Ухвала

від 25.11.2024 по справі 914/1047/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

25.11.2024 Справа № 914/1047/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, при секретарі Марті Пришляк, у справі

за позовом керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області,

до Приватного підприємства «Торговий дім «Орбіта»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Львівська районна державна адміністрація,

2) Державна екологічна інспекція у Львівській області,

3) Державне агентство водних ресурсів України, м. Київ, в особі Сектору у Львівській області Державного агентства водних ресурсів України,

4) Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну,

5) Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,

6) Годовицько-Басівська сільська рада,

7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна група «Богдан»,

8) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп»,

про усунення перешкод у користуванні шляхом повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.12.2023 у справі №914/1047/22 касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 914/1047/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024, справу передано на новий розгляд судді Горецькій З.В.

На підставі вказаного, суд у складі судді Зоряни Горецької прийняв справу №914/1047/22 до свого розгляду та розпочав розгляд справи зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 07.10.2024 закрито підготовче провадження у справі.

18.11.2024 представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, мотивуючи тим, що після закриття підготовчого провадження, ПП «Торговий дім «Орбіта» отримало письмові пояснення Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну № 13/1380 від 15.10.2024 з врахуванням питань, викладених письмово представником відповідача ПП «Торговий дім «Орбіта» разом з додатковими доказами.

Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну у вказаних поясненнях зазначило, що водний об`єкт площею 1,7 га та водний об`єкт площею 1,0 га знаходились на спірній земельній ділянці, тобто фактично існувало 2 окремих водних об`єкта, при цьому з`єднуючись між особою каналом надаючи відповідний паспорт ставка на водний об`єкт площею 1,0 га, при цьому за рахунок регуляції підпірного рівня води відбулося об`єднання водойм до площі 4,8060 га.

Також, Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну у вказаних поясненнях вказує, що водойма площею 4,8060 га на момент її набуття не була замкненою, а наповнювалась руслом річки «Щирка», що підтверджується даними Державного водного кадастру.

Окрім того, Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну у вказаних поясненнях зазначає, спірний водний об`єкт наповнюється за рахунок притоку вод р. Щирка, опадів тощо. Рівень води в ставку регульований, за рахунок чого площа водного плеса може різко змінюватися. Можливість регулювати рівень води в ставі додатково вказує на те, що водний об`єкт є русловим, а не замкнутого типу, а отже земельна ділянка під таким об`єктом не може перебувати у приватній власності.

Відповідач вказує, що Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну до моменту судового засідання, яке відбулося 07.10.2024 не надавало жодних письмових пояснень щодо вищевказаних обставин та не підтверджувало вказані обставини жодними доказами.

Натомість, після долучення до матеріалів справи оригіналу паспорта ставка № 18 від 26.07.2002 разом із графічним зображенням, яке містить два водних об`єкта площею 1,7 га та площею 1,0 га, які з`єднані між собою каналом, з метою повного встановлення всіх обставин справи, ПП «Торговий дім «Орбіта» неодноразово вказувало на необхідності участі представника Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну з метою надання відповідних пояснень, оскільки відповідне графічне зображення не надавалося прокурором/позивачем разом із заявами по суті або додатковими поясненнями, однак представник Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну особисто брав участь у судовому засіданні лише 07.10.2024, яке завершилось закриттям підготовчого провадження, а письмові пояснення та додаткові докази на поставлені відповідачем питання були надані вже після закриття підготовчого провадження.

Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну вказує джерелом живлення водойми річку Щирка, натомість у паспорті ставка № 18 від 26.07.2002 джерелом живлення вказано канал, при цьому у графічному зображенні схеми ставка не вказано річки Щирка.

Крім того, Басейнове управління водних річок Західного Бугу та Сяну листом № 09/1134 від 14.06.2021 повідомило прокурора про те, що джерело живлення ставка площею 1,7 га згідно даних паспорта ставка № 18 від 26.07.2002 є канал, про що вказано у поясненнях прокурора від 07.02.2024.

Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.194 ГПК України).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст.2 ГПК України).

У відповідності до ст.7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно п.п.7, 8 ч.2 ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. Такий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.10.2019 по справі № 902/271/18.

Згідно з пп.2, 3, 6 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

В той же час згідно з пп.1, 2, 4, 6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст.74 ГПК України).

Відповідно до статей 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З метою досягнення для себе бажаного результату відповідач може реалізувати свої процесуальні права на тих стадіях судового провадження, на яких закон передбачає можливість зібрання відповідних доказів та встановлення на їх підставі обставин. Схожий за змістом висновок викладений у постанові Верховного суду від 14.06.2023 по справі № 914/2039/18.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК Ураїни закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі № 911/1638/22, здійснюючи тлумачення статей 181, 182 ГПК України, сформулював висновок про те, що вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

За таких обставин, оскільки Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну додаткові пояснення подані на стадії розгляду справи по суті та враховуючи наявність суперечностей, зокрема щодо кількості водних об`єктів, які розташовані на спірній земельній ділянці; джерела живлення у відповідача відсутня можливість спростувати вищевказані обставини, бо розгляд справи перебуває на стадії розгляду справи по суті.

Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України належить до фундаментальних засад господарського судочинства, передбачає, що у разі спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бехеер проти Нідерландів" від 27.10.1993). Такий висновок викладено у постанові Верховного суду від 12.03.2024 по справі №922/5102/21.

Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Хоча норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні. В той же час, при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Таким чином, задля належного та повного виконання завдань підготовчого провадження, для справедливого та неупередженого вирішення спору необхідності встановити фактичні обставини, які не підтверджуються та не спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, враховуючи, що даний випадок є винятковим і потребує вчинення процесуальних дій, які можуть бути вчинені лише у підготовчому провадженні, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.

Керуючись статтями 2, 177, 181-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Задоволити клопотання представника відповідача №27755/24 від 18.11.2024.

2.Повернутись на стадію підготовчого провадження.

3.Відкласти підготовче засідання у даній справі на 09.12.2024 о 15:00 год.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені чинним ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Горецька З.В.