Ухвала

від 26.11.2024 по справі 904/4856/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

26.11.2024 м. ДніпроСправа № 904/4856/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Кисельов В.Г.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізьої міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" "БКФ Нове Місто" (м.Кривий Ріг Дніпропетровської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства "Лібра" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" (далі - відповідач), в якій просить суд:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" звільнити земельну ділянку шляхом знесення будівлі та споруди самочинного будівництва: нежитлової будівлі - торгівельного павільйону (загальною площею 142,3 кв. м за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292653012110);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" на об`єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю), площею 142,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в проведену 11.02.2021 рішенням державного реєстратора Волос О.В. Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (індексний номер рішення 2292653012110) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2292653012110;

- скасувати за ТОВ "БКФ Нове Місто" державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га, що розташована за адресою м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2534730012060).

Позовна вимоги обґрунтовані наступним:

- щодо об`єкту нерухомого майна прокурор зазначає, що Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.02.2021 вперше проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), будинок 71в, площею 142,3 кв. м за Приватним Науково-виробничим підприємством "Лібра" державним реєстратором прав на нерухоме майно Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос О.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292653012110). Підставою для державної реєстрації права власності стали наступні документи: технічний паспорт, виданий 03.02.2021, договір купівлі-продажу будівлі площею 146,9 кв. м від 25.03.1998, що укладений між ПП виробничо-будівельна фірма "Маконі-Сервіс" (продавець) та Приватним Науково-виробничим підприємством "Лібра". Надалі, 10.03.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "БКФ Нове Місто" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна" приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. зареєстровано право власності на самочинно збудований торгівельний павільйон - нежитлову будівлю, площею 142,3 кв. м, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (Димитрова), будинок 71в. Підставою для здійснення державної реєстрації права власності стали наступні документи: акт приймання-передачі нерухомого майна зареєстрований в реєстрі за №№ 667,668, виданий 10.03.2021 Приватним науково-виробничим підприємством "Лібра" та ТОВ "БКФ Нове Місто" й посвідчений приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рисіною С.В. В реєстраційній справі міститься також договір купівлі-продажу приміщення від 25.03.1998, предметом якого є нежитлова будівля площею 146,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 71в, що укладений між Приватним підприємством Виробничо-будівельна фірма Маконі-Сервіс (продавець) та Приватним науково-виробничим підприємством "Лібра" (покупець). Документом, що підтверджує право власності на будівлю у Акті приймання-передачі майна до статутного капіталу визначено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 244667427 від 17.02.2021, виданий Глеюватською сільською радою Криворізького району. Відповідно до зазначеного акту від 10.03.2021 встановлено, що ПНВП "Лібра" передало у власність ТОВ "БКФ Нове Місто" нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в загальною площею 142,3 кв. м. При цьому фактично спірний об`єкт не існував на час набуття права власності на нього та державної реєстрації права власності на нього, а його незаконне будівництво розпочато у 2021 році, що підтверджується даними Державного космічного агентства України Національного центру управління та випробувань космічних засобів. Так, за даними супутникового моніторингу земельної ділянки за адресою: по вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова) біля будинку № 46 в Металургійному районі міста Кривого Рогу за період з 2003 по 2021 рік, де зараз розташовується спірна нежитлова будівля (торгівельний павільйон), відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна. Державна реєстрація прав не є підставою набуття прав, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права, необхідним є перш за все встановлення підстав набуття прав, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення прав, такої підстави закон не передбачає (відповідна позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 29.08.2019 у справі №910/10984/18. Однак, відповідно до витягу з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутня інформація щодо переліку дозвільних документів наданих для будівництва за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в у Металургійному районі міста (офіційний сайт: https://admin.econstruction.gov.ua/tech_admin_in/view=0). З огляду на викладене встановлено, що торгівельний павільйон за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в в Металургійному районі міста є об`єктом самочинного будівництва;

- прокурор також вказує на порушення земельного законодавства, яке підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 09.11.2021 № 1340-ДК/1343/АП/09/01-21 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Так, відповідно до Акту перевірки стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:07:0035 в ході державного контролю було встановлено, що на вказаній земельній ділянці площею 0,0836 га розташована одноповерхова будівля в завершальній стадії будівництва. Право власності на будівлю та право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:07:0035 в реєстрі речових прав не зареєстровано та в національній кадастровій системі не визначено. Земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:02:07:0035 використовується невстановленими особами для будівництва та обслуговування будівель торгівлі без рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель № 1 управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дубенко О.А. зазначеним Актом встановлено самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:07:0035 площею 0,0836 га, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 71-в. Але, Криворізькою міською радою поза процедурою земельних торгів та всупереч статті 134 Земельного кодексу України приймається рішення № 975 від 24.11.2021 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду". При цьому, станом на день укладання договору оренди земельної ділянки - об`єкт нерухомості - торгівельний павільйон, вже був на ній розміщений. Отже, споруджений на земельній ділянці об`єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом з огляду на те, що він споруджений на земельній ділянці, що на час будівництва не була відведена для цієї мети, також беручи до уваги те, що об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Таким чином, вищевказані обставини у своїй сукупності підтверджують факт, що спірний об`єкт розміщено на земельній ділянці державної форми власності, яка ніколи для будівництва та розміщення торгового павільйону не виділялась, збудовано без відповідних погоджуючих та дозвільних документів, чим порушуються права власника земельної ділянки - територіальної громади міста Кривий Ріг в особі Криворізької міської ради - щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під об`єктом самочинного будівництва, та підриваються основи державної діяльності у сфері розвитку благоустрою населених пунктів, соціальноекономічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, грубо нівелюється рівність усіх перед законом, порядок і правила забудови населених пунктів та за відсутності поновлення прав територіальної громади провокує усе більшого числа забудовників до самочинного будівництва;

- прокурор зазначає, що з огляду на викладені обставини справи, що вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась та не може бути виділена і на теперішній час, за змістом положень частин 1, 2, 4 статті 376, статті 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Криворізька міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним ефективним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна.

Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на припинення безпідставної реєстрації речових прав, знесення самочинно збудованого майна, що розташоване за вказаною адресою Криворізькою північною окружною прокуратурою повідомлено Криворізьку міську раду листом від 15.10.2024 № 57-8256вих-24. Однак, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади на спірну земельну ділянку не вжито, відповіді на повідомлення окружної прокуратури станом на дату пред`явлення позову не надано. Таким чином, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Криворізької міської ради.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.11.2024.

Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне науково-виробниче підприємство "Лібра".

Разом з позовною заявою прокуратурою подано заяву про забезпечення позову (вх. суду № 50888/24 від 04.11.2024), в якій прокурор просить суд:

- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га; нежитлову будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - вулиця Димитрова), буд. 71В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292653012110) площею 142,3 кв. м та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії;

- заборонити відповідачу - ТОВ "БКФ Нове Місто" (ідентифікаційний код - 34488530) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га, нежитлову будівлю за адресою: Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - вулиця Димитрова), буд. 71В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292653012110) площею 142,3 кв. м.

В обґрунтування поданої заяви прокурор вказує на таке:

- прокурором встановлені факти самочинної забудови м. Кривого Рогу, безпідставної реєстрації права власності, безпідставної передачі в оренду земельної ділянки з порушенням законодавчо встановленої процедури, без проведення земельних торгів під самочинно збудовані об`єкти майна, чим порушено право територіальної громади на дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, належної реєстрації речових прав на нерухоме майно на ній, дотримання законодавства у сфері забудови населених пунктів;

- з урахуванням того, що ТОВ "БКФ Нове Місто", маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване майно, не обмежено в розпорядженні таким майном, відсутність заборони реєстраційних дій щодо вказаного майна, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України. Однією із позовних вимог прокурора є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером з кадастровим номером 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в та її повернення міській раді. Тому, заборона державним кадастровим реєстраторам проводити дії спрямовані на зміну площі та конфігурації земельної ділянки унеможливить проведення вказаних дій та забезпечить існування предмету спору до набрання законної сили рішенням суду;

- з метою недопущення вчинення реєстраційних дій із земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - Димитрова), 71в, необхідно забезпечити позов шляхом накладання арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га, а також заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти реєстраційні дії із земельною ділянкою1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га.

За результатом розгляду вказаної заяви, ухвалою суду від 06.11.2024 заяву керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову задоволено частково, а саме: заборонено будь-яким особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га; нежитлової будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - вулиця Димитрова), буд. 71В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292653012110) площею 142,3 кв. м; заборонено відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" "БКФ Нове Місто" (ідентифікаційний код - 34488530) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:02:007:0035 площею 0,0836 га; нежитлової будівлі за адресою: Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (стара назва - вулиця Димитрова), буд. 71В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2292653012110) площею 142,3 кв. м; у задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовлено.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 54447/24 від 25.11.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з перебування представника підприємства відповідача у щорічній основній відпустці.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 54681/24 від 26.11.2024), в якому він просить суд:

- залишити без руху позовну заяву Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" про зобов`язання повернути земельну ділянку, припинення володіння нерухомим майном, скасування державної реєстрації права приватної власності;

- врахувати відзив на позовну заяву Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" про зобов`язання повернути земельну ділянку, припинення володіння нерухомим майном, скасування державної реєстрації права приватної власності по справі № 904/4856/24;

- відмовити у задоволенні позовних вимог Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКФ Нове Місто" у повному обсязі.

В обґрунтування власної правової позиції відповідач посилається на таке:

- відповідно до 1 першої сторінки позовної заяви, вона подана Криворізькою південною окружною прокуратурою з ідентифікаційним кодом, умовним кодом - 02909938 та за адресою: 50000, м. Кривий Ріг, вул. СвятоМиколаївська, 27. Однак відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в реєстрі відсутня інформацію про юридичну особу з кодом/умовним кодом: 02909938. Більш того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня юридична особа - Криворізька південна окружна прокуратури. Відповідно до пункту 5.4. Положення про організаційно-штатну роботу в органах прокуратури, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 06.04.2021 №82 у системі органів прокуратури функціонують окружні та спеціалізовані прокуратури (на правах окружних прокуратур). Вони не мають статусу юридичної особи і входять до структур і штатних розписів обласних та прирівняних до них прокуратур. У позовній заяві обов`язковою вимогою є зазначення юридичної особи, яка звертається за захистом порушених прав а в свою чергу Криворізька південна окружна прокуратура не є юридичною особою а є структурним підрозділом обласної прокуратури. В свою чергу, в позовній заяві не зазначено, до якої обласної прокуратури входить Криворізька південна окружна прокуратура (яка фактично є структурним підрозділом обласної прокуратури) і в порушення статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначено: повного найменування юридичної особи, яка звертається за захистом, начебто, порушених прав в інтересах Криворізької міської ради; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); а також не зазначає місцезнаходження (для юридичних осіб) юридичної особи, яка звернулася до суду а зазначено адресу Криворізької південної окружної прокуратури. Відповідні обставини, а саме недотримання положення статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до господарського суду, відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху. Прокуратурою, при зверненні до суду, у позовній заяві, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не зазначено на яких підставах відповідну третю особу необхідно залучити до справи, та ще й на стороні відповідача, і яким чином рішення суду може вплинути на її права та обов`язки;

- щодо добросовісності набуття ТОВ "БКФ Нове Місто" права власності на нерухоме майно з укладанням договору оренди земельної ділянки, відповідач зазначає, що в матеріалах справи наявна Довідка КП ДОР "Криворізьке БТІ" №906 від 18.09.2024, відповідно до якої підтверджено право власності на відповідне майно за Приватним підприємством виробничо-будівельна фірма "Макони-Сервіс" на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.1996 та наявний договір про проведення подальшої реєстрації права власності за ПНВП "Лібра", на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.1998. Підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення) за ТОВ "БКФ Нове Місто" є Акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "БКФ Нове Місто" від 10.03.2021, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі, відповідно до якого ПНВП "Лібра" передало до статутного капіталу ТОВ "БКФ Нове Місто" нерухоме майно: нежитлову будівлю за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, 71В, загальною площею 142,3 кв. м. З матеріалів справи не вбачається, що прокуратурою ставиться питання про незаконність складання і використання у господарській діяльності ТОВ "БКФ Нове Місто" вищезазначених правовстановлюючих документів і також не ставиться питання щодо підробки відповідних документів, на підставі яких було здійснено первинну реєстрацію права власності саме за ТОВ "БКФ Нове Місто". Також, "БКФ Нове Місто" сумлінно дотримується вимог податкового законодавство, згідно з яким подає податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки а також податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплачує відповідні податки та збору у повному обсязі, що забезпечує надходження грошових коштів до відповідних бюджетів (місцевого та державного). В свою чергу, жодною посадовою особою органу державної влади та/або місцевого самоврядування не пред`явлено позову до ТОВ "БКФ Нове Місто" з приводу стягнення завданої шкоди, тобто, будь-які збитки, а також цивільні позови про відшкодування збитків до ТОВ "БКФ Нове Місто" з приводу нежитлової будівлі не пред`являлися. Більш того, втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить статті 388 Цивільного кодексу України (щодо зобов`язання знести об`єкт нерухомості, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Це згідно з правовою позицією Верховного Суду є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, про що йдеться, зокрема, в пункті 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19. Для вирішення питання пропорційності втручання у право приватної власності ТОВ "БКФ Нове Місто" вирішальне значення має добросовісність набуття товариством відповідного майна. Добросовісність набуття права власності на нерухоме майна (шляхом придбання відповідного майна ТОВ "БКФ Нове Місто"), і як наслідок, в подальшому добросовісності прав на набуття земельної ділянки у користування (частина 2 статті 134 Земельного кодексу України) підтверджується первинними документами долученими до матеріалів справи. Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна. Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів статті 388 Цивільного кодексу України, слід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому, за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16). Крім того, на час купівлі відповідного майна товариством, було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач, а саме ТОВ "БКФ Нове Місто" не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19). З огляду на наведене, добросовісний набувач не може нести відповідальність через порушення третіх осіб, які були вчинені в межах процедур, призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Теперішній власник об`єкту нерухомого майна не вчиняв жодних протиправних дій в межах процедур при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Також, відповідач зазначає, що основним видом діяльності підприємства відповідача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що в свою чергу підтверджує господарську мету відповідного договору купівлі-продажу. Більш того, втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить статті 388 Цивільного кодексу України та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Таким чином, ТОВ "БКФ Нове Місто" відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є добросовісним набувачем майна розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, 71В, і не має ніякого відношення до, начебто, самочинного будівництва відповідного майна, що в свою чергу (з приводу самочинного будівництва) є припущенням органу прокуратури, так як не ґрунтується на жодному доказу долученому до матеріалів господарської справи та більш того спростовується відповідними документами (Актом приймання-передачі майна, подання податкових декларацій, сплата відповідних податків і зборів), які на даний час не оскаржені в судовому порядку;

- щодо здійснення, начебто, самочинного будівництва ТОВ "БКФ Нове Місто" нежитлового приміщення на безпідставно отриманій в оренду земельній ділянці. У позовній заяві прокуратура зазначає, що начебто ТОВ "БКФ Нове Місто" здійснило самочинне будівництво, однак необхідно зазначити, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Однак відповідна позиція прокуратури ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб і жодним чином не підтверджується матеріалами справи, а більш того, спростовується матеріалами наданими прокуратурою до свої позовної заяви. Частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. Щодо начебто необхідності проведення конкурсу для отримання відповідних земельних ділянок, відповідач зазначає, що відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Відповідна правова позиція ТОВ "БКФ Нове Місто" підтверджується наступними обставинами: Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "БКФ Нове Місто" від 10.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі. В подальшому ТОВ "БКФ Нове Місто" отримало в користування земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:007:0035. Твердження органу прокуратури про начебто самочинне будівництво нашим підприємством відповідного нерухомого майна не відповідає дійсності, та спростовується матеріалами доданими до справи, інших документів які б підтверджували будівництво відповідного об`єкту саме нашим підприємством до матеріалів справи не долучено та фактично не може існувати, так як відповідного будівництва нами не здійснювалося. Окрім цього, "БКФ Нове Місто" є третім власником відповідного майна і наразі, земельні ділянка під відповідним нерухомим майном отриманні відповідно до вимог чинного законодавства України. Більш того, в Україні діє принцип єдиної юридичної долі земельної ділянки та побудованого на ній нерухомого майна та полягає в тому, що до особи, яка набуває право власності на нерухоме майно, також переходить право власності або користування на відповідну земельну ділянку, на якій таке майно розташоване. Тобто, твердження органу прокуратури проте, що ТОВ "БКФ Нове Місто" самочинно збудувало нежитлове приміщення, а потім зайняло земельну ділянку комунальної власності (яку орган прокуратури просить звільнити) не відповідає дійсності і ґрунтується виключено на припущеннях, що в свою чергу суперечить статті 19 Конституції України;

- щодо твердження прокуратури про начебто нікчемність в силу закону договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.1998, укладеного між ПП "Виробничо-будівельна фірма "Маконі-Сервіс" та Приватним науково-виробничим підприємством "Лібра" (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України). Первинний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладеного ПП ВБФ "Маконі-Сервіс" та ПНВП "Лібра", як зазначає прокуратура було укладено 25.03.1998, предметом договору є нежитлова будівля площею 146,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровськ область, місто Кривий Ріг, вул. Героїв АТО (колишня Димитрова), 71в (далі - первинний договір), тобто відповідний договір було укладено ще під час чинності Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР). В свою чергу, вимоги щодо змісту та форми правочинів визначаються законодавством, чинним на момент їх вчинення. Це саме положення стосується також підстав визнання правочинів недійсними. При розгляді справи про визнання правочину недійсним він оцінюється на предмет відповідності до вимог законодавства, чинного під час його укладення. Отже, на правочини вчинені до моменту набуття чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003, тобто до 01.01.2004, поширюється законодавство, чинне на момент їх укладення, зокрема Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 в справі № 478/708/19 (провадження № 61-2680св20), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 в справі № 205/1783/20 (провадження № 61-480св23), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.09.2023 в справі № 203/4638/20 (провадження № 61-4402ск23)). Більш того, термін "нікчемність правочину", передбачений Цивільним кодексом України 2003 року, до прийняття цього Кодексу у законодавстві взагалі не вживався. ЦК УРСР узагалі не передбачав поділу правочинів на нікчемні та оспорювані за характером їх недійсності. Цивільний кодекс Української РСР не встановлював інституту нікчемності правочину, який запровадили тільки у ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року. Єдиним механізмом підтвердження недійсності угоди, що існував до появи вказаного інституту, було визнання такої недійсності за рішенням суду (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)). Більш того підстава недійсності правочину має існувати в момент вчинення правочину (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2020 в справі № 522/25151/14-ц (провадження № 61-101св19)). В чинному Цивільному кодексі України 2003 року передбачено поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані. В Цивільному кодексі України 2003 року закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 в справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19). Таким чином, Цивільний кодекс Української РСР 1963 року не передбачалося конструкції нікчемності правочину чи договору і таким чином правочин чи договір, які вчинялися під час чинності ЦК УРСР 1963 року, могли бути визнані недійсними тільки на підставі рішення суду і в свою чергу норми Цивільного кодексу України, який чинний на теперішній час, щодо недійсності правочинів не можуть бути застосовані при вирішенні спору про недійсність правочину чи договору, який вчинявся під час чинності ЦК УРСР 1963 року. Враховуючи викладене, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.1998, укладеного між ПП ВБФ "Маконі-Сервіс" та ПНВП "Лібра" (первинний договір купівлі-продажу нерухомого майна) є чинним і не визнаний недійсним за рішенням суду і тому у органу прокуратури відсутні правові підстави посилатися начебто на нікчемність відповідного правочину в силу закону і як підстава визнання по ланцюгу ТОВ БКФ "БКФ Нове Місто" недобросовісним отримувачем відповідного нерухомого майна. Відповідна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25.03.2024 № 336/6023/20 Окрім викладеного, у відповідній постанові Об`єднана палата Касаційного цивільного суду також вважала за необхідне відступити від висновку щодо норм ЦК УРСР 1963 року у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.11.2021 у справі № 488/1937/17 (провадження № 61-4994св19), в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2022 в справі № 490/5891/19 (провадження № 61-18668св21) та зробив висновок про те, що правочин чи договір з`являються як юридичний факт в момент їх вчинення. Недійсність може «вражати» правочин чи договір, і вона стосується саме моменту його вчинення, а не виконання. Саме на момент вчинення правочин чи договір перевіряються на те чи він відповідає, зокрема, вимогам щодо його дійсності, яка форма встановлена законом щодо правочину чи договору на момент його вчинення. Тому при вирішенні питання щодо кваліфікації правочину чи договору як недійсного має застосовуватися той закон, який був чинний на момент його вчинення. Окрім цього, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.19968, укладеного між ПП ВБФ "Маконі-Сервіс" та ПНВП "Лібра" підтверджує існування та набуття у власність відповідного нежитлового приміщення за ПНВП "Лібра", яке в подальшому передав відповідне майно до статутного капіталу ТОВ "БКФ Нове Місто". Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.03.1998, укладеного між ПП ВБФ "Маконі-Сервіс" та ПНВП "Лібра", не визнаний недійсним на підставі рішення суду (в матеріалах справи відсутні рішення про визнання відповідного договору недійсними), прокуратура позбавлена можливості робити припущення про нікчемність відповідного правочину в силу закону з посиланням на частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України і в свою чергу вказувати про нікчемність всіх похідних від нього первинних документів, які підтверджують законність та добросовісність набуття ТОВ "БКФ Нове Місто" відповідного нерухомого майна і в подальшому отримання земельної ділянки під наявне нерухоме майно;

- щодо незастосуванням прокуратурою принципу індивідуальної відповідальності по відношенню до ТОВ "БКФ Нове Місто", відповідач зазначає, що. в позовній заяві, орган прокуратури зазначає, що матеріали справи містять докази вини ТОВ "БКФ Нове Місто", однак в провину нашому підприємство зазначає лише те, що відповідне майно було зареєстровано за ПП ВБФ "Маконі-Сервіс" та, в подальшому, за ПНВП "Лібра" з документами, які відсутні в реєстраційній справі, і які були підроблені, однак в свою чергу не зазначає, яке саме відношення до цього підприємства має наше товариство та як дії іншої юридичної особи можуть свідчити про вчинення порушення нашим підприємством. Більш того, беручи до уваги, дати укладання відповідних документів, вони вчинялися, що до того моменту як ТОВ "БКФ Нове Місто" стало власником відповідного нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Героїв АТО, 71в, що в свою чергу унеможливлює участь нашого підприємства при складанні відповідних документів та наданні завідомо недостовірної інформації. В Україні діє принцип індивідуальної відповідальності і у недотримання іншими юридичними, фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування вимог чинного законодавства України має правові наслідки саме для цих осіб, оскільки відповідні порушення тягнуть застосування заходів відповідальності саме до осіб та не можуть негативно впливати на ТОВ "БКФ Нове Місто" за відсутності факту причетності останніх до таких порушень (а відповідні факти не можуть бути надані, так як нашим підприємством не вчинялися протиправні дії). Більш того, прокуратура встановлює, начебто, порушення чинного законодавства саме за ПНВП "Лібра", однак, всупереч чинному законодавству України відповідальність за можливі незаконні дії цих осіб повністю перекладають на ТОВ "БКФ Нове Місто" і визначають саме його відповідачем по цій справі, що в свою чергу суперечить статті 61 Конституції України. Також, в позовній заяві прокуратура не зазначає, яким саме чином ТОВ "БКФ Нове Місто" має відношення до начебто встановлених порушень вимог чинного законодавства зі сторони інших юридичних осіб;

- щодо начебто участі ТОВ "БКФ Нове Місто" у кримінальному провадженні №42024042060000083 від 09.08.2024, відповіда стверджує, що в своїй позовній заяві окружна прокуратура посилається на кримінальне провадження №42024042060000083 від 09.08.2024, як на підставу для звернення до ТОВ "БКФ Нове Місто" з відповідною позовною заявою про звільнення земельної та знесення нежитлового приміщення, однак в позовній заяві навіть не зазначає стосовно якої фізичної чи юридичної особи відповідне кримінальне провадження відкрито та здійснюється досудове розслідування і не визначає, яким чином підприємство має відношення до цього кримінального провадження, окрім того, що наше підприємство є добросовісним власником відповідного майна. ТОВ "БКФ Нове Місто" стверджує, що не є стороною кримінального провадження №42024042060000083 від 09.08.2024 року, та станом на 11.11.2024 жодній посадовій особі ТОВ "БКФ Нове Місто" не було повідомлено підозру про вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу доводить, що ТОВ "БКФ Нове Місто" не є стороною у цьому кримінальному провадженні. Більш того, ТОВ "БКФ Нове Місто до відкриття провадження в господарській справі взагалі нічого не було відомо про кримінальне провадження №42024042060000083 від 09.08.2024, не кажучи вже про те, що воно відкрито відносного нашого товариства (відповідний висновок зроблений через те, що прокуратура звернулася саме до нашого підприємства з відповідною позовною заявою а не до будь-якої іншої фізичної та/або юридичної особи). З наявної інформації у ТОВ "БКФ Нове Місто відомо, що жодній посадовій особі підприємства не було повідомлено про підозру, що ставить під сумнів достатність обґрунтованості позовних вимог спрямованих на припинення фізичного існування речі матеріального світу - нежитлового приміщення, яке належить ТОВ "БКФ Нове Місто і знищення його як такого. В свою чергу, посилання прокуратури на досудове розслідування кримінального провадження № 42024042060000083 від 09.08.2024 не є єдиним належним доказом у справі, оскільки не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування для встановлення певних обставин. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було зареєстровано вказане кримінальне провадження у 2024 році, можуть бути перекваліфіковані, а тому реєстрація кримінального провадження не може вважатись єдиним належним/вирішальним доказом. Враховуючи викладене, ТОВ "БКФ Нове Місто" є добросовісним набувачем майна, і більш того не має ніякого відношення до кримінального провадження №42024042060000083 від 09.08.2024 року (що також підтверджується відсутністю статусу ТОВ "БКФ Нове Місто" у кримінальному провадженні а також відсутністю підозри будь-якій особі у цьому кримінальному провадженні, що вбачається з матеріалів господарської справи) і таким чином, фактичне позбавлення ТОВ "БКФ Нове Місто" власного нерухомого майна шляхом його знищення є неприпустимим і таким що порушує Конституційна право підприємства на володіння майном, що також захищено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до якої кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном;

- щодо неналежності відповідача ТОВ "БКФ Нове Місто" у цій справі пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 та від 13.10.2020 № 640/22013/18). Окрім цього, відповідач вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Таким чином, застосування положень частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво. В свою чергу, ТОВ "БКФ Нове Місто" не здійснювало самочинного будівництва відповідного майна і не може бути відповідачем у цій справі, так як задоволення вимог прокуратури про знесення такого майна покладуть на наше підприємство (добросовісного власника) надмірний тягар у вигляді знесення нерухомого майна, яке наше підприємство придбала за свій рахунок, а також додаткові витрати грошових коштів на виконання рішення суду щодо його знесення, що є неприпустимими відповідно до практики ЄСПЛ та практики Верховного Суду (більш детально зазначено у пункті 2 даного відзиву на позовну заяву). В даному випадку ТОВ "БКФ Нове Місто" є неналежним відповідачем, так як підприємством не здійснювалося первинного будівництва відповідного нежитлового приміщення (однак без надання будь-яких доказів орган прокуратури стверджує про зворотне), окрім цього підприємство не є стороною кримінального провадження (відповідний статус у підприємства відсутній) і ним не вчинялися будь-які дії в порушення чинного законодавства України щодо порядку отримання відповідної земельної ділянки під нерухоме майно;

- щодо відсутності правових підстав для представництва інтересів держави у окружної прокуратури для звернення з відповідною позовною заявою до ТОВ "БКФ Нове Місто", відповідач зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що з позовом про знесення, начебто, самочинно збудованого нежитлового приміщення звернулась прокуратура в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, однак до позовної заяви не додано жодного обґрунтування, щодо підстав звернення з відповідною позовною заявою саме прокурором а не відповідним органом на який покладено виконання цих функцій і фактів порушення нашим підприємством вимог чинного законодавства України. В матеріалах справи є лише лист відповідь від Криворізької міської ради на запит прокуратури, відповідно до якого, вони не мають змогу провести перевірку викладених фактів, начебто, порушення вимог чинного законодавства України, так як у Криворізької міської ради відсутні відповідні повноваження а надання документів можливе лише при дотриманні вимог чинного законодавства України, що прокуратурою звертаючись до Криворізької міської ради зроблено не було. Криворізька міська рада не заперечує в наданні ТОВ "БКФ Нове Місто" в оренду земельної ділянки під нерухоме майно, яке зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Більш того, у Криворізької міської ради відсутні повноваження не надавати земельну ділянку нашому підприємству в оренду, так як право власності на нерухоме майно, яке розташовано на такій земельній ділянці перебуває у власності нашого товариства та відображається в реєстрі нерухомого майна і ненадання земельної ділянки у користування нашому підприємству та/або проведення аукціону на таку земельну ділянку буде грубим порушенням норм цивільного та земельного законодавства України (більш детально викладено в пункті 3 даного відзиву на позовну заяву). Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. З огляду на наведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. З огляду на викладене, враховуючи аргументації протиправності дій відповідача, предмет спору, характер спірних правовідносин, прокурор в основному акцентує увагу на порушеннях вимог законодавства у сфері містобудування, які наче допустив відповідач. При цьому не наводить обґрунтувань, які б свідчили про те, що орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави (на думку прокуратури це Криворізька міська рада), не здійснює (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається) або неналежним чином здійснює свої повноваження (має відповідні повноваження але не може сам реалізувати своє право на судовий захист), що спонукає прокурора виступити на захист держави шляхом звернення з позовом до суду. Отже, підстави, наведені прокурором на підтвердження представництва ним інтересів держави, не свідчать про те, що Криворізька міська рада не здійснює захист інтересів держави чи здійснює його неналежно, а отже прокурор не довів підстав представництва. Відповідач зазначає, що перевірка права прокурора на звернення до суду передує розгляду справи по суті. Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті. Питання знесення самочинно збудованого об`єкта може бути перевірена за позовом належного позивача. Стаття 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів. За правилами частин першої, другої якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Отже, положення частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням. у спірних правовідносинах інтерес юридичної особи на використання належної на праві приватної власності нежитлового приміщення не виключається з-під охорони за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Протоколу Першого до Конвенції. Такий інтерес особи у даному випадку (збереження об`єкта будівництва) є конкретним, чітко сформульованим і має з достатньою визначеністю окреслені у часі параметри. Заявлена ж позивачем вимога спрямована на припинення фізичного існування речі матеріального світу - нежитлового приміщення, тобто на знищення його як такого. Для законного знесення самочинно збудованого об`єкта має бути дотримані всі процедури, що передують цій дії. ТОВ "БКФ Нове Місто" не здійснювало первинного будівництва відповідного об`єкта і введення його в експлуатацію, майно було набуто шляхом укладання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна, який наразі є діючим, жодних документів, які начебто підроблені, нашим підприємством не виготовлялося і зворотного не доведено органом прокуратури. Виникнути у прокурора право на звернення до суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з позовом до ТОВ "БКФ Нове Місто" про знесення самочинно збудованого об`єкта можливо лише за обставин виникнення такого права у Криворізької міської ради за наслідками проведення обов`язкової процедури, яка передує зверненню до суду. Разом із тим, у справі, що розглядається, не було проведено зазначену вище обов`язкову процедуру і на підтвердження цього, зі сторони позивача не надано жодного доказу. Таким чином, відповідач вважає, що у прокуратури відсутні повноваження подавати цю позовну заяву до ТОВ "БКФ Нове Місто", так як відсутні факту порушення вимог чинного законодавства саме нашим підприємством.

У підготовче засідання 26.11.2024 з`явився прокурор, представники позивача, відповідача та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому судом враховане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з якого вбачається, що останній повідомлений про розгляд справи судом.

У вказаному засіданні судом було відзначено, що відзив на позовну заяву поданий відповідачем до суду лише 26.11.2024, тому строк на відповідь на відзив на позовну заяву не закінчився.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд вважає можливим відкласти підготовче засідання, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 10.12.2024 о 12:20 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою.

3. Надати учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі про відкриття провадження у справі.

4. Дану ухвалу направити:

- прокуратурі - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- третій особі - поштовим зв`язком та шляхом передачі телефонограми на номер телефону 067-940-53-32, який зазначений у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

5. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 26.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 28.11.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко