Рішення

від 21.11.2024 по справі 910/9622/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/9622/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРБ Груп"

про стягнення 1323015,57 грн.

за участі представників:

від позивача: Патрелюк Д.А.

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРБ Груп" про стягнення грошових коштів, правова підстава набуття (збереження) яких відпала, у сумі 1185000 грн., стягнення за договором поставки № 22/04-1/14 від 22.04.2024 пені в сумі 63 394,26 грн. та 2370 грн. штрафу, 971,31 грн. процентів за використання чужими грошовими коштами, а також витрати позивача в розмірі 71280 грн., які останній повинен понести шляхом сплати Військовій частині Міністерства оборони України Т0910 у зв`язку з порушенням з вини відповідача умов договору про закупівлю товару № 25/215. Крім того, позивач просив визначити правила, за якими орган (особа), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду буде нарахувати та стягувати відповідні штрафні санкції з відповідача на користь позивача до моменту остаточного виконання рішення суду: - сума 3% річних = (сума залишку основного боргу) х 3% : 366 х (кількість днів починаючи з 02.08.2024 до моменту виконання рішення суду).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРБ Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна" 1185000 грн. попередньої оплати, 63 394,26 грн. пені, 2370 грн. штрафу, а також 15009,16 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9622/24, призначено судове засідання на 21.11.2024 року.

До судового засідання 21.11.2024 представник позивача просив подану заяву задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із матеріалів справи слідує, що 22.07.2024 між позивачем, як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Ординат Цимбалюк Скуба» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 91/24.

Також, 22.07.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 91/24 укладено додаткову угоду № 1, у пункті 2.1 якої сторони погодили, що Адвокатське об`єднання надає послуги клієнту на умовах погодинної оплати з розрахунку вартості однієї робочої години адвоката в розмірі 1500 грн.

11.11.2024 сторонами складено акт наданих послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги від 22.07.2024 № 91/24 на суму 40050 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, частина 5 статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відтак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20, від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Судом прийнято до уваги, що загальна ціна позову та розмір гонорару адвоката позивача свідчить про необґрунтованість та непропорційність цих витрат до предмета спору.

Отже, суд з урахуванням обставин даної справи, зокрема ціни позову, враховуючи те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, дійшов висновку не присуджувати позивачу всі витрати на професійну правову допомогу, визначивши відповідний розмір витрат обґрунтованим у сумі 13230,15 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача підлягають 12507,64 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 240, 241, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелтер Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9622/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРБ Груп» (02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177; ідентифікаційний код 43482644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелтер Україна» (02144, м. Київ, вул. Русової Софії, буд. 5, літера Б, кв. 238; ідентифікаційний код 45267378) 12507 (дванадцять тисяч п`ятсот сім) грн. 64 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Дата підписання: 28.11.2024 року.

Суддя К.В. Полякова