Рішення

від 29.11.2024 по справі 908/2633/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2024 Справа № 908/2633/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2633/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТВІН», ідентифікаційний код юридичної особи 41086901 (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПРІТЕЙЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 44125445 (Південне шосе 32, м. Запоріжжя, 69032)

про стягнення 27 514 грн 67 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 30.09.2024 через систему «Електронний суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТВІН» з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПРІТЕЙЛ» 27514 грн 67 коп., з яких:

- сума заборгованості складає - 12081,24 грн;

- інфляційні збитки - 414,40 грн;

- штрафні санкції - 15 019,03 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу № 908/2633/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суд роз`яснив заявникові, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.

02.10.2024 ухвала отримана позивачем в електронному кабінеті.

03.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Суд визнав достатніми надані позивачем документи для прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/2633/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Ухвала суду направлена на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на фактичну адресу повернулась до суду з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

29.11.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2024 між ТОВ «Маркетвін» (постачальник, позивач) та ТОВ "Опрітейл" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 60-ЗАП (далі - Договір).

Згідно з предметом Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у видаткових накладних (п. 3.1 Договору).

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору передбачено, що ціни на товар вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору. Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 календарних днів з дня поставки.

На підставі видаткових накладних № 12170 від 12.04.2024 на суму 6040,62 грн та № 11164 від 11.04.2024 на суму 6040,62 грн, позивач поставив відповідачеві товар за Договором на загальну суму 12 081 грн 24 коп.

Відповідач товар прийняв, однак оплату не здійснив.

Стягнення з відповідача на користь позивача 27514 грн 67 коп., з яких: сума заборгованості складає - 12081,24 грн; інфляційні збитки - 414,40 грн; штрафні санкції - 15 019,03 грн, було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором поставки № 60-ЗАП від 21.02.2024, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України, визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Абзацом першим статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання

Судом встановлено, що позивач зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними № 12170 від 12.04.2024 на суму 6040,62 грн та № 11164 від 11.04.2024 на суму 6040,62 грн, з посиланням на Договір та підписаними з боку обох сторін; товарно-транспортними накладними № 12170 від 12.04.2024 та № 11164 від 11.04.2024.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач, доказів оплати за поставлений позивачем товар, у строки встановлені п. 4.2 Договору не надав.

Враховуючи не оплату відповідачем отриманого від позивача товару, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача 12 081 грн 24 коп. основного боргу.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.7 Договору, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого на умовах реалізації, більше ніж на 10 календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав був оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 відсотків річних.

Позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційні витрати в сумі 414,40 грн за період з травня 2024 по серпень 2024 та відсотки річних в розмірі 15 019,03 грн за період з 12.05.2024 по 18.09.2024.

Враховуючи дату виникнення прострочення з оплати товару, поставленого 11.04.2024 та 12.04.2024 - 14.05.2024, з урахуванням вихідних днів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 414,40 грн інфляційних втрат.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача відсотків річних, згідно зі ст. 625 ЦК України, то судом, з урахуванням положення п. 6.7 Договору, здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум відсотків річних та визнано правомірними вимоги позивача в розмірі 13 632грн 66 коп. 350% річних (за період з 24.05.2024 по 18.09.2024).

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПРІТЕЙЛ», ідентифікаційний код юридичної особи 44125445 (Південне шосе 32, м Запоріжжя, 69032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТВІН», ідентифікаційний код юридичної особи 41086901 (вул. Собінова, буд. 1, м. Дніпро, 49083) 12 081 (дванадцять тисяч вісімдесят одна) грн 24 коп. заборгованості, 414 (чотириста чотирнадцять) грн 40 коп. інфляційних втрат, 13 632 (тринадцять тисяч шістсот тридцять дві) грн 66 коп. 350% річних та 2 875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн 65 коп. судового збору. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 29.11.2024.

Суддя А.О. Науменко