідність акту про порушення 005655 від 27.02.2024 вимогам ПРРЕЕ, як документа установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Окрім того, господарський суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що на час складення акту про порушення 005655 від 27.02.2024 електрична енергія надходила саме до будівлі магазину, яка розташована на з/д по вул. Велика Ковалівка у м. Новомосковську, оскільки на час здійснення позивачем перевірки, спірна будівля не була введена в експлуатацію, та в ній не здійснювалась господарська діяльність.

Лише, починаючи з 25.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект" отримало право власності на нерухоме майно як на закінчений об`єкт будівництва магазин, загальною площею 93,8 кв.м. по АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з державного реєстру речових прав індексний номер 376888503 від 01.05.2024.

Таким чином, господарський суд зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можливо встановити той факт, що в спірному об`єкті використовувалася електрична енергія, та здійснювалася робота струмоприймачів протягом доби 12 год., яку позивачем визначено як необліковану електричну енергію та саме в розмірі 65 576 кВт*год.

З огляду на викладене, господарський суд відзначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 2 ГПК України).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Отже, підсумовуючи наведене, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які б підтвердили беззаперечний факт, що на час складення акту про порушення № 005655 від 27.02.2024 електрична енергія надходила саме до будівлі магазину, яка розташована на з/д по вул. Велика Ковалівка у м. Новомосковську, та той факт, що саме в цій будівлі здійснювалася робота струмоприймачів протягом доби 12 год., яку позивачем визначено як необліковану електричну енергію та саме в розмірі 65 576 кВт*год., а також з огляду на те, що судом встановлені порушення при складення акту про порушення № 005655 від 27.02.2024, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення 497 953 грн 31 коп. заборгованості за необліковану електричну енергію, згідно акту про порушення № 005655 від 27.02.2024.

Враховуючи вказане, позовні вимоги в частині стягнення 995 грн 91 коп. інфляційних втрат та 1 918 грн 34 коп. 3% річних також не підлягають задоволенню, як такі, що є похідними вимогами від основної вимоги - основного боргу в сумі 497 953 грн 31 коп. Отже в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

При цьому, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестпроект" про стягнення заборгованості у сумі 500 867 грн 56 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29.11.2024.

Суддя І.А. Рудь