Рішення

від 19.11.2024 по справі 917/1701/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 Справа № 917/1701/23

за позовною заявою Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, проспект Свободи,4а, м.Кременчук, Полтавська область, 39601, ел.пошта:kremenchuk@pol.gp.gov.ua в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул.Миру,24, м.Горішні Плавні, Полтавської області, 39800, ел.пошта: vykonkom@hp-rada.gov.ua

до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про визнання недійним договору оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи: У вересні 2023 Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив суд

1. Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок кадастрові номери: 5310200000:50:029:0173, 5310200000:50:029:0168, 5310200000:50:029:0169, 5310200000:50:029:0170, 5310200000:50:029:0171, загальною площею 139,4056 га, які розташовані на території м. Горішні Плавні Полтавської області, укладений 13.03.2017 між Горішньоплавнівською міською радою та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2017, номери записів про інше речове право: 19534293, 19534258,19534631, 19533356, 19533261.

2. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0168, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19534293 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0170, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19534258 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

4. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0169, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19534631 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

5. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0173, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19533356 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

6. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0171, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19533261 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

В обгрунтування позову прокурор зазначає, що договір оренди земельних ділянок кадастрові номери: 5310200000:50:029:0173, 5310200000:50:029:0168, 5310200000:50:029:0169, 5310200000:50:029:0170, 5310200000:50:029:0171, загальною площею 139,4056 га, які розташовані на території м. Горішні Плавні Полтавської області, укладений 13.03.2017 між Горішньоплавнівською міською радою та ОСОБА_1 укладено із порушенням ст. ст. 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України та ст. ст. 1, 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», а тому він підлягає визнанню недійсним

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.09.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.10.2023.

20.10.2023 за вхід. №13384 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з позовом прокурора.

30.10.2023 за вхід. №13817 від Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшла відповідь на відзив. Прокурор просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

16.11.2023 за вхід. №14765 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора.

Ухвалою суду від 21.11.2023 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

11.01.2024 за вхід. № 400 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

02.02.2024 за вхід. № 1430 від прокуратури надійшли заперечення проти заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

12.02.2024 за вхід. № 1848 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду від 29.02.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання про залишення справи без розгляду та ухвалив закрити провадження у справі.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 15.10.2019 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 17.07.2024 скасував ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, справу направив для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.

Справу передано на розгляд судді Кльопову І.Г., що відображено у протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.09.2024, у зв`язку з чим вказана справа приймається до провадження суддею Кльоповим І.Г.

Ухвалою Господарського суду від 09.08.2024 суд ухвалив продовжити розгляд справи, справу призначив до розгляду в судове засідання на 24.09.2024.

24.09.2024 від Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області надійшла заява про зміну предмету позову.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, ухвалою суду від 21.11.2023 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Отже, заява про зміну предмету позову подано Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області з порушенням строків, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України, а відтак суд залишає таку заяву без розгляду.

22.10.2024 за вхід. № 14023 від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

15.11.2024 за вхід. № 15448 від прокуратури надійшли заперечення проти заяви про застосування строку позовної давності.

У судовому засіданні 19.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

При вивченні питання додержання вимог земельного законодавства на території Горішньоплавнівської міської ради та Кременчуцького району, Кременчуцькою окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства під час відведення ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території м. Горішні Плавні Полтавської області.

Так, рішенням 38 сесії 6 скликання Комсомольської міської ради Полтавської області від 19.11.2013 (зі змінами від 18.11.2014 та 20.10.2015) надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на території м. Комсомольська Полтавської області.

В подальшому рішенням 18 сесії 7 скликання Горішньоплавнівської міської ради Полтавській області (постановою Верховної ради України від 01.06.2016 №1377-VIII, місто Комсомольськ перейменовано в місто Горішні Плавні) від 22.12.2016 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства та передачі їх в оренду ОСОБА_1 на території м. Горішні Плавні, площею 27,2764 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0173), площею 11,4366 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0168), площею 9,7933 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0169), площею 54,1213 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0170), площею 36,7780 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0171), площею 7,3527 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0172).

На підставі вказаного рішення 13.03.2017 між Горішньоплавнівською міською радою Полтавській області та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди № 6/17 земельних ділянок загальною площею 146,7583 га, в тому числі: площею 27,2764 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0173), площею 11,4366 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0168), площею 9,7933 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0169), площею 54,1213 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0170), площею 36,7780 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0171), площею 7,3527 га (кадастровий номер 5310200000:50:029:0172) для ведення фермерського господарства на території м. Горішні Плавні Полтавської області.

Право оренди земельних ділянок ОСОБА_1 , відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області 16.03.2017, номери записів про речове право-19534293, 19534631, 19534258, 19533261, 19533784, 19533356.

Горішньоплавнівською міською радою 15.10.2019 прийнято рішення «Про припинення права оренди земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі з громадянином ОСОБА_1 на земельні ділянки, розташовані на території міста Горішні Плавні» та припинено ОСОБА_1 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5310200000:50:029:0172 площею 7,3527 га, розташовану на території АДРЕСА_2 . Другим пунктом внесено зміни до договору оренди землі №6/17 від 13.03.2017, укладеного з громадянином ОСОБА_1 , на земельні ділянки (кадастрові номери 5310200000:50:029:0173, 5310200000:50:029:0168, 5310200000:50:029:0169, 5310200000:50:029:0170, 5310200000:50:029:0171, 5310200000:50:029:0172) , загальною площею 146,7583 га, які розташовані у місті Горішні Плавні та надані для ведення фермерського господарства, шляхом викладення договору оренди в новій редакції.

На виконання рішення 13.03.2017 між Горішньоплавнівською міською радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1/19 до договору оренди землі № 6/17 від 13.03.2017 та внесено зміни із виключення земельної ділянки з кадастровим номером 5310200000:50:029:0172 із переліку переданих земельних ділянок.

Рішенням Горішньоплавнівської міської ради 19.07.2019 «Про включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок комунальної власності, які виставляються на земельні торги окремими лотами та проведення земельних торгів у формі аукціону», земельну ділянку, кадастровий номер 5310200000:50:029:0172, у місті Горішні Плавні Полтавської області, площею 7,3527 га, включено до переліку земельних ділянок комунальної власності, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Відповідно до протоколу аукціону, переможцем земельних торгів стало ФГ «Відродження-Агро», засновником якого є ОСОБА_1 . З фермерським господарством 23.12.2019 укладено договір оренди землі № 17/19.

Так, міською радою не враховано, що протягом 2013-2014 років у межах Полтавської області ОСОБА_1 вже передано в оренду для ведення фермерського господарства 14 окремих земельних ділянок загальною площею 240,129 га в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради м.Горішні Плавні Полтавської області та Кременчуцького району.

Фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Таким чином, на час прийняття рішення від 19.11.2013 та внесення до нього змін 18.11.2014, 20.10.2015 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 як фізичній особі, останній був керівником та власником фермерського господарства.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на момент отримання в оренду земельних ділянок вже було створено відповідне фермерське господарство, а тому всі земельні ділянки для фермерського господарства останній повинен був отримувати у користування відповідно до вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 7 Закону України «Про фермерське господарство», як юридична особа (ФГ «Відродження-Агро») лише на конкурентних засадах - за результатами земельних торгів.

Прокурор зазначає, що Рішення Горішньоплавнівської міської ради Полтавській області прийнято від 22.12.2016, а договір оренди землі укладено із порушенням ст. ст. 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України та ст. ст. 1, 7,12 Закону України «Про фермерське господарство», а тому вони є незаконними, а договір оренди, відповідно, підлягає визнанню недійсним.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Зокрема, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.122 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірних розпоряджень) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України (чинної на час виникнення спірних відносин) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Порядок та процедура надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначені Законом України «Про фермерське господарство». Зокрема, цей Закон є спеціальним порівняно із Земельним кодексом України, тобто під час розгляду компетентними органами питання про передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства має пріоритетне значення.

Так, у преамбулі Закону України, «Про фермерське господарство» зазначено, що він спрямований на забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.

Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).

Порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначений ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Зокрема, приписами ч. 1 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни у заяві зазначають: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Таким чином, спеціальний Закон України «Про фермерське господарство» визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV). (постанова ВП ВС від 5 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19).

Обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку та перспектив діяльності фермерського господарства, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність (навіть якщо членом господарства є лише одна особа), подання доказів про наявність сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі забезпечують надання землі громадянам з урахуванням їх реальної можливості обробітку землі та ведення фермерського господарства, а також запобігають виведенню земель в інтересах інших осіб.

При цьому слід зазначити, що відсутність у заяві хоча б однієї з умов, необхідних для підтвердження права на отримання земельної ділянки, є підставою для відмови у її задоволенні.

Судом встановлено, що у поданій до Комсомольської міської ради Полтавської області заяві про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства Матюхою Ю.О. не вказано про кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, а також неналежно обґрунтовано бажані для отримання великі розміри земельних ділянок, до того ж окремими масивами, з урахуванням перспектив діяльності створюваного фермерського господарства. Крім того, не підтверджено наявність ресурсів для залучення найманих працівників чи оренду сільськогосподарської техніки.

Таким чином, Горішньоплавнівською міською радою не надано належної оцінки обставинам і умовам, зазначеним у заяві ОСОБА_1 , відсутності належного обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, не перевірено та не враховано обставини, які спростовують дійсність волевиявлення заявника, наявність в нього бажання здійснювати фермерську діяльність та спроможність вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Окрім того, Горішньоплавнівською міською радою не враховано, що протягом 2013-2014 років у межах Полтавської області ОСОБА_1 вже передано в оренду для ведення фермерського господарства 14 окремих земельних ділянок загальною площею 240,129 га в адміністративних межах Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні Полтавської області та Кременчуцького району (дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Так, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а саме: договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5310290300:00:019:0256, площею 31,5583 га, розташованої на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні від 16.09.2013; аналогічні договори оренди земельних ділянок кадастровий номер 5310290300:00:010:0101 площею 9,5694 га, 5310290300:00:012:0181, площею 8,2372 га, 5310290300:00:012:0211, площею 3,9802 га, 5310290300:00:015:0054, площею 3,8079 га, 5310290300:00:018:0064, площею 75,6872 га, 5310290300:00:019:0247, площею 33,2131 га, 5310290300:00:019:0248, площею 3,7536 га, 5310290300:00:019:0249, площею 4,7076 га розташованих на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні від 16.09.2013 та 5322481300:02:000:0321, площею 10,9911 га, 5322481300:02:000:0196, площею 32,6001 га розташованих на території Запсільської сільської ради Кременчуцького району від 09.09.2013.

Окрім цього, 29.10.2014 Дмитрівською сільською радою м. Горішні Плавні з ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а саме: кадастровий номер 5310290309:09:009:0560, площею 11,9387 га, 5310290309:09:009:0561, площею 6,316 га, 5310290309:09:009:0562, площею 3,7686 га, розташованих на території Дмитрівської сільської ради м. Горішні Плавні.

За інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником, керівником, підписантом та кінцевим бенефіціарним власником фермерського господарства «Відродження-Агро» (далі ФГ «Відродження- Агро») код ЄДРПОУ 36956007 з моменту його створення, а саме з 01.06.2010, про це зазначено і в п.1.2. статуту ФГ «Відродження-Агро».

У відповідності до ст.ст. 7, 12 Закону «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, громадянин може використати один раз право на отримання земельної ділянки державної або комунальної власності, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах.

В той же час, у п. 19 Постанови від 07.03.2018 у справі №911/436/17 КГС Верховного Суду України, за результатами системного аналізу Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство», суд вказав, що земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою. Після створення (державної реєстрації) фермерського господарства, останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів, відповідно до положень ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України. Таким чином, Суд дійшов висновку, що отримання саме фермерським господарством землі у користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті спірних правовідносин є неправильним.

Отже, фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Оскільки, на момент прийняття оскаржуваного рішення Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області та укладення договору оренди ОСОБА_1 вже створив та зареєстрував ФГ «Відродження-Агро», яке мало у користуванні земельні ділянки, звернення із заявою до міської ради з метою отримання ще шести земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, без належного обґрунтування, поза межами процедури земельних торгів суперечить зазначеним правовим нормам, а отримання у березні 2017 року спірних земельних ділянок мало б відбутись за результатами проведення земельних торгів, порядок проведення яких визначено Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 05.07.2012.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2014 у справі № 922/4817/13 за позовом прокурора Барвінківського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Харківській області до Барвінківської районної державної адміністрації, фермерського господарства «Мазуров Олександр Анатолійович» про скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів.

Таким чином, на час прийняття рішення від 19.11.2013 та внесення до нього змін 18.11.2014, 20.10.2015 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 , як фізичній особі, останній був керівником та власником фермерського господарства.

Так, Горішньоплавнівська міська рада Полтавської області, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_1 починаючи з 2013 року вже надавались земельні ділянки для ведення фермерського господарства, повторно прийняла рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу йому в оренду землі для ведення фермерського господарства, що є порушенням закону.

Враховуючи викладене, рішення Горішньоплавнівської міської ради від 22.12.2016 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства та передачу їх в оренду ОСОБА_1 прийняте з порушенням вимог Закону України «Про фермерське господарство» та ст.134 Земельного кодексу України.

Прокурор не заявляє вимогу про скасування рішення Горішньоплавнівської міської ради про надання дозволу на розробку землевпорядної документації в позові посилаючись на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 зазначали, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18).

У судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі. У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області).

Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Разом з тим, позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані ( пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).

З урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду прокурор посилається на незаконність рішення Горішньоплавнівської міської ради про надання дозволу на розробку землевпорядної документації без пред`явлення позовної вимоги щодо скасування розпорядження, яким ділянки передані в оренду.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.ст. 210 - 211 ЗК України визначено, що наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 ЦК України передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з`ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Враховуючи те, що рішення Горішньоплавнівської міської ради суперечить приписам Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», договір оренди, земельних ділянок з кадастровими номерами: 5310200000:50:029:0173, 5310200000:50:029:0168, 5310200000:50:029:0169, 5310200000:50:029:0170, 5310200000:50:029:0171, який укладений на його підставі визнається судом недійсним.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №911/436/17.

Щодо вимог про скасування права оренди слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь - яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Пунктами 1, 2 та 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на задоволення основних позовних вимог щодо визнання недійсним спірного договору оренди землі, як підстави для отримання земельних ділянок в оренду, підлягають задоволенню, також і похідні вимоги про скасування державної реєстрації прав оренди.

Відповідач просить суд відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності. Обґрунтовуючи зазначену заяву відповідач зазначає, що позовну давність необхідно рахувати з моменту коли міській раді стало відомо про наявність рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою на спірні земельні ділянки, а саме: з 19.11.2013.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19.

Як зазначає прокурор у запереченні на заяву про застосування позовної давності прокурору стало відомо про порушення інтересів держави, тобто незаконну передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення ОСОБА_1 в межах строку позовної давності, при передачі у користування рішенням Горішньоплавнівської міської ради

від 22.12.2016, яким затверджено проект відведення та передано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 146,7583 га, які розташовані на території м. Горішні Плавні Полтавської області для ведення фермерського господарства.

Саме з цих підстав прокурором в межах строку позовної давності в позові поставлено вимоги про скасування рішення, яким ділянки передані в оренду та відповідного правовстановлюючого документа.

З метою усунення виявлених порушень земельного законодавства, прокурор 27.05.2019 звернувся до Комсомольського міського з позовом до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог - відділ з питань державної реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації в межах строку позовної давності.

Ухвалою суду від 06.10.2021 провадження у справі № 534/800/19 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у справі № 922/1830/19.

Проте, під час судового розгляду вказаної позовної заяви Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі №536/1769/21 від 05.10.2022 відступила від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.04.2023 закрито

провадження у цивільній справі № 534/800/19 на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, з роз`ясненням можливості перепред`явлення позову в рамках господарського судочинства.

Таким чином, прокуратурою в межах строків позовної давності вживалися заходи щодо захисту в судовому порядку інтересів держави та визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди спірних земельних ділянок.

Прийняття рішення 38 сесії 6 скликання Комсомольської міської ради Полтавської області від 19.11.2013 (зі змінами від 18.11.2014 та 20.10.2015), яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на території м. Комсомольська Полтавської області, саме по собі не породжувало наслідків та не містило документів, що стали підставою для незаконної передачі в оренду спірних земельних ділянок та без опрацювання яких, неможливо було встановити законність їх передачі в оренду відповідачу.

В разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі № 922/1467/19, від 17.03.2021 року у справі № 922/1017/20, від 30.06.2021 року ).

Завершальним етапом процедури передачі в оренду земельних ділянок передання (надання) земельної ділянки, що оформлюється рішенням уповноваженого органу про затвердження проєкту землеустрою та укладання договору оренди, у цій справі - рішення 18 сесії 7 скликання Горішньоплавнівської міської ради Полтавській області від 22.12.2016 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства та передачі їх в оренду ОСОБА_1 та укладання договору оренди № 6/17від 13.03.2017 між Горішньоплавнівською міською радою

Полтавській області та фізичною особою ОСОБА_1 .

Отже, саме від вказаної дати необхідно обраховувати початок перебігу позовної давності, оскільки саме з нею пов`язується незаконне отримання в оренду відповідачем спірних земельних ділянок та момент, коли довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, прокурор не пропустив строк позовної давності.

Посилання відповідача на відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді суд відхиляє, виходячи з наступного.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У частині 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Дослідивши доводи прокурора відносно наявності підстав його звернення до суду з цим позовом, суд встановив, що на виконання вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором при зверненні до суду з позовом було належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238,240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок кадастрові номери: 5310200000:50:029:0173, 5310200000:50:029:0168, 5310200000:50:029:0169, 5310200000:50:029:0170, 5310200000:50:029:0171, загальною площею 139,4056 га, які розташовані на території м. Горішні Плавні Полтавської області, укладений 13.03.2017 між Горішньоплавнівською міською радою та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2017, номери записів про інше речове право: 19534293, 19534258,19534631, 19533356, 19533261.

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0168, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19534293 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

4. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0170, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19534258 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

5. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0169, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19534631 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

6. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0173, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19533356 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

7. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5310200000:50:029:0171, внесену 16.03.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно під номером 19533261 з одночасним припиненням права оренди ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

8. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Полтавської обласної прокуратури ( вул.1100-річчя Полтави,7, м.Полтава, код ЄДРПОУ 02910060) 16 104грн. судового збору

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 29.11.2024

Суддя Кльопов І.Г.