Рішення

від 29.11.2024 по справі 913/399/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м.Харків Справа № 913/399/24

Провадження №6/913/399/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116

до Новоайдарської районної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, вул.П`ятьоркіна В., буд.1, смт.Новоайдар(з), Новоайдарський р-н, Луганська область, 93500

про стягнення 54246 грн 09 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Новоайдарської районної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №11-1046/21-БО-Т від 07.11.2021 (далі договір) в загальному розмірі 54246 грн 09 коп., з яких основний борг в сумі 35209 грн 52 коп., пеня в сумі 6958 грн 49 коп., 3% річних в сумі 2474 грн 05 коп., та інфляційні втрати в сумі 9604 грн 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору позивач (ЕІС-код 56Х930000010610Х) передав у власність відповідача (ЕІС-код 56ХS00010А99Q00H) протягом листопада 2021 року лютого 2022 року природний газ загальним об`ємом 4,20395 тис.куб.м. на загальну суму 69592 грн 17 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022.

Однак, відповідач розрахунки за придбаний природній газ з позивачем провів не повністю; повністю розрахувався лише за зобов`язаннями листопада - грудня 2021 року. Оскільки за зобов`язаннями січня - лютого 2022 року розрахунок проведено не було, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 35209 грн 52 коп.

Крім того, у зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 6958 грн 49 коп. обраховану за загальний період з 16.03.2022 по 15.10.2022, 3% річних в сумі 2474 грн 05 коп. обраховані за загальний період з 16.03.2022 по 31.07.2024, та інфляційні втрати в сумі 9604 грн 03 коп., обраховані за загальний період з квітня 2022 року по липень 2024 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу №913/399/24 передано на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 01.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, в який надати суду: докази направлення копії поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви №б/н від 26.09.2024 з додатками відповідачу на його електронну адресу (ІНФОРМАЦІЯ_1 ); додаткові пояснення, в яких з посиланням на відповідні докази зазначити чи направлявся/вручався акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 відповідачу; відповідачу - невідкладно зареєструвати електронний кабінет у відповідності до вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

07.10.2024, тобто в межах встановленого судом строку, через систему «Електронний суд» на виконання ухвали суду 01.10.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, зокрема щодо направлення акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 відповідачу. Так, в раніше поданій заяві про усунення недоліків позовної заяви від 26.09.2024 позивач пояснив, що акт було помилково направлено на електронні адреси іншого споживача. Додатково в наданих поясненнях від 07.10.2024 позивач зауважив про те, що з метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу інформаційна платформа, принципи функціонування якої передбачені Правилами постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827).

Після запуску інформаційної платформи будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу, здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема: інформацією про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем (вноситься до платформи оператором ГРМ (AT «Луганськгаз») у визначені терміни; інформацією з платформи для визначення обсягів використаного споживачами природного газу, складання актів приймання - передачі природного газу у звітному періоді споживачам, проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу; інформацією платформи, що використовується оператором ГТС для визначення обсягу зобов`язань перед ним інших учасників ринку природного газу.

За вказаних обставин, відповідач як як суб`єкт ринку природного газу, який має доступ до інформаційної платформи був обізнаний про обсяги спожитого природного газу, ціну (вказана в договорі) та загальну вартість відібраного газу за січень 2022 року, а тому, за твердженням позивача, відповідач мав сплатити позивачу 19863 грн 96 коп. за спожитий газ в січні 2022 року у строки, визначені договором.

Звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач вказав юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача - Новоайдарської районної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є вказана вище адреса.

Однак, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Новоайдарська селищна територіальна громада Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 25.02.2022.

Поштові відділення в цьому населеному пункті Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача не є можливим.

У відповідності до вимог ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане смт.Новоайдар(з) Луганської області і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та належного його повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 01.10.2024, якою було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та встановлено учасникам строки для подання заяв по суті, було розміщено на порталі судової влади України 04.10.2024, про що свідчить наявна у справі роздруківка.

Також відповідне оголошення з метою належного повідомлення відповідача розміщувалися судом 07.10.2024 на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчить роздрукована сторінка зі сайту.

Ухвала суду від 01.10.2024 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.10.2024 була направлена на офіційну електронну адресу відповідача novo.vetlab@ukr.net, дані про яку містяться в договорі, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщеного судом оголошення на порталі Судової влади в Україні відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.

Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 01.10.2024 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.

Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов`язком.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

07.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Новоайдарською районною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів укладено договір №11-1046/21-БО-Т постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

EIC-код споживача - 56ХS00010А99Q00H.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3 договору).

Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п.1.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природною газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 7,252 тис.куб.метрів, в т.ч. по місяцях в замовленому обсязі, зазначеному у таблиці.

Згідно з п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

У підпункті 3.5.1 договору сторони погодили, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

В пп.3.5.4 договору сторони визначили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС (п.3.6 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м. газу без ПДВ 13658 грн 42 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163 грн 89 коп. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554 грн.

Згідно з п.4.3 договору загальна вартість цього договору становить 100041 грн 34 коп., крім того ПДВ 20008 грн 27 коп., разом з ПДВ 120049 грн 61 коп.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або переплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п.5.3 договору).

Згідно з п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору протягом листопада 2021 року лютого 2022 року позивач передав у власність відповідача (ЕІС-код 56ХS00010А99Q00H) природний газ загальним об`ємом 4,20395 тис.куб.м. на загальну суму 69592 грн 17 коп., що підтверджується даними актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, а також даними щодо остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XS00010A99Q00H (відповідача), розміщеними на інформаційній платформі оператора ГТС за спірний період з 01.01.2022 по 28.02.2022 по дням, зокрема:

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в листопаді 2021 року газу склав 0,80200 тис.куб.м. на загальну суму 13276 грн 30 коп. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2021 року газу склав 1,27500 тис.куб.м. на загальну суму 21106 грн 35 коп. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в січні 2022 року газу склав 1,19995 тис.куб.м. на загальну суму 19863 грн 96 коп. з ПДВ;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (залишився не підписаний відповідачем). загальний обсяг спожитого відповідачем в лютому 2022 року газу склав 0,92700 тис.куб.м. на загальну суму 15345 грн 56 коп. з ПДВ.

Розрахунок за спожитий газ відповідач провів з постачальником не повністю, розрахувавшись лише за зобов`язаннями листопада 2021 року - грудня 2021 року, сплативши в загальному розмірі 34382 грн 65 коп. (зокрема, 15.12.2021 13276 грн 30 коп., 21.12.2021 21106 грн 35 коп.), що підтверджується даними, наданими позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача за період з 01.11.2021 по 06.08.2024, що наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, у відповідача обліковується заборгованість в розмірі 35209 грн 52 коп. за спожитий природній газ в січні - лютому 2022 року.

У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі п.7.2 договору, ст.625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення також пеню в сумі 6958 грн 49 коп., 3% річних в сумі 2474 грн 05 коп., та інфляційні втрати в сумі 9604 грн 03 коп. згідно з наданими позивачем розрахунками.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правове регулювання якого регламентується нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Подібна редакція також міститься в ст.712 ЦК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, договір постачання природного газу №11-1046/21-БО-Т від 07.11.2021 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Зокрема, даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», в листі-відповіді на адвокатський запит №ТОВВИХ-24-12333 від 12.08.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, підтверджується факт включення відповідача (споживач з EIC-кодом 56ХS00010А99Q00H) до реєстру споживачів постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в інформаційній платформі.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у листопаді 2021 року лютому 2022 року в загальному об`ємі 4,20395 тис. куб.м. на загальну суму 69592 грн 17 коп. підтверджується даними актів приймання-передачі природного газу:

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в листопаді 2021 року склав 0,80200 тис.куб.м. на загальну суму 13276 грн 30 коп. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (підписаний представниками обох сторін), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в грудні 2021 року склав 1,27500 тис.куб.м. на загальну суму 21106 грн 35 коп. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в січні 2022 року склав 1,19995 тис.куб.м. на загальну суму 19863 грн 96 коп. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС;

- відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (залишився не підписаний відповідачем), загальний обсяг спожитого відповідачем газу в лютому 2022 року склав 0,92700 тис.куб.м, на загальну суму 15345 грн 56 коп. з ПДВ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС.

Складені та направлені відповідачу акти приймання-передачі за зобов`язаннями листопада грудня 2021 року підписані відповідачем, акти приймання-передачі за зобов`язаннями січня - лютого 2022 року залишилися не підписаними відповідачем.

Згідно даних, наданих позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача за період з 01.11.2021 по 06.08.2024, що наявні в матеріалах справи, відповідачем сплачено в загальному розмірі 34382 грн 65 коп. за спожитий природний газ в листопаді грудні 2021 року (зокрема, 15.12.2021 13276 грн 30 коп., 21.12.2021 21106 грн 35 коп.).

Отже, наразі спір стосується фактично зобов`язань січня - лютого 2022 року.

Судом з`ясовано, що зазначені позивачем в актах дані щодо обсягів спожитого відповідачем природного газу в спірний період січня лютого 2022 року також підтверджується даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в листі № ТОВВИХ-24-12333 від 12.08.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в січні лютому 2022 року.

Як вже зазначалося вище, пп.3.5.2 договору сторонами було погоджено, що постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період на підставі як отриманих від споживача даних так і даних щодо остаточної алокації відборів споживача, отриманих на інформаційній платформі оператора ГТС.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

З наданих позивачем роздруківок з електронної пошти вбачається, що акт приймання-передачі від 28.02.2022 був направлений для підписання відповідачу на його електронну адресу, зазначену в договорі та в реєстрі юридичних осіб, однак залишився не підписаним відповідачем.

Згідно пояснень позивача, акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 21106 грн 35 грн з ПДВ за спожитий газ в січні 2022 року в об`ємі 1,27500 тис.куб.м. був помилково направлений на електронну адресу іншого споживача, що було виявлено фактично під час подання цієї позовної заяви. Отже, відповідний акт від 31.01.2022 відповідач фактично отримав разом із матеріалами позовної заяви, копії яких були направлені позивачем на його офіційну електронну адресу.

Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС, у випадку якщо фактичний місячний обсяг відбору/споживання дорівнює сумі попередніх щодобових алокацій за місяць, для відбору/споживання, що не вимірюється щодобово та облік якого здійснюється комерційним вузлом обліку, не обладнаним обчислювачем (коректором), обсяги щодобових остаточних алокацій дорівнюють обсягам, визначеним попередніми щодобовими алокаціями.

Коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи на інформаційній платформі.

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ (в даному випадку - АТ «Луганськгаз») до інформаційної платформи оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Судом враховується, що сторони в п.3.4. договору визначили, що постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Пунктом 6.2 договору також передбачено, що споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними саме інформаційної платформи оператора ГТС (п.3.6 договору).

Отже, сама по собі обставина отримання споживачем акту прийому-передачі від 31.01.2022 направленого позивачем фактично разом із матеріалами позовної заяви не звільняє останнього від зобов`язань проведення своєчасного та повного розрахунку із позивачем за спожитий в січні лютому 2022 року природний газ.

Наразі в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань згідно умов п. 3.5.1 договору в частині надання постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період (зокрема за спожитий газ в січні лютому 2022 року), що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Докази звернення відповідача до позивача з вимогою про направлення йому акту від 31.01.2022 згідно вимог пп.3.5.2 договору також відсутні.

В порушення умов пп.3.5.3 договору складені позивачем акти на підставі отриманих даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС за зобов`язаннями січня лютого 2022 року залишились відповідачем не підписаними.

В матеріалах справи вмотивована відмова відповідача від підписання актів згідно з вимогами пп.3.5.3 договору відсутня.

Разом з цим, пп.3.5.4 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Отже, позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період, оперуючи даними оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримав в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Як вже зазначалося вище, умовами п.6.2.договору та Правилами постачання природного газу обов`язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача.

Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи позивача та наведені оператором ГТС дані відповідачем згідно вимог ст.74 ГПК України під час розгляду справи не спростовані.

Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за січень - лютий 2022 року є неповними чи не вірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або оператора ГРМ.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи положення п.3.5.4, п.5.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий в січні 2022 природний газ відповідач мав провести з позивачем до 15.03.2022 включно, а за фактично переданий в лютому 2022 року газ - до 15.04.2022 включно.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за спожитий ним газ в січні та лютому 2022 року.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов`язаннями січня - лютого 2022 року складає 35209 грн 52 коп., та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС, за січень - лютий 2022 року у сумі 35209 грн 52 коп.

Відповідно до положень ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 3 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В п.7.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 6958 грн 49 коп. обраховану за загальний період з 16.03.2022 по 15.10.2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за зобов`язаннями січня 2022 року у сумі 3717 грн за період з 16.03.2022 по 15.09.2022 та за зобов`язаннями лютого 2022 року у сумі 3241 грн 49 коп. за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

За вказаних обставин, за допущене прострочення виконання грошового зобов`язання з відповідача обґрунтовано підлягає стягненню пеня в сумі 6958 грн 49 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2474 грн 05 коп., обраховані за загальний період з 16.03.2022 по 31.07.2024, та інфляційні втрати в сумі 9604 грн 03 коп., обраховані за загальний період з квітня 2022 року по липень 2024 року, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22).

Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов`язаннями січня 2022 року в сумі 1417 грн 83 коп. за період з 16.03.2022 по 31.07.2024, та за зобов`язаннями лютого 2022 року в сумі 1056 грн 22 коп. за період з 16.04.2022 по 31.07.2024, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних, нараховані за загальний період з 16.03.2022 по 31.07.2024 у сумі 2474 грн 05 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов`язаннями січня 2022 року у сумі 5753 грн 96 коп., нараховані за період з квітня 2022 року по липень 2024 року та за зобов`язаннями лютого 2022 року в сумі 3850 грн 07 коп., нараховані за період з травня 2022 року по липень 2024 року, суд зауважує, що він є обґрунтованим та правильним.

Тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 9604 грн 03 коп., нараховані за загальний період з квітня 2022 року по липень 2024 року.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 35209 грн 52 коп., пені в сумі 6958 грн 49 коп, 3% річних в сумі 2474 грн 05 коп., інфляційних втрат у сумі 9604 грн 03 коп.

Судові витрати щодо сплати судового збору за подання позову в сумі 2422 грн 40 коп., що підтверджуються платіжною інструкцією №0000021614 від 18.09.2024, відповідно до положень ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Новоайдарської районної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення 54246 грн 09 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Новоайдарської районної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул.П`ятьоркіна В., буд.1, смт.Новоайдар(з), Новоайдарський р-н, Луганська область, 93500, ідентифікаційний код 36369350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг за договором у сумі 35209 грн 52 коп., пеню в сумі 6958 грн 49 коп, 3% річних в сумі 2474 грн 05 коп., інфляційні втрати в сумі 9604 грн 03 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення підписано 29.11.2024.

СуддяОлена ДРАГНЄВІЧ